Книга “Переселены” преподавателя Горловского института иностранных языков Оксаны Писаревой нашла отклик в душах читателей, которые с благодарностью и пониманием приняли ее работу. Своими впечатлениями от произведения поделилась студентка иняза Диана Потапцева.

“Переселены” – это исповедь человека, побывавшего по обе стороны баррикад, и видевшего все “прелести” того положения, в котором сейчас находится Украина. Она начинается со слов “Книга, которую Вы держите в руках, не должна была появиться и вовсе, её автор и герои планировали жизнь по-другому”.  На 91 странице раскрывается “неудобная” правда о жизни людей, которые были насильно обездолены, преданы и вынуждены бежать из своего собственного дома.

Автор книги, Оксана Писарева не боится давать личную оценку тому, что по один берег Днепра воспевают, а по другой – проклинают. Каждый абзац ярко иллюстрирует эту искусственную войну, голую и неприкрытую,  со всеми её моральными и физическими уродствами. Данную книгу легко прочитать, но чрезвычайно сложно пережить. Ведь в ней нет приукрашиваний, есть лишь мысли и переживания человека, который пытается выжить и не потерять себя в этом потоке несправедливости и лжи. Кто-то может сказать, что это непатриотично. А является ли лесть признаком патриотизма? Человек, который лишь хвалит своё государство не патриот, а лицемер. Официальная позиция нашего государства, которое оплакивает сотню, допуская гибель тысяч, что это, если не двойные стандарты? Автор любит Родину, сограждан – людей, родных не по крови, но по духу. Она призывает нас, читателей, помнить о том, что Отчизна – это не физические границы и правительство. Это, прежде всего, наше единство, которое ослабляется под натиском пропаганды с обеих сторон. Кто-то это горе знает по наслышке, а кто-то находится в самом центре событий и молится лишь о ещё одном дне, проведённом в кругу семьи, не слыша канонад и не вздрагивая от каждого шороха.

Данная книга предназначена для всех, но не каждый готов принять её. Она “неудобна” в своей искренности и простоте, но найдёт отклик в душе каждого, кто возьмёт её в руки. Окунуться в атмосферу помогут иллюстрации Екатерины Дугаровой – фотографа, который переживал историю каждой фотографии вместе с моделями.

Каждый человек, побывавший на презентации, уходил со слезами на глазах, прижимая к себе миниатюрную книгу, в которой освещена проблема 40-миллионного государства.

Приобрести книгу можно, связавшись с автором через страничку в Фейсбуке. 

Фото с презентации книги «Переселены», которая состоялась в Центральной библиотеке 17 декабря 2016 года.

 

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!