Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.

Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: що відомо

Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.

Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.

Інші видатки в новому бюджеті

Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:

На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:

• 251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
• 133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
• 24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
• 42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона  домогосподарств;
• 9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.

У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:

• 183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
• 14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
• 6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
• 2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
• 15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.

На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.

Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:

• 191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
• 15,1 мільярда гривень на централізовані закупівлі ліків (онко, орфанні, серцево-судинні препарати, ендопротези);
• 10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
• 18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.

Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.

Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:

• 18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
• 15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
• 4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
• 1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
• 0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.

На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.

Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.

Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.

Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

• мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
• загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).

Читайте також:

• “Понад половину вступників — це бахмутяни”: як пройшла вступна кампанія-2025 у Бахмутському педколеджі
• 3 тис. доларів на власну справу: Fight For Right оголосила грантовий конкурс для ветеранок
• Медсестринський догляд і притулки для маломобільних: Уряд анонсував нові проєкти підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Система недержавного пенсійного забезпечення функціонує в Україні з 2004 року. Вона дозволяє громадянам створювати додаткове джерело доходу на старість незалежно від державних виплат. Участь у таких програмах є добровільною і не звільняє від обов’язкового державного страхування та сплати єдиного соціального внеску.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Приватна пенсія в Україні: як оформити

В офіційному реєстрі України діють близько 56 недержавних пенсійних фондів. Законодавство поділяє їх на три види:

• відкриті (для будь-якої фізичної особи);
• корпоративні (для працівників конкретних компаній-роботодавців);
• професійні (об’єднують людей за родом діяльності чи членством у профспілках).

Процедура оформлення накопичень

Для відкриття пенсійного рахунку необхідно виконати кілька кроків:

• обрати відкритий фонд (наприклад, “ПриватФонд”, “Династія”, “ОТП Капітал”, “Покрова” тощо);
• визначити суму та періодичність внесків (відкладати можна також на користь членів родини, включно з неповнолітніми дітьми);
• укласти договір онлайн через банківські додатки за допомогою електронного підпису або офлайн у відділенні;
• перераховувати кошти через онлайн-банкінг, касу чи інші платіжні системи.

Переваги недержавного пенсійного забезпечення

Приватна пенсія не залежить від державного страхового стажу чи розміру прожиткового мінімуму. Вкладник має змогу самостійно обрати вік початку виплат, який може відрізнятися від загальновстановленого державного рівня максимум на 10 років в обидва боки.

Накопичені кошти є приватною власністю клієнта і в разі його смерті в повному обсязі переходять до спадкоємців. Фонди захищені юридично: їх заборонено ліквідовувати за загальною процедурою банкрутства або примусово ділити.

Виплати після досягнення визначеного віку можна отримувати довічно рівними частинами, розтермінувати на певний період або забрати всю суму одноразово. Фінансову прозорість діяльності фондів щонайменше раз на рік перевіряють незалежні аудитори, які публікують результати у відкритому доступі.

Ризики та недоліки системи

Рахунок у недержавному фонді неможливо повністю закрити для дострокового зняття коштів. Клієнт має право лише призупинити внесення платежів або перевести всю суму до іншого аналогічного фонду.

Усі фінансові операції здійснюються виключно в національній валюті, що унеможливлює диверсифікацію заощаджень через купівлю доларів чи євро.

Інвестиційний дохід від цінних паперів, акцій чи облігацій, у які фонди вкладають кошти, не гарантується. У разі несприятливих економічних умов або високих темпів інфляції ринкова вартість активів може знизитися, через що клієнт ризикує отримати меншу суму, ніж вніс за весь час накопичення.

Читайте також:

Оформлення догляду за людиною старшого віку: правила, документи та розрахунок компенсації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 12 червня 2026 року в Україні діють оновлені правила видачі електронних рецептів та формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Міністерство охорони здоров’я змінило процедуру, щоб позбавити людей необхідності відвідувати кілька кабінетів виключно заради отримання документів.

Про це повідомили представники МОЗ.

Оформлення лікарняних та електронних рецептів спростили

Перелік медиків, які мають право виписувати електронні рецепти за програмою “Доступні ліки”, розширили. До списку додали лікарів зі спеціальностей “Алергологія” та “Дитяча алергологія”. Безпосередньо під час прийому ці фахівці зможуть видавати рецепти на препарати для лікування наступних станів:

• хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів;
• метаболічні хвороби;
• аутоімунні захворювання;
• запальні хвороби.

Після консультації у вузького спеціаліста пацієнтам більше не доведеться йти до свого сімейного лікаря лише для того, щоб оформити рецептурний бланк.

Лікарняні листи у приймальних відділеннях

Лікарі відділень екстреної та невідкладної медичної допомоги тепер можуть самостійно формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність в електронній системі. Документ видаватимуть одразу під час надання допомоги тим пацієнтам, які звернулися до закладу через:

• травму;
• гостре захворювання;
• інший стан, що тимчасово обмежує працездатність.

Завдяки цьому нововведенню людям не доведеться додатково записуватися до інших фахівців для відкриття лікарняного.

Зміни для онкологічних пацієнтів

Перелік медичних спеціальностей, представники яких можуть відкривати лікарняні для пацієнтів з онкологічними захворюваннями, також оновили. До списку додали кваліфікацію “Ядерна медицина”, а колишню назву “Радіаційна терапія” замінили на актуальну — “Радіаційна онкологія”. Пацієнти зможуть отримувати медичні висновки безпосередньо у того спеціаліста, який проводить лікування та здійснює супровід.

Загальний принцип оформлення медичних документів

Медичні висновки, направлення та електронні рецепти зобов’язаний оформлювати саме той медичний працівник, який безпосередньо надає допомогу та встановлює показання для лікування. Практика направлення пацієнта до сімейного лікаря заради отримання паперів після огляду вузьким спеціалістом є недоцільною та порушує вимоги законодавства.

Читайте також:

Оформлення догляду за людиною старшого віку: правила, документи та розрахунок компенсації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!