Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Громадська організація “ВПО Україна” анонсувала нову благодійну ініціативу для родин, які втратили свої домівки через війну. Цього разу благодійники розіграють п’ять готових для проживання будинків у Черкаській області.

Про це повідомив Максим Ткаченко співзасновник організації ГО “ВПО України”.

Хто має право на участь у розіграші

Програма орієнтована на найбільш вразливі категорії громадян, які змушені будувати своє життя з нуля. Головна вимога до претендентів — наявність офіційного статусу внутрішньо переміщеної особи (наявність дійсної довідки ВПО).

У розіграші можуть брати участь сім’ї переселенців, які евакуювалися з:

• тимчасово окупованих територій України;
• зон ведення активних бойових дій;
• територій, які наближені до лінії фронту.

Як подати заявку: покрокова інструкція

Процедура реєстрації максимально спрощена, проте організатори просять учасників бути вкрай уважними під час внесення особистих даних. Щоб долучитися до розіграшу, необхідно виконати кілька простих кроків:

• Перейти за спеціальним посиланням для реєстрації (знайти його можна на офіційних ресурсах ГО “ВПО Україна”).
• Уважно заповнити електронну форму, вказавши всю необхідну інформацію про себе та свою родину;
• Ретельно перевірити правильність введених даних перед їхнім відправленням, адже помилки можуть ускладнити процес верифікації;

Організатори гарантують, що всі заявники, чиї анкети відповідають зазначеним критеріям програми, будуть обов’язково включені до фінального списку учасників розіграшу.

Читайте також:

ВПО, які оселилися на Одещині, можуть отримати відшкодування за оренду житла і комунальні послуги: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цьогорічна вступна кампанія для майбутніх магістрів та аспірантів вже має чіткий графік. Міністерство освіти і науки остаточно затвердило дати проведення вступних іспитів на 2026 рік.

Редакція Бахмут IN.UA, спираючись на дані Українського центру оцінювання якості освіти, зібрала всю необхідну інформацію про терміни реєстрації, дати тестувань та структуру завдань.

Коли та як реєструватися на іспити

Аби взяти участь у вступних випробуваннях, майбутнім магістрам та аспірантам необхідно звернутися до приймальних комісій обраних університетів та подати відповідні документи.

Основний період реєстрації триватиме з 23 квітня до 14 травня включно. Після успішного оформлення кожен вступник отримає екзаменаційний листок, який міститиме дані для входу на персональну інформаційну сторінку.

Для тих, хто не встигне зареєструватися вчасно або потребуватиме зміни вже внесених даних, передбачений додатковий період — з 26 до 28 травня.

Графік вступу до магістратури

Учасники, які реєструвалися на основну сесію, отримають запрошення-перепустки на своїх інформаційних сторінках до 19 червня. У них буде вказано точну дату, час та місце проведення іспиту. Для магістратури встановлені такі терміни:

• Основна сесія: триватиме з 26 червня до 14 липня. Результати за шкалою 100-200 балів з’являться в електронних кабінетах до 23 липня.
• Додаткова сесія: проходитиме з 3 до 21 серпня. Запрошення на неї надійдуть до 28 липня, а результати оголосять до 21 серпня.

Графік вступу до аспірантури

Для здобувачів ступеня доктора філософії та доктора мистецтва запрошення на основну сесію також надійдуть до 19 червня. Графік іспитів дещо відрізняється:

• Основна сесія: відбудеться з 14 до 29 липня. Офіційні результати оприлюднять до 7 серпня.
• Додаткова сесія: запланована на 24-28 серпня. Запрошення учасникам надішлють до 19 серпня, а підсумкові бали стануть відомі до 4 вересня.

З чого складається єдиний вступний іспит (ЄВІ)

У 2026 році єдиний вступний іспит для магістратури та аспірантури залишається незмінним. Він складається з двох великих частин: тесту загальної навчальної компетентності (ТЗНК) та блоку з іноземної мови.

Блок “ТЗНК”

Ця частина перевіряє вербально-комунікативні та логіко-аналітичні навички вступника. На виконання відводиться 75 хвилин. Тест містить 27 завдань:

• 4 завдання передбачають заповнення пропусків у мікротекстах (загалом це 10 окремих підзавдань);
• 23 завдання з вибором однієї правильної відповіді.

За кожну правильну відповідь та коректно заповнений пропуск учасник отримує 1 бал. Максимальна кількість тестових балів за цей блок — 33.

Блок “Іноземна мова”

Під час реєстрації вступник самостійно обирає мову складання: англійську, німецьку, французьку або іспанську. Блок триває 45 хвилин і складається з частин “Читання” та “Використання мови”. Усього потрібно виконати 30 завдань:

• 6 завдань на встановлення логічних пар (відповідності);
• 5 завдань із вибором однієї правильної відповіді;
• 19 завдань на заповнення пропусків у запропонованому тексті.

Система оцінювання тут ідентична: 1 бал за кожну правильну відповідь. Максимально за мовний блок можна набрати 30 балів.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!