Громадська організація «Відродження та розвиток» – своєрідний молодіжний хаб, який евакуювався спочатку з Горлівки до Бахмута, а потім до Черкас. Журналісти «Бахмут IN.UA» поспілкувались з однією з організаторок ініціативи та дізналися, чи можна допомагати переселенцям без гуманітарної допомоги, і як кожен із нас може робити навколишній світ трохи кращим.
Заступник Черкаського міського голови Марина Гаркава розповіла, що головна користь релокованого проєкту для їхнього міста – адаптація переселенців, створення перспектив розвитку та напрацювання бази безробітних переселенців за професійними навичками. Крім того, активісти допомагають збирати прохання українців, які втекли від війни, для покращення міста.
«Ми зацікавлені у співпраці з активними представниками переселенців, а також можливості задіяти експертний потенціал досвідчених громадських організацій, які вже мають досвід роботи у напрацюванні системних підходів до вирішення завдань, що стоять перед нами» – сказала Гаркава на першій зустрічі з активістами.
Марина Гаркава (друза праворуч)
Під час перших зустрічей, де немає поділу на переселенців та місцевих, порушували тему війни: як сумнозвісні події змінили кожного гостя, як змінилися взаємини з рідними та сторонніми українцями, також обговорювали актуальні потреби та проблеми. Додатково підіймали питання готовності переселенців і мешканців громади ставати активними учасниками самоврядування. Зокрема, йшлося про відкритість місцевих служб та гуманітарних закладів.
З однією з організаторів об’єднання, Лілією Дудник, нашій редакції вдалося поспілкуватися особисто. Дівчина розповіла, що суть регулярних зустрічей має неформальний характер: найчастіше це колективні розваги, незвичайні способи знайомства, навчальні тренінги та навіть арт-терапія для ментального відновлення на тлі війни.
Лілія Дудник
«До війни ми мали свій молодіжний центр Freedom Hub. У нас був клуб англійської, дебати, квартирники, різноманітні навчально-розважальні заходи. Зараз у Черкасах ми займаємося тим самим, але для переселенців та місцевих жителів. Віковий ценз від 18 до 35 років, проєкт реалізується Черкаською молодіжною радою, але ініціативи координують переселенці», – ділиться вона.
Організація має три координатори з-поміж переселенців з різних прифронтових регіонів, над якими призначено керівника. Таким чином українці, які втекли від війни, можуть не тільки брати участь з розважальних та навчальних заходах, а й відчути себе частиною чогось більшого.
Проєкт стартував першого серпня та вже відсвяткував перший місяць. За цей час волонтери вже встигли влаштувати вечір настільних ігор, піжамну вечірку, різні арт-терапії, дебати тощо. Загалом наразі у Черкасах відбулося десять зустрічей. Наступна призначена на 8 вересня, плануються дебати на поки що невідому тему.
«Зазвичай ми заздалегідь визначаємо тему, але цього разу домовимось на місці. Принцип такий: є уряд і опозиція, одна сторона підтримує якесь рішення, а друга проти. Так учасники вчаться аргументовано доносити свою думку, тренують ораторську майстерність та долають страх перед публічними виступами. Ми не робимо заходи самі, ми постійно цікавимося побажаннями наших гостей. Вони кажуть, чого їм хотілося, ми вчимо їх організовувати й робимо це разом. Молодь для молоді, скажемо так», – додала Дудник.
Громадська організація «Відродження та розвиток» займалася у Бахмуті не лише зустрічами для молоді, а й допомагала адаптуватися до життя на новому місці переселенцям. Зараз у рамках зустрічей з жителями прифронтових регіонів у Черкасах, де переважає старша аудиторія, проводиться анкетування. Зокрема відвідувачів опитують про успіхи адаптації у сфері житла, роботи та соціалізації, уточнюють про вимоги, побажання та невдоволення. Надалі це допоможе швидко вирішувати проблеми біженців у кооперації із місцевими політиками. Наразі заповнити анкету можна лише офлайн.
Серед питань: рідний населений пункт переселенців; їх подальші плани щодо життя у Черкасах; чи є потреба у допомозі при працевлаштуванні; наявність та релокація бізнесу та інше.
Читайте також: Підприємців із Бахмута запрошують переїхати до Черкас
На основі відповідей, які будуть доступні у листопаді, будуть створюватися рекомендації для органів місцевого самоврядування. З 24 лютого у Черкасах оселилося понад 20 тисяч переселенців, в області ця цифра перевищила сотню ще у липні. Крім допомоги всім цим людям, для кожного потрібно знайти роботу або як мінімум місце, де вони зможуть реалізуватися та інтегруватися у суспільство. Для цього використовують як результати опитування, так і досвід у Бахмуті.
Діяльність проводиться в рамках реалізації Асоціацією «Відродження та розвиток» проєкту «Допомога Черкаської громади з адаптацією ВПО, як нових мешканців та активних учасників в житті Черкащини», що підтримується програмою «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження». #IRF
«Штатних психологів ми не маємо. Ми теж переселенці й теж відчуваємо стрес та й немає такої компетенції. Ми залучаємо зовнішніх психологів на окремі заходи, наприклад при проведенні арт-терапії. Крім того, я регіональний координатор всеукраїнської ініціативи «активна громада». Ось там у нас уже є команда психологів, які перебувають у Києві. Але якщо людині потрібна консультація психолога, ми можемо записати її на онлайн-консультацію», – резюмувала волонтерка.
Дізнатися про розклад та місце проведення зустрічей можна за номером телефону організаторів (050 478 6576) або за посиланням.
