Как отечественному производителю продавать свой товар на европейском рынке?

Семаковська Тетяна 17:14, 12 Лютого 2017

Украинским производителям, которые давно были экспортерами в Европу и тем, кто только принял решение работать с европейскими покупателями, внедрение европейских стандартов и техрегламентов должно было упростить внешнюю торговлю. Как бахмутские производители реализуют свою продукцию европейским покупателям, какие трудности возникают при сертификации товаров, узнавали корреспонденты нашего сайта.

Машиностроительный завод «Вистек» имеет большой опыт сотрудничества с европейскими покупателями. Продукцию завода давно знают и во Франции, и в Польше, и в Нидерландах. Причем, покупатели из этих стран не требуют сертификации по европейским стандартам.

«С нашими французскими покупателями мы работаем уже более 13 лет. Мы зарекомендовали себя на их рынке. Для них достаточно сертификатов украинского образца. Польская сельскохозяйственная фирма, нидерландские рыболовные предприятия, которые давно покупают у нас цепи, также не требуют никаких сертификатов, кроме как украинских» – рассказывает Юрий Вялый, первый заместитель генерального директора завода.

IMG 6873 b2bf9

Сварочные электроды, производимые на «Вистеке», покупают и в ближнем зарубежье – Белоруссия, Российская Федерация. Именно с этими странами возникают трудности в оформлении сертификатов. Совсем недавно завод выиграл ряд тендеров на продажу электродов российским предприятиям, единственное требование – сертификаты российского образца.

«Для российских покупателей свой товар мы сертифицировали в московском «Национальном агентстве по контролю за сварочными материалами». После окончания срока обратились за продлением, но получили ответ: «Скажите, какие наши предприятия выиграли тендера, мы с ними переговорим, чтобы они брали отечественную продукцию». И отказали в продлении действия сертификатов» – говорит Юрий Вялый.

Украинская продукция пользуется спросом, она конкурентоспособна, но законы экономики переходят на второй план, в связи с неразрешенной политической ситуацией и длящейся войной на Донбассе.

«Мы были вынуждены искать другой сертификационный центр, который согласился оказать нам услуги. Но процедура подразумевает, что специалисты приезжают к нам, отбирают образцы, и в своих лабораториях проводят исследования, по результатам которых выдают сертификаты. Но специалисты отказываются приезжать из-за войны. Мы теряем тендера, рынки сбыта» – объясняет первый заместитель генерального директора завода «Вистек».

IMG 6877 44caf

Не меньшие трудности возникают при сертификации продукции и на территории Украины. Так, институт «МакНИИ» – базовый институт угольной промышленности расположен в Макеевке, на временно оккупированной территории. Это единственный в Украине орган сертификации, который выдает сертификаты безопасности для горно-шахтного оборудования.

«МакНИИ физически находится на неподконтрольной территории, хотя налоги уплачивает в украинский бюджет. Предприятие обладает уникальным оборудованием, которое невозможно демонтировать и перевезти. С оплатой услуг трудностей не возникнет, а вот доставить образцы туда пока невозможно. Срок действия заканчивается в декабре 2017 года, как будем работать дальше – не знаю. А продукция для угольных шахт, которую мы производим, – занимает самую большую долю в общем объеме производства» – говорит Юрий Вялый.

IMG 6879 3dc9d

Для малого бизнеса, который только планирует выходить на рынки Европы, трудности при оформлении сертификатов качества – иные. Сергей Гончаров, директор малого предприятия ООО «Родник», которое производит продукцию из полистиролбетона для монолитного строительства, и для утепления домов, отмечает, что в теперешних условиях у него нет возможности экспортировать свою продукцию в Европу.

«На сегодняшний день в Украине нет ни одной лаборатории, выдающей сертификаты соответствия, с которыми можно выходить на внешний рынок – в Европу. Для экспорта своего товара я обязан сертифицироваться в Европе, но у меня нет таких денег. Сейчас это стоит в два-три раза дороже, чем в Украине. Поэтому, пока я произвожу свою продукцию и работаю только на внутреннем рынке. Хотя, у меня были хорошие заказы из Прибалтики» – говорит Сергей Гончаров.

На территории Украины для подтверждения качества своей продукции пользуется услугами УКРСЕПРО – украинской системой национальной сертификации. Образцы продукции передаются в их лаборатории, где проходят анализ, после чего Сергей получает на свою продукцию сертификат соответствия. Именно этот государственный орган производит проверки соответствия продукции.

Система менеджмента качества машиностроительной продукции завода «Вистек» также сертифицируется и ежегодно контролируется в УКРСЕПРО. А вот от европейских компаний технического надзора завод отказался.

«Мы долго сотрудничали с ТЮФ НОРДом, немецкий орган сертификации. В конце 2014 года срок действия сертификатов закончился, и в связи с трудным экономическим положением, мы не обращались к ним. Спустя время пришли к выводу, что не нуждаемся в услугах ТЮФ НОРД. Это было просто престижно иметь такие сертификаты» – отмечает Юрий Вялый.

Что же делать украинскому предпринимателю, который хочет экспортировать в Евросоюз?

Если ваша продукция изготовлена в соответствии с европейскими стандартами, вы правильно выполнили все требования европейских директив и у вас есть соответствующая документация – дело лишь за тем, чтобы найти покупателя и продать ему товар. А качественный и соответствующий товар продать всегда легче, чем изготовленный недобросовестно.

По данным аналитиков Информационной кампании «Stronger Together!», Украина делает очень много для приведения законодательства в сфере технического регулирования в соответствие к европейскому законодательству и практик. Министерство экономического развития и торговли сообщает, что в 2015 году обеспечили разработку и принятие 3996 национальных стандартов, из которых 2970 гармонизированных с международными и европейскими, из которых 1641 национальный стандарт, идентичный европейским гармонизированным стандартам под технические регламенты, в частности 741 национальный стандарт, идентичный европейским гармонизированным стандартам в приоритетных для АСАА секторах, что обеспечило принятие (с учетом стандартов, принятых в предыдущие годы) 100 % национальных стандартов, идентичных европейским гармонизированным стандартам под технические регламенты в приоритетных для АСАА секторах. А в 2016 году принято 1320 национальных стандартов, из которых 295 гармонизированных с международными и европейскими.

Однако пока еще не отменены дублирующие требования СанПиНов, Нпаопов, то есть регуляторное давление на бизнес не облегченный. Еще не решена проблема с органами сертификации, которые выдают бумажки, которые имеют юридическую силу, но за которыми не стоит реальная проверка продукции. Пока что ни одного сектора не подписано соглашение АСАА и предприниматель должен проводить сертификацию продукции и в Украине, и в ЕС. Обещанного облегчения для бизнеса в аспекте выхода на рынок ЕС еще не произошло. Однако рынок ЕС слишком заманчивая перспектива, чтобы ожидать от государства решения всех проблем и трудностей бизнеса. Хотите торговать в ЕС – все зависит от вас! Сейчас надо полагаться на себя.

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

Семаковська Тетяна 10:00, 8 Червня 2025
Книгарня “Еней” у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги — вони знаходили простір для спілкування, нових ідей та живого зв’язку з українською літературою.

Детальніше про те, як саме з’явилася єдина книгарня в Бахмуті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Книгарня “Еней”: історія

У 2015 році колишній боєць батальйону “Донбас” Володимир Дериведмідь, після звільнення Бахмута від сепаратистів, вирішив, що боротьба за Україну триває не лише на полі бою. На його думку, окупація відбувалася не лише територіально — важливою була й інформаційно-культурна складова. Саме тому Володимир продовжив свою боротьбу вже на культурному фронті, створивши книгарю в Бахмуті.

Назву для книгарні вигадувати не довелося. Ідея поширення української книги була натхненна одним із його побратимів — Антоном Цедиком з псевдонімом “Еней”. Чоловік був родом із Полтави, захоплювався історією, сповідував рідновір’я. Він загинув під час виходу з Іловайського котла. За словами Володимира, в останній бій добровольцям наказали брати лише зброю, але Антон узяв із собою ще й книжку — бо вважав її не менш потужною зброєю, ніж автомат.

Після відкриття книгарні, яку Володимир присвятив пам’яті Антона “Енея” Цедика, на фасаді з’явилося гасло: “Книги важливіші за танки”.

Особливості книгарні

Стенд з різною україномовною літературою для дітей / фото Бахмут IN.UA

Щоб привернути увагу до книгарні, на фасаді Володимир розмістив українські прапори. Згодом на фасаді з’явилися й портрети загиблих побратимів — як пам’ять про тих, хто не повернувся, і як нагадування, що війна ще не закінчилася.

У книгарні робився акцент на дитячій та історичній літературі — аби привчати дітей до читання українською мовою та спонукати дорослих краще пізнати власну історію. Також у магазині мали попит вишиванки, які охоче купували містяни.

Сервіс надавався виключно державною мовою. Її, на жаль, спочатку сприймали неоднозначно, проте, часом і містяни, і переселенці з тимчасово окупованих територій таки переходили з власником на українську.

Паралельно з реалізацією книг та вишиванок Володимир Дериведмідь влаштовував для дітей читання українських віршів напам’ять, натомість діти отримували подарунки. 

Закриття книгарні

Перший власник Володимир Дериведмідь вимушений був поїхати з міста у 2020 році, хоча закривати книгарню він не хотів. Саме тому він вирішив знайти людину, яка б могла продовжити його справу. Приблизно у той же час розпочався карантин, який сильно позначився на фінансовому становищі, адже виник через низький попит на книги. Вже у листопаді 2021 року єдина книгарня Бахмута зачинилася, а більшість книг з неї передали різним сільським бібліотекам.

Примітка. Матеріал створено з архівних спогадів журналістки Марії Лященко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Семаковська Тетяна 10:58, 26 Грудня 2022

Screenshot 248 2ce70Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

258850190 993441414568005 1502640504527379887 n 5c199

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги […]

Screenshot 248 2ce70

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

321985378 677659760569035 1904589059869008290 n 4c887

Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення […]

photo 2022 12 23 16 34 05 1047b

Поліцейські «Білі янголи» вивезли з Бахмута родину з дітьми

Сьогодні, 23 грудня, поліцейські врятували з-під обстрілів багатодітну родину з Бахмута. Троє дітей з батьками вивезли у безпечне місце. Про це повідомляє поліція Донеччини.

Screenshot 243 f5773

У Бахмут волонтери привезли цукерки та подарунки для дітей

Волонтери на чолі з Інною Гайдай вирішили зробити свято для бахмутян та дітлахів. До громади привезли шоколадні цукерки, закуплені на кошти небайдужих.