Як бахмутяни виживають без опалення та світла, та чи отримують люди безкоштовні буржуйки від міста. Ми розпитали, що знають місцеві жителі та голови ОСББ про алгоритм видачі буржуйок, адже на носі вже зима.

Бахмутяни, які залишились в місті, вже не один місяць живуть без електроенергії. Але з настанням холодів ця проблема стає не єдиною. Альбіна, місцева мешканка, яка не виїжджала з міста з початку повномасштабного вторгнення, та окрім цього, активно допомагає тваринам в Бахмуті, розповіла, яке воно, життя в прифронтовому місті: 

«В місті зараз обстріли дуже часто, на вулиці знаходиться небезпечно. Зі світлом нам полегше, бо у батьків є генератор, вони через день включають його, є можливість заряджати телефони. Мій тато самостійно встановив нам буржуйку, щовечора розтоплюємо й стає тепліше».

У коментарі Вільному радіо прессекретарка Бахмутської міської ради Наталя Кисиличина розповіла, що майже дві тисячі «буржуйок» з варильними поверхнями придбало КП «Бахмутська житлова управляюча компанія». 400 пічок вже доставили в місто, інші  привезуть до кінця року. Їх безплатно видаватимуть жителям приватного сектору та ставитимуть в укриттях.

«400 пічок вже привезли, інші поки в дорозі. “Буржуйки” зможуть отримати жителі приватного сектору та люди, що облаштували собі укриття в підвальних приміщеннях. Роздавати “буржуйки” будуть через квартальних та голів ОСББ», — каже Наталя Кисиличина.

Ми запитали в Альбіни, чи чула вона про це, та чи дізнавались вони як отримати буржуйки:

«Чули, читали про це в групі, що видаватимуть буржуйки людям у підвал багатоповерхових будинків, але цим напевно потрібно було раніше займатися, холоди вже прийшли».

Бахмутяни самотужки хочуть придбати буржуйки. Фото: скріншот з місцевого телеграм-каналу

Наша редакція провела опитування, щоб дізнатись, чи дійсно буржуйки вже привезли в місто, та чи отримують їх голови ОСББ. Голова ОСББ Олена Костенко зазначила, що наразі про порядок видачі та наявність буржуйок людям нічого не повідомляли. Олександр Черненко, керівник ЖЕКу дати відповіді також не зміг, пояснюючи це тим, що наразі конкретна інформація відсутня. 

Своєю чергою, Сергій Білик, в.о. начальника відділу надзвичайних ситуацій в Бахмутській міській раді, який відповідає за обладнання сховищ повідомив наступне:

«По буржуйкам інформації ще немає, це все тільки в планах. Активно займаються цим питанням поки тільки в області. Щодо обігріву сховищ, для цього є дрова. А в обігрівачах сенсу немає, бо електроенергія відсутня».

Також, ми намагались зв`язатись з директором КП «Бахмутської житлової управляючої компанії» Олександром Бондарєвим, але на жаль без успіху.

Тож, наразі ситуація наступна: багато інформації є про те, що буржуйки будуть в місті, але як їх отримати та коли, ніхто поки не знає. 

Своєю чергою бахмутяни в місцевому телеграм-каналі вирішили самостійно провести збір на закупівлю 100 буржуйок в приватні будинки міста. Зібрати необхідно 250 тисяч гривень, вже є 48 тисяч. В каналі є інформація, що наразі замовили перші 10 штук. 

Номер картки для збору на буржуйки:

5375 4112 0042 5705

Посилання на МоноБанку:

https://send.monobank.ua/jar/94QJ8Wdb7L

Фото: Getty Images

Читайте також: Бахмутяни отримують рахунки за електрику, якої нема: пояснюємо, що робити

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!