У ніч на 3 липня Служба безпеки України завдала точкового удару по складу боєприпасів армії рф у селі Велике Оріхове, розташованому поблизу тимчасово окупованого Харцизька на Донеччині. За даними джерел у СБУ, дрони-камікадзе влучили у військовий об’єкт, після чого почалась серія потужних вибухів і вторинна детонація боєкомплекту. Очевидці повідомляють про значну пожежу, яка не вщухала впродовж кількох годин.
Про деталі спецоперації, читайте на Бахмут IN.UA.
Удар по Харцизьку: все що відомо
У Службі безпеки України повідомили про ураження складів боєприпасів росіян на тимчасово окупованій території Донеччини, у селі Велике Оріхове, що поблизу з Харцизьком. Дрони СБУ завдали удару в ніч на 3 липня, й починаючи з 22-ї години, на складах лунали вибухи, а згодом розпочалася потужна вторинна детонація боєприпасів та пожежа.
Харцизьк має стратегічне значення для російської армії, це місто використовується як тилова база з командними пунктами, логістичними центрами та великими арсеналами. У СБУ наголошують, що подібні об’єкти є законними військовими цілями, а ліквідація тилових ресурсів рф, це системна тактика, яка знижує наступальний потенціал противника.
“Атеш” застеріг донеччан
Партизанський рух “Атеш” також підтвердив удар по Харцизьку. Їхні агенти повідомляють, що частину систем ППО ворог перевів у Крим, тож удари по військових об’єктах Донеччини можуть почастішати. Серед потенційних цілей — штаб 8 армійського корпусу та інші стратегічні об’єкти.
“Окупанти панічно маскують склади, але це їм вдається погано“, — зазначають у “Атеші”.
Місцевих жителів закликають повідомляти про розміщення військових об’єктів — за це можна отримати грошову винагороду, деталі за посиланням.
У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При цьому найбільшу частку сімейного бюджету поглинає купівля одягу.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Загальна вартість підготовки до школи у 2026 році
За даними аналітиків Сodes, розрахункова вартість повного комплекту для першокласника у 2026 році становить 12 923 гривні. Порівняно з минулим роком загальні витрати збільшилися на 30%. Фактична сума безпосередньо залежить від обраного родинного бюджету. Економний варіант із купівлею найдешевших товарів у дискаунтерах коштуватиме від 4 000 до 5 000 гривень. Середній бюджет, орієнтований на оптимальне співвідношення ціни та якості, вимагає витрат на рівні 10 000–13 000 гривень. Розширений бюджет із придбанням речей від відомих брендів стартує від 20 000 до 30 000 гривень.
Базовий список та рівні шкільного кошика
Усі необхідні шкільні товари розподіляються на кілька груп залежно від пріоритетності покупок. Кошик навчального приладдя включає лише найнеобхіднішу канцелярію та матеріали для творчості. Базовий шкільний кошик розширюється за рахунок додавання аксесуарів. Повний комплект охоплює абсолютно всі товарні позиції, включаючи гардероб.
Рівень кошика
Склад товарів
Орієнтовна вартість у 2026 році
Кошик навчального приладдя
Канцелярія, інструменти для творчих занять
1508 грн
Базовий шкільний кошик
Навчальне приладдя, рюкзак, сумка для взуття
2773 грн
Повний комплект першокласника
Всі вищезазначені товари, одяг та взуття
12 923 грн
Найбільшу частину кошика забирає одяг та взуття. Наразі середні ціни на одяг наступні:
шкарпетки — від 35 гривень, колготки – від 70 гривень;
шкільна форма — від 1250 гривень і доходить до кількох тисяч;
сорочки, футболки або блузки — від 500 гривень;
штани/спідниця — 600-800 гривень;
спортивний костюм — 1300 – 3 000 гривень;
спортивне взуття — 800-1 700 гривень;
туфлі — 700-2 300 гривень.
Вартість одягу / скриншот
Найдорожчі категорії та зміна цін
Вартість рюкзаків стартує від 600 гривень / скриншот
Середня вартість шкільного рюкзака / скриншот
Найдорожчою категорією у списку покупок незмінно залишається одяг. Він забирає близько 65% від загальних витрат родини. Медіанна вартість двох комплектів повсякденного шкільного одягу становить 7 000 гривень, а спортивного костюма — 1 100 гривень. Одяг подорожчав найбільше за останній рік, додавши в ціні 40%. Взуття становить майже 16% від загальних витрат, аксесуари — близько 10%. Канцелярське приладдя та товари для творчості виявилися категоріями, що подорожчали найменше — їхня вартість зросла приблизно на 7,7%.
Регіональне навантаження на бюджет
Вартість шкільного кошика тримається на приблизно однаковому рівні по всій країні завдяки великій частці онлайн-покупок. Проте фінансове навантаження на родини суттєво відрізняється через різний рівень середніх заробітних плат у регіонах. Найважче підготувати дитину до школи у Кіровоградській області. Там вартість повного комплекту першокласника становить майже 61% від середньої місячної заробітної плати.
Найменш відчутними ці витрати є для жителів Києва. У столиці шкільний кошик забирає близько 27% від середньої зарплати. Середній показник вартості зборів до школи по Україні дорівнює 42,35% від доходу.
Державна допомога та економія
Державна програма “Пакунок школяра” дозволяє батькам першокласників отримати цільову грошову виплату в розмірі 5 000 гривень. Ця сума здатна покрити 38,7% від загальної вартості повного шкільного кошика за медіанними цінами. Коштів вистачить на покриття базового набору першокласника або на придбання найдешевших товарів з одним комплектом одягу. Оформити виплату можна через застосунок “Дія” або у сервісних центрах ПФУ.
Знизити фінансове навантаження можна також шляхом пошуку знижкових купонів, порівняння цін на онлайн-агрегаторах та отримання банківського кешбеку. Додатковими інструментами економії виступають відвідування спеціалізованих шкільних ярмарків, купівля товарів на розпродажах у великих мережах, придбання вживаних речей у доброму стані та організація гуртових закупівель спільно з іншими батьками.
Український Оскарівський комітет днями оголосив список із п’яти стрічок, які змагатимуться за право представляти Україну на 99-й премії “Оскар” у 2027 році. Одним із номінантів став документальний фільм “Останній Прометей Донбасу”.
“Останній Прометей Донбасу” серед 5 фільмів-претендентів від України на Оскар
Остаточне рішення щодо того, хто саме поїде на наступний “Оскар” від України, комітет повідомить уже за кілька днів. Творці стрічки “Останній Прометей Донбасу” зазначають, що для їхньої команди присутність у цьому списку є великою честю. Наразі вони закликають глядачів поширювати інформацію про картину в соціальних мережах. Офіційно переглянути фільм можна на платформі “Київстар ТБ”. Саме виробництво стрічки відбулося за підтримки “Держкіно України”, “УКФ” та “Київстар ТБ Originals”.
Документальний фільм “Останній Прометей Донбасу” зняв режисер Антон Штука, також відомий за роботою “Обережно! Життя триває”. Стрічка розповідає про Курахівську теплоелектростанцію на Донеччині та її працівників. Під час роботи ТЕС дим здіймався настільки високо, що його було видно з околиць тимчасово окупованого Донецька. Щоразу після цього по станції били російські снаряди. Наразі Курахівська ТЕС перебуває під окупацією росіян.
Ідея зняти кіно про станцію виникла в січні 2024 року. Тієї зими вона ще працювала на українську енергосистему, хоча до лінії зіткнення залишалися лічені кілометри. Режисер Антон Штука згадує, що одразу зрозумів потребу звернути увагу на цю історію. Він почав фіксувати події на камеру, плануючи згодом вирішити, у який саме формат перетворити зібраний матеріал — у повнометражний чи короткий метр, або ж в окремий соціальний ролик.
Які стрічки розглядає Комітет
Крім “Останній Прометей Донбасу”, Україну на Оскарі-2027 можуть представити:
“Вічник” (режисер Іван Ніколайчук). Це філософсько-історична драма, знята за мотивами роману Мирослава Дочинця. У центрі сюжету — життя карпатського мольфара Андрія Ворона. Його шлях пролягає від цілителя та воїна часів Карпатської України до заслання у Сибір як в’язня та подальшого повернення до рідного села. Прем’єра картини відбулася на Одеському кінофестивалі у 2025 році. Головні ролі виконали Павло Текучев, Олег Мосійчук та Данііл Мірешкін — актор і чинний військовослужбовець бригади “Азов”.
“Кіллхаус” (режисер Любомир Левицький). Фільм позиціонується як перший український тактичний екшн-трилер. В основу сюжету лягла реальна спецоперація з порятунку людей за допомогою безпілотників. За сценарієм, бійці Третьої окремої штурмової бригади, ГУР та СБУ евакуюють із “сірої зони” цивільну родину разом з американською журналісткою, яка документує діяльність Іноземного легіону. У зйомках взяли участь понад 70 професійних акторів та близько 200 військовослужбовців і ветеранів із бойовим досвідом, які грали самих себе.
“Простий солдат” (режисери Артем Рижиков, Хуан Каміло Крус). Документальний фільм від першої особи, який показує шлях оператора від цивільного митця до військовослужбовця ЗСУ. Картина розповідає історію самого співрежисера Артема Рижикова, який долучився до війська як доброволець у 2022 році. Матеріал для стрічки змонтовано з понад тисячі годин особистих відеозаписів. Картина увійшла до списку найкращих документальних робіт 2025 року за версією видання Variety.
The Last Message (режисери Андрій Волошин, Олексій Лєбєдєв). Документальний проєкт, що розповідає історію американо-української співачки Келсі Кімберлін. Вона приїжджає в Україну, щоб з’ясувати обставини загибелі свого 21-річного двоюрідного брата Андрія від рук російських військових. Стрічка демонструє події в Україні очима іноземки: під час поїздки на лінію фронту вона зустрічається з військовими та місцевими жителями, записує пісню в пам’ять про брата та дізнається про стійкість українців через призму власної втрати.
У районі Андріївки, що на Донеччині, військові з батальйону “Чорний Лебідь” 225-го окремого штурмового полку вийшли на російський командний пункт, пункт. ЗСУ вдалось ліквідувати російського […]
