Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що за його зверненням від 5 серпня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило провадження щодо фактів, озвучених у сюжеті YouTube-каналу “Залізний нардеп”. Ідеться про можливе розкрадання понад 200 мільйонів гривень, виділених на будівництво фортифікацій у Донецькій області. Будівництвом займалася Полтавська обласна військова адміністрація.

Детальніше читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Будівництво фортифікацій на Донеччині Полтавською ОВА

На каналі “Залізний нардеп” депутат Ярослав Железняк опублікував відеорозслідування, з якого випливає можливе привласнення 200 мільйонів гривень на будівництві фортифікацій у Донецькій області.

За твердженням нардепа, Полтавська обласна військова адміністрація уклала контракти на майже 400 мільйонів гривень для будівництва укріплень на Донеччині, проте, ймовірно надавала фіктивні послуги, укладала закупівлі за завищеними цінами та використовувала фірми-прокладки і “щонайменше 200 мільйонів гривень пішли не на будівництво”, стверджував Ярослав Железняк.

Одна з ключових схем, яку могли використовувати, це значно завищені ціни на матеріали. Наприклад, до будівництва фортифікацій на Донеччині залучили компанію Enki Construction, який вже залучив посередника ТОВ “Прімум Актив”, це локальний виробник бетонних конструкцій.

“Прімум” виготовляв або купував 13,6 тисячі загороджувальних пірамід за ціною 542 гривень за штуку, а Enki Construction продавав піраміди за ціною 2 161 гривень, тобто з переплатою у кілька разів. За схожою схемою завищували ціни на деревину, бетон, арматуру, піску тощо. Також під час будівництва фортифікацій на Донеччині, ймовірно, була несплата ПДВ.

Ярослав Железняк у розслідуванні також навів аудіозаписи між Віталієм Кулиничем, першим заступником Департаменту будівництва та Сергієм Сизьком, в.о. начальника управління будівництва. Чоловіки обговорювали зменшення об’ємів дерев’яних колод, де в проєкті та акті виконаних робіт була б одна цифра, а в реальності вона змінена.

Нардеп додав, що на момент закупівлі “губернатором” Полтавщини був Філіп Пронін, сьогодні він очолює Держфінмоніторинг. Пронін вчився в одному класі з Олексієм Кулебою, нинішнім віцепрем’єром з питань відбудови.

За словами народного депутата, замість належного покарання компанія “Прімум Актив” у 2025 році отримала підряд на ремонт доріг у Полтавській області вартістю понад 1 млрд грн. Також компанія претендує й на нові контракти — зокрема на облаштування тротуарів у центрі Полтави в межах національної програми “Рух без бар’єрів”.

У розслідуванні також згадується голова Полтавської області, якого пов’язують із небажанням передати нерухомість російського генерала Капашина у користування одній із військових частин. Натомість ці об’єкти дісталися компанії “Воєджер Плюс”, пов’язаній з охоронною структурою “Антарес”.

Депутат наголошує, що “Енкі”, “Прімум” і “Воєджер” подають податкові декларації з однієї IP-адреси, що може вказувати на їхню взаємопов’язаність та близькість до керівника області Філіпа Проніна.

Що каже Полтавська ОВА?

Полтавська військова адміністрація відповіла на звинувачення Ярослава Железняка.

***

“Сьогодні окремими людьми в інформаційному просторі була поширена інформація, яка є не повною, не точною та містить маніпуляції фактами, які стосуються процесу будівництва фортифікацій. Повідомляємо, що станом на 3.09.2025 року 14 взводних опорних пунктів та ліній невибухових загороджень виконано в повному обсязі.

Усі роботи проведені відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації, яка має позитивні висновки ДП “Укрдержбудекспертиза”. Якість виконаних робіт підтверджена низкою перевірок, зокрема Національним науковим центром “Інститут судових експертиз ім. професора. М. С. Бокаріуса”. Також це засвідчує командування сил підтримки ОТУ „Луганськ”, представники яких розробляли і затверджували схеми взводно-опорних пунктів.

Загалом на будівництво фортифікаційних споруд було витрачено 375 млн грн, із яких близько 70 млн грн становить ПДВ. Найбільша частина витрат – понад 240 млн грн – припала на закупівлю матеріалів, тоді як на будівельні роботи спрямовано близько 65 млн грн. Спроби дискредитувати Полтавську ОВА, людей які щоденно, цілодобово працюють для зміцнення обороноздатності країни тривають декілька років, однак не мають успіхів. До цього залучені великі сили та засоби, які зараз працюють лише на ворога.

ОВА ініціює додаткові перевірки, щоб зафіксувати відсутність будь-яких порушень з боку замовника, та надання оцінки особам, які здійснюють заходи щодо дискредитації обласної військової адміністрації та керівництва області. Просимо громадян бути уважними та критично ставитися до інформації та осіб, які здійснюють атаки на нашу обороноздатність. Від себе додамо, що об’єктивну перешкоду додатковій перевірці становить той факт, що згадані фортифікації, за словами Ярослава Железняка, втрачені і наразі контролюються ворогом.

Нагадаємо, що парламент викликав на завтра для пояснень Філіпа Проніна та Володимира Когута. Останній наразі перебуває у відрядженні в Києві.

Що у підсумку?

4 вересня Ярослав Железняк повідомив про те, що за його заявою від 5 серпня директор НАБУ вирішив розслідувати матеріали щодо можливого зловживання на будівництві фортифікацій.

До теми:

На Донеччині викрили 20 посадовців у махінаціях з бюджетом: на яких схемах збагатились

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО в Україні у 2026 році мають змогу оформити допомоги на проживання одразу декількома способами, один з яких — за вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду Україниб. Для подачі заяви необхідний лише доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Оформлення допомоги на проживання для ВПО онлайн

Під час подачі заяви система дозволяє завантажити відскановані копії документів. Файли мають відповідати чітким технічним параметрам:

• виготовлені у кольоровому форматі виключно з оригіналів;
• містять чітке зображення всіх сторінок, тексту та реквізитів, зокрема назви, серії, номера, дати видачі, печатки, підпису та повного імені власника;
• збережені у форматах JPG або PDF;
• розмір кожного окремого файлу становить не більше 1 мегабайта;
• рекомендована якість сканування дорівнює 300 dpi для забезпечення високої деталізації.

Покроковий алгоритм оформлення

Процес подачі заяви відбувається безпосередньо в особистому кабінеті користувача та складається з кількох послідовних кроків:

• авторизація на порталі Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
• перехід до панелі ліворуч у розділ “Комунікації з ПФУ” та вибір опції “Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”;
• заповнення онлайн-форми із зазначенням управління Пенсійного фонду, даних заявника та обставин переміщення;
• встановлення спеціальних позначок у разі належності до певних категорій, наприклад, наявність тяжких захворювань або участь членів сім’ї у заходах безпеки та оборони;
• внесення інформації про документ, що посвідчує особу, адреси до та після переміщення, а також банківських реквізитів для виплати;
• додавання інформації про всіх членів сім’ї через кнопку “Додати” у полі “Учасники звернення”;
• завантаження необхідних документів та надання згоди на обробку персональних даних;
• перевірка сформованої заяви та її відправлення до Пенсійного фонду через кнопку “Підписати та відправити в ПФУ”.

Зазначається, що в онлайн-формі поля, які позначені зірочкою, є обов’язковими для заповнення. Всі переселенці-користувачі вебпорталу ПФУ мають можливість зберегти документ як чернетку для подальшої роботи з ним, натиснувши кнопку “Зберегти чернетку”, або одразу обрати “Сформувати заяву”.

Статус та результат розгляду відправленої заяви щодо призначення виплати відображається в особистому кабінеті у розділі “Мої звернення”.

Читайте також:

З 1 серпня для ВПО зміняться правила отримання житлового ваучера: кому можуть відмовити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією в Донецькій області зазнала певних змін протягом останнього тижня. Збільшення кількості заявок на виїзд становить до 5–30 відсотків порівняно з попереднім періодом. Водночас російська армія змінила тактику обстрілів прифронтових міст, що значно підвищує рівень небезпеки для цивільного населення та евакуаційних бригад.

Про це розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Протягом останнього тижня спостерігається певне зростання попиту на евакуацію. Як зазначає Євген Ткачов, йдеться про збільшення на 5-30% від тої кількості заявок, що була минулого тижня.

Щодо географії виїздів, маршрути залишаються переважно незмінними.

“Це те саме, але не їздимо на евакуацію в Миколаївку і Дружківку, поки ремонтується наш броньований автомобіль. Тому вже забираємо людей, котрі вивозять інші в Краматорськ-Слов’янськ. Ну і також заявки, які люди дають самостійно і приходять на точки евакуації в Слов’янську і Краматорську“, — пояснює представник місії.

Серед тих, хто потребує допомоги гуманітарної місії “Проліска”, виділяють кілька основних категорій:

• люди похилого віку, які становлять близько 90 відсотків від загальної кількості під час евакуації спеціальним медичним транспортом;
• сім’ї, які виїжджають з великою кількістю речей;
• різні групи населення, які користуються звичайними автобусними рейсами з мінімальним багажем.

Життя під обстрілами: ситуація у прифронтових містах

Попри постійну загрозу, життя у Краматорську та Слов’янську триває, хоча зміни стають дедалі помітнішими.

“В Краматорську все йде, як завжди. Звісно, видно, що більше стало порожнього житла, збільшилась кількість автівок дешевих, бо люди пересідають або на дешеві автомобілі, більш дорогі виганяють в тил, або просто люди виїжджають. Закриваються магазинчики, це видно, різні сервіси, послуги, менше вибір, менше автівок на дорогах спостерігаємо“, — описує ситуацію Євген Ткачов.

Найбільш небезпечними зонами у Краматорську та Слов’янську є ті, що розташовані найближче до лінії фронту. У Слов’янську це райони, які виходять у бік Лимана, Сіверська та Часового Яру. У Краматорську найбільш ризикованими є частини міста в напрямку Часового Яру та Дружківки. Окрему небезпеку становить селище Малотаранівка, яке розташоване близько до Дружківки і де вже оголошено евакуацію.

Що змушує людей виїжджати

За словами Євгена Ткачова, існує кілька ключових факторів, які стають вирішальними для мешканців прифронтових міст при ухваленні рішення про евакуацію.

“Людей спонукає до виїзду, коли зруйноване житло або дуже сильно пошкоджено. Наступним кроком спонукання буде те, що ті райони, де зникнуть комунальні послуги, газ, електрика, або будуть обмежені. Це буде спонуканням. А так, поки ще одне спонукання для евакуації, це об’явлення деяких районів вулиць в евакуації дітей в примусовий спосіб. Це також людей підганяє“, — констатує представник “Проліски”.

Зміна тактики обстрілів та небезпека для евакуаційних бригад

Близько місяця тому російські війська змінили тактику обстрілів Краматорська та Слов’янська. Тепер бомбардування авіабомбами та застосування реактивних систем залпового вогню відбувається не лише вночі, а й серед білого дня, зокрема о 10:00, 11:00 чи 14:00 годині.

“Тобто коли місто повно людей і кудись прилітають КАБи або активна артилерія“, — підкреслює Ткачов.

Якщо раніше обстріли відбувалися переважно вночі, то зараз вони можуть статися будь-коли. Це змушує людей жити без жодних правил безпеки, оскільки установи, магазини та банки продовжують працювати без обмежень.

Для евакуаційних бригад головним викликом наразі є дронова небезпека. Дорожня інфраструктура стає дедалі небезпечнішою, тому маршрути доводиться постійно змінювати.

“Під час евакуації треба постійно дивитися на небо, користуватися цими чуйками, антидроновими детекторами“, — розповідає представник “Проліски”.

Бригади “Проліски” щодня співпрацюють з військовою адміністрацією та поліцією для прокладання безпечніших шляхів, намагаючись планувати заїзд однією дорогою, а виїзд — іншою. Також виникають ситуації, коли родичі подають заявку на евакуацію, а літні люди, до яких приїжджає бригада, категорично відмовляються виїжджати. Додатковий дискомфорт створюють перебої з роботою навігаторів під час повітряних тривог, проте волонтери використовують офлайн-мапи для орієнтування.

Також евакуаційники стикаються з відмовами на місцях:

“Коли люди надають начебто, бо частіше рідня надає заявки на евакуацію, а самі старенькі, вони евакуйовуватись не хочуть“, — ділиться Ткачов.

Вплив погодних умов на процес евакуації

Попри прогнози синоптиків щодо сильної спеки, поточні погодні умови на Донеччині не створюють додаткових проблем для евакуації. За словами Євгена Ткачова, головну роль відіграє наявність базових умов для життя. Якщо є електрика для роботи холодильників, вода в кранах та доступ до аптек для купівлі необхідних ліків, то сама по собі спека не є критичним фактором для виїзду. Крім того, всі евакуаційні автомобілі та автобуси гуманітарної місії “Проліска” забезпечені запасами питної води для пасажирів. У транзитних центрах також є необхідні запаси води та прохолодні підвальні або напівпідвальні приміщення, де люди можуть сховатися від спеки.

Читайте також:

З 1 серпня для ВПО зміняться правила отримання житлового ваучера: кому можуть відмовити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!