Пропагандистські канали днями почали публікувати музичний кліп про Бахмут. Ролик з психоделічними картинками прославляє російських окупантів, обстріли України та загалом використання зброї по цивільному населенню.

Старший аналітик VoxCheck Станіслав Корольков на прохання редакції «Бахмут. IN. UA»  проаналізував музичний ролик та пояснив, що не так з творчістю росіян.

Кліп росіян

Переглянути ролик за посиланням:

https://t.me/bahmytinua/7247

Свій музичний кліп пропагандисти описують так:

«Сюжет песни прост: Маша всем говорила, что Артемовск с ней навсегда, но и ежу было понятно, что они — не пара.  Совершенно не желая продолжать эти токсичные абьюзивные отношения, Артемовск дает Маше добротного леща, и та поспешно тикает з городу», — цитата з пропагандистського каналу.

Цей ролик висміює відхід українських військ із деяких районів Бахмуту, який російська пропаганда спішить назвати здачею, пояснює Аналітик VoxCheck Станіслав Корольков та наводить інші тези, які використовує у пісні пропаганда:

• Артемівськ — декомунізована назва Бахмуту, міста Артемівськ в Україні немає, але російська пропаганда продовжує використовувати цю назву.

Пропагандистський ролик. Фото: скріншот

• У відео трапляються кадри зйомок з дрону зруйнованого міста, імовірно, Бахмуту, також тут присутні слова «жаль, приходится мне убегать, горелые окна смотрят вспять»  та «синие слезы, желтая кожа» — це алюзія на український прапор, в цей момент на екрані зʼявляються черепи, які розбиваються кувалдою. Це пряма відсилка до найманців ПВК Вагнер.

• В описі до відео і в самому відео є кілька перекручувань українських слів, такі як, «я никогда не переможу», «Маша тикает из город», що є глузуванням над українською мовою, а також нагадує пропагандистські тексти російських змі, які часто використовують, наприклад, епітет  «незалежная украина» тощо.

Пропагандистський ролик. Фото: скріншот

• У відео видно анімоване зображення солдата в українській уніформі і з українським прапором на нашивці, який лежить на землі, ніби він мертвий, також у відео кілька разів зображується кувалда, як натяк на ПВК Вагнер, і герой у чорному кувалдою розбиває героя в українській уніформі, це ніби натяк, що Вагнер розбиває українських солдатів.

Пропагандистський ролик. Фото: скріншот

• У відео також використовується словосполучення  «рухнула фортеця», що також є глузуванням з української мови, бо в російській мова немає слова фортеця, а також це натяг на фортецю Бахмут, що українській війська ніби здали Бахмут, що не відповідає дійсності

У висновку спеціаліст говорить, що радше за все відео зроблено на швидку руку ентузіастом та прихильником Z структур російської армії. 

Додамо, що ролик неякісний, не професійно виконані ілюстрації, автору відверто бракує досвіду у роботі з графікою, ритмом та якістю ролика. Але окупантам це не завадило створити черговий дешевий трек. 

Хто автор кліпу?

Канал «Врата Овертона», який випустив кліп про Бахмут свої — це дрібний канал із 2,3 тисячами підписників і трьома відео Раніше він випустив пісню «Цветет герань». На даний час канал на ютубі не працює. Але побачити творчість росіян все ще можна. 

Читайте також: Бахмутяни постраждалі від “націоналістів”: хто і для чого скаржиться на Україну в ООН

Аналітик VoxCheck Станіслав Корольков зазначає, що Герань — це російська назва іранського дрону Shahed 136. В ролику пропагандистів є слова: «Герань разбудит в самую рань», «там по Днепру цветет герань».

«Це прямі натяки на використання іранських дронів у війні Росії проти України», – каже Станіслав Корольков.

Телеграм канал «Врата Овертона» також наповнений пропагандистським контентом

Що кажуть бахмутяни про кліп?

Пропагандистський ролик. Фото: скріншот

Бахмутянам ролик окупантів не сподобався, під дописом в телеграм-каналі вони написали наступне:  

• «Рівень дно, треба просто йти повз, воно не варто уваги»
• «Этот подорский”шедевр” не досмотрел, чуть не рыганул от этого “искусства”.Конченные мрази и твари.Слава Украине!????✌️ Бахмут Украина»
• «Сили не хватило до кінця додивиться це творчество!»
• «Ху#ня. Как и всё росийское»

Фото: з соцмереж

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 11 серпня 2026 року Національний банк України вводить у дію пакет пом’якшення валютних обмежень. Зміни стосуються фізичних і юридичних осіб, а також установ фінансового сектору. Оновлений макроекономічний прогноз регулятора передбачає зростання міжнародних резервів до 70 мільярдів доларів США у 2026 році.

Детальніше про це розповіли в НБУ.

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження

Ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти збільшено з 50 тисяч до 200 тисяч гривень на календарний місяць. У межах цієї суми дозволено купувати безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.

Добовий ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном зріс зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень.

Місячний ліміт на оплату товарів, робіт і послуг за кордоном із гривневих рахунків збільшено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень в еквіваленті. До переліку дозволених операцій додано оплату оренди житла за кордоном. Розрахунки можна проводити як карткою, так і через перекази (зокрема, через систему “SWIFT”) із попередньою купівлею валюти банком.

Додано можливість оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном переказом із валютного рахунку на рахунок отримувача через систему “SWIFT”. Для таких операцій встановлено окремий ліміт — 200 тисяч гривень на календарний місяць.

Ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на місяць для оплати валютною карткою послуг проживання за кордоном відтепер поширюється на оренду житла. Ці розрахунки також доступні за допомогою переказу з валютного рахунку на рахунок отримувача.

Нові умови для юридичних осіб

Добовий ліміт на зняття готівки з гривневих рахунків в Україні та з валютних рахунків (в Україні і за кордоном) підвищено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень. Ліміт на зняття готівки з гривневих корпоративних карток за кордоном становить 140 тисяч гривень на календарний місяць замість 17,5 тисячі гривень на тиждень.

Ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток збільшено зі 150 тисяч до 400 тисяч гривень на місяць. Валютними корпоративними картками можна розраховуватися без обмежень.

Введено “додатковий” ліміт для бізнесу, що формується за рахунок прямих благодійних внесків на користь військових частин Збройних Сил України та Національної гвардії України, здійснених із 10 серпня 2026 року. Внески мають підтверджуватися аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами. Юридичні особи отримали право передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) пов’язаним компаніям у межах однієї бізнес-групи.

Експортери отримали дозвіл сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодування збитків контрагентам-нерезидентам за договорами з експорту товарів. Річна сума таких переказів обмежена 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту після 23 лютого 2021 року.

Також запроваджено зміни за такими напрямами:

• репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
• переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
• купівля валюти гарантами або поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
• розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями;
• переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду;
• перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.

Правила для фінансового сектору

Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало дозвіл купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”.

З 1 вересня 2026 року банки отримають можливість під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не враховується.

Банкам дозволено повертати нерезидентам залучені кошти як інструменти капіталу у випадку відмови з боку регулятора в їх включенні до капіталу банку.

Читайте також:

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат: як відкрити рахунок “Турбота про дитину”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!