Грантова підтримка для ВПО: перелік актуальної допомоги

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:40, 17 Вересня 2025
Грантова допомога / фото ілюстративне, iStock

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні отримують шанс не лише на фінансову підтримку, а й на реалізацію власних ідей. Завдяки грантовим програмам вони можуть відкрити бізнес, здобути нові професійні навички чи втілити соціальні проєкти. 

Детальніше про те, які є наразі актуальні грантові програми в України для ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грантова допомога для ВПО

Грантова допомога для внутрішньо переміщених осіб — це не лише фінансова підтримка, а й інструмент для відновлення життя після втрати дому та роботи. Такі програми дають можливість переселенцям започаткувати власну справу, здобути нові професійні навички чи реалізувати соціальні ініціативи, які сприяють розвитку приймаючих громад.

Грантова допомога для ВПО від “Право на захист”

Однією з громадських організацій, які надають грантову допомогу ВПО в Україні — це “Право на захист”. Її представники регулярно проводять навчальний курс “Право на бізнес” в різних областях. Після завершення навчання учасники матимуть можливість взяти участь у конкурсі на отримання грантової підтримки до 3 000 доларів або 123 тисяч гривень на розвиток власної справи.

Долучитися до програми можуть:

  • внутрішньо переміщені особи (ВПО);
  • матері / батьки, які самостійно виховують дитину / дітей;
  • особи з інвалідністю;
  • малозабезпечені сім’ї з дітьми;
  • багатодітні сім’ї (троє і більше дітей до 18 років);
  • сім’ї, які виховують дитину (дітей) з інвалідністю;
  • жінки, які очолюють домогосподарства;
  • постраждалі фізично від війни (отримали поранення, травми);
  • особи, які ведуть бізнес на території населеного пункту, який піддається регулярним атакам ворога;
  • особи, які проживають на території звільненого від окупації населеного пункту або населеного пункту, де велися бойові дії;
  • особи, у яких в результаті військових дій (після 24 лютого 2022 року) зруйноване / пошкоджено житло та/або бізнес;
  • особи, які через воєнні дії залишились без засобів до існування (житло, особисті речі й інше рухоме майно втрачене);
  • ветерани заходів оборони України (з наявними документами щодо звільнення зі служби) та члени їхніх родин;
  • члени родин загиблих під час збройної агресії рф;
  • особи, які були вимушені зупинити підприємницьку діяльність через військові дії (після 24 лютого 2022 року).

З деталями грантової програми можна ознайомитися на сайті за посиланням.

Грантова допомога від Mercy Corps

Mercy Corps — це ще одне об’єднання благодійників, які регулярно надають грантову допомогу для ВПО, котрі прагнуть відкрити чи розширити можливості власного бізнесу.

Наразі Mercy Corps проводить реєстрацію ВПО, які зареєстровані та проживають у Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій, та Миколаївській областях. Вони мають змогу отримати 2 600 доларів або 107 тисяч гривень.

Для того, щоб долучитися до програми, учасникам необхідно пройти реєстрацію на офіційному сайті до 26 грудня 2026 року, після чого відкривається можливість подати заявку. Додаткову інформацію можна отримати у партнерської організації — ГО “Центр Зайнятості Вільних Людей”, яка реалізує проєкт. Контактний номер: +380 (97) 460 1048.

Відбір учасників здійснюватиметься на конкурсній основі. Під час оцінювання заявок враховуватимуться кілька ключових чинників: обґрунтована потреба у фінансовій підтримці, відповідність ідеї цілям програми, її реалістичність і життєздатність, здатність заявника втілити задум, розуміння цільового ринку, а також досвід у підприємництві чи рівень соціальної та фінансової вразливості.

Грантова допомога від Helvetas Swiss

У межах проєкту “Стійкість: розбудова сталого та інклюзивного ринку праці в Україні”, який реалізується Helvetas Swiss Intercooperation за підтримки Швеції та у співпраці з Swedish International Development Cooperation Agency (Sida), передбачено надання грантів у розмірі до 117 тисяч гривень. Фінансова допомога спрямована на підтримку самозайнятих осіб і підприємців із вразливих категорій населення — внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, людей з інвалідністю, родин загиблих військовослужбовців.

Отримані кошти можна використати для закупівлі обладнання, матеріалів або оплати консультаційних послуг, що дозволить розширювати бізнес, розвивати виробництво, сферу послуг чи креативні напрями. Окремий акцент програма робить на бізнесах, очолюваних жінками, а також на ініціативах, які мають соціальний вплив у громадах.

Подати заявку можуть фізичні особи-підприємці та самозайняті, представники вразливих груп, а також ті, хто веде діяльність у Харківській, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Чернігівській та Київській областях (крім столиці). Важливо, що грант надається лише на один проєкт від однієї особи, а витрати мають бути підтверджені звітністю. Заборонено використовувати кошти на податки, зарплати, оренду, рекламу, пальне чи будівництво.

Подати заявку можна до 21 вересня 2025 року за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Хочемо повернутися і знову садити троянди та шипшину”: історія бахмутської родини Вороненків, які евакуювались до Німеччини

Валентина Твердохліб 14:20, 6 Листопада 2025
віктор вороненко з бахмута

Віктор Вороненко — підприємець з Бахмута. Понад 30 років він займався власною справою — ремонтував автомобілі та вирощував саджанці на власній землі. Через війну родина втратила домівку і бізнес та була вимушена поїхати в еміграцію. Подружжя разом з сином Олександром спочатку поїхали до Польщі, де працювали на підприємстві з вирощування грибів, а зараз проживають у Німеччині. За кордоном вони також почали вести сімейний відеоблог, де розповідають про свою буденність.

Про життя в Бахмуті, виїзд за кордон та плани повернення в Україну редакції Бахмут IN.UA розповіли Віктор та Олександр Вороненки.

Життя в Бахмуті

Віктор Вороненко родом з Бахмута. Тут він починав свій робочий шлях та створив родину. Чоловік працював на місцевих підприємствах,зокрема, на алебастровій шахті, а після цього — на автокрані.

Він згадує, що в 90-ті роки ситуація була нестабільною, зарплати ставали меншими, тому Віктор вирішив працювати на себе: займався ремонтом автомобілів, а згодом, за рекомендацією знайомого агронома, спробував себе у вирощуванні саджанців.

Спочатку чоловік не сприймав цю справу серйозно, бо не знав, як і куди подіти вирощені саджанці. Але коли вже в перший рік робити підприємець зміг продати все вирощене, то вирішив розширювати справу.

“Я ж взагалі не мав поняття, що таке саджанці. Спершу посадив і виростив 4 тисячі саджанців колоновидної яблуні. А потім думав куди ж це все подіти. Ночами не спав, думав: “Це ж так багато 4 тисячі саджанців, як його все продати?”. А потім осінь прийшла і їх розібрали. Так я й почав далі працювати. Спочатку 4, потім 6, а потім до 18 тисяч саджанців я вирощував. Я не вивозив їх продавати на базар, люди самі приїжджали та забирали оптом. Починав я з 30 соток землі і дійшов до гектара”, — розповів бахмутянин.

Ділянка з трояндами в Бахмуті / фото надане героями

Вирощував саджанці чоловік неподалік свого будинку, на вулиці Ювілейній. Там росли яблуні, шипшина, троянди. Загалом цій справі бахмутянин присвятив близько 30 років життя.

Повномасштабна війна та еміграція

Повномасштабна війна застала родину Вороненко в Бахмуті. У рідному місті вони прожили до квітня, а потім вирішили виїхати на Хмельниччину.

“18 лютого ми були в Лазурному, на Херсонщині. Якраз тоді вже були розмови про можливу війну… 20 лютого поїхали в Бахмут. 24 лютого о 4 ранку я почув перший вибух. Сім’я тоді спала, я не став їх будити. А потім о 7 ранку знову вибух, ми увімкнули телевізор і все дізнались. У Бахмуті ми були до квітня. Тесть залишався на окупованій Херсонщині, а у Хмельницькій області в нього була пуста квартира. Тому дружина запропонувала їхати туди”, — розповів Віктор Вороненко.

Зібравши всі речі, родина поїхала на Хмельниччину. Після цього пан Віктор ще раз приїздив у Бахмут у травні. Більше до рідного міста родина не поверталась.

“Ми коли виїжджали, то думали, що на тиждень, ну може на місяць. А виявилось, що на роки. Я ще раз приїжджав у Бахмут у травні, забрав деякі інструменти та прибрав на городі. Ще знайшов людей, заплатив їм. П’ять днів прибирались і я поїхав”, — розповідає чоловік.

Такою була земельна ділянка Віктора по приїзду в Бахмут / фото надане героями

Два роки родина Вороненко жила у Хмельницькій області. Через брак роботи сім’я вирішила їхати за кордон.

Життя в Польщі і Німеччині

У 2024 році подружжя Вороненко разом з сином Олександром виїхали в Польщу. Тут вони влаштувались на підприємство з вирощення грибів. Кажуть, що умови роботи тяжкі, але працювали, щоб заробити кошти.

“По приїзду до Польщі ми влаштувались на підприємтсво, збирали гриби. Як потім нам розповіли, найгірші роботи — це м’ясо, риба та гриби. Та оскільки ми звикли вдома нормально працювати, то не скаржились на умови. Щоправда, було тяжко. Наприклад, підйом о 5 ранку. Тоді сину було 17 років і він все одно зранку підіймався і щодня ходив на працю. О 6 ранку ти йдеш у теплиці і ріжеш гриби, це все триває до 14:00-15:00. Далі зрізані гриби треба запакувати і відправити. Точного часу, коли ти можеш піти додому, не кажуть. Ти вільний тоді, коли все зроблено”, — розповів Віктор Вороненко.

Попри важкі умови праці, родина працювала інколи й без вихідних. Адже мають мету — заробити гроші на нове житло. Та згодом бахмутяни вирішили виїжджати в Німеччину. Причиною цього рішення стало зростання цін у Польщі та неможливість знайти нову роботу.

“На тій роботі вийшов невеликий конфлікт і син звільнився. Один працювати там я не хотів, тому вирішили шукати нову роботу. Але куди? На заводи в три зміни дитина не хоче, дружина теж. На поля мене не беруть, бо 62 роки. А ще й ціни почали зростати. Виходить, що ми наче й заробляємо, але ці кошти йдуть на квартиру та проживання. Тому ми вирішили їхати в Німеччину”, — розповів пан Віктор.

Робота на підприємстві з вирощення грибів / фото надане героями

У Німеччині родина мешкає вже чотири місяці. Та процес інтеграції тут, з їх досвіду, набагато важчий. Даються взнаки бюрократичні процеси і складна мова.

“Тут дуже складна бюрократія. Все вирішується письмово, через листи. Та й сама процедура оформлення тут складна, кажуть, що у 2022 році тут було набагато легше. Наприклад, я коли подавав заяву, то ти маєш відповісти на 60 питань. Були серед них і дуже цікаві. Ось у мене питали чи не вагітний я. І на всі питання ти маєш відповісти. Навіть побутові питання тут вирішуються через листи. У нас у квартирі стоїть котел для опалення, але його ніяк не увімкнуть. Приходили кілька разів фотографували і все пишуть на пошту, що приїдуть і все зроблять. У Польщі було набагато легше. В тому числі й з мовним питанням. Якщо в Польщі ти хоч щось міг зрозуміти, то тут взагалі нічого”, — каже Олександр Вороненко.

Родина бахмутян добре відгукується про ставлення іноземців до українців. Кажуть, що і про Бахмут тут знають, і допомагають. Є в Європі і можливості для розвитку молоді, але для цього потрібно вчити мову.

“У Польщі до нас дуже добре ставились, особливо польки, які були бригадирками. На прощання вони навіть обіймали нас. А в Німеччині ми нещодавно познайомились з місцевою жінкою. Вона запитала в нас звідки ми, а коли дізналась, що з Бахмута, то співчувала нам. І каже, що до росіян тут погано ставляться. Загалом за весь час ми не стикалися з негативним ставленням від іноземців”, — зазначають батько і син.

Про плани на майбутнє

Зараз родина Вороненко будує плани на повернення в Україну. Вдома хочуть відновити колишню справу з вирощування саджанців.

“У Польщі ми не мали часу на відпочинок, працювали без вихідних, а в Німеччині не можемо знайти роботу. Дуже складно без знання мови. А сидіти на соціальній допомозі не хочеться, дуже нудно просто сидіти у квартирі і нічого не робити. Тому плануємо перезимувати в Німеччині і повертатись в Україну. Де ми осядемо, ще не знаємо, адже все життя прожили в Бахмуті і нас тягне туди. Спершу поїдемо на Хмельниччину. Я вже й шипшину замовив, щоб посіяти, також хочу десь 2 тисячі троянд виростити. Плани є”, — каже Віктор Вороненко.

Віктор Вороненко поливає рослини у Хмельницькій області / фото надане героями

А Олександр Вороненко планує навчатися. Він мріє стати медиком.

“До 6 класу я навчався в нашій бахмутській школі №18. А коли почався коронавірус, вступив до приватної школи в Харкові. Цьогоріч я закінчив навчання. НМТ не здавав, бо працював. Зараз готуюся до нього і планую здавати наступного року. Хочу вступати до навчального закладу і мрію стати медиком”, — розповів юнак.

Зараз родина також веде відеоблог на Youtube, де розповідає про своє життя. Вести влог вони планують і по поверненню в Україну. Хочуть показувати свій шлях відновлення власної справи.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові знищили базу зберігання “шахедів” у Донецьку

Семаковська Тетяна 13:40, 6 Листопада 2025

Сили оборони України знищили базу зберігання, комплектування та запуску “шахедів” на території Донецького аеропорту.

Про це повідомили в Генштабі ЗСУ.

ЗСУ уразили базу з “шахедами” у Донецьку

У ніч на 5 листопада підрозділи Сил оборони України вдарили по тимчасово окупованому Донецьку. Удалося вразити базу зберігання, комплектування та запуску БпЛА типу “Шахед” у Донецькому аеропорту.

Відомо, що завдання виконували підрозділи ракетних військ і артилерії, Сил безпілотних систем (414 бригада) та Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Окрім ураження бази, військові завдали удару по Волгоградському НПЗ. У Генштабі зазначають, що річний обсяг переробки нафтопродуктів цього заводу становить 15,7 мільйона тонн, або 5,6% від усього перероблювання у рф.

Сили оборони послідовно реалізують комплекс заходів з ураження критичних елементів воєнно-промислової інфраструктури держави-агресора як на її теренах, так і на тимчасово окупованих територіях, з метою позбавити противника наступальних спроможностей та можливості продовжувати агресію“, — йдеться в повідомлені.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

“Хочемо повернутися і знову садити троянди та шипшину”: історія бахмутської родини Вороненків, які евакуювались до Німеччини

Віктор Вороненко — підприємець з Бахмута. Понад 30 років він займався власною справою — ремонтував автомобілі та вирощував саджанці на власній землі. Через війну родина […]

Українські військові знищили базу зберігання “шахедів” у Донецьку

Сили оборони України знищили базу зберігання, комплектування та запуску “шахедів” на території Донецького аеропорту. Про це повідомили в Генштабі ЗСУ. ЗСУ уразили базу з “шахедами” […]

поїзди

У напрямку Донеччини призупинено рух поїздів: що відомо

Укрзалізниця обмежила рух поїздів на Донеччину. В регіоні більше не курсуватимуть приміські та поїзди далекого сполучення. Обмеження пов’язане з безпековими ризиками. Про це повідомляє АТ […]

покровськ

Чи оточений Покровськ? Дані від Генштабу та аналітиків

У Покровську тривають бої. Деякі джерела стверджують, що місто перебуває в оточенні, але ці заяви не підтверджує ні Генштаб, ні аналітики DeepState. ЗСУ проводять зачистку […]

евакуацію

У Донецькій області лишаються понад 1,1 тисяча одиноких маломобільних людей: більшість із них не дають згоду на евакуацію

На Донеччині ведеться щоденний моніторинг кількості одиноких маломобільних людей, які продовжують лишатися в області. Соціальні працівники проводять з ними роботу щодо евакуації. Змушувати їх виїхати […]