20 серпня на сайті Верховної Ради зареєстрували “Проєкт Постанови про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької, Дніпропетровської, Луганської і Харківської областей” № 13666. Фактично, розглядають можливість приєднання неокупованих територій Донеччини та Луганщини до інших областей.

Що відомо про цю ініціативу та на якій вона стадії, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Проєкт Постанови № 13666

На сайті Верховної Ради 20 серпня зареєстрували “Проєкт Постанови про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької, Дніпропетровської, Луганської і Харківської областей” № 13666. Авторкою проєкту є нардепка Анна Скороход.

Примітка. Анна Скороход (ред. за інформацією Чесно) — народна депутатка IX скликання, обрана у 2019 році від партії “Слуга народу” по округу №93 (Київська область) як безпартійна. Була членкинею фракції, але у 2020 році її виключили, після чого приєдналася до депутатської групи “За майбутнє”. Працює в Комітеті з питань енергетики та ЖКП. У своїй діяльності часто фігурувала в скандалах: зокрема, звинувачувала колишню фракцію у переслідуванні її чоловіка Олексія Алякіна, а колеги заявляли про її пропозиції «грошової допомоги» іншим депутатам. На повторних виборах 2021 року балотувалася на посаду Бориспільського міського голови як самовисуванка, але отримала лише 6,72% голосів. У декларації 2021 року вказала володіння 162 біткоїнами (близько 257 млн грн на той час) та сім земельних ділянок площею понад 8,5 га у Бориспільському районі. Має освіту тележурналіста (КНУКіМ) і юриста (Національна академія внутрішніх справ), працювала юристкою у міській раді та комерційних компаніях, а також заступницею директора ТОВ “Будівельний комбінат “Прогрес”.

“Я зареєструвала у Верховній Раді постанову щодо зміни адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей. Чому це важливо? По-перше, ми маємо діяти виключно в інтересах наших людей і дати їм гарантію: ці території залишаться українськими. По-друге, утримання Луганської та Донецької ОДА коштує державі понад 50 мільйонів гривень щомісяця. Це нераціональні витрати, адже їхні функції можуть ефективно виконувати Харківська та Дніпропетровська області. Цей крок дозволить і захистити наших громадян, і зекономити кошти бюджету. Тепер будемо дивитися, хто і як у парламенті підтримає цю ініціативу”.

21 серпня проєкт направили на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Це головний Комітет, який розглядатиме Постанову, також це будуть робити:

• Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
• Комітет Верховної Ради України з питань правової політики;
• Комітет Верховної Ради України з питань бюджету;
• Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

У пояснювальній записці до Проєкту Постанови У пояснювальній записці зазначають, що через війну з росією частина територій Донецької та Луганської областей втратила зв’язок із українською владою. Це створило проблеми:

• важко фінансувати школи, лікарні та інші установи;
• виникли труднощі з виплатою соціальної допомоги людям, які живуть на підконтрольних Україні територіях.

Проєктом постанови Верховної Ради України пропонується внести зміни в
адміністративно-територіальний устрій:

• Донецької;
• Дніпропетровської;
• Луганської;
• Харківської областей.

Це можуть зробити приєднавши неокуповані території Краматорського і Бахмутського районів Донецької області, а також Сватівського і Сіверськодонецького районів Луганської області до Харківської області.

А неокуповані території Волноваського і Покровського районів Донецької області приєднати до Дніпропетровської області.

Примітка. Додаткове фінансування з бюджету на реалізацію Постанови не потрібно.

Що кажуть в Головному Комітеті?

Джерело в Комітеті Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у коментарі редакції повідомило:

“Постанову про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької та Луганської областей лише нещодавно зареєстрували, тож наразі її ще не розглядали в комітеті. Найімовірніше, питання можуть винести на обговорення не раніше ніж за місяць, адже існує порядок черговості розгляду законопроєктів. Такі зміни є дуже складними та не ухвалюються швидко. Вони потребують детального вивчення та обговорення із залученням органів місцевого самоврядування, різних рівнів влади та широкого кола зацікавлених сторін. Те, що подають деякі медіа, ніби рішення буде ухвалено найближчим часом, — перебільшення. Це питання потребує довгого і серйозного опрацювання”.

Читайте також:

Хто такий Олексій Кузнєцов: що відомо про нардепа з Луганщини, який підтримав закон №12414

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Естонська рада у справах біженців (ERC) анонсувала відкриття короткострокової онлайн-реєстрації на отримання багатоцільової грошової підтримки. Програма спеціально створена для допомоги мешканцям пріоритетних важкодоступних територій, які найбільше страждають від наслідків бойових дій.

Про це йдеться на офіційному сайті ERC.

Грошова допомога від Естонської ради

Організація пропонує фінансову підтримку в розмірі 3 600 гривень на кожну особу в родині. Ці кошти виплачуватимуться щомісяця протягом трьох місяців.

Оскільки ресурси обмежені, допомога спрямована виключно на людей, які перебувають у найбільш вразливому економічному чи соціальному становищі. Пріоритет під час відбору надаватиметься таким категоріям:

• сім’ям з дітьми до 18 років, де вихованням займається лише одинока мати або одинокий батько;
• багатодітним родинам (троє і більше дітей віком до 18 років);
• сім’ям, які виховують малюків віком до двох років;
• родинам, що складаються виключно з людей похилого віку (всі члени родини старші 60 років);
• сім’ям, де є особи зі спеціальними потребами щодо здоров’я (люди з інвалідністю І чи ІІ групи, особи з важкими хронічними захворюваннями або ті, хто потребує високовартісного лікування).

Важливі обмеження та винятки з правил

Для забезпечення справедливого розподілу коштів гуманітарні організації працюють спільно та ретельно перевіряють списки отримувачів. Якщо ваша родина протягом останніх трьох місяців вже отримувала аналогічну фінансову допомогу (3 600 гривень на місяць) від іншої міжнародної організації, виплати від ERC на цей період не призначать.

Загальне правило передбачає, що допомога від Естонської ради надається лише один раз на рік. Повторне звернення можливе через шість місяців виключно у тому випадку, якщо родина зіткнулася з новою критичною проблемою (наприклад, сталася повторна евакуація або хтось із членів сім’ї отримав інвалідність).

Водночас ці часові обмеження повністю знімаються, якщо:

• ви були нещодавно переміщені чи примусово евакуйовані;
• ви безпосередньо постраждали від російських обстрілів протягом останніх 30 днів.

Де та коли відбудеться реєстрація

Реєстрація проходитиме виключно в онлайн-форматі за посиланням та буде відкритою лише один день.

Подати заявку можна буде у неділю, 29 березня, у проміжок часу з 10:00 до 16:00. Доступ до спеціальної форми за посиланням відкриють саме в ці години.

Програма розрахована на мешканців важкодоступних територій чотирьох областей: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. У разі схвалення заявки, кошти можна буде отримати зручним для вас способом: прямим переказом на банківський рахунок або ж готівкою через відділення банків чи Укрпошти.

Читайте також:

ВПО у Краматорському районі можуть отримати гроші на комуналку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!