Попри десятки мільярдів витрачених гривень, житлові черги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишаються майже нерухомими. За офіційними даними, з понад 4,5 мільйона переселенців житлову потребу вдалося задовольнити лише одиницям.

Про це повідомили журналісти Економічна правда.

Облік житла ВПО: в чому проблема

У 2022 році на виплати ВПО держава витратила 53,5 мільярда гривень, при цьому реалізовуючи різні механізми їх надання: компенсаційні сертифікати (17,8 мільярда гривень, оплата тимчасового розміщення (3,8 мільярда гривень), міжнародні проєкти (наприклад, HOPE на 224 мільйонів доларів або 9,37 мільярда гривень) та інвестиції у соціальне орендне житло (200 мільйонів євро кредиту ЄІБ або 9,717 мільярда гривень).

Втім, як вказують журналісти, результативність програм залишається низькою, а дані державних органів — суперечливими. За три з половиною роки Єдина інформаційна база ВПО зафіксувала понад 528 тисячі заяв про житлові потреби, але закрито лише 63.

Хаос у даних

Єдину базу даних ВПО веде  підприємство”Інформаційно-обчислювальний центр” Міністерства соціальної політики, хоча збір та аналіз потреб мав би здійснювати саме Міністерство розвитку громад та територій. Водночас чіткого визначення терміну “житлова потреба” не існує. Через це в системі накопичуються розмиті показники.

Це призвело до того, що у серпні 2025 року в базі було зафіксовано майже 220 тисячі активних заяв із відміткою “житлові потреби”. Для порівняння: за офіційною статистикою Мінрозвитку, у черзі на тимчасове житло перебуває лише 23 тисяч осіб.

Розрив у цифрах свідчить: держава не має єдиної класифікації потреб, а отже, не здатна коректно планувати бюджет.

Держконтроль: переплати і відсутність звітності

Окремий маркер проблем з обліком — це висновки Рахункової палати у 2022 році зафіксувала переплати допомоги на проживання: 94 тисячі ВПО отримували гроші, перебуваючи за кордоном понад 90 днів. Це коштувало бюджету майже 900 мільйони гривень — еквівалент 8,7 тисячі сучасних квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro Fly.

Контролери вказали на відсутність звітності, недоліки програмного забезпечення і нерегулярний контроль за переплатами, що підриває ефективність політики підтримки переселенців.

Ефективність програм

Попри хаотичність обліку, деякі інструменти показали результат. Найефективнішим визнано житлові сертифікати у межах програми компенсацій за зруйноване житло (житлові сертифікати/”єВідновлення”): станом на середину 2025 року ВПО отримали понад 4,4 тисячі сертифікатів на загальну суму понад 6 мільярдів гривень.

Тимчасовим житлом за три роки забезпечили 4,2 тисячі переселенців (18% від “видимої” черги у 23 099 громадян). Грошові компенсації для ветеранів-ВПО дозволили 3,4 тисячі родинам придбати житло, проте фінансування програми на 2025 рік не передбачили.

Водночас “єОселя” — програма пільгової іпотеки — виявилася неефективним механізмом надання житла ВПО. Як вказують журналісти, зі 140 тисяч заяв, поданих лише протягом 2023-2024 років, фінансування отримали лише 340. При цьому було зафіксовано близько 57 тисяч схвалень.

Чому житлове питання буксується

Журналісти у своєму матеріалі також виділили причини того, чому виникають проблеми в житловому питанні для ВПО. Серед них:

• відсутність чіткої категоризації потреб (тимчасове, постійне житло, компенсація чи оренда);
• відсутність інтеграції реєстрів (дані ЄІБД не звіряються з Держстатом, ДМС, ПФУ), що призводить до неактуальних записів та нецільових виплат;
• нестача прозорої аналітики ефективності програм: скільки коштів витрачено на скільки квартир/рішень, середня вартість закриття однієї потреби;
• затягнуті будівельні й реконструкційні процеси.

Соціальне орендне житло: шанс чи ризик

У липні 2025 року уряд оголосив запуск експерименту з будівництва соціального орендного житла за кредит ЄІБ на 200 мільйонів євро або 9,717 мільярда гривень. Журналісти вказують, що це може стати шансом для тисяч родин, але без достовірної статистики і прозорих механізмів ризикує перетворитися на дорогий і неефективний проєкт.

При цьому вони додають, що кожна витрачена гривня має відповідати реальній потребі. Для цього необхідно:

• зосередитися на інструментах із доведеною ефективністю (сертифікати, компенсації);
• інтегрувати всі реєстри, щоб уникнути дублювань і помилок;
• зробити акцент на реконструкції та орендних моделях, а не на дорогому будівництві;
• запровадити публічні KPI (ключові показники ефективності) для кожної програми.

Без цього навіть великі кредити не перетворяться на рішення, а лише посилять борговий тягар держави.

Читайте також:

• Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
• Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Карітас-Житомир” оголосив реєстрацію на отримання допомоги з покращення житлових умов для внутрішньо переміщених осіб у Житомирській області.

Про це повідомили представники благодійного фонду.

Хто може отримати підтримку та як звернутися

Благодійний фонд “Карітас-Житомир” продовжує реалізацію проєкту “Житло для вразливих домогосподарств”. Допомога спрямована на підтримку вразливих родин ВПО, які вимушено шукали нове житло через війну та постійно проживають на території Житомирської області.

У межах проєкту фонд проводить ремонт житла, щоб створити безпечні та комфортні умови для проживання родин.

Скористатися допомогою можуть ВПО, які переїхали після 24 лютого 2022 року з районів активних бойових дій або прифронтових територій, постійно проживають у Житомирській області та орендують житло понад два роки або мають власне житло.

Під час відбору надаватиметься пріоритет наступним категоріям громадян, а саме:

• особи з важкими захворюваннями;
• особи з інвалідністю;
• самотні особи віком від 60 років;
• одинокі батько чи мати або опікун неповнолітніх дітей;
• багатодітні родини з трьома або більше неповнолітніми дітьми;
• родини з усиновленою дитиною;
• родини, які виховують дітей під опікою;
• вагітні жінки або мати з дітьми до 3 років;
• домогосподарства, які втратили джерела доходу або мають середньомісячний дохід на одну особу менше ніж 6 318 гривень.

Куди звертатися

Для того, щоб отримати додаткові деталі та подати запит на ремонт, потрібно зателефонувати з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00 за одним із номерів телефонів:

• +380 (67) 200 1055;
• +380 (96) 191 0338.

Читайте також:

У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсійний фонд України, окрім призначення та виплати пенсій, забезпечує українців і соціальною допомогою на поховання. Отримати її можуть особи, які взяли на себе організацію похорону, залежно від статусу померлого.

Детальніше про те, як отримати допомогу у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які документи потрібні для отримання допомоги

Для звернення за допомогою на поховання зазвичай необхідно підготувати:

• заяву про виплату допомоги;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу заявника;
• довідку про смерть або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану;
• свідоцтво про смерть чи інший документ, якщо смерть настала за кордоном;
• довідку ВПО — для осіб, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях;
• реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Перелік документів та орган, до якого потрібно звертатися, залежать від того, ким був померлий — пенсіонером, застрахованою особою, безробітним або особою без статусу.

Куди звертатися за виплатою у 2026 році

Для оформлення допомоги необхідно подати документи до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Під час воєнного стану немає прив’язки до місця реєстрації — звернутися можна до зручного відділення ПФУ.

Виплата зараховується на банківський рахунок особи, яка здійснювала поховання, або може бути отримана у відділенні Ощадбанку за паспортом та ІПН.

Якщо померла застрахована особа, допомогу на поховання виплачує роботодавець коштом соціального страхування. Для цього подають заяву та свідоцтво про смерть.

У разі смерті пенсіонера звернення подається до Пенсійного фонду. ВПО та мешканці тимчасово окупованих територій також мають право звертатися до будь-якого ПФУ.

Розмір допомоги на поховання

У разі смерті пенсіонера допомога становить двомісячну пенсію, яку він отримував.

Якщо помер пенсіонер з-поміж військовослужбовців — виплата дорівнює тримісячній пенсії, але не менше п’ятикратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році це не менше 16 640 гривень.

Для застрахованої особи або члена її сім’ї, який перебував на утриманні, розмір допомоги становить 4 100 гривень.

У разі смерті безробітного допомога виплачується в розмірі прожиткового мінімуму.

Якщо померла особа не працювала, не була пенсіонером і не перебувала на обліку в центрі зайнятості, за допомогою слід звертатися до органів місцевого самоврядування — розмір виплати визначається на місцевому рівні.

Допомога не надається, якщо поховання пенсіонера було здійснене за рахунок держави.

Допомога під час воєнного стану

Якщо смерть настала на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, факт смерті необхідно встановити через суд. Для цього подається заява про встановлення факту смерті із зазначенням мети та причин неможливості отримати офіційні документи.

До заяви додають наявні докази — свідчення очевидців, фото, документи або довідки про неможливість відновлення актів цивільного стану. Судовий збір у таких справах не сплачується.

Допомога на поховання також надається у разі смерті членів сім’ї, які перебували на утриманні застрахованої особи, відповідно до законодавства України.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!