Майже половина українців 47, 1% вважають, що довірити очищення влади від недоброчесних суддів варто громадськості. Однак Громадська рада Доброчесності наразі не може впливати на реформування судової системи настільки, наскільки хотілось би.
Про це в ефірі програми “Реформи: інструкція до використання” на хвилі Громадського радіо заявив Роман Куйбіда, член Громадської ради Доброчесності.
«Кожен четвертий кандидат на посуду судді Верховного Суду був призначений туди попри негативний висновок Громадської ради Доброчесності. Ми оцінюємо це як негативний результат», – каже Роман Куйбіда.
Нагадаємо, негативний висновок громадського органу контролю отримали ті судді, які брали участь у політичних переслідуваннях, забороняли мирні зібрання під час Революції Гідності, виносили політично вмотивовані рішення, порушували права людини, протидіяли очищенню судової влади або ж не можуть пояснити походження власних статків.
«При цьому 24% призначених до оновленого Верховного суду – це нові обличчя. Це адвокати та науковці, які раніше не працювали в суді. Їхнє призначення – хороший показник, оскільки це та активна меншість, яка зможе запровадити нові стандарти і впливати на пасивну більшість», коментує Роман Куйбіда.
Крім того, експерт позитивно оцінює потрапляння до складу Верховного Суду суддів нижчої інстанції, оскільки раніше вони не мали такої можливості.
«Верховний Суд оновився на 50%. Він зможе гарантувати однакове застосування законів, чого не могли гарантувати касаційні суди, які тепер замінив власне Верховний Суд», – каже експерт.
Однак, оптимізм експерта не зовсім розділяють громадяни. Відповідно до загальнонаціонального соціологічного дослідження, проведеного КМІС на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва щодо ставлення до судової реформи, аж 62,1% українців зовсім не бачать успіхів в процесі очищення суддівського корпусу від недоброчесних суддів. При цьому 22,5% вважають, що є поодинокі позитивні приклади, а цілком успішним процес очищення судового корпусу називає лише 0,8% опитаних.
Однак найбільшу довіру українців у справі очищення судової влади все ж мають представники громадськості (47,1%), експерти з-за кордону (28,6%), юристи, що не працювали суддями (22,9%), і лише 8,1% вважають, що це має бути справа самих суддів – органів судового самоврядування.
