НАБУ розслідуватиме будівництво фортифікацій Полтавською ОВА на Донеччині: можливі зловживання на понад 200 млн

Семаковська Тетяна 10:00, 5 Вересня 2025
Фотографія фортифікацій, які Філіп Пронін, колишній голова Полтавської обласної військової адміністрації показував у Парламенті. Железняк стверджував, що це не та ділянка, про яку йшлося в розслідуванні / фото Ярослав Железняк

Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що за його зверненням від 5 серпня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило провадження щодо фактів, озвучених у сюжеті YouTube-каналу “Залізний нардеп”. Ідеться про можливе розкрадання понад 200 мільйонів гривень, виділених на будівництво фортифікацій у Донецькій області. Будівництвом займалася Полтавська обласна військова адміністрація.

Детальніше читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Будівництво фортифікацій на Донеччині Полтавською ОВА

На каналі “Залізний нардеп” депутат Ярослав Железняк опублікував відеорозслідування, з якого випливає можливе привласнення 200 мільйонів гривень на будівництві фортифікацій у Донецькій області.

За твердженням нардепа, Полтавська обласна військова адміністрація уклала контракти на майже 400 мільйонів гривень для будівництва укріплень на Донеччині, проте, ймовірно надавала фіктивні послуги, укладала закупівлі за завищеними цінами та використовувала фірми-прокладки і “щонайменше 200 мільйонів гривень пішли не на будівництво”, стверджував Ярослав Железняк.

Одна з ключових схем, яку могли використовувати, це значно завищені ціни на матеріали. Наприклад, до будівництва фортифікацій на Донеччині залучили компанію Enki Construction, який вже залучив посередника ТОВ “Прімум Актив”, це локальний виробник бетонних конструкцій.

“Прімум” виготовляв або купував 13,6 тисячі загороджувальних пірамід за ціною 542 гривень за штуку, а Enki Construction продавав піраміди за ціною 2 161 гривень, тобто з переплатою у кілька разів. За схожою схемою завищували ціни на деревину, бетон, арматуру, піску тощо. Також під час будівництва фортифікацій на Донеччині, ймовірно, була несплата ПДВ.

Ярослав Железняк у розслідуванні також навів аудіозаписи між Віталієм Кулиничем, першим заступником Департаменту будівництва та Сергієм Сизьком, в.о. начальника управління будівництва. Чоловіки обговорювали зменшення об’ємів дерев’яних колод, де в проєкті та акті виконаних робіт була б одна цифра, а в реальності вона змінена.

Філіп Пронін / фото Вікіпедія

Нардеп додав, що на момент закупівлі “губернатором” Полтавщини був Філіп Пронін, сьогодні він очолює Держфінмоніторинг. Пронін вчився в одному класі з Олексієм Кулебою, нинішнім віцепрем’єром з питань відбудови.

За словами народного депутата, замість належного покарання компанія “Прімум Актив” у 2025 році отримала підряд на ремонт доріг у Полтавській області вартістю понад 1 млрд грн. Також компанія претендує й на нові контракти — зокрема на облаштування тротуарів у центрі Полтави в межах національної програми “Рух без бар’єрів”.

У розслідуванні також згадується голова Полтавської області, якого пов’язують із небажанням передати нерухомість російського генерала Капашина у користування одній із військових частин. Натомість ці об’єкти дісталися компанії “Воєджер Плюс”, пов’язаній з охоронною структурою “Антарес”.

Депутат наголошує, що “Енкі”, “Прімум” і “Воєджер” подають податкові декларації з однієї IP-адреси, що може вказувати на їхню взаємопов’язаність та близькість до керівника області Філіпа Проніна.

Що каже Полтавська ОВА?

Полтавська військова адміністрація відповіла на звинувачення Ярослава Железняка.

***

“Сьогодні окремими людьми в інформаційному просторі була поширена інформація, яка є не повною, не точною та містить маніпуляції фактами, які стосуються процесу будівництва фортифікацій. Повідомляємо, що станом на 3.09.2025 року 14 взводних опорних пунктів та ліній невибухових загороджень виконано в повному обсязі.

Усі роботи проведені відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації, яка має позитивні висновки ДП “Укрдержбудекспертиза”. Якість виконаних робіт підтверджена низкою перевірок, зокрема Національним науковим центром “Інститут судових експертиз ім. професора. М. С. Бокаріуса”. Також це засвідчує командування сил підтримки ОТУ „Луганськ”, представники яких розробляли і затверджували схеми взводно-опорних пунктів.

Загалом на будівництво фортифікаційних споруд було витрачено 375 млн грн, із яких близько 70 млн грн становить ПДВ. Найбільша частина витрат – понад 240 млн грн – припала на закупівлю матеріалів, тоді як на будівельні роботи спрямовано близько 65 млн грн. Спроби дискредитувати Полтавську ОВА, людей які щоденно, цілодобово працюють для зміцнення обороноздатності країни тривають декілька років, однак не мають успіхів. До цього залучені великі сили та засоби, які зараз працюють лише на ворога.

ОВА ініціює додаткові перевірки, щоб зафіксувати відсутність будь-яких порушень з боку замовника, та надання оцінки особам, які здійснюють заходи щодо дискредитації обласної військової адміністрації та керівництва області. Просимо громадян бути уважними та критично ставитися до інформації та осіб, які здійснюють атаки на нашу обороноздатність. Від себе додамо, що об’єктивну перешкоду додатковій перевірці становить той факт, що згадані фортифікації, за словами Ярослава Железняка, втрачені і наразі контролюються ворогом.

Нагадаємо, що парламент викликав на завтра для пояснень Філіпа Проніна та Володимира Когута. Останній наразі перебуває у відрядженні в Києві.

Що у підсумку?

4 вересня Ярослав Железняк повідомив про те, що за його заявою від 5 серпня директор НАБУ вирішив розслідувати матеріали щодо можливого зловживання на будівництві фортифікацій.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціального житла в Україні катастрофічно бракує: чому громади не можуть його будувати

Валентина Твердохліб 18:00, 16 Листопада 2026
бахмута, соціальне житло
Житлова кімната у гуртожитку / фото Бахмутська міськрада

В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні проблеми просторового планування, прогалини в законодавстві та нестачу фінансування і фахівців. Дослідники пояснили, що заважає громадам створювати соціальне житло та які зміни можуть виправити ситуацію.

Про це йдеться у дослідженні Housing Institute.

Скільки соціального житла є в Україні

Про стан соціального житла в українських громадах свідчать результати масштабного опитування органів місцевого самоврядування. Його спільно провели Інститут Житла (Housing Institute) та комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За даними дослідження, соціальне житло в Україні може бути трьох основних типів квартири, кімнати в гуртожитках або окремі будинки.

В опитуванні взяли участь 1 006 сільських, селищних і міських громад. З’ясувалося, що всі ці громади разом мають лише 1 922 одиниці соціального житла.

Соціальний житловий фонд є приблизно лише в кожній п’ятій громаді. Водночас 94,6% опитаних громад повідомили, що на землях комунальної власності соціальне житло взагалі не було передбачене.

Результати дослідження / фото Housing Institute

Які проблеми виявили у просторовому плануванні

Однією з головних перешкод дослідники назвали відсутність актуальної містобудівної документації. Лише вісім громад розробили та затвердили комплексні плани просторового розвитку територій. Ще 51,5% громад не ухвалили рішення навіть про початок їх розроблення. У 40,1% таке рішення вже ухвалили, однак громади шукають кошти на підготовку документації.

Крім того, місцева влада майже не використовує механізми, які могли б зобов’язувати забудовників передбачати соціальне житло в нових проєктах. Зокрема:

  • лише дев’ять громад закріплюють у містобудівній документації вимогу до забудовників або операторів соціального житла виділяти частину площ під соціальне житло;
  • лише п’ять громад системно передбачають частку соціального житла в детальних планах територій для нової забудови;
  • близько 80% громад протягом багатьох років надавали землю під комерційну забудову, не передбачаючи в ній соціального житла.

Водночас 29,4% громад планують запровадити інклюзивне зонування. Цей механізм передбачає вимогу до забудовників виділяти частину площ під соціальне житло.

Чому в громадах не вистачає соціального житла

Дослідники виділили три основні групи причин: особливості ситуації в самих громадах, законодавчі прогалини та нестачу фінансування і фахівців.

Перша проблема — різний стан громад і відсутність необхідного планування. У тилових громадах роками не формували житловий фонд соціального призначення. На тимчасово окупованих територіях місцева влада не має фізичного доступу до майна та документів. У громадах поблизу зон бойових дій значну частину житлового фонду знищено, тому його потрібно планувати заново.

Ще одна перешкода — відсутність концепцій інтегрованого розвитку. Це базовий інструмент стратегічного та просторового аналізу, який допомагає оцінити потреби громади й урахувати їх під час планування територій. Без актуальної містобудівної документації громади не можуть повноцінно закладати гарантії появи соціального житла. Це також ускладнює реалізацію нової державної житлової політики на місцях.

Результати дослідження / фото Housing Institute

Друга проблема — прогалини в законодавстві. Чинне законодавство не містить визначень і механізмів для двох інструментів:

  • “містобудівна квота” — кількісний механізм, який не слід плутати з пайовим внеском;
  • “інклюзивне зонування” — просторовий інструмент, що передбачає окрему функціональну зону для соціального житла та відповідний код цільового призначення земельної ділянки.

Через відсутність таких норм громади, які намагаються домовитися із забудовниками про створення соціального житла, використовують меморандуми, інвестиційні договори або рішення місцевих рад. Однак ці домовленості мають слабку юридичну силу й не забезпечують належного захисту інтересів громад у суді.

Окреме питання — використання комунальної землі. Ділянки під соціальні проєкти часто отримують стандартний код цільового призначення “Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку”. За оцінкою авторів дослідження, це робить такі території вразливими до безконтрольної комерціалізації без формального порушення цільового призначення землі.

Третя проблема — нестача коштів і спеціалістів. Державну субвенцію на розроблення комплексних планів, яка діяла у 2021 році, нині не надають. Водночас в органах місцевого самоврядування бракує архітекторів-містобудівників і фахівців із просторового планування.

Що пропонують змінити для розвитку соціального житла

За результатами дослідження автори сформулювали чотири основні пропозиції для розв’язання проблеми соціального житла.

1. Закріпити інклюзивне зонування в законодавстві.

Для цього пропонують внести зміни до закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та державних будівельних норм. Зокрема, передбачити інклюзивне зонування як обов’язковий елемент містобудівної документації та створити нову функціональну зону або підзону — “забудова соціального та доступного житла”.

Також фахівці пропонують оновити Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок і запровадити окремий код для таких об’єктів.

2. Затвердити єдину методику містобудівних квот.

Державна методика розрахунку квот соціального житла в межах зон інклюзивного зонування, на думку дослідників, допоможе громадам визначати відповідні вимоги без ризику їх подальшого скасування.

3. Обмежити комерційні функції в соціальних проєктах.

Автори дослідження пропонують встановити відповідний ліміт у державних будівельних нормах. Це має запобігти ситуації, коли комерційна забудова витісняє соціальні об’єкти.

Дотримання обмежень пропонують автоматично перевіряти під час експертизи проєктної документації та видачі дозвільних документів. Для цього планують використовувати Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

4. Забезпечити громади фінансуванням і фахівцями.

Для цього пропонують розглянути можливість фінансування або співфінансування розроблення містобудівної документації, а також організувати підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни засудили 18-річного маріупольця до 8,5 років колонії

Семаковська Тетяна 17:00, 16 Листопада 2026
Затриманий юнак / фото росджерела

Російський окупаційний суд виніс вирок 18-річному жителю тимчасово окупованого Маріуполя Михайлу Гулому. Хлопця засудили до 8 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії за звинуваченнями у “державній зраді та зберіганні вибухівки”.

Про це повідомляють в Маріупольскій міській раді.

У чому окупанти звинуватили юнака

За наявною інформацією, Михайло Гулий проживав у Маріуполі. Російські силовики затримали його ще в грудні минулого року, коли хлопцеві було 17 років.

За версією російської фсб, юнак нібито самостійно встановив зв’язок зі Службою безпеки України та запропонував допомогу в підготовці вибухів. Окрім цього, окупанти звинуватили маріупольця у передачі українській стороні інформації про місця розташування військових частин рф.

Міський голова та начальник Маріупольської міської військової адміністрації Вадим Бойченко наголосив, що подібні вироки є частиною цілеспрямованої політики терору проти жителів захопленого міста.

“Звинувачення у так званій ‘державній зраді’ стають системним інструментом залякування жителів тимчасово окупованого Маріуполя. Створюючи атмосферу страху, вони намагаються придушити будь-які прояви проукраїнської позиції. Особливо цинічно, коли під переслідування потрапляють діти та молодь“, — зазначив Вадим Бойченко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

бахмута
Важливо

Соціального житла в Україні катастрофічно бракує: чому громади не можуть його будувати

В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні […]

Росіяни засудили 18-річного маріупольця до 8,5 років колонії

Російський окупаційний суд виніс вирок 18-річному жителю тимчасово окупованого Маріуполя Михайлу Гулому. Хлопця засудили до 8 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії за […]

Техніка ЗСУ

Сили оборони уразили пункти управління окупантів на Донеччині

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 15 листопада і в ніч на 16 листопада під ударом українських захисників були пункти управління підрозділів армії […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

18 листопада 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

бахмут

Бахмут виділив 200 тисяч гривень на програму з утвердження української ідентичності, яка раніше не потребувала фінансування

У травні 2026 року Бахмутська МВА затвердила цільову соціальну програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Вона розрахована на […]