Сенсаційну знахідку зробили краєзнавці, знайшовши в соцмережах хроніку часів Другої світової війни, фрагмент якої був знятий в Бахмуті. Завдяки цим кадрам можна дізнатись як виглядав центр міста, бо більшість будівель були зруйновані. Детальне дослідження хроніки з порівнянням сучасного вигляду від краєзнавиці Наталі Жукової читайте далі.
Першим звернув увагу на цей фільм Михайло Кулішов – краєзнавець, автор блогу з гірничо-промислового краєзнавства Донбасу (https://www.donmining.info/):
Цей фільм, як і сотні інших кінострічок з приватних архівів, належить німецькому історику, видавцю аудіокниг та документальних фільмів про епоху націонал-соціалізму Карлу Хьоффкесу та викладений на його сайті (http://www.archiv-akh.de/video_files_mp4/M2201_WEB.mp4?fbclid=IwAR3ZOHKUXJhnMO3Z5EPuokwZhIfsagwukyqALHeg17ef0CzCmJY-uEZRNWY) В цьому фільмі під номером 2201 на 12:35:29 я раптом побачив передвоєнний пам’ятник Артему скульптора Кавалерідзе в Артемівську з шибеницею біля постаменту та зрозумів, що це щось досить унікальне. Я показав цей роздрукований стоп-кадр «краєзнавцю за покликанням» Василю Андрющенку, який детально вивчає саме цю трагічну сторінку історії Артемівська. Він був приголомшений.
Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький підтверджує, що на цих рідкісних кінокадрах дійсно можна бачити Бахмут часів нацистської окупації та додає: «В квітні або на початку травня ми плануємо провести відкритий показ цього фрагменту, на якому детально обговоримо зміст та історичний контекст того, що зняте в цій стрічці».
“До сих пір я бачила лише один дуже коротенький, на кілька секунд, фрагмент кінохроніки Другої світової з упізнаваним центром нашого міста у фільмі «Битва за нашу Радянську Україну» (1943 р.) Олександра Довженка (https://www.youtube.com/watch?v=cRJe24oOG8c). Це 0:31 хвилина та проміжок 0:40-0:44; в останньому фрагменті, до речі – ряд напівзруйнованих дореволюційних будівель колишньої вул. Харківської (пізніше Радянська, нині – Незалежності, 69 – 75) – від ТЦ «Азов-плаза» до вцілілої донині будівлі бувшого Банку взаємного кредиту (де розташований клуб кікбоксингу та магазин «Канцлер», – коментує краєзнавиця Наталя Жукова, яка захоплюється саме міськими видами Бахмуту ХХ сторіччя, коментує.
Віднайдений фрагмент, знятий окупантами, набагато довший та багатший на міські види. Бачимо пам’ятник Артему скульптора Івана Кавалерідзе на площі Свободи, встановлений тут в 1924 році та підірваний нацистами. Ця грандіозна фігура зустрічається на багатьох приватних світлинах військових Вермахту, які проходили через наше місто. Покоління мешканців Бахмуту 70+ пам’ятає постамент цього пам’ятника, що залишався на центральній площі міста ще багато років після закінчення війни. Пізніше на цьому місці звели новий пам’ятник Артему – який кілька років тому «декомунізували».
Точка зйомки – від перехрестя колишніх вул. Леніна-Артема (сучасна будівля міськвиконкому була б справа). На цьому місці тоді стояв так званий Сільбудинок – ось бачимо його на фото з колекції Бахмутського краєзнавчого музею:
Якщо придивитися до тієї будочки-кіоска справа від Сільбудинка, побачимо елементи оформлення її вікна, які співпадають з тим, що бачимо справа на першому стоп-кадрі:
- Аналогічний кадр – кінооператор пройшов трохи вперед:
Справа бачимо будівлю «Палацу Леніна», яка зараз є Міським центром культури та дозвілля ім. Мартинова.
На задньому плані справа від пам’ятника бачимо дореволюційну будівлю з характерним дахом та формою вікон, в якій перед війною працювала міська типографія.
Памятник Артему ближче; на задньому фоні справа – передвоєнна будівля музичного училища.
Будівля «Палацу Леніна» після пожежі (бачимо через пусті вікна, що дах зруйнований, а також сліди вогню на фасаді):
-
Це ж бачимо на вже відомих фотографіях, зроблених в Артемівську військовими Вермахту:
- Фрагмент міської забудови, знятий зверху, – можливо і не належить Артемівську:
- Знову «Палац Леніна» справа; на задньому плані краще видно довоєнну будівлю типографії:
В соцмережах вже ознайомилася з цими стоп-кадрами. Там сформувалася ціла спільнота людей, які прожили в Артемівську все своє життя (або продовжують його любити в імміграції), які люблять та добре пам’ятають своє місто та публікують в мережах фотографії, фото-колажі з історичними коментарями та діляться своїми спогадами. Ця спільнота висунула низку припущень щодо деяких невпізнаних ракурсів. Наприклад, краєзнавча інтернет-спільнота вважає, що вози в кадрі нижче їдуть по вулиці Комсомольській в напрямку вул. Радянської (справа буде пізніше побудований кінотеатр «Космос»); на задньому плані, за її версією, ряд дореволюційних будівель, які як раз потрапили в кадр хроніки «Битва за нашу Радянську Україну». А зліва – білі гіпсові скульптури в центральному сквері міста:
- Ця 4-поверхова будівля, за версією артемівського фотографа Сергія Сірого, стояла другою на вул. Артема від її перехрестя з вул. Лермонтова:
- Ріг вулиць Миру – Першина (тоді – Артема – Комсомольська). На дальньому плані – будівля дореволюційного готелю «Бристоль», яка була зруйнована
- На цьому місці пізніше був побудований кінотеатр «Космос».
Бачимо ряди поховань військових Вермахту на так званому «Кладовищі героїв», яке займало більшу частину скверу за будівлею «Палацу Леніна».
Для порівняння – фото цього ряду будівель на дореволюційній бахмутській поштівці:
- Знову ряди могил окупантів «під шнурок» в центрі Артемівська. На дальньому плані – ріг вулиць Незалежності – Першина (тоді Радянська – Комсомольська). В центрі позаду бачимо будівлю, яка єдина з усіх будівель на цьому стоп-кадрі вціліла донині, – зараз це Незалежності, 75:
Ось аналогічна фото Артемівська, що продавалася в інтернет-аукціоні (з надписом «1000 могил кладовища героїв в Артемівську»):
На задньому плані справа бачимо передвоєнний міський фонтан – білі гіпсові фігури дітей, що взялися за руки:
Ось для порівняння фото Артемівська, які вже нам відомі:
- Група чоловіків копає могили в південно-західній частині «цвинтаря героїв» в центрі Артемівська. На задньому плані – колишня вул. Артема (нинішня т. зв. «Топталівка») з рядом дореволюційних будівель, жодне з яких не зберіглося:
І аналогічний кадр – кінооператор стоїть на вул. Комсомольській і взяв трішки лівіше. Таким чином в кадр потрапила будівля передвоєнного кінотеатру «Кім» на задньому плані (приблизно на місці нинішнього канцелярського магазину «Новий формат»):
Ось фото цієї дореволюційної будівлі 1935 року з архіву Ігоря Піскунова, колишнього директора мережі кінотеатрів в Артемівську:
- Зимова вулиця – Сергій Сірий вважає, що це – вулиця Комсомольська – вид від її перехрестя з вул. Артема (справа, за його думкою, – вціліла донині 2-поверхова будівля швейної фабрики МОПРа):
Те, що після цього кадру знову йдуть копачі могил в центрі Артемівська, підтверджує, що на цьому кадрі теж зображений Артемівськ.
- Ось копачі могил для окупантів йдуть по «Топалці» (зліва – передвоєнний кінотеатр «Кім», крайня справа – дореволюційна будівля дому Новгородцевих – з характерною прибудовою на даху):
Ось весь цей ряд будівель можемо бачити на дореволюційній поштівці (наш «майбутній» кінотеатр «Кім» буде в біленькому особнячку, другому зліва):
- На цьому кадрі справа знову бачимо 4-поверхову будівлю, яку вже бачили в цій хроніці раніше:
Тобто, Сергій Сірий вважає, що це вид вул. Артема від перехрестя з Леніна. Ось аналогічний вид з дореволюційної бахмутської поштівки, на якій бачимо дуже схожі куполи на будинку поруч:
- А далі – знову площа Свободи, пам’ятник Артему з шибеницею напроти його постаменту і скупчення людей:
Гадаємо, що на відео – публічна страта, яку окупанти провели на початку січня 1942 року в центрі Артемівська. В книзі «Заповідаємо вам пам’ять» про життя міста в роки нацистської окупації, виданій Бахмутським краєзнавчим музеєм, читаємо: «На початку січня 1942 року на центральній площі міста було страчено десять заручників, нібито за підпал міського театру. Вважається, що пожежу в театрі зчинили самі окупанти за необережністю під час святкування Різдва та Нового року».
Додам, що відомі були аналогічні світлини, тепер бачимо це в кінохрониці:
Подальші кадри, вважає Сергій Сірий, були зроблені у дворі 4-поверхового дому з попередніх стоп-кадрів, і на них вони бачать елементи історичних будівель вулиці Лермонтова, а саме Бахмутської прокуратури та Смешторгу:
Подальші кадри (поки що?) не можемо розпізнати як зроблені в нашому місті. Можливо хтось, хто перегляне цю публікацію, запропонує свою версію – будемо вдячні, пишіть нижче в коментарях»: