Сьогодні Верховна Рада підсилила відповідальність за підпал сухої трави. Від трьох до п’яти тисяч гривень тепер складає штраф за випалювання рослин для громадян, для посадовців мінімальна сума – від 15 тисяч гривень. Пожежники, правоохоронці і представник Бахмутської міськради в один голос кажуть, що впіймати підпалювачів майже неможливо. За півтора весінніх місяці цього року по Бахмуту і району зареєстровано 84 пожежі сухостоїв, але жодного адмінпротоколу не складено. Як дані супутників можуть допомогти зменшити кількість пожеж, нам розказав громадський діяч Ростислав Сосновий.
За самовільне випалювання рослинності або її залишків раніше штрафували на 10-20 неоподаткованих мінімумів, що складало для громадян 170-340 гривень та 50-70 н.м. для посадовців, тобто 850-1190 гривень. Тепер же для громадян встановили 180-300 н.м – 3 060-5 100 грн та 900-1200 – 15 300-20 400 грн для посадовців.
Окрім того, як повідомляє Громадське телебачення штраф за забруднення атмосферного повітря тепер становитиме від 1800 до 3600 неоподаткованих мінімумів – 30 600-61 200 грн або обмеження волі до трьох років.
В Бахмутському загоні з організації запобігання надзвичайним ситуаціям кажуть, що проблема в тому, що пожежі зазвичай відбуваються у віддалених місцях – в полі, біля ставків, посадок. Частина рослин підпалюється свідомо в господарських намірах, частина горить з необачності.
За словами начальника відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міської ради Андрія Скляренко знайти винуватців, а потім довести у суді їх провину за підпал, майже неможливо. Єдине, що в міськраді раніше робили для запобігання таких пожеж – це просвітницька робота. Але тепер територія значно розширилася – до Бахмута в рамках об’єднаної територіальної громади приєдналося п’ять сільрад.
«Ми розробляємо оперативний план, де будуть зазначені відповідальні за окремі території, а також заходи протидії пожеж в еко-системах. Можливо, ми навіть зможемо виділити якісь фінансові кошти на горюче-мастильні матеріали для пожежників, в рамках виїздів на сухостої. Бо це достатньо вартісні заходи. Доречи, такий же план ми робимо для громади по недопущенню загибелі людей на водоймищах», – повідомив Скляренко.
Громадський діяч Ростислав Сосновий стурбований тим, що безвідповідальне спалювання рослин та сухої трави, листя шкодить не тільки тим, хто палить.
«Я терпимо ставився до випадків, коли палять траву та сміття у себе у дворі, але я ж розумію, що палять вони, а раком заболіти можемо ми всі! Про великі підпали взагалі говорити нічого. Я вирішив долучитися до програми «Не пали – компостуй!», що впроваджує ПРООН разом з партнерами. Взяв участь у вебінарі, мені дали доступ до даних супутників NASA. Перший крок, який я бачу на сьогодні – визначити осередки концентрації. Далі можна впроваджувати просвітницьку роботу – розказати про компостування. Там де палять великі об’єми сміття, можна ставити біогазову установку», – каже Слава.
Чоловік каже, що вже почав отримувати повідомлення від NASA. Так днями пожежа відбулася в районі 8-го ставка. Десь за дві години, після того, як він побачив дим, отримав повідомлення.
З приводу визначення винуватців пожежі Сосновий також має ідею:
«Те, що місця підпалу знаходяться у віддалених куточках громади, де майже немає людей, можна використати. Знаючи, де і коли була пожежа, можна запросити дані мобільних операторів і по номеру телефону знайти людину. Можливо підвищення штрафів стане стимулом для правоохоронців проводити такі розслідування».
Є надія, що підвищення відповідальності і ініціатива громадськості дасть результат по зменшенню підпалів і зміні ставлення громадян до паління трави, багаття, очерету, листя.