Попри десятки мільярдів витрачених гривень, житлові черги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишаються майже нерухомими. За офіційними даними, з понад 4,5 мільйона переселенців житлову потребу вдалося задовольнити лише одиницям.

Про це повідомили журналісти Економічна правда.

Облік житла ВПО: в чому проблема

У 2022 році на виплати ВПО держава витратила 53,5 мільярда гривень, при цьому реалізовуючи різні механізми їх надання: компенсаційні сертифікати (17,8 мільярда гривень, оплата тимчасового розміщення (3,8 мільярда гривень), міжнародні проєкти (наприклад, HOPE на 224 мільйонів доларів або 9,37 мільярда гривень) та інвестиції у соціальне орендне житло (200 мільйонів євро кредиту ЄІБ або 9,717 мільярда гривень).

Втім, як вказують журналісти, результативність програм залишається низькою, а дані державних органів — суперечливими. За три з половиною роки Єдина інформаційна база ВПО зафіксувала понад 528 тисячі заяв про житлові потреби, але закрито лише 63.

Хаос у даних

Єдину базу даних ВПО веде  підприємство”Інформаційно-обчислювальний центр” Міністерства соціальної політики, хоча збір та аналіз потреб мав би здійснювати саме Міністерство розвитку громад та територій. Водночас чіткого визначення терміну “житлова потреба” не існує. Через це в системі накопичуються розмиті показники.

Це призвело до того, що у серпні 2025 року в базі було зафіксовано майже 220 тисячі активних заяв із відміткою “житлові потреби”. Для порівняння: за офіційною статистикою Мінрозвитку, у черзі на тимчасове житло перебуває лише 23 тисяч осіб.

Розрив у цифрах свідчить: держава не має єдиної класифікації потреб, а отже, не здатна коректно планувати бюджет.

Держконтроль: переплати і відсутність звітності

Окремий маркер проблем з обліком — це висновки Рахункової палати у 2022 році зафіксувала переплати допомоги на проживання: 94 тисячі ВПО отримували гроші, перебуваючи за кордоном понад 90 днів. Це коштувало бюджету майже 900 мільйони гривень — еквівалент 8,7 тисячі сучасних квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro Fly.

Контролери вказали на відсутність звітності, недоліки програмного забезпечення і нерегулярний контроль за переплатами, що підриває ефективність політики підтримки переселенців.

Ефективність програм

Попри хаотичність обліку, деякі інструменти показали результат. Найефективнішим визнано житлові сертифікати у межах програми компенсацій за зруйноване житло (житлові сертифікати/”єВідновлення”): станом на середину 2025 року ВПО отримали понад 4,4 тисячі сертифікатів на загальну суму понад 6 мільярдів гривень.

Тимчасовим житлом за три роки забезпечили 4,2 тисячі переселенців (18% від “видимої” черги у 23 099 громадян). Грошові компенсації для ветеранів-ВПО дозволили 3,4 тисячі родинам придбати житло, проте фінансування програми на 2025 рік не передбачили.

Водночас “єОселя” — програма пільгової іпотеки — виявилася неефективним механізмом надання житла ВПО. Як вказують журналісти, зі 140 тисяч заяв, поданих лише протягом 2023-2024 років, фінансування отримали лише 340. При цьому було зафіксовано близько 57 тисяч схвалень.

Чому житлове питання буксується

Журналісти у своєму матеріалі також виділили причини того, чому виникають проблеми в житловому питанні для ВПО. Серед них:

• відсутність чіткої категоризації потреб (тимчасове, постійне житло, компенсація чи оренда);
• відсутність інтеграції реєстрів (дані ЄІБД не звіряються з Держстатом, ДМС, ПФУ), що призводить до неактуальних записів та нецільових виплат;
• нестача прозорої аналітики ефективності програм: скільки коштів витрачено на скільки квартир/рішень, середня вартість закриття однієї потреби;
• затягнуті будівельні й реконструкційні процеси.

Соціальне орендне житло: шанс чи ризик

У липні 2025 року уряд оголосив запуск експерименту з будівництва соціального орендного житла за кредит ЄІБ на 200 мільйонів євро або 9,717 мільярда гривень. Журналісти вказують, що це може стати шансом для тисяч родин, але без достовірної статистики і прозорих механізмів ризикує перетворитися на дорогий і неефективний проєкт.

При цьому вони додають, що кожна витрачена гривня має відповідати реальній потребі. Для цього необхідно:

• зосередитися на інструментах із доведеною ефективністю (сертифікати, компенсації);
• інтегрувати всі реєстри, щоб уникнути дублювань і помилок;
• зробити акцент на реконструкції та орендних моделях, а не на дорогому будівництві;
• запровадити публічні KPI (ключові показники ефективності) для кожної програми.

Без цього навіть великі кредити не перетворяться на рішення, а лише посилять борговий тягар держави.

Читайте також:

• Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
• Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В останні дні на Донеччині спостерігається суттєве збільшення кількості людей, які хочуть виїхати. Через погіршення безпекової ситуації, обстріли критичної інфраструктури, проблеми з газо- та електропостачанням мешканці прифронтових громад масово залишають небезпечні райони.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів волонтер Богдан Зуяков.

Активізація евакуації з Дружківки та сусідніх громад

Найбільш інтенсивно евакуація відбувається з району Дружківки Донецької області. Саме тут останніми днями фіксується різке зростання кількості заявок на виїзд. Причинами стали регулярні обстріли, пошкодження газопостачання та тривалі відключення електроенергії, що унеможливлюють нормальне проживання цивільного населення в зимовий період.

За словами волонтера, інтенсивність евакуації в окремі дні перевищує попередні показники в рази.

“Останні три дні інтенсивність евакуації дуже висока, значно активніша, ніж була раніше“, — зазначає волонтер.

Окрім Дружківки, люди активно виїжджають із Костянтинівки, Лиману, Миколаївки поблизу Слов’янська, а також із населених пунктів Краматорсько-Слов’янської агломерації та Сіверського напрямку. Частина мешканців самостійно дістається відносно безпечних зон, де їх вже підхоплюють евакуаційні групи волонтерів.

Окремо відзначається зростання кількості родин з дітьми, які раніше з різних причин відкладали виїзд, але нині змушені евакуюватися через різке загострення ситуації.

Обсяги евакуації та робота служб

За словами Богдана Зуякова, за останній тиждень лише одна волонтерська команда евакуювала близько 50 осіб. Водночас з окремих міст, зокрема з Костянтинівки, за кілька днів могли виїхати до 200 людей. У процесі задіяні не лише волонтери, а й ДСНС та поліція, які здійснюють масову евакуацію цивільних.

Найбільшу частку евакуйованих становлять маломобільні люди, пенсіонери віком “65 плюс”, а також родини з дітьми. У Дружківці це переважно люди старшого віку та маломобільні мешканці, тоді як із Краматорсько-Слов’янської агломерації дедалі частіше виїжджають саме сім’ї з дітьми.

Основні ризики зимової евакуації

За словами волонтера, найбільшою загрозою під час евакуації залишаються атаки дронів, які ускладнюють логістику та становлять небезпеку для будь-якого транспорту — евакуаційного, поліцейського чи військового. Додатковим фактором є зимові погодні умови: ожеледиця на дорогах обмежує можливість маневру, що робить транспорт особливо вразливим до ударів з повітря.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: назвали 4 міста, з яких найбільше виїздять люди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ГО “Десяте Квітня” разом з УВКБ ООН запускає програму ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві на 2026 рік. Заявки приймаються від власників житла, які придбали його після початку повномасштабного вторгнення, і це житло таке, що потребує ремонту для безпеки та комфорту.

Як подати заявку — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ВПО у Полтаві можуть подати заявку на ремонт житла у 2026 році

Громадська організація “Десяте Квітня” спільно з Агентством ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) оголошує початок реєстрації на 2026 рік для програми ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві, повідомляє Полтавська ОВА.

Участь можуть брати ВПО, які проживають у житлі:

• що перебуває у власності;
• умови якого не відповідають мінімальним стандартам безпеки та комфорту.

Пріоритет надається:

• домовласникам у сільській місцевості та малих містах Полтавщини;
• сім’ям у вразливих життєвих обставинах.

Програма покриває найнеобхідніші види ремонту, включно з:

• вікнами, дверима, дахом, підлогою, утепленням;
• водопостачанням, електрикою, каналізацією та іншими базовими ремонтами для безпечного та комфортного проживання.

Як подати заявку у Полтаві:

1. Через уповноважених представників вашої громади.
2. Самостійно, заповнивши KOBO-форму.
3. Телефонна гаряча лінія: 0800 33 28 58.

Зверніть увагу, що подання заявки не гарантує отримання допомоги. Всі заявки проходять перевірку та затвердження.

До теми:

У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!