Истории переселенцев: «Чтобы изменить ситуацию – нужно начать с изменений самого себя!»

Семаковська Тетяна 15:53, 12 Лютого 2016

IMG 2950 64a07Не теряет своей актуальности вопрос адаптации вынужденных переселенцев. Кто-то до сих пор рассчитывает на гуманитарную помощь, а кто-то обеспечивает себя и находит возможность помогать другим, менять жизнь вокруг себя к лучшему. Наша героиня Наталья не только смогла начать жизнь с нуля, но и помогает людям как она, оказавшимся в сложной ситуации. А своим позитивным отношением к жизни, целеустремленностью, настойчивостью может служить позитивным примером для каждого.

Наташа Шевченко – вынужденно покинувшая свой город, сейчас живет и работает в Константиновке. Часто бывает в Бахмуте, который привлекает ее красивыми и старинными домами, зелеными улочками, развитой инфраструктурой. Здесь мы и познакомились. После посещения их волонтерского офиса в Костантиновке, созрело решение рассказать об этом интересном человеке.

IMG 2946 16209

Наталья, родом из Константиновки Донецкой области, жила вместе с семьей в Макеевке. По образованию химик, работала на Макеевском заводе по производству товаров из вторсырья. Очень любила свой город и работу с достойной зарплатой и возможностью карьерного роста, дружным коллективом. Но в ее дом, как и во многие дома на Донбассе пришла война. Сначала Наташа с семьей уехала строить новую жизнь в Харьков, но там не сложилось, и она с ребенком вернулась к родителям в Константиновку. Муж решил остаться в Макеевке.



Оставшись без работы, Наталья решила помогать людям, оказавшимся в такой же сложной ситуации

Устроив ребенка в детский сад, начала искать работу по специальности. Обращалась на многие предприятия, но везде получала отказ, мотивированный, тем, что она переселенка. У работодателей нет уверенности, что обучив нового работника, он не уедет домой. Увидев, объявление в местной газете о наборе волонтеров для раздачи гуманитарной помощи переселенцам – сразу откликнулась на такое предложение. Это же местное издание предоставило в бесплатное пользование для их организации две комнаты – для офиса и склада. Наталья вместе с коллегами долгое время занималась гуманитарной помощью, но сейчас не видит себя в этом.

«Если бы видели,  что здесь происходит, когда мы выдаем гуманитарную помощь! Все ругаются, кричат.Мужчины, не обращая внимания на беременных женщин, расталкивают всех, чтобы быть первыми. Для многих – это бизнес. Они за день обходят несколько мест, где выдают гуманитарку, а потом, идут продавать ее на рынке. Я говорю своим координаторам из Международных фондов, что выдача гуманитарной помощи – это тупиковая ситуация. Мы делаем из людей «моральных инвалидов». Но моя инициатива – построить какой-нибудь мини-завод и дать рабочие места переселенцам – не находит отзывов» – рассказывает волонтер.IMG 2955 c1ebf

 

Ее коллега, Наташа, юрист по образованию, отмечает:

«Проблема неконтролируемой раздачи гуманитарки – отсутствие полных списков людей, которые ее уже получали и которым она действительно необходима. На практике я вижу, что добросовестные и трудолюбивые переселенцы, многие из которых имеют деток, даже не приходят к нам. Им просто некогда – они работают. А вот, если не выдашь помощь здоровому, работоспособному мужчине с «синим лицом» – то можно в свой адрес услышать не только матерные слова, но и угрозы».

От предоставления гуманитарной помощи к мастер-классам

Переселенка продолжает выдавать гуманитарку, но все больше внимания уделяет культурному развитию и нематериально помощи. В городской библиотеке Наталья с друзьями ведет интересные мастер-классы для взрослых и детей. Они вышивают, рисуют, собирают интересные книги, устраивают чаепития. Также предоставляет индивидуальную помощь, например, для детей с ДЦП.  Есть у Натальи и ее друзей идея создать в Константиновке свободную площадку, где смогут встречаться интересные творческие люди и делиться своими идеями, работами. Место, где культурно и интересно смогут проводить время и молодежь и взрослые люди.

«Я обращалась с просьбой – выделить помещение для создания такого клуба к местным представителям власти. Вначале даже пообещали комнату в центральном доме культуры, однако позже ответили, что она уже продана. Очень жаль, что у руководства города совсем отсутствует интерес развития культурного, творческого, социального направления. Здесь же живут и их дети, а достойно развиваться для них в родном городе – возможности нет. Я часто бываю в Бахмуте и вижу, сколько всего интересного там есть, город действительно живой! А проедешь всего лишь 20 километров – и попадешь в серый, депрессивный городок, у которого пока нет будущего», – сожалеет Наташа.

 

Инженер-химик переквалифицировалась в массажиста

Молодая женщина сумела реализоваться и как предприниматель. Участвуя в конкурсе по получению финансовой поддержки от международного фонда, победила в нем. Теперь Наталья имеет свой собственный массажный кабинет и зарабатывает на жизнь с помощью предоставления таких услуг.

Наша героиня не планирует менять место жительства, хочет задержаться в Константиновке. Признается, что прогуливаясь улицами города, видит много заброшенных зданий, общежитий, клубов, которые могли бы стать домом для переселенных семей.

“Помещения бывших кинотеатров можно отремонтировать для развлекательных и культурных комплексов для детей и молодежи. Ведь сейчас достаточно много средств выделяется для восстановления Донбасса, также можно привлечь зарубежных доноров. К сожалению, для местной власти это не интересно, они совсем не болеют за свой город”, – считает Наталья.

IMG 2952 43556

 

Все же не случайно, Наталья приехала жить в Константиновку. За молодыми, трудолюбивыми, образованными людьми будущее, а тем более за такими, у которых есть желание действовать и менять.

«Я себе всегда говорю: «Не вешай нос, не опускай руки!» Если чувствуешь, что можешь изменить что-то, то делай это, и начинай, прежде всего, с себя самого. Ставьте цели и достигайте их!» – с таким девизом у Натальи обязательно все получится.

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

Семаковська Тетяна 10:00, 8 Червня 2025
Книгарня “Еней” у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги — вони знаходили простір для спілкування, нових ідей та живого зв’язку з українською літературою.

Детальніше про те, як саме з’явилася єдина книгарня в Бахмуті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Книгарня “Еней”: історія

У 2015 році колишній боєць батальйону “Донбас” Володимир Дериведмідь, після звільнення Бахмута від сепаратистів, вирішив, що боротьба за Україну триває не лише на полі бою. На його думку, окупація відбувалася не лише територіально — важливою була й інформаційно-культурна складова. Саме тому Володимир продовжив свою боротьбу вже на культурному фронті, створивши книгарю в Бахмуті.

Назву для книгарні вигадувати не довелося. Ідея поширення української книги була натхненна одним із його побратимів — Антоном Цедиком з псевдонімом “Еней”. Чоловік був родом із Полтави, захоплювався історією, сповідував рідновір’я. Він загинув під час виходу з Іловайського котла. За словами Володимира, в останній бій добровольцям наказали брати лише зброю, але Антон узяв із собою ще й книжку — бо вважав її не менш потужною зброєю, ніж автомат.

Після відкриття книгарні, яку Володимир присвятив пам’яті Антона “Енея” Цедика, на фасаді з’явилося гасло: “Книги важливіші за танки”.

Особливості книгарні

Стенд з різною україномовною літературою для дітей / фото Бахмут IN.UA

Щоб привернути увагу до книгарні, на фасаді Володимир розмістив українські прапори. Згодом на фасаді з’явилися й портрети загиблих побратимів — як пам’ять про тих, хто не повернувся, і як нагадування, що війна ще не закінчилася.

У книгарні робився акцент на дитячій та історичній літературі — аби привчати дітей до читання українською мовою та спонукати дорослих краще пізнати власну історію. Також у магазині мали попит вишиванки, які охоче купували містяни.

Сервіс надавався виключно державною мовою. Її, на жаль, спочатку сприймали неоднозначно, проте, часом і містяни, і переселенці з тимчасово окупованих територій таки переходили з власником на українську.

Паралельно з реалізацією книг та вишиванок Володимир Дериведмідь влаштовував для дітей читання українських віршів напам’ять, натомість діти отримували подарунки. 

Закриття книгарні

Перший власник Володимир Дериведмідь вимушений був поїхати з міста у 2020 році, хоча закривати книгарню він не хотів. Саме тому він вирішив знайти людину, яка б могла продовжити його справу. Приблизно у той же час розпочався карантин, який сильно позначився на фінансовому становищі, адже виник через низький попит на книги. Вже у листопаді 2021 року єдина книгарня Бахмута зачинилася, а більшість книг з неї передали різним сільським бібліотекам.

Примітка. Матеріал створено з архівних спогадів журналістки Марії Лященко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Семаковська Тетяна 10:58, 26 Грудня 2022

Screenshot 248 2ce70Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

258850190 993441414568005 1502640504527379887 n 5c199

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги […]

Screenshot 248 2ce70

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

321985378 677659760569035 1904589059869008290 n 4c887

Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення […]

photo 2022 12 23 16 34 05 1047b

Поліцейські «Білі янголи» вивезли з Бахмута родину з дітьми

Сьогодні, 23 грудня, поліцейські врятували з-під обстрілів багатодітну родину з Бахмута. Троє дітей з батьками вивезли у безпечне місце. Про це повідомляє поліція Донеччини.

Screenshot 243 f5773

У Бахмут волонтери привезли цукерки та подарунки для дітей

Волонтери на чолі з Інною Гайдай вирішили зробити свято для бахмутян та дітлахів. До громади привезли шоколадні цукерки, закуплені на кошти небайдужих.