В цьому році в міському бюджеті вперше закладаються гроші на допомогу родинам, що вивозять дітей на реабілітацію. Наскільки сума в тридцять тисяч гривень на рік може допомогти всім родинам Бахмута, у випадку, коли тільки проїзд однієї родини коштує близько двадцяти тисяч гривень. То це проблема батьків чи загально суспільна проблема і бюджетна підтримка має бути суттєвішою?
Вперше в Комплексній програмі соціального захисту окремих категорій громадян, що приймають на 2018-2020 рік, внесли пропозицію підтримати родини, що возять дітей на реабілітацію. Раніше фінансова допомога від міського бюджету не надавалася, відповідно до постанови Кабміну №572, від 20 червня 2012 року за державні кошти можна було частково чи повністю покрити вартість реабілітації для дитини. Проїзд, харчування, проживання супроводжуючої особи родини оплачують з власних коштів.
«В нас була зустріч у бібліотеці, батьки говорили про те, що необхідна підтримка на проїзд, що в інших громадах така допомога виділяється з бюджету. Ми включили цей захід у програму, до нас приєдналося Управління охорони здоров’я, від дитячої лікарні дітей возять на реабілітацію в Маріуполь. Тому ми заклали по 15 тисяч гривень, тобто 30 тисяч на рік. Розуміємо, що це не покриває всіх витрат, хоча б на проїзд допоможемо», – каже начальник відділу з питань обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці Ірина Кушнаренко.
Нам повідомили, що на рік від Управління праці на соціального захисту оплачується дві – три реабілітації. Тобто на родину це близько 5000 тисяч гривень. Начальник Управління праці на соціального захисту Інна Сподіна повідомила, що порядку про те на яких засадах будуть виділятися кошти ще немає, його будуть приймати після того, як програму затвердять на сесії в листопаді.
У вересні в Бахмуті відкрили інклюзивний центр. Тимчасово його розмістили в ЗОШ№2 на Західному мікрорайоні, після переїзду Управління праці та соціального захисту в нову будівлю соціального офісу на вул. Перемоги, інклюзивний центр переведуть на Горбатова, 57.
Питання про фінансову допомогу родинам для реабілітації дітей підняла мама дівчинки с ДЦП Альбіна Гребенюк. Вона возить Олександру декілька разів на в реабілітаційний центр у Трускавець.
«Так нам надається допомога на перебування дитини в реабілітаційному центрі, але ж одинадцять тисяч з бюджету це гарно, якщо у батьків є ще двадцять. Ми з подругою, в неї дитина теж з діагнозом ДЦП порахували, що тільки на проїзд з квітня по вересень витратили 17 тисяч гривень кожна. А ще потрібно платити за проживання – 400 гривень на день, плюс харчування. Нам треба їздити чотири рази на рік. І це тільки реабілітація, сюди не включене оздоровлення. Я неодноразово підіймала питання про те, що в інших містах батькам виділяють кошти на допомогу і мою пропозицію почули в Управлінні праці та соціального захисту, але 30 тисяч гривень це ні про що. Навіть не хочеться звертатися за цими грошима. Ми спілкуємося з іншими мамами з Донецької області та інших регіонів і відношення до їх дітей кардинально відрізняється», – каже Альбіна Гребенюк.
Нам вдалося зв’язатися з Софією Любас з Урзуфа, вона каже що в цьому році Урзуфська сільрада виділила їхній родині на допомогу в реабілітації 23 тисячі гривень. Це саме на проїзд та проживання матері, оплата курсу реабілітації дитини з держбюджету також відбулася.
«Я дуже вдячна нашій сільраді, реабілітація необхідна, а своїх коштів не вистачає. Я збираю всі розрахункові документи і звітую за всі витрати. Моєму сину 6,5 років. Ми декілька разів на рік їздимо в Трускавець, три рази на тиждень їздимо в Маріуполь в дитсадочок. Дорога важко дається. До Трускавця їдемо майже дві доби. А що робити дитину треба розвивати!», – розказує Софія.
В Миколаєві в цьому році з місцевого бюджету виділили 1,5 мільйона гривень за реабілітацію дітей, проїзд і проживання супроводжуючим особам.
«Ми взяли досвід Києва і розказали про це в Миколаєві. Запропонували включити потреби діточок с ДЦП та їхніх родин до міської соціальної програми. Вперше в цьому році ми оплатили 10 курсів реабілітації у Трускавці та 46 у Скадовську і все це з супроводженням. На наступний рік нам обіцяли виділити 500 тисяч гривень. Справа в тому, що тільки 3-4 курси оплачували через Управляння соцзахисту, а є такі родини де навіть на проїзд коштів немає. До того ж наші депутати виділяють 60 тисяч гривень на рік для оплати абонементів дітям аутистам у басейні», – розказала представник ГО «Сильні разом» Ганна Колесник.
В місті працює Центр практичної психології та соціальної роботи, який має інформацію щодо кількості дітей, які потребують реабілітації, куди ми звернулися, щоб зрозуміти реальні потреби.
«Всі діти, що мають вади розвитку, потребують реабілітації. Це і їх фізична і соціальна адаптація, вони не тільки покращують свої фізичні можливості, вони приїжджають зовсім з іншим настроєм, більш радісні та впевнені в собі, з новими враженнями. У більшості така реабілітація відбувається за кошти батьків, це і діти з аутизмом, з вадами слуху. Якщо брати тільки ДЦП то дітей, які навчаються в навчальних закладах та пересуваються візочками, у місті п’ять осіб», – повідомила завідуюча Центром практичної психології та соціальної роботи Вікторія Головко.
Мама Олександри – Альбіна Гребенюк, каже, що їм потрібно виїжджати на реабілітацію в Трускавець чотири рази на рік.
Ми звернулися за коментарями до голови ГО «Я хочу чути світ» Ольги Жиліної, яка теж вивозить дитину на реабілітацію.
«Я все оплачую сама, щоб виїхати до Києва нам потрібно не менше 10 тисяч гривень. Я навіть не знала, що існує державна підтримка на курс реабілітації для дитини», – каже Жиліна.
В Управлінні праці на соціального захисту на наше питання, чому такі обмежені кошти виділяються у порівнянні, наприклад, з Урзуфською с сільрадою, нам надали пояснення, що захід тільки започаткували і далі можливі зміни в програмі.
«Ми почули про цю проблему від батьків на зустрічі в бібліотеці навесні, формуючи програму я запропонувала внести цей пункт, подробиць у фінансових розрахунках поїздки ми не знаємо і на своє розуміння запропонували суму. Ініціативна група може звернутися до нас у письмовому вигляді, підтвердити витрати, щоб ми мали можливість на цих засадах звертатися до фінансового управління з проханням збільшити фінансування. Звичайно у грудні цього не буде, але наступного року це можливо», – повідомила начальник відділу з питань обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці Ірина Кушнаренко.
Таким чином, на проблему фінансової допомоги дітям з інвалідністю, що потребують реабілітації вже звернули увагу, але обсяг фінансування за програмою потрібно підвищувати. До того ж батькам бракує інформації про ті можливості на оплату реабілітації, які їм надає держава. Якщо б при формуванні міської програми відбувалися реальні громадські обговорення, проводилися круглі столи для інформування батьків дітей з інвалідністю для інформування про фінансову та іншу підтримку їх родинам та визначення їх потреб таких питань за тиждень до сесії, на якій будуть розглядати програму не виникло би.
Проект програми був презентований на громадській раді на початку листопада, згодом його опублікували на сайті міськради. А в порядок денний засідання питання внесли як громадські обговорення проекту Комплексній програмі соціального захисту окремих категорій громадян, що приймають на 2018-2020 рік, хоча члени громадської ради навіть не ознайомилися з проектом. Світлана Кіщенко, секретар міськради, повідомила, що всі звернення, які будуть отримані по програмі від мешканців будуть розгліянуті на депутатській коміссії. При тому, що в Управлінні праці та соцізахисту після звернення редакції повідомили, що внести зміни зможуть тільки в наступному році.
