Попри загрозу обстрілів і відсутність опалення, мешканці прифронтових міст Донеччини не поспішають виїжджати. Волонтери зазначають, що кількість заявок на евакуацію зросла, але більшість із них надходить не від самих людей, а від їхніх рідних, які хвилюються за близьких, що залишилися в небезпечних районах.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, волонтер, який працює у складі гуманітарної місії “Проліска”

Евакуація з Донеччини

На Донеччині триває евакуація мирного населення, зокрема з Костянтинівського та Добропільського напрямків. За словами волонтера Євгена Ткачова, нині більшість евакуаційних рейсів здійснюється броньованими машинами під захистом засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) або ж спеціалізованим транспортом ДСНС та поліції, зокрема “Білим Янголом”. Звичайним автівкам пересуватися дорогою надзвичайно небезпечно через постійні обстріли.

Найчастіше ж допомоги волонтерів потребують люди похилого віку, особи з інвалідністю. Також, за словами волонтера, суттєво збільшилась кількість евакуацій чоловіків мобілізаційного віку, які тривалий час залишалися в містах.

“Росіяни атакують навіть цивільних, які просто пересуваються пішки чи на легкових автівках. Люди бачать, що залишатися стає дедалі небезпечніше, тож дехто вважає, що навіть служба в армії може бути безпечнішою, ніж життя у Костянтинівці чи Добропіллі“, — зазначає волонтер.

Як холод впливає на бажання виїжджати

Попри наближення зими, волонтери не фіксують суттєвого зростання кількості охочих евакуюватися через відсутність опалення. За словами Євгена Ткачова, мешканці прифронтових населених пунктів діють навпаки — вони намагаються пристосуватися, утеплюючи домівки, встановлюючи буржуйки, заготовляючи дрова.

При цьому кількість самих заяв на евакуацію стабільно збільшується, хоча фактична кількість евакуйованих залишається на стабільному рівні. Це пов’язано з тим, що родичі, які перебувають у безпечних регіонах України або за кордоном, хвилюються за їх батьків чи знайомих в умовах потенційної зими без опалення.

“Самі люди, особливо літні, не хочуть залишати домівки, навіть якщо живуть без світла й тепла“, — додає волонтер.

Євген Ткачов додав, що раніше вже була схожа картина, яку він бачив на власні очі — в місті Сіверськ. За його словами, люди розуміли, що в холодну пору року не буде ні світла, ні водопостачання, ні навіть газу. Проте, ці виклики вони сприймали “романтично” — як згадку власного дитинства. Тому вони вважають, що все — це тимчасові незручності, які ось-ось завершаться. Утім, люди змушені жити в таких умовах вже три з половиною.

Контакти для евакуації

Волонтер Євген Ткачов вивозить людей у складі гуманітарної місії “Проліска”. Зробити заявку на евакуацію можна за телефонами: +380 (93) 202 2232, +380 (96) 404 1034.

Звернення на евакуацію також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• ЗСУ відбили понад сотню атак на Донеччині: головні бої під Покровськом і Костянтинівкою
• У Дніпрі рятують жінку зі Званівки, яка вижила після катувань росіян
• Понад тисячу людей не виїхали, а евакуації немає: яка зараз ситуація в Покровську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Покровськ зберігається важка ситуація. Окупанти наступають на місто з різних боків та щодня його обстрілюють. Попри це в Покровську лишаються понад тисячу людей.

Скільки людей перебувають у Покровську і чи можлива евакуація з міста, під час брифінгу розповів Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Ситуація в Покровську: актуальні дані

Минулого тижня російські окупанти зайшли в місто Покровськ. 18 жовтня аналітики DeepState востаннє фіксували просування російської армії в місті. Ворог зміг закріпитися в південній частині Покровська.

Наразі в місті складна ситуація. Попри це в Покровську залишаються понад тисячу людей.

“Що стосується Покровська, то в місті, за даними місцевих органів влади, залишаються 1 250 людей. У громаді — 1 900 людей”, — повідомив Дмитро Петлін.

За даними обласної влади евакуація з Покровська практично неможлива. Людям, які лишаються в місті, небезпечно пересуватися вулицями, оскільки там може бути ворог.

“За непідтвердженими даними, вже евакуації звідти “повільної” немає. Тобто, якщо там випадки виїзду якісь трапляються, то вони поодинокі. Переміщення там зовсім небезпечне і евакуації, як такої, вже немає”, — зауважив Дмитро Петлін.

Нагадаємо, що в Покровську вже фіксували випадки розстрілу місцевого населення окупантами. Точна кількість жертв невідома. Російські командири віддають накази на знищення цивільних, які намагаються залишити зону бойових дій.

Читайте також:

• ЗСУ відбили понад сотню атак на Донеччині: головні бої під Покровськом і Костянтинівкою
• У Дніпрі рятують жінку зі Званівки, яка вижила після катувань росіян
• Вижила серед пилу і руїн: історія собаки, яка дочекалася допомоги в Добропіллі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2023 року для бахмутян працює онлайн-гурток “Говорімо українською”. Його роботу організувала Центральна міська бібліотека Бахмута. На заняттях люди вчаться правильно використовувати в розмові українські слова і вирази та практикуються в спілкуванні одне з одним.

Як працює гурток та чи як до занять можуть долучитися бахмутяни, розповіла керівниця гуртка Валентина Бойко.

Гурток з вивчення української мови

У Центральній міській бібліотеці Бахмута працює гурток “Говорімо українською”. Його ініціювали бібліотекарі, щоб задовольнити запит бахмутян на вивчення української мови. На заняттях люди вчаться правильно використовувати в розмові українські слова і вирази. Засвоєний матеріал вони можуть одразу застосувати на практиці, адже під час занять бібліотекарі заохочують людей до спілкування.

Зараз гурток відвідують близько 13-16 людей. Це і дорослі, і діти.

“Переважна кількість відвідувачів — це підлітки, діти шкільного віку. Також на заняттях присутні й декілька дорослих, в тому числі й колеги-бібліотекарі. Організацією занять ми займаємось самостійно, над цим працюють три людини. Це і для нас корисно, адже ми можемо щось нове дізнатися, і для людей, яким ми підбираємо цікавий матеріал саме для подальшого використання під час спілкування. Іноді даємо матеріал за бажанням людей, якщо вони хочуть більше дізнатися про якусь тему. А до свят організовуємо тематичні заходи”, — розповіла керівниця гуртка.

Організувати роботу гуртка бібліотекарі вирішили, адже бачили запит від бахмутян на вивчення української мови.

“Я бачу збільшення бажання спілкуватися українською серед бахмутян, зокрема і серед своїх знайомих. Дуже багато переселенців переходять на українську, для багатьох це є принциповим питанням. Я можу припустити, що ще багато родин розмовляють російською в побуті, але в громадських місцях набагато збільшилось використання української мови”, — каже бібліотекарка.

Керівниця гуртка каже, що заняття цікаві бахмутянам і через можливість поспілкуватися. Часто люди обговорюють цікаві теми, а також можуть отримати від бібліотекарів поради щодо вибору книг.

“Я вважаю, що якщо люди ходять на гурток, то їм це справді потрібно. Можливо, навіть і для спілкування. Адже зараз склалась така ситуація, коли люди роз’їхалися по країні, а дехто і за кордон, а бахмутяни бажають об’єднуватись, навіть віртуально. Тому наш гурток дає і корисні знання, і покриває потребу у спілкуванні. Окрім видачі навчального матеріалу, ми з колегами можемо ще й книжки порекомендувати для читання або для прослуховування. Загалом у нас панує дуже тепла атмосфера”, — каже Валентина Бойко.

Як доєднатися до гуртка “Говорімо українською”

Приєднатися до занять в межах гуртка “Говорімо українською” можуть всі охочі, обмежень за віком немає. Всі заняття безоплатні.

Анонси на онлайн-зустрічі публікують на сторінці Центральної міської бібліотеки в Facebook. Заняття проходять онлайн на платформі Google Meet.

Читайте також:

• Бахмутський центр культури імені Євгена Мартинова призупинив роботу: у чому причина
• Хто напише Радіодиктант національної єдності 2025 — авторка, читиця, дата проведення
• Бахмутський ЦПТО готує навчання для ветеранів та ветеранок у Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!