Свій творчий шлях Людмила Єфремова починала в Артемівську, закінчила консерваторію в Одесі, і вже багато років працює і живе в Києві. Продовжує подорожувати Україною, збирає і записує народний фольклор, видає збірки народних пісень. За сорок років плідної праці Людмилою Єфремовою зібрано та розшифровано особисто більше півтори тисячі пісень, ще стільки ж дослідниця розшифрувала з фондів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Тепер її творчу діяльнсть вивчають студенти Бахмутського коледжу мистецтв.
Про це в своїй доповіді на Другій конференції молодих дослідників народної музики у Львові розказувала студентка відділення «Теорія музики» Бахмутського коледжу мистецтв Вікторія Голубова. Доречи науковим керівником Голубової була науковий керівник викладач-методист коледжу Людмила Шекіта, яка у свій час навчалась з Ефремовою в Бахмуті і Одесі.
З дозволу студентки і викладача, ми публікуємо частину доповіді Вікторії, для тогоЮ щоб познайомити бахмутян з діяльністю цієї видатної людини.
«…Ми пишаємося, що Людмила Єфремова (дівоче прізвище Тестова) – випускниця Артемівського державного музичного училища (Бахмутський коледж мистецтв ім. І. Карабиця). Після закінчення училища Людмила поступила до лав Одеської державної консерваторії ім. А.В. Нежданової. У 1976 році на другому курсі разом з трьома студентами-музикознавцями вона перший раз побувала у фольклорній експедиції, яку очолив її викладач з фаху Г.В. Вірановський. Краса та поезія української народної пісні відкрилася їй саме у спілкуванні з носіями фольклору – простими мешканцями сіл Балтського району Одеської області. Автентичне виконання народної пісні, обстава сільської хати, гостинність господарів та мальовнича українська природа на довгі роки закохали молоду дівчину у народну пісню та народний обряд (Людмила, за її спогадами, була присутня тоді на обряді Івана Купала).
“Дуже зворушливою була коротка зустріч–знайомство з іменитою фольклористкою у Києві на залізничному вокзалі – студенти коледжу подарували вченій шовкову стрічку з написом «Берегині української народної пісні». Коли Вікторія заспівала купальську пісню «Кругом Мариноньки», Людмила зразу ж її підхопила – це було незабутнє єднання поколінь через народну пісню”, – пише на своїй сторінці у Фейсбуці директор Бахмутського коледжу мистецтв Вячеслав Паржицький.
Ця подія юності перевернула не тільки світогляд студентки, бо Людмила досі жила у світі лише класичної музики, але й стала долею, роботою, сенсом її подальшого життя. Навчаючись в аспірантурі ІМФЕ ім. М.Т. Рильського (науковий керівник – доктор мистецтвознавства О.А. Правдюк), Єфремова у 1982 році захищає кандидатську дисертацію на тему «Генетична єдність та регіональна специфіка мелодики українських весільних пісень». В ці роки Людмила почала активно, незважаючи на фізичний стан (вона інвалід дитинства), здійснювати фольклорні експедиції до Житомирської, Харківської, Донецької, Одеської областей. Ці подорожі продовжуються десятки років, їх географія постійно розширюється, фольклористка побувала у чотирнадцяти областях України. Остання за часом експедиція була здійснена у серпні 2019 року у село Студенок Глухівського району Сумської області, звідки вчена привезла сорок три пісні.
За сорок років плідної праці Єфремовою зібрано та розшифровано особисто більше півтори тисячі пісень, ще стільки ж Людмила Олександрівна розшифрувала з фондів ІМФЕ ім. М.Т. Рильського.
Відомо, що Микола Віталійович Лисенко зібрав майже півтори тисячі народних мелодій, половина з яких досі була не опублікована, зберігаючись у рукописному архіві композитора у різних куточках Києва. Людмила Єфремова опрацювала архів М.В. Лисенка і в 1990 році вийшла друком перша частина збірки «Українські пісні в записах М.В. Лисенка».
Викладач Бахмутського коледжу мистецтв Людмила Шекіта та Людмила Єфремова разом закінчували Артемівске музичне училище, потім навчались в консерваторії в Одесі. Шекіта повернулась викладати “Теорію музики” в Бахмут, а Єфремова почала досліджувати народну музику.
У 2011 році вона захищає докторську дисертацію на тему «Теоретичні засади систематизації українського пісенного фольклору. Частотний каталог» (науковий консультант доктор мистецтвознавства А.І. Іваницький). При підготовки дисертації Єфремовою було опрацьовано понад тридцяти тисяч пісенних творів з фондів ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, у тому числі – рукописних, створена їх картотека. Ця унікальна робота по систематизації українських пісень є першою в Україні і в світі.
Починаючи з 2012 року, Людмила Єфремова започаткувала видавництво унікальної серії народних пісень різних областей України з колекцій збирачів фольклору. Вже вийшло сім томів цього наукового видання Національної академії наук України та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського: «Народні пісні Житомирщини» (2012 р.), «Народні пісні Хмельниччини» (2014 р.), «Народні пісні Чернігівщини» (2015 р.), «Народні пісні Полтавщини» (2016 р.), «Народні пісні Київщини» (2017 р.), «Народні пісні Волині» (2018 р.), «Народні пісні Вінниччини» (2019 р.).
На прикладі книги «Народні пісні Чернігівщини» познайомимося з цією фундаментальною працею. …Більше ста народних пісень особисто записала саме Людмила Єфремова, також вона є транскриптором понад ста тридцяти пісень цієї збірки. Якщо додати, що Людмила Олександрівна є не тільки упорядником, ініціатором цього видання, але й здійснила комп’ютерний набір, верстку та ще й надрукувала кожне видання по сто примірників за особисті кошти, то можна тільки вклонитися великому ентузіазму нашій сучасній вченій фольклористці.
З метою популяризації та збереження народних пісень Людмила Єфремова готує до видання українські народні пісні для різних груп населення України: пісні для дітей (видання «Щедрий вечір», збірка «Ой, на Івана та Купала» та інші), пісні для широкого кола любителів фольклору («Народні пісні. Записи Людмили Єфремової», сім випусків української народної пісні різних областей України), збірники науково-спеціалізованих видань.
Людмила Єфремова займається не тільки науково-дослідницькою роботою, але й передає свій досвід молодшому поколінню дослідників. В кінці 2019 року на здобуття ступеня кандидата мистецтвознавства готуються її аспірантки, що працюють над темами «Стильові особливості рекрутських та солдатських пісень» та «Традиційний фольклор Слобожанської України».
…У своїй роботі ми були раді доторкнутися до творчості сучасного дослідника та збирача українського фольклору Людмили Єфремової, яка є, на наш погляд, справжньою берегинею української народної пісні і своєю плідною працею продовжує її життя».
