Попри десятки мільярдів витрачених гривень, житлові черги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишаються майже нерухомими. За офіційними даними, з понад 4,5 мільйона переселенців житлову потребу вдалося задовольнити лише одиницям.
Про це повідомили журналісти Економічна правда.
Облік житла ВПО: в чому проблема
У 2022 році на виплати ВПО держава витратила 53,5 мільярда гривень, при цьому реалізовуючи різні механізми їх надання: компенсаційні сертифікати (17,8 мільярда гривень, оплата тимчасового розміщення (3,8 мільярда гривень), міжнародні проєкти (наприклад, HOPE на 224 мільйонів доларів або 9,37 мільярда гривень) та інвестиції у соціальне орендне житло (200 мільйонів євро кредиту ЄІБ або 9,717 мільярда гривень).
Втім, як вказують журналісти, результативність програм залишається низькою, а дані державних органів — суперечливими. За три з половиною роки Єдина інформаційна база ВПО зафіксувала понад 528 тисячі заяв про житлові потреби, але закрито лише 63.
Хаос у даних
Єдину базу даних ВПО веде підприємство”Інформаційно-обчислювальний центр” Міністерства соціальної політики, хоча збір та аналіз потреб мав би здійснювати саме Міністерство розвитку громад та територій. Водночас чіткого визначення терміну “житлова потреба” не існує. Через це в системі накопичуються розмиті показники.
Це призвело до того, що у серпні 2025 року в базі було зафіксовано майже 220 тисячі активних заяв із відміткою “житлові потреби”. Для порівняння: за офіційною статистикою Мінрозвитку, у черзі на тимчасове житло перебуває лише 23 тисяч осіб.
Розрив у цифрах свідчить: держава не має єдиної класифікації потреб, а отже, не здатна коректно планувати бюджет.
Держконтроль: переплати і відсутність звітності
Окремий маркер проблем з обліком — це висновки Рахункової палати у 2022 році зафіксувала переплати допомоги на проживання: 94 тисячі ВПО отримували гроші, перебуваючи за кордоном понад 90 днів. Це коштувало бюджету майже 900 мільйони гривень — еквівалент 8,7 тисячі сучасних квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro Fly.
Контролери вказали на відсутність звітності, недоліки програмного забезпечення і нерегулярний контроль за переплатами, що підриває ефективність політики підтримки переселенців.
Ефективність програм
Попри хаотичність обліку, деякі інструменти показали результат. Найефективнішим визнано житлові сертифікати у межах програми компенсацій за зруйноване житло (житлові сертифікати/”єВідновлення”): станом на середину 2025 року ВПО отримали понад 4,4 тисячі сертифікатів на загальну суму понад 6 мільярдів гривень.
Тимчасовим житлом за три роки забезпечили 4,2 тисячі переселенців (18% від “видимої” черги у 23 099 громадян). Грошові компенсації для ветеранів-ВПО дозволили 3,4 тисячі родинам придбати житло, проте фінансування програми на 2025 рік не передбачили.
Водночас “єОселя” — програма пільгової іпотеки — виявилася неефективним механізмом надання житла ВПО. Як вказують журналісти, зі 140 тисяч заяв, поданих лише протягом 2023-2024 років, фінансування отримали лише 340. При цьому було зафіксовано близько 57 тисяч схвалень.
Чому житлове питання буксується
Журналісти у своєму матеріалі також виділили причини того, чому виникають проблеми в житловому питанні для ВПО. Серед них:
- відсутність чіткої категоризації потреб (тимчасове, постійне житло, компенсація чи оренда);
- відсутність інтеграції реєстрів (дані ЄІБД не звіряються з Держстатом, ДМС, ПФУ), що призводить до неактуальних записів та нецільових виплат;
- нестача прозорої аналітики ефективності програм: скільки коштів витрачено на скільки квартир/рішень, середня вартість закриття однієї потреби;
- затягнуті будівельні й реконструкційні процеси.
Соціальне орендне житло: шанс чи ризик
У липні 2025 року уряд оголосив запуск експерименту з будівництва соціального орендного житла за кредит ЄІБ на 200 мільйонів євро або 9,717 мільярда гривень. Журналісти вказують, що це може стати шансом для тисяч родин, але без достовірної статистики і прозорих механізмів ризикує перетворитися на дорогий і неефективний проєкт.
При цьому вони додають, що кожна витрачена гривня має відповідати реальній потребі. Для цього необхідно:
- зосередитися на інструментах із доведеною ефективністю (сертифікати, компенсації);
- інтегрувати всі реєстри, щоб уникнути дублювань і помилок;
- зробити акцент на реконструкції та орендних моделях, а не на дорогому будівництві;
- запровадити публічні KPI (ключові показники ефективності) для кожної програми.
Без цього навіть великі кредити не перетворяться на рішення, а лише посилять борговий тягар держави.
Читайте також:
- Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
- Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО
- Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
