Програма “Збережи усмішку дитині” допоможе дітям внутрішньо-переміщених осіб безкоштовно полікувати зуби. У межах акції послуги стоматолога можуть отримати 5 тисяч дітей ВПО віком до 12 років. Нагадаємо, що з 1 серпня скорочують виплати для ВПО. Крім дітей ВПО також приймають на безоплатній основі дітей військовослужбовців. 

Про це повідомляє проєкт Збережи усмішку дитині.

Організатори акції повідомляють, що 9 з 10 першокласників в Україні йдуть до школи вже з пошкодженими зубами, а під час війни ситуація лише ускладнюється.

Оскільки питання профілактики карієсу в дітей не є пріоритетним — проєкт Збережи усмішку дитині безкоштовно надасть послуги стоматолога. Скористатися опцію можуть діти до 12 років.

Що потрібно, щоб моя дитина безплатно полікувала зуби?

• довідку ВПО;
• військовий квиток або інший документ, який підтверджує участь батька/матері у військових/бойових діях;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• документ, що підтверджує особу батька/матері/опікуна дитини.

Як отримати послугу?

Малеча із пролікованими зубами. Фото: Збережи усмішку дитині

Спершу переконайтеся, що послуга у вашому місті можлива. Після цього зателефонуйте за номером, вкажіть, що хочете скористатися програмою “Збережи усмішку дитині”, узгодьте дату, а на прийом візьміть документи.

Нижче наводимо перелік міст та всіх клінік, які можуть полікувати зуби дитині безкоштовно:

• Вінниця; адреса клініки — (ArtDental, вул. Князів Коріатовичів, 118, (063) 749-92-02
• Дніпро; адреса клініки — GAnnaClinic, вул. Січових Стрільців, 81, оф. 3, (050) 367-47-00, Neo Dental Clinic, просп. Івана Мазепи, 48, (068) 117-71-16, Neo Dental Clinic, вул. Набережна Заводська, 119ж (098) 611-21-21

• Дрогобич; адреса клініки — T&T Dental, вул. Є.Коновальця, 7/3, (063) 656-03-29
• Житомир;  адреса клініки — проспект Миру, 23, 093 2-141-000, (068) 8-277-277, Центр естетичної стоматології “Дентарт”, вул. Хлібна, 8 (097) 995-13-84, (063) 702-89-94
• Запоріжжя; адреса клініки — DM-CLINIC, просп. Соборний, 187, (097) 580-33-43
• Золочів; адреса клініки — приватний стоматологічний кабінет, вул. І.Рєпіна, 1, (067) 162-59-24
• Івано-Франківськ; адреса клініки — B&M Dental Clinic, вул. Мельника,10, корпус 7, (097) 738-30-99, (099) 282-74-44, Медлюкс, вул. Січових стрільців, 70 (066) 685-91-22
• Ірпінь; адреса клініки — Стоматологічна практика Демідов і Потеряйко, вул. Соборна, 118/19, (067) 117-29-22, (093) 195-27-67
• Кам’янець-Подільський; адреса клініки — Viva Dent, Нігинське шосе, 28а, (098) 455 89 77
• Київ;

Адреси клінік в Києві. Фото: скріншот

• Коломия; адреса клініки — Стоматологічний центр Люкс, вул. Театральна, 5/2, (098) 068-60-06, (066) 966-81-69

• Кременчук; адреса клініки — КНМП “Мiська дитяча стоматологiчна полiклiнiка”, (068) 618-47-66
• Кропивницький; адреса клініки — Майстерня посмішок, вул. Велика Перспективна, 84, (099) 900-08-80
• Крюківщина (Київська обл.); адреса клініки — PrimeDent, вул. Європейська, 2а, (067) 495-77-47
• Лисець (Івано-Франківська обл.); адреса клініки — PodgenzaDentalLab, вул. Січових Стрільців, 22, (099) 222-10-82, (068) 434-27-12
• Львів;

Читайте також: Скільки бахмутян отримали статус ВПО

Клініки у Львові. Фото: скріншот

• Миколаїв; адреса клініки — Sun Smile, вул.Океанівська, 31, (050) 523-19-49
• Стоматологічна поліклініка міської лікарні №5, (0512) 64-03-11
• Моршин; адреса клініки — Майстерня посмішок, вул.І. Франка, 33а, (099) 322-38-33
• Мукачево; адреса клініки —  Добродент, вул. Я. Мудрого, 55/5, (099) 369-32-77
• Ніжин; адреса клініки — ТРИDENT, вул. Об’їжджа 116/6, (068) 152-34-02
• Одеса;

Клініки в Одесі. Фото: скриншот

• Рожнятів (Івано-Франківська обл.); адреса клініки — AlmaDent dentistry, вул.Миру, 2 г, (073) 77-33-911
• Самбір; адреса клініки —  ArtDent, вул.Я.Мудрого, 10/2, (067) 201-57-13
• Сарни; 

Клініка в Сарнах. Фото: скріншот

• Стрий; адреса клініки — Royal dent, вул. Т.Шевченка, 14/23, (068) 458-53-37, (066) 608-51-25

• Суми; КНП Сумської облради «Сумська обласна клінічна стоматологічна поліклініка», вул. Привокзальна, 29, (0542) 66-57-80, (050) 407-20-62

Клініки в Тернополі. Фото: скріншот

• Тернопіль;
• Трускавець; адреса клініки — TomDent, вул. Лесі Українки, 24 б, (067) 940-94-07
• Ужгород; адреса клініки — Клініка сімейної стоматології, вул. Минайська, 23а, (066) 919-99-96
• Харків; адреса клініки — SPAdent clinic, Куликівський узвіз, 9, (050) 049-96-49

Клініки в Хмельницьку. Фото: скріншот

• Хмельницький;

Клініки в Черкасах. Фото: скріншот

• Черкаси;
• Чернівці; Demchuk Clinic, вул. Героїв Майдану,190в, (099) 003-89-87, Центр сімейної стоматології “i-Dent”, вул. Героїв Майдану, 104, (099) 778-51-09
• Чернігів. Dental Studio, вул. Незалежності, 21, (073) 600-7-800, (066) 600-7-800

Фото: Зберегти дитині посмішку

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Окремі українські військовослужбовці можуть позбутися статусу учасника бойових дій. Анулювання посвідчення призводить до втрати передбачених державою пільг та фінансових доплат. Для збереження соціальних гарантій ветерани також зобов’язані вчасно оновлювати свої особисті дані в державних реєстрах.

Детальніше про те, чому можуть анулювати статус УБД — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Значення статусу та перелік пільг

Посвідчення учасника бойових дій надає військовим доступ до системи державних компенсацій. Втрата цього статусу автоматично означає припинення фінансової підтримки від держави, зокрема скасування комунальних пільг та спеціальних надбавок до виплат.

Згідно з даними Пенсійного фонду, статус УБД відкриває доступ до таких форм забезпечення:

• знижки на оплату житлово-комунальних послуг;
• пільговий проїзд;
• медичне забезпечення;
• податкові пільги;
• пріоритет у певних державних програмах;
• додаткові пенсійні гарантії та спеціальні надбавки.

Причини скасування статусу

Механізм позбавлення статусу регламентується постановою Кабінету Міністрів №203. Документ визначає дві підстави для анулювання посвідчення. Перша — виявлення неправдивих даних, поданих під час оформлення статусу. Друга — встановлення судом факту вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину під час виконання бойових завдань.

З початком повномасштабної війни кількість військовослужбовців із правом на пільги зросла. Разом із цим збільшилося фінансове навантаження на бюджет. Держава переводить систему соціального забезпечення ветеранів до моделі постійної верифікації. Аналогічний підхід уже застосовується для перевірки отримувачів пенсій, субсидій та виплат внутрішньо переміщеним особам через електронні реєстри.

Правила збереження виплат

Отримання частини пільг залежить від актуальності інформації в базах Пенсійного фонду України. Ветеран зобов’язаний повідомити установу протягом 30 днів у разі зміни:

• місця проживання;
• складу сім’ї;
• переліку споживаних комунальних послуг.

Невчасне оновлення інформації призводить до затримки або повного припинення надання окремих пільг, зокрема адресних доплат та комунальних знижок. Це відбувається навіть без юридичного анулювання статусу УБД.

Зарахування стажу та вихід на пенсію

Учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Для чоловіків пенсійний вік становить 55 років, для жінок — 50 років. Для отримання виплат необхідно накопичити мінімальний страховий стаж: 25 років для чоловіків; 20 років для жінок.

Держава зараховує період військової служби до трудового та страхового стажу військовослужбовця. Ця норма діє незалежно від того, чи сплачував роботодавець єдиний соціальний внесок за мобілізованого працівника. Такий механізм дозволяє військовим зберігати свої пенсійні права під час проходження служби та захищає їхні майбутні виплати.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!