Реформирование СМИ: станет ли пресса независимой? (видеоопрос)

Семаковська Тетяна 19:04, 13 Листопада 2016

До конца 2018 года все коммунальные печатные издания обязаны стать независимыми. Бахмутская газета «Вперед», в прошлом коммунальная, стала независимой. Должны ли СМИ быть независимыми, и от кого? Как завоевывать своего читателя, быть объективным и интересным? На эти вопросы отвечали редактора бахмутских и иногородних изданий, эксперты, жители Бахмута.

котюж efd4dОбеспечение выхода локальных газет из ряда коммунальных – главная цель закона. Закон призван не уничтожить местную прессу, а реформировать её. Он запретит органам власти и самоуправления быть учредителями газет, поможет преобразовать коммунальные предприятия-редакции в субъекты хозяйствования, учредителями которых будут журналисты этих изданий, поясняет нормы закона главный юрист Национального союза журналистов Украины Татьяна Котюжинская.

 

В Бахмуте одним коммунальным СМИ стало меньше

«Закона о реформировании мы ждали 15 лет. У нас не было сомнений идти ли на разгосударствление. Мы всегда были прибыльной газетой и никогда не получали прямых дотаций из городского и районного бюджета. Газета сотрудничала с советами только на договорных отношениях, так как представители власти обязаны информировать о своей деятельности» – рассказывает главный редактор газеты «Вперед» Светлана Овчаренко.

IMG 6265 3ece5

Светлана рассказывает, что представители государственного комитета телевидения и радиовещания Украины, который контролирует данный процесс, объясняли, что газета не подходит по критериям Закона и может реформироваться только во втором этапе.

Настойчивость и упорство главного редактора, поддержка коллектива и сотрудничество с представителями местного самоуправления, помогли газете «Вперед» войти в первый этап и стать независимой.

Светлана понимает, что во время интернета, печатная продукция сдает позиции. Но у коллектива редакции много задумок и планов, как сделать газету интересной, как зарабатывать больше, тем более в таком сложном экономическом положении. Пришлось оптимизироваться: штат сократили вдвое, некоторые комнаты отключили от отопления, стараются максимально экономить и искать новые статьи доходов.

«Мы сами решаем, как и о чем писать. Договор с городским советом остался – освещаем их деятельность на коммерческих условиях, одинаковых для всех. Зарабатываем рекламой, другими дополнительными услугами. Сейчас пресса отделяется от государства, так и должно быть, как в любом демократичном и цивилизованном обществе. Чтобы быть не предвзятыми и объективными, нужно быть свободными и независимыми» – говорит Овчаренко.

газе fdcef

А вот руководитель коммунального телевидения «Бахмут», Светлана Шиманская остается сторонником коммунальных СМИ, и даже считает их более честными и менее зависимыми, чем частные.

«В Украине есть государственные средства массовой информации. Почему же тогда местное самоуправление не может иметь свои? Ведь не каждому частному изданию будет интересно информировать о ходе пленарного заседания сессий депутатов местного совета. А если и да, то частные СМИ будут подавать информацию под своим углом. Информация не будет объективной и независимой, потеряет информационный характер. Я думаю, что мы все равно вернемся к тому, что коммунальные СМИ будут существовать» – говорит руководитель ТРК “Бахмут”.

Независимость как стимул к развитию

Еще одним доводом в пользу независимой прессы редактор газеты “Вперед” называет мотивацию к развитию. Когда существует поддержка от местных властей или учредителей, это очень облегчает существование. Такое состояние не стимулирует развиваться, можно не менять контент, не надо искать чего-то нового и интересного.

«Общаясь с другими коллегами-редакторами коммунальных газет, часто слышу от них нежелание реформироваться. А зачем? Газеты существуют на дотациях, есть постоянный тираж, всегда выплачивается зарплата, не надо думать, как меняться, как зарабатывать самостоятельно. Я думаю, что в конце срока, отведенного на реформирование, 2/3 из коммунальных редакций перестанет существовать» – отмечает главный редактор газеты.

Редактор Новотроицкой районной газеты «Трудовая слава», тираж которой превышает 5,5 тысяч экземпляров Валерий Горобец,  видит в этом законе только плюсы.

«Пресса должна выполнять свою функцию – контролировать и мониторить власть, как во всех цивилизованных странах, а не быть у нее под каблуком. Коммунальные газеты остались только в России, Белоруссии, Северной Кореи» – говорит Валерий.

Валерий считает, что относительная свобода слова существует на уровне страны и областей, ситуация в городах и районах – сложнее. Даже сами журналисты обладают самоцензурой – они всегда понимают, какие линии невозможно переступить. И именно реформирование прессы даст возможность локальным газетам стать другими.

«Востребованность в таких газетах, как наши – просто огромна, мы живем среди людей, мы знаем, что им нужно, мы обладаем «капиллярной» информацией. Наш главный работодатель – это читатель, подписчик. А наша деятельность тоже подчиняется законам экономики, с обязательным условием – производство хорошего продукта» – отмечает Горобец.

Вадим Мардиян, редактор бахмутской газеты «События», считает, что полной независимости не существует.

«Есть Закон о печати, и журналист не должен его нарушать, есть журналистская этика, которая не должна позволять журналисту путать “независимость” со “вседозволенностью”. И самое главное, издание всегда “зависимо” от своего рекламодателя и читателя, который “голосует” за качество статей монетой. Если издание не интересно – рекламодатель туда не идет, а читатель тебя не покупает» – говорит Вадим.

Александр Михельсон, политический обозреватель интернет-издания «Цензор.Нет», утверждает, что, независимость СМИ, как от бизнеса, так и от власти, является идеалом. Независимость СМИ – это не самоцель, она важна, как гарантия объективности.

михел 2378d«В совсем уж идеальном варианте СМИ не должны зависеть даже от рекламы, а только от продаж. Но в нашей стране достигнут идеала невозможно. Есть способы, которые позволяют сохранять объективность, хотя бы в некоторой мере. Например, редакционные договора между трудовыми коллективами и собственниками СМИ. В этих договорах очерчиваются рамки влияния собственника на редакционную политику. То есть, СМИ официально декларирует свою зависимость от «хозяина», и в то же время, официально, объявляет рамки этой зависимости. Конечно, это далеко не панацея, и существует масса фактов профанации таких соглашений. Но это все-таки, некий шаг вперед. Еще один метод, хотя тоже сомнительный – получение гранта. Развитие объективных СМИ не всегда гарантируется, но они помогают сохранить то, что есть, и воспитывают кадры, «привыкшие к свободе».

Корреспонденты сайта спрашивали у бахмутчан, как они понимают независимость СМИ, какой они хотят видеть местную прессу. Почти все из опрошенных считают, что СМИ должны быть независимы, и все согласны, что этого достичь очень трудно. Но то, что пресса должна быть объективной, честной, беспристрастной – так думают многие.

Коммунальным газетам дали шанс – стать независимыми от местного самоуправления, измениться и, возможно, снова завоевывать читателя. Некоторые СМИ готовы к этому и хотят быстрейших изменений, ищут новые способы получения дохода. Другие – не выдержат таких изменений, а может просто не захотят работать по-другому.

Матеріал публікується в рамках проекту «Розвиток новинної та аналітичної журналістики у ЗМІ Донецької та Луганської областей», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у співпраці з Об’єднанням українців у Польщі та за сприяння Польсько-канадської програми підтримки демократії, яка співфінансується з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (DFATD). Матеріал доступний на ліцензії Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0 Polska. Деякі права застережені на користь [назва авторів або інституції]. Дозволяється вільне використання твору за наявності вищезгаданої інформації, в тому числі інформації про відповідну ліцензію, власників прав та про Польсько-канадську програму підтримки демократії. Публікація відображає виключно погляди автора і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.лого интер 32f0b

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

Семаковська Тетяна 10:00, 8 Червня 2025
Книгарня “Еней” у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги — вони знаходили простір для спілкування, нових ідей та живого зв’язку з українською літературою.

Детальніше про те, як саме з’явилася єдина книгарня в Бахмуті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Книгарня “Еней”: історія

У 2015 році колишній боєць батальйону “Донбас” Володимир Дериведмідь, після звільнення Бахмута від сепаратистів, вирішив, що боротьба за Україну триває не лише на полі бою. На його думку, окупація відбувалася не лише територіально — важливою була й інформаційно-культурна складова. Саме тому Володимир продовжив свою боротьбу вже на культурному фронті, створивши книгарю в Бахмуті.

Назву для книгарні вигадувати не довелося. Ідея поширення української книги була натхненна одним із його побратимів — Антоном Цедиком з псевдонімом “Еней”. Чоловік був родом із Полтави, захоплювався історією, сповідував рідновір’я. Він загинув під час виходу з Іловайського котла. За словами Володимира, в останній бій добровольцям наказали брати лише зброю, але Антон узяв із собою ще й книжку — бо вважав її не менш потужною зброєю, ніж автомат.

Після відкриття книгарні, яку Володимир присвятив пам’яті Антона “Енея” Цедика, на фасаді з’явилося гасло: “Книги важливіші за танки”.

Особливості книгарні

Стенд з різною україномовною літературою для дітей / фото Бахмут IN.UA

Щоб привернути увагу до книгарні, на фасаді Володимир розмістив українські прапори. Згодом на фасаді з’явилися й портрети загиблих побратимів — як пам’ять про тих, хто не повернувся, і як нагадування, що війна ще не закінчилася.

У книгарні робився акцент на дитячій та історичній літературі — аби привчати дітей до читання українською мовою та спонукати дорослих краще пізнати власну історію. Також у магазині мали попит вишиванки, які охоче купували містяни.

Сервіс надавався виключно державною мовою. Її, на жаль, спочатку сприймали неоднозначно, проте, часом і містяни, і переселенці з тимчасово окупованих територій таки переходили з власником на українську.

Паралельно з реалізацією книг та вишиванок Володимир Дериведмідь влаштовував для дітей читання українських віршів напам’ять, натомість діти отримували подарунки. 

Закриття книгарні

Перший власник Володимир Дериведмідь вимушений був поїхати з міста у 2020 році, хоча закривати книгарню він не хотів. Саме тому він вирішив знайти людину, яка б могла продовжити його справу. Приблизно у той же час розпочався карантин, який сильно позначився на фінансовому становищі, адже виник через низький попит на книги. Вже у листопаді 2021 року єдина книгарня Бахмута зачинилася, а більшість книг з неї передали різним сільським бібліотекам.

Примітка. Матеріал створено з архівних спогадів журналістки Марії Лященко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Семаковська Тетяна 10:58, 26 Грудня 2022

Screenshot 248 2ce70Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

258850190 993441414568005 1502640504527379887 n 5c199

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги […]

Screenshot 248 2ce70

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

321985378 677659760569035 1904589059869008290 n 4c887

Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення […]

photo 2022 12 23 16 34 05 1047b

Поліцейські «Білі янголи» вивезли з Бахмута родину з дітьми

Сьогодні, 23 грудня, поліцейські врятували з-під обстрілів багатодітну родину з Бахмута. Троє дітей з батьками вивезли у безпечне місце. Про це повідомляє поліція Донеччини.

Screenshot 243 f5773

У Бахмут волонтери привезли цукерки та подарунки для дітей

Волонтери на чолі з Інною Гайдай вирішили зробити свято для бахмутян та дітлахів. До громади привезли шоколадні цукерки, закуплені на кошти небайдужих.