Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.

Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: що відомо

Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.

Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.

Інші видатки в новому бюджеті

Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:

На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:

• 251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
• 133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
• 24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
• 42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона  домогосподарств;
• 9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.

У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:

• 183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
• 14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
• 6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
• 2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
• 15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.

На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.

Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:

• 191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
• 15,1 мільярда гривень на централізовані закупівлі ліків (онко, орфанні, серцево-судинні препарати, ендопротези);
• 10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
• 18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.

Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.

Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:

• 18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
• 15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
• 4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
• 1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
• 0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.

На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.

Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.

Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.

Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

• мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
• загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).

Читайте також:

• “Понад половину вступників — це бахмутяни”: як пройшла вступна кампанія-2025 у Бахмутському педколеджі
• 3 тис. доларів на власну справу: Fight For Right оголосила грантовий конкурс для ветеранок
• Медсестринський догляд і притулки для маломобільних: Уряд анонсував нові проєкти підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни не припиняють атакувати на Донеччині, основні штурми зафіксували на Костянтинівському напрямку. Відомо, що їм вдалося просунутися поблизу Берестка.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Донеччині

За даними аналітиків DeepState, за минулу добу противнику вдалося просунутися поблизу населеного пункту Бересток, що знаходиться безпосередньо біля Костянтинівки. Водночас, як вказують в Генштабі ЗСУ, інтенсивність боїв на цій ділянці залишається надзвичайно високою. Російська армія здійснила 22 атаки поблизу самої Костянтинівки, а також населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Русин Яр, Олександро-Шультине та Степанівка.

Відбиття атак на Покровському напрямку

Найбільший тиск з боку агресора зберігається на Покровському напрямку. Українські військові успішно зупинили 41 штурмову дію противника. Спроби прориву були спрямовані у бік населених пунктів Новопавлівка, Білицьке, Дорожнє, Вільне, Сергіївка та Кучерів Яр. Також росіяни атакували позиції українських військових в районах Родинського, Новоолександрівки, Никанорівки, Рівного, Молодецького, Покровська, Гришиного, Котлиного, Удачного, Муравки та Новопідгородного.

Лиманський та Слов’янський напрямки

На Лиманському напрямку противник сім разів намагався вклинитися в лінію оборони українських військ. Атакувальні дії росіян фіксувалися у бік населених пунктів Дробишеве, Ставки та Лиман.

Аналогічна кількість бойових зіткнень відбулася на Слов’янському напрямку. Агресор сім разів проводив штурмові дії, намагаючись просунутися в бік Рай-Олександрівки, а також у районах населених пунктів Ямпіль, Закітне та Різниківка.

Краматорський напрямок

На цій ділянці фронту спостерігалася найменша активність противника порівняно з іншими відтинками. За звітний період російські війська здійснили лише одну спробу атакувати позиції Сил оборони у бік населеного пункту Никифорівка.

Втрати росіян

За минулу добу росіяни втратили:

• особового складу —1 470 осіб;
• танків — 7 одиниці;
• бойових броньованих машин — 7 одиниці;
• артилерійських систем — 119 одиниці;
• РСЗВ — 1 одиниці;
• засоби ППО — 2 одиниці;
• гелікоптерів — 2 одиниці;
• БПЛА оперативно–тактичного рівня — 1 327 одиниці;
• автомобільна техніка та автоцистерни — 375 одиниці;
• спеціальна техніка — 2 одиниці.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Покровська та Мирнограда: дані DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині суд виніс вирок 32-річному чоловіку за допомогу російській армії у підготовці наступу на Костянтинівку. За державну зраду фігуранту призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

Від переїзду з Луганська до вербування російським ГРУ

У 2018 році чоловік переїхав з окупованого Луганська до Костянтинівки. Він був прихильником загарбницької політики Росії та активно спілкувався у проросійських групах в месенджері Telegram. Під час повномасштабного вторгнення він познайомився в інтернеті зі співробітником головного розвідувального управління генерального штабу збройних сил РФ. Зловмисник добровільно погодився працювати на російські спецслужби та збирати дані у Костянтинівській громаді.

У серпні та вересні 2024 року завербований агент активно шукав місця розташування українських військових. Він вів спостереження за переміщенням техніки, зокрема танків та бойових машин піхоти. Зібрану інформацію він підтверджував скриншотами карт місцевості та передавав куратору разом із точними координатами.

Основними цілями шпигуна були мости та гідротехнічні споруди. У своїх звітах агент детально описував вразливі ділянки логістичних шляхів Сил оборони України. Більше того, чоловік ініціативно пропонував росіянам провести додаткову аеророзвідку над конкретними локаціями.

Мотиви злочину та арешт

Засуджений не приховував своїх намірів та щиро сподівався на окупацію регіону російськими військами. У листуванні він бажав своєму куратору берегти себе та підкреслював, що вони “роблять спільну справу”.

У жовтні 2024 року правоохоронці викрили та заарештували інформатора. Досудове розслідування справи проводили слідчі Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Прокурори Донецької обласної прокуратури повністю довели провину фігуранта за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Водійка хлібовоза шпигувала для фсб на Донеччині: суд призначив 15 років ув’язнення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!