20 серпня на сайті Верховної Ради зареєстрували “Проєкт Постанови про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької, Дніпропетровської, Луганської і Харківської областей” № 13666. Фактично, розглядають можливість приєднання неокупованих територій Донеччини та Луганщини до інших областей.

Що відомо про цю ініціативу та на якій вона стадії, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Проєкт Постанови № 13666

На сайті Верховної Ради 20 серпня зареєстрували “Проєкт Постанови про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької, Дніпропетровської, Луганської і Харківської областей” № 13666. Авторкою проєкту є нардепка Анна Скороход.

Примітка. Анна Скороход (ред. за інформацією Чесно) — народна депутатка IX скликання, обрана у 2019 році від партії “Слуга народу” по округу №93 (Київська область) як безпартійна. Була членкинею фракції, але у 2020 році її виключили, після чого приєдналася до депутатської групи “За майбутнє”. Працює в Комітеті з питань енергетики та ЖКП. У своїй діяльності часто фігурувала в скандалах: зокрема, звинувачувала колишню фракцію у переслідуванні її чоловіка Олексія Алякіна, а колеги заявляли про її пропозиції «грошової допомоги» іншим депутатам. На повторних виборах 2021 року балотувалася на посаду Бориспільського міського голови як самовисуванка, але отримала лише 6,72% голосів. У декларації 2021 року вказала володіння 162 біткоїнами (близько 257 млн грн на той час) та сім земельних ділянок площею понад 8,5 га у Бориспільському районі. Має освіту тележурналіста (КНУКіМ) і юриста (Національна академія внутрішніх справ), працювала юристкою у міській раді та комерційних компаніях, а також заступницею директора ТОВ “Будівельний комбінат “Прогрес”.

“Я зареєструвала у Верховній Раді постанову щодо зміни адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей. Чому це важливо? По-перше, ми маємо діяти виключно в інтересах наших людей і дати їм гарантію: ці території залишаться українськими. По-друге, утримання Луганської та Донецької ОДА коштує державі понад 50 мільйонів гривень щомісяця. Це нераціональні витрати, адже їхні функції можуть ефективно виконувати Харківська та Дніпропетровська області. Цей крок дозволить і захистити наших громадян, і зекономити кошти бюджету. Тепер будемо дивитися, хто і як у парламенті підтримає цю ініціативу”.

21 серпня проєкт направили на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Це головний Комітет, який розглядатиме Постанову, також це будуть робити:

• Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
• Комітет Верховної Ради України з питань правової політики;
• Комітет Верховної Ради України з питань бюджету;
• Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

У пояснювальній записці до Проєкту Постанови У пояснювальній записці зазначають, що через війну з росією частина територій Донецької та Луганської областей втратила зв’язок із українською владою. Це створило проблеми:

• важко фінансувати школи, лікарні та інші установи;
• виникли труднощі з виплатою соціальної допомоги людям, які живуть на підконтрольних Україні територіях.

Проєктом постанови Верховної Ради України пропонується внести зміни в
адміністративно-територіальний устрій:

• Донецької;
• Дніпропетровської;
• Луганської;
• Харківської областей.

Це можуть зробити приєднавши неокуповані території Краматорського і Бахмутського районів Донецької області, а також Сватівського і Сіверськодонецького районів Луганської області до Харківської області.

А неокуповані території Волноваського і Покровського районів Донецької області приєднати до Дніпропетровської області.

Примітка. Додаткове фінансування з бюджету на реалізацію Постанови не потрібно.

Що кажуть в Головному Комітеті?

Джерело в Комітеті Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у коментарі редакції повідомило:

“Постанову про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької та Луганської областей лише нещодавно зареєстрували, тож наразі її ще не розглядали в комітеті. Найімовірніше, питання можуть винести на обговорення не раніше ніж за місяць, адже існує порядок черговості розгляду законопроєктів. Такі зміни є дуже складними та не ухвалюються швидко. Вони потребують детального вивчення та обговорення із залученням органів місцевого самоврядування, різних рівнів влади та широкого кола зацікавлених сторін. Те, що подають деякі медіа, ніби рішення буде ухвалено найближчим часом, — перебільшення. Це питання потребує довгого і серйозного опрацювання”.

Читайте також:

Хто такий Олексій Кузнєцов: що відомо про нардепа з Луганщини, який підтримав закон №12414

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 жовтня в окремих регіонах України знову починають діяти графіки погодинних відключень електроенергії. Відповідні обмеження для споживачів запровадила національна енергетична компанія “Укренерго”.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Години обмежень та поняття “0,5 черги”

Графіки відключень застосовуватимуть у два часові проміжки: з 8:00 до 11:00 та з 16:00 до 21:00. У цей час діятиме обмеження обсягом 0,5 черги.

Застосування 0,5 черги означає, що електропостачання можуть обмежувати максимум до двох годин на добу. Цей час рівномірно розподіляється між споживачами. На практиці це виглядає так: за однією адресою світло можуть вимкнути на дві години, а за іншою — взагалі не застосовувати відключення протягом дня.

Як працює система черг

Уся некритична інфраструктура країни поділена на шість рівних груп споживачів. Кількість черг, які вимикаються одночасно, визначає “Укренерго” залежно від рівня дефіциту в енергосистемі:

• 1 черга — відсутність світла до 4 годин на добу;
• 2 черги — обмеження до 8 годин на добу;
• 3 черги — відключення до 12 годин на добу;
• 4 черги — відсутність електропостачання понад 12 годин;
• 5 або 6 черг — запровадження екстрених відключень, за яких погодинні графіки не діють.

Причини відключень

Повернення до обмежень електропостачання є прямим наслідком систематичних атак російської армії на енергетичну інфраструктуру України. Зокрема, Київ та область вже понад місяць перебувають під регулярними ударами ворожих безпілотників, через що повітряні тривоги тривають майже цілодобово.

Читайте також:

Що варто купити, щоб підготуватися до комфортної зими: список необхідної техніки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Водночас на Костянтинівському, Лиманському та Слов’янському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, де активність армії рф різко зросла. Українські військові зупинили тут 33 атаки, що на 16 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Противник зосередив основні зусилля в районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснював наступальні дії у напрямках Гулівого, Світлого, Новомиколаївки, Вільного, Кучерового Яру, Степів, Білицького та Водянського.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв пішла на спад. Тут зафіксовано 16 атак, що на 12 штурмових дій менше порівняно з минулим днем. Російські війська вели штурмові дії в районах Олексієво-Дружківки, Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Миколайпілля та Петрівки.

Зниження активності армії рф відбулося і на Лиманському напрямку. Українські військові відбили тут 6 спроб противника просунутися, що на 3 атаки менше, ніж минулої доби. Росіяни атакували в районах Дробишевого, Новоселівки, Дерилового та Лимана.

На Слов’янському напрямку також фіксується зменшення кількості штурмів. Противник здійснив 2 атаки в районах Ямполя та Пискунівки, що на 4 штурмові дії менше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку інтенсивність дещо зросла — українські військові відбили 1 атаку противника у напрямку Юрківки, тоді як вчора на цій ділянці наступальних дій не фіксувалося.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 900 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 288 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 524 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 36 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 14 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 крилатих ракет;
• 4 одиниці спеціальної техніки;
• 3 реактивні системи залпового вогню;
• 1 бойову броньовану машину;
• 1 засіб протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни збільшили кількість штурмів на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!