Попри десятки мільярдів витрачених гривень, житлові черги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишаються майже нерухомими. За офіційними даними, з понад 4,5 мільйона переселенців житлову потребу вдалося задовольнити лише одиницям.

Про це повідомили журналісти Економічна правда.

Облік житла ВПО: в чому проблема

У 2022 році на виплати ВПО держава витратила 53,5 мільярда гривень, при цьому реалізовуючи різні механізми їх надання: компенсаційні сертифікати (17,8 мільярда гривень, оплата тимчасового розміщення (3,8 мільярда гривень), міжнародні проєкти (наприклад, HOPE на 224 мільйонів доларів або 9,37 мільярда гривень) та інвестиції у соціальне орендне житло (200 мільйонів євро кредиту ЄІБ або 9,717 мільярда гривень).

Втім, як вказують журналісти, результативність програм залишається низькою, а дані державних органів — суперечливими. За три з половиною роки Єдина інформаційна база ВПО зафіксувала понад 528 тисячі заяв про житлові потреби, але закрито лише 63.

Хаос у даних

Єдину базу даних ВПО веде  підприємство”Інформаційно-обчислювальний центр” Міністерства соціальної політики, хоча збір та аналіз потреб мав би здійснювати саме Міністерство розвитку громад та територій. Водночас чіткого визначення терміну “житлова потреба” не існує. Через це в системі накопичуються розмиті показники.

Це призвело до того, що у серпні 2025 року в базі було зафіксовано майже 220 тисячі активних заяв із відміткою “житлові потреби”. Для порівняння: за офіційною статистикою Мінрозвитку, у черзі на тимчасове житло перебуває лише 23 тисяч осіб.

Розрив у цифрах свідчить: держава не має єдиної класифікації потреб, а отже, не здатна коректно планувати бюджет.

Держконтроль: переплати і відсутність звітності

Окремий маркер проблем з обліком — це висновки Рахункової палати у 2022 році зафіксувала переплати допомоги на проживання: 94 тисячі ВПО отримували гроші, перебуваючи за кордоном понад 90 днів. Це коштувало бюджету майже 900 мільйони гривень — еквівалент 8,7 тисячі сучасних квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro Fly.

Контролери вказали на відсутність звітності, недоліки програмного забезпечення і нерегулярний контроль за переплатами, що підриває ефективність політики підтримки переселенців.

Ефективність програм

Попри хаотичність обліку, деякі інструменти показали результат. Найефективнішим визнано житлові сертифікати у межах програми компенсацій за зруйноване житло (житлові сертифікати/”єВідновлення”): станом на середину 2025 року ВПО отримали понад 4,4 тисячі сертифікатів на загальну суму понад 6 мільярдів гривень.

Тимчасовим житлом за три роки забезпечили 4,2 тисячі переселенців (18% від “видимої” черги у 23 099 громадян). Грошові компенсації для ветеранів-ВПО дозволили 3,4 тисячі родинам придбати житло, проте фінансування програми на 2025 рік не передбачили.

Водночас “єОселя” — програма пільгової іпотеки — виявилася неефективним механізмом надання житла ВПО. Як вказують журналісти, зі 140 тисяч заяв, поданих лише протягом 2023-2024 років, фінансування отримали лише 340. При цьому було зафіксовано близько 57 тисяч схвалень.

Чому житлове питання буксується

Журналісти у своєму матеріалі також виділили причини того, чому виникають проблеми в житловому питанні для ВПО. Серед них:

• відсутність чіткої категоризації потреб (тимчасове, постійне житло, компенсація чи оренда);
• відсутність інтеграції реєстрів (дані ЄІБД не звіряються з Держстатом, ДМС, ПФУ), що призводить до неактуальних записів та нецільових виплат;
• нестача прозорої аналітики ефективності програм: скільки коштів витрачено на скільки квартир/рішень, середня вартість закриття однієї потреби;
• затягнуті будівельні й реконструкційні процеси.

Соціальне орендне житло: шанс чи ризик

У липні 2025 року уряд оголосив запуск експерименту з будівництва соціального орендного житла за кредит ЄІБ на 200 мільйонів євро або 9,717 мільярда гривень. Журналісти вказують, що це може стати шансом для тисяч родин, але без достовірної статистики і прозорих механізмів ризикує перетворитися на дорогий і неефективний проєкт.

При цьому вони додають, що кожна витрачена гривня має відповідати реальній потребі. Для цього необхідно:

• зосередитися на інструментах із доведеною ефективністю (сертифікати, компенсації);
• інтегрувати всі реєстри, щоб уникнути дублювань і помилок;
• зробити акцент на реконструкції та орендних моделях, а не на дорогому будівництві;
• запровадити публічні KPI (ключові показники ефективності) для кожної програми.

Без цього навіть великі кредити не перетворяться на рішення, а лише посилять борговий тягар держави.

Читайте також:

• Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
• Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові продовжують знищувати російських піхотинців на підступах до Костянтинівки та в межах міста. Збройні сили контролюють ситуацію, зачищають південну частину населеного пункту та завдають значних втрат підрозділам противника. Усі заяви російської сторони про можливе оточення міста не відповідають дійсності.

Про це розповів Юрій Мадяр, тимчасовий виконувач обовʼязків заступника командира 19 армійського корпусу.

Бої за Костянтинівку: тактика росіян у місті

За словами Юрія Мадяра, частина російських військових змогла проникнути до міської забудови. Сили оборони знають їхнє розташування та проводять ліквідацію. Наразі ситуація виглядає так:

• у південній частині Костянтинівки противника майже повністю зачистили;
• у центральній та західній частинах тривають заходи зі знищення залишків російської піхоти;
• виявлені військові рф деморалізовані, хоча деякі продовжують відстрілюватися.

Військовий зазначає, що командування противника зменшило інтенсивність наступальних дій. Противник перегруповується та намагається змінити тактику через провал початкового плану. Метою армії рф було обійти Костянтинівку з різних боків та захопити панівні висоти. Це дозволило б перерізати шляхи постачання до кількох міст:

• Костянтинівки;
• Дружківки;
• Краматорська;
• Слов’янська.

Наразі російські сили діють малими піхотними групами, іноді у штурми йдуть по одному військовому. Юрій Мадяр повністю заперечив заяви російської сторони про потенційне оточення Костянтинівки. Українських військових на цьому напрямку значно більше, а велика відстань для інфільтрації дозволяє ефективно виявляти та знищувати противника.

Втрати армії рф

Офіцер зазначив, що російські підрозділи зазнають високих втрат під час спроб зайти до міста. Штурмовикам противника доводиться йти від 20 до 30 кілометрів. Раніше вони намагалися пересуватися лісосмугами, але ці шляхи перекрили українські захисники. Тепер спроби перебігати відкритими полями завершуються швидкою ліквідацією.

Співвідношення втрат на цій ділянці фронту залишається на користь Сил оборони. За статистикою одного з днів українські військові ліквідували 53 військовослужбовців рф, тоді як із українського боку було троє загиблих. Додатково пілоти безпілотників успішно уражають російську артилерію та точки запуску ворожих дронів на підступах до міста.

Читайте також:

Інтенсивність боїв на Покровському напрямку зросла — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У державному застосунку “Дія” стала доступною для купівлі нова військова облігація під назвою “Алупка”. Придбання цього цінного паперу дозволяє громадянам долучитися до фінансування потреб держави, а також зберегти та примножити власні кошти.

Про це повідомила пресслужба “Дія”.

Нова військова облігація в “Дія”

У державному застосунку “Дія” стала доступною для купівлі нова військова облігація під назвою “Алупка”. Вона має чітко встановлені фінансові показники та терміни. Вартість одного цінного паперу стартує від 1025,5 гривні. Дохідність цього інвестиційного інструменту становить від 16,25 відсотка. Дата виплати вкладених коштів та відсотків призначена на 26 квітня 2028 року. Процес купівлі триває кілька хвилин і відбувається повністю онлайн.

Розподіл фінансів та загальна статистика

Кошти від продажу військових облігацій мають цільове призначення. Їх спрямовують на фінансування потреб сектору безпеки й оборони, виплату заробітних плат військовослужбовцям, забезпечення армії та підтримку загальної стійкості держави.

За час існування інструменту громадяни придбали через “Дію” понад 29,2 мільйона військових облігацій. Загальна сума залучених коштів, яка працює на підтримку захисників та захисниць, перевищує 30,2 мільярда гривень.

Алгоритм купівлі та розробники послуги

Для придбання цінного паперу в застосунку необхідно виконати кілька дій:

• відкрити застосунок “Дія”;
• на головному екрані обрати розділ “Військові облігації”;
• вибрати облігацію “Алупка”, вказати партнера та потрібну кількість цінних паперів; . підписати й оплатити покупку.

Технічна та юридична реалізація послуги відбулася завдяки співпраці кількох державних відомств. Проєкт впроваджено Міністерством цифрової трансформації спільно з Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також Національним банком України.

Читайте також:

Вразливі родини ВПО можуть отримати до 179 тисяч гривень на власну справу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!