У батьківських Viber-чатах бахмутяни отримують повідомлення про те, що МОН планує заборонити у регіоні онлайн-навчання. Школи змагаються одна з одною, намагаючись будь-якими способами залучити нових учнів в епоху технологій. При цьому батьки скаржаться, що влада «малює» результати опитувань про форму навчання, а більшість шкіл не обладнані укриттями. Редакція «Бахмут.IN.UA» спробувала розібратися в суперечливих заявах і дізналася, чого чекати від нового навчального року під час війни.
Так, протягом останніх днів батькам дітей шкільного віку, що знаходяться в Бахмуті або евакуювались, почали надходити повідомлення наступного характеру:
«Профспілка працівників освіти разом із керівництвом Управління освіти звертається з наболілим питанням вибору форми освітнього процесу у наступному навчальному році! Це питання дуже важливе, особливо для нашої області. Міністерство освіти має тенденцію відмовляти нам у можливості викладання в дистанційній формі (особливо це стосується області). Думка з цього питання у профспілці та керівництві Управління освіти однакова», – зазначено у повідомленні.
У зв’язку з цим бахмутян просять показати, що дистанційне навчання – не забаганка, а необхідність. Особливо коли частина дітей живуть у регіонах, де школи переповнені місцевими та іншими переселенцями, а в деяких учнів над головами літають ракети.
«Наполегливо просимо взяти участь в опитуванні всіх учасників освітнього процесу! Пройти опитування пропонуємо за посиланнями окремо для всіх учасників навчального процесу! Опитування триватиме до 10:00 08 серпня 2022 року», – додали автори опитування.
При цьому для кожної категорії створили окреме опитування: батьки школярів, які перебувають в Україні, можуть висловити свою думку тут. Батьки дітей шкільного віку, чиї сім’ї перебувають за кордоном, пройти опитування можуть за посиланням. Окремо створено також опитування для педагогічних працівників, а також для школярів чи студентів.
У редакції «Бахмут.IN.UA» з’явились питання: як може Міністерство освіти забороняти вводити дистанційну форму навчання в регіоні, де йдуть бойові дії? Чи можна вважати це спробою змусити батьків евакуюватись? Відповіді на них у розмові з журналістами надала начальниця управління освіти Бахмутської міської ради Наталя Дроздова. За її словами, ця інформація, як мінімум, не відповідає дійсності. Справді, з батьками школярів розмовляють про необхідність евакуації, але питання форми навчання у регіоні навіть не стоїть.
Наталя Дроздова. Фото: Вільне радіо
«Планується навчання онлайн. Це означає, що навчальний процес буде організовано з використанням дистанційних технологій. Про навчання офлайн зараз і не йдеться, бо на території йдуть бойові дії. Зараз ми формуємо мережу навчальних закладів, класів та плануємо з 1 вересня розпочати навчання онлайн», – розповіла Дроздова.
За її словами, зараз лише на території Бахмутської територіальної громади залишається майже 1,3 тисячі школярів. Разом з їхніми однокласниками, які роз’їхалися по всій Україні та світу, місцеві вчителі мають близько шести тисяч онлайн-учнів.
«Йдеться не лише про тих дітей, які зараз залишаються на Донеччині та в Бахмутській територіальній громаді. Абсолютна більшість дітей хочуть продовжувати навчання в тих класах, де навчалися до повномасштабного вторгнення. Це стосується як евакуйованих, так і дітей у зоні активних бойових дій, і навіть на окупованій території. Загалом таких дітей понад шість тисяч, які навчатимуться у своїх школах Донецької області, незалежно від місця розташування», – додала начальниця управління освіти міста.
Фото: Бахмутський НВК №11
Це можливо завдяки тому, що майже всі педагоги регіону евакуювалися у безпечніші регіони країни та можуть продовжувати роботу без ризиків для свого життя. За словами Дроздової, часто це рішення самих вчителів, але на цьому ж наполягає керівництво країни та Міністерство освіти.
Тепер стає зрозуміло, чому багато шкіл, які евакуювалися з прифронтової території, активно набирають учнів: відтепер розташування не має значення, а конкуренція між школами базується виключно на якості навчання та професійності колективу.
Очевидно, що частина школярів перейшла до закладів за новим місцем проживання. Хоча більшість учнів все ж таки залишилися, учбові заклади запрошують за парти нових кандидатів на місця, що звільнилися. Приміром, Бахмутський навчально-виховний комплекс №11 вже кілька днів агітує вступити саме до них для продовження здобуття освіти.
«Попри військовий стан, навчальний заклад із багаторічними традиціями та історією, Бахмутський НВК №11 продовжує набір учнів до перших класів у 2022-2023 навчальному році. Навчання проходитиме у форматі онлайн. Які це дає переваги учням початкової школи? Дитина може безпечно навчатися з будь-якої точки планети. Для навчання необхідний лише комп’ютер або планшет та доступ до Інтернету. Уроки з елементами інтерактиву, відео та анімації перетворять навчання на захоплюючий та цікавий процес», – зазначено у повідомленні.
Крім перерахованих «плюшок» для дітей, залучають і батьків. Керівництво школи обіцяє, що викладатимуть не просто вчителі, а активні учасники всеукраїнських освітніх проєктів та, наприклад, лауреати премії «Інтелект України».
Обіцянням створити всі можливості для здобуття одразу двох атестатів приваблює і Слов’янська Середньоосвітня школа №11.
А як в інших регіонах?
Львівська обласна державна адміністрація анонсувала, що навчальний рік у школярів розпочнеться традиційно 1 вересня. При цьому форма навчання може змінюватись у кожному окремому закладі, виходячи із результатів голосування педагогічної ради. Тобто, за бажанням батьків та вчителів.
«Для учнів з числа ВПО, які перебувають за кордоном, а також тих, хто не може навчатися онлайн, як і минулого навчального року, працюватиме Українська дистанційна школа», – зазначено в повідомленні.
Заступник Міністра освіти та науки Віра Рогова з представниками обласної військової адміністрації, ДСНС і Нацполіції перевіряє стан укриттів на Житомирщині. Фото: МОН
Батьків школярів опитують про пріоритетну форму навчання по всій Україні. Примітно, що в коментарях під результатами ідентичних опитувань на Черкащині, які опублікувала мер Умані Ірина Плетньова, переважна частина батьків обурена: нібито вони навіть не знали, що їх думкою цікавляться. У зв’язку із цим ті, чиї голоси не врахували, вимагають показати не відсоткове співвідношення відповідей, а кількість респондентів. Є підозри, що влада «намалювала» зручні їм цифри.
Що кажуть у МОН?
За даними «Освітньої траєкторії» з посиланням на розпорядження Міністерства освіти та науки України, педагогічна рада конкретної школи визначає не лише форму навчання, але також прописує алгоритм контролю якості здобуття освіти, затверджує онлайн-платформи та інструменти, за допомогою яких буде проходити навчання.
Своєю чергою педагог на власний розсуд може обрати, якими платформами зв’язку користуватися під час уроків, якими методами допомагати дітям засвоювати необхідну інформацію, та чи варто проводити одночасні уроки відразу для всього класу. При цьому батьки повинні виконувати свої обов’язки: всіляко сприяти доступу дитини до освітніх матеріалів та онлайн-уроків (якщо такі затвердять) та дотримуватись відповідних законодавчих норм, перерахованих наприкінці інфографіки:
У Міністерстві освіти поспішили пояснити, чим відрізняються різні форми дистанційного навчання та які обов’язки у різних випадках покладаються на батьків, учителів і учнів.
Крім того, в МОН роз’яснили алгоритм дій педагога, якщо школа все ж таки обрала офлайн-формат навчання, і під час уроку почалася повітряна тривога. Варто зазначити, що відвідування школи офлайн можливе лише у випадку, якщо заклад обладнаний укриттям, здатним вмістити всіх учнів та педагогічний колектив. Нині таких навчальних закладів в Україні лише 30%.
Отож, вчитель повинен: заздалегідь ознайомитись із вже створеним на момент початку навчального року планом евакуації; правилами поведінки; скласти список предметів, необхідних в укритті; передати ці знання дітям; заздалегідь визначити, які школярі та вчителі розташовуватимуться у конкретній ділянці укриття – це дозволить проводити евакуацію оперативніше. Також працівники школи зобов’язані розмістити у приміщенні покажчики із направленням входу в укриття.
«Почувши сигнал оповіщення необхідно організувати переміщення учасників освітнього процесу у супроводі з учителем або відповідальною особою, яка після завершення небезпеки та оголошення скасування сигналу організує повернення учасників освітнього процесу до запланованих заходів, а також перевірятиме наявність учнів у укритті та у приміщеннях навчального закладу після завершення небезпеки», – зазначено в інструкції.
Окремі алгоритми прописали навіть кількості колон, якими учні рухатимуться у напрямку укриття – дві. Як тільки починається тривога, відповідальна особа повинна сповістити про це всіх присутніх у будівлі сигналом, вчитель тим часом готує дітей до евакуації, а батькам повідомляє про переміщення до укриття.
На місці завжди має бути присутній медичний працівник, а після евакуації відповідальна особа повинна перевірити, що в кабінетах порожньо. Якщо на момент тривоги діти перебувають на вулиці, вони мають дістатися до укриття самостійно. Усередині бомбосховища дорослі повинні забезпечувати позитивний настрій, щоб не допускати паніки серед дітей.
Повернення до кабінетів після відбою тривоги відбувається так само, тільки у зворотному напрямку. Примітно, що прописано окремий пункт поведінки з дітьми з інвалідністю. Якщо такі учні присутні, з ними потрібно заздалегідь опрацювати питання переміщення до укриття та розміщення всередині.
Як можна побачити, формально за дотримання всіх заходів учні будуть у безпеці навіть при відвідуванні школи (якщо, звичайно, йдеться про регіони, де не йдуть активні бойові дії). Однак, наскільки ці норми вдасться втілити на практиці, поки що невідомо.
