Пропагандистські канали днями почали публікувати музичний кліп про Бахмут. Ролик з психоделічними картинками прославляє російських окупантів, обстріли України та загалом використання зброї по цивільному населенню.

Старший аналітик VoxCheck Станіслав Корольков на прохання редакції «Бахмут. IN. UA»  проаналізував музичний ролик та пояснив, що не так з творчістю росіян.

Кліп росіян

Переглянути ролик за посиланням:

https://t.me/bahmytinua/7247

Свій музичний кліп пропагандисти описують так:

«Сюжет песни прост: Маша всем говорила, что Артемовск с ней навсегда, но и ежу было понятно, что они — не пара.  Совершенно не желая продолжать эти токсичные абьюзивные отношения, Артемовск дает Маше добротного леща, и та поспешно тикает з городу», — цитата з пропагандистського каналу.

Цей ролик висміює відхід українських військ із деяких районів Бахмуту, який російська пропаганда спішить назвати здачею, пояснює Аналітик VoxCheck Станіслав Корольков та наводить інші тези, які використовує у пісні пропаганда:

• Артемівськ — декомунізована назва Бахмуту, міста Артемівськ в Україні немає, але російська пропаганда продовжує використовувати цю назву.

Пропагандистський ролик. Фото: скріншот

• У відео трапляються кадри зйомок з дрону зруйнованого міста, імовірно, Бахмуту, також тут присутні слова «жаль, приходится мне убегать, горелые окна смотрят вспять»  та «синие слезы, желтая кожа» — це алюзія на український прапор, в цей момент на екрані зʼявляються черепи, які розбиваються кувалдою. Це пряма відсилка до найманців ПВК Вагнер.

• В описі до відео і в самому відео є кілька перекручувань українських слів, такі як, «я никогда не переможу», «Маша тикает из город», що є глузуванням над українською мовою, а також нагадує пропагандистські тексти російських змі, які часто використовують, наприклад, епітет  «незалежная украина» тощо.

Пропагандистський ролик. Фото: скріншот

• У відео видно анімоване зображення солдата в українській уніформі і з українським прапором на нашивці, який лежить на землі, ніби він мертвий, також у відео кілька разів зображується кувалда, як натяк на ПВК Вагнер, і герой у чорному кувалдою розбиває героя в українській уніформі, це ніби натяк, що Вагнер розбиває українських солдатів.

Пропагандистський ролик. Фото: скріншот

• У відео також використовується словосполучення  «рухнула фортеця», що також є глузуванням з української мови, бо в російській мова немає слова фортеця, а також це натяг на фортецю Бахмут, що українській війська ніби здали Бахмут, що не відповідає дійсності

У висновку спеціаліст говорить, що радше за все відео зроблено на швидку руку ентузіастом та прихильником Z структур російської армії. 

Додамо, що ролик неякісний, не професійно виконані ілюстрації, автору відверто бракує досвіду у роботі з графікою, ритмом та якістю ролика. Але окупантам це не завадило створити черговий дешевий трек. 

Хто автор кліпу?

Канал «Врата Овертона», який випустив кліп про Бахмут свої — це дрібний канал із 2,3 тисячами підписників і трьома відео Раніше він випустив пісню «Цветет герань». На даний час канал на ютубі не працює. Але побачити творчість росіян все ще можна. 

Читайте також: Бахмутяни постраждалі від “націоналістів”: хто і для чого скаржиться на Україну в ООН

Аналітик VoxCheck Станіслав Корольков зазначає, що Герань — це російська назва іранського дрону Shahed 136. В ролику пропагандистів є слова: «Герань разбудит в самую рань», «там по Днепру цветет герань».

«Це прямі натяки на використання іранських дронів у війні Росії проти України», – каже Станіслав Корольков.

Телеграм канал «Врата Овертона» також наповнений пропагандистським контентом

Що кажуть бахмутяни про кліп?

Пропагандистський ролик. Фото: скріншот

Бахмутянам ролик окупантів не сподобався, під дописом в телеграм-каналі вони написали наступне:  

• «Рівень дно, треба просто йти повз, воно не варто уваги»
• «Этот подорский”шедевр” не досмотрел, чуть не рыганул от этого “искусства”.Конченные мрази и твари.Слава Украине!????✌️ Бахмут Украина»
• «Сили не хватило до кінця додивиться це творчество!»
• «Ху#ня. Как и всё росийское»

Фото: з соцмереж

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!