Чернігівської облдержадміністрації
86% мешканців українських громад позитивно ставляться до створення нових природоохоронних територій. Серед них 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.
Про це стало відомо після дослідження, проведеного на замовлення ГО “Екодія”.
Заповідні території в Україні
В Україні досі повільно збільшується площа природоохоронних територій, хоча країна має стратегічне зобов’язання — до 2030 року захистити 15% своєї території. Це приблизно 9 мільйонів гектарів, тоді як зараз охороняється менше ніж 7%. За останні п’ять років темп зростання становив усього 0,06% на рік. Якщо ситуація не зміниться, для досягнення цілі знадобиться понад століття.
Експерт із захисту екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко пояснює, що однією з головних причин повільних темпів є відсутність комунікації з місцевими громадами. Вони стали ключовими розпорядниками земель після децентралізації, однак часто не відповідають на запити чи побоюються обмежень щодо використання землі.
Дослідження виявило, що 86% мешканців громад підтримують ідею створення заповідних територій. Проте водночас приблизно 40% побоюються, що це може призвести до втрати земель. Насправді ж, як підкреслює Кученко, мова йде здебільшого не про вилучення, а про обмеження певної діяльності для збереження природи.
“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснює Богдан Кученко.
Ще одне поширене застереження — недоцільність створення природоохоронних територій під час війни. Але війна, навпаки, посилила екологічні загрози, що робить захист природи більш актуальним. Крім того, створення природоохоронних територій може дозволити громадам розвивати природоохоронний туризм, створювати робочі місця у сфері охорони природи та покращувати якість життя мешканців.
“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додає Богдан Кученко.
Також було виявлено низький рівень поінформованості: 88% опитаних зазначили, що їм ніхто не пояснював важливість заповідних територій, а понад 77% не брали участі в жодних обговореннях.
У ГО “Екодія” наголошують: вирішення проблеми потребує налагодження діалогу між владою, науковцями та мешканцями громад. Важливо не лише інформувати людей, а й активно залучати органи місцевого самоврядування до планування розвитку з урахуванням природоохоронних цілей.
Читайте також:
- Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі
- Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста
- Мелодія спротиву: як саксофоніст грав біля бахмутської стели під вогнем
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
