Книга “Переселены” преподавателя Горловского института иностранных языков Оксаны Писаревой нашла отклик в душах читателей, которые с благодарностью и пониманием приняли ее работу. Своими впечатлениями от произведения поделилась студентка иняза Диана Потапцева.

“Переселены” – это исповедь человека, побывавшего по обе стороны баррикад, и видевшего все “прелести” того положения, в котором сейчас находится Украина. Она начинается со слов “Книга, которую Вы держите в руках, не должна была появиться и вовсе, её автор и герои планировали жизнь по-другому”.  На 91 странице раскрывается “неудобная” правда о жизни людей, которые были насильно обездолены, преданы и вынуждены бежать из своего собственного дома.

Автор книги, Оксана Писарева не боится давать личную оценку тому, что по один берег Днепра воспевают, а по другой – проклинают. Каждый абзац ярко иллюстрирует эту искусственную войну, голую и неприкрытую,  со всеми её моральными и физическими уродствами. Данную книгу легко прочитать, но чрезвычайно сложно пережить. Ведь в ней нет приукрашиваний, есть лишь мысли и переживания человека, который пытается выжить и не потерять себя в этом потоке несправедливости и лжи. Кто-то может сказать, что это непатриотично. А является ли лесть признаком патриотизма? Человек, который лишь хвалит своё государство не патриот, а лицемер. Официальная позиция нашего государства, которое оплакивает сотню, допуская гибель тысяч, что это, если не двойные стандарты? Автор любит Родину, сограждан – людей, родных не по крови, но по духу. Она призывает нас, читателей, помнить о том, что Отчизна – это не физические границы и правительство. Это, прежде всего, наше единство, которое ослабляется под натиском пропаганды с обеих сторон. Кто-то это горе знает по наслышке, а кто-то находится в самом центре событий и молится лишь о ещё одном дне, проведённом в кругу семьи, не слыша канонад и не вздрагивая от каждого шороха.

Данная книга предназначена для всех, но не каждый готов принять её. Она “неудобна” в своей искренности и простоте, но найдёт отклик в душе каждого, кто возьмёт её в руки. Окунуться в атмосферу помогут иллюстрации Екатерины Дугаровой – фотографа, который переживал историю каждой фотографии вместе с моделями.

Каждый человек, побывавший на презентации, уходил со слезами на глазах, прижимая к себе миниатюрную книгу, в которой освещена проблема 40-миллионного государства.

Приобрести книгу можно, связавшись с автором через страничку в Фейсбуке. 

Фото с презентации книги «Переселены», которая состоялась в Центральной библиотеке 17 декабря 2016 года.

 

До редакції звернулися переселенці з Донеччини, які не можуть подати заяву на компенсацію за зруйноване житло через застосунок “Дія”. Попри наявність документів, система не пропускає заявку. Юристи пояснюють: проблема, найімовірніше, пов’язана з відсутністю зареєстрованого права власності в державному реєстрі. Розповідаємо, чому це відбувається і як діяти.

Чому “Дія” може не приймати заяву

У зверненні йдеться про родину з Бахмутського району, яка після евакуації не змогла подати заяву на відшкодування за зруйновану квартиру. У “Дії” з’являється повідомлення, що подання неможливе.

За словами Володимира Білохи, старшого юриста з регіональної координації БФ “Право на захист”, найчастіше причина — це відсутність даних про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Як пояснює старший юрист Володимир Білоха, для отримання компенсації за програмою єВідновлення житло обов’язково має бути зареєстроване в цьому реєстрі.

Проблема з “старими” документами

У подібних кейсах часто йдеться про житло, оформлене до 2013 року. Тоді право власності фіксувалося не в електронному реєстрі, а в паперових базах БТІ.

Через це:

• “Дія” не бачить об’єкт;
• система не дозволяє подати заяву.

Окрема проблема — неправильне розуміння документів. Юристи зазначають, що, наприклад, технічний паспорт не підтверджує право власності, а ордер на житло означає лише право користування. У таких випадках людина юридично не є власником і не має права на компенсацію.

Що потрібно зробити

Якщо житло було приватизоване, але не внесене до реєстру, ситуацію можна виправити.

Алгоритм наступний:

• звернутися до ЦНАП або нотаріуса;
• надати оригінали правовстановлюючих документів;
• реєстратор направляє запит до БТІ (зокрема, за місцем розташування житла);
• після підтвердження право власності вноситься до ДРРП.

Важливо, що довідка з БТІ у такому випадку надається безкоштовно. Після цього “Дія” починає відображати житло, і заяву можна подати.

Як діяти, якщо власник за кордоном

Якщо власник/ця житла фізично перебуває за межами України і не може самостійно оформити документи, то можна оформити довіреність у консульстві або посольстві України та передати повноваження представнику (наприклад, родичу). Представник зможе зареєструвати право власності та подати заяву.

До теми:

Як ВПО стати на квартирний облік в 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З квітня 2026 року багатоцільова грошова допомога в Україні більше не застосовується, її замінено на грошову допомогу за пріоритетами. Через це Червоний Хрест України надаватиме допомогу за чотирма критеріями.

Які суми виплат доступні та для яких категорій, повідомляє Червоний Хрест України.

Де працюють грошові програми Червоного Хреста

Червоний Хрест України реалізує програму грошової підтримки населення. Вона діє у дев’яти областях:

• Харківській;
• Херсонській;
• Запорізькій;
• Дніпропетровській;
• Донецькій;
• Чернігівській;
• Сумській;
• Миколаївській;
• Одеській.

Види грошової допомоги Червоного Хреста у 2026 році

З квітня 2026 року Червоний Хрест реалізує грошову допомогу населенню за чотирма категоріями.

Допомога на прифронтових територіях передбачена для найбільш вразливих категорій людей, які щодня живуть у небезпеці та мають підвищені витрати на базові потреби через воєнні дії.

Сума допомоги складає 10 800 гривень на людину. Виплата надається одноразово і розрахована на шість місяців. Витратити кошти можна на покриття базових потреб: їжу, ліки, комунальні послуги, транспорт, одяг тощо.

Допомога для евакуйованих осіб передбачена для тих, хто був змушений виїхати через обстріли або небезпеку та протягом 45 днів з дня евакуації пройшов реєстрацію у транзитному центрі.

Сума допомоги складає 12 300 гривень на людину. Виплата надається одноразово і розрахована на три місяці. Витратити кошти можна на покриття базових потреб у перші місяці після евакуації та адаптацію на новому місці.

Допомога людям, які постраждали від обстрілів передбачена тим, чиє житло було зруйноване або пошкоджене внаслідок обстрілу, та сім’ям, у складі яких є поранені або загиблі внаслідок обстрілу.

Сума допомоги складає 12 300 гривень на людину. Виплата надається одноразово і розрахована на три місяці. Витратити кошти можна на покриття нагальних потреб після удару.

Допомога для ВПО, які довго не можуть повернутись додому і з певних бюрократичних причин отримати державні виплати передбачена для тих, хто:

• довше шести місяців живуть не вдома;
• знаходяться далеко від бойових дій;
• мають право на державні виплати, але не отримують їх через обмежений доступ до установ, відсутність документів тощо.

Виплати можна оформити на 3-9 місяців. Їхній розмір складає:

• 2 000 гривень для дорослих;
• 3 000 гривень для дітей та людей з інвалідністю.

Як подати заявку на допомогу від Червоного Хреста

Для отримання інформації щодо реєстрації на грошову звертайтесь до інформаційного центру Червоного Хреста за телефоном: 0800 332 656.

Волонтери реєструють звернення та надають інформацію щодо того, які програми та для яких верств населення є актуальними.

Читайте також:

• Як ВПО стати на квартирний облік в 2026 році: покрокова інструкція
• ПФУ розпочав виплату 1500 грн: як перевірити статус виплати онлайн
• Реєстрація ВПО на продуктові сертифікати “Сільпо” у Дніпрі: хто може отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!