За інформацією з Telegram каналу депутата ВРУ Ярослава Железняка, на найближчому пленарному засіданні буде розглядатися Проєкт закону про легалізацію медичного канабісу №7457. Згідно з результатами опитування компанії Active Group, 67,7% українців більшою чи меншою мірою схиляються до ідеї легалізувати медичний канабіс станом на початок липня 2023 року. Ще кілька років тому таку думку мали 39% українців. Протягом років українські активісти та лідери думок адвокатували ідею легалізації задля лікування людей із важкими захворюваннями. Проте, повномасштабна війна значно збільшила кількість людей, які потребують подібних засобів.

Редакція «Бахмут.IN.UA» пояснює навіщо Україні потрібен медичний канабіс, та чому він покращить життя військових

Президент Володимир Зеленський під час свого виступу у Верховній раді України 28 червня заявив:

«Всі кращі світові практики, рішення, якими б складними або незвичними вони не були, повинні бути застосовані в Україні, щоб всім українським громадянам не довелося терпіти біль, стрес і травми війни».

Цими словами він попросив депутатів прийняти закон про легалізацію медичного канабісу в Україні. 

Володимир Зеленський, фото ілюстративне. Джерело: ОП

Розмови про легалізацію тривають вже протягом років. Така ініціатива завжди мала супротивників, зазвичай серед тих, хто називав себе поборником «традиційних цінностей». Втім, медичний канабіс використовують десятки країн по всьому світу, зокрема США, Канада, Німеччина, Чехія та інші. Багато країн, в яких канабіс легалізований принаймні для медичного використання, мають високий рівень життя, а сам факт легалізації не спричинив катастрофи та поширення наркоманії, про що завзято говорять опоненти легалізації. 

Сама рослина конопель містить багато психотропних речовин – канабіноїдів. В медичних цілях використовуються лише два типи – канабідіол і тетрагідроканабінолом (ТГК), які не є психотропними речовинами. Втім, ці сполуки можуть значно полегшити життя людям із ПТСР, важкими формами епілепсії, онкологічними захворюваннями тощо. 

Медичний канабіс під час війни

Повномасштабна війна здійснює щоденний негативний вплив на здоров’я українців, як фізичне, так і психологічне. Хімічні препарати та сильні знеболювальні викликають низку побічних реакцій та, крім самої травми, здійснюють додатковий негативний вплив на життєдіяльність людини. 

Наприкінці червня військовослужбовець Михайло Бакалюк, який втратив ногу від підриву на міні, звернувся до керівництва країни із закликами легалізувати медичний канабіс з метою його використання у якості знеболювального засобу при серйозних пораненнях.  

«Я відчуваю страшенні фізичні та фантомні болі в області поранення. Застосування таких знеболювальних не позбавляє, а лише приглушує біль на деякий час. Витримати подібні болі дуже важко, що негативно впливає на мій психоемоційний стан», – написав Михайло на своїй сторінці Facebook.

Читайте також: Як військовим безкоштовно полікувати зуби в Києві?

Поранений військовий закликає легалізувати медичний канабіс. Джерело: Facebook сторінка військовослужбовця Михайла Бакалюка

Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко в інтерв’ю Суспільному повідомив про те, що в Україні є більше десятка тисяч людей, яким провели певні ампутації. Реальні цифри можуть бути суттєво більшими, адже кожного дня військові та цивільні отримують серйозні поранення в ході бойових дій та терористичних актів по всій країні. Вони потребують реабілітації, лікування та, не в останню чергу, знеболення. 

«Під час лікування потребую цілодобового введення знеболювальних препаратів у венозну й м’язову системи та введення епідуральної анестезії. Це суттєво впливає на роботу серцево-судинної системи, центральної нервової системи та внутрішніх органів, функціональність яких може бути порушена і, як наслідок, може спричинити нові хвороби», – написав Михайло на своїй сторінці Facebook

Крім того, ще більшу кількість людей спіткали психологічні наслідки війни. Ще рік тому МОЗ України прогнозувало, що у майбутньому психологічної підтримки потребуватиме близько 15 млн українців, з них близько 3-4 млн потрібно буде призначати медикаментозне лікування. 

Читайте також: Як військовим безкоштовно полікувати зуби в Києві?

Поширеним наслідком травмуючих подій є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Це порушення психічного стану. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, мають ПТСР. Цей розлад негативно впливає на всі сфери життя: соціальну, професійну, особисту. Він може з’явитися не тільки у ветеранів війни, але й у цивільних. Адже його викликають моменти,  коли людина переживає загрозливу для життя ситуацію. Жертви насильства будь-якого типу, цивільні, що пережили активні бойові дії або окупацію, полонені та заручники теж можуть відчути на собі це порушення. 

В багатьох країнах симптоми ПТСР лікують медичним канабісом. Люди з цим синдромом відчувають постійну напругу та небезпеку. Лікування канабісом допомагає знизити рівень таких симптомів. 

Читайте також: Як військовим з інвалідністю отримати одноразову грошову допомогу?

Медичний канабіс може полегшити симптоми людей, які страждають на ПТСР. Джерело: відкриті джерела

До повномасштабного наступу найбільшим аргументом прихильників легалізації канабісу була допомога важко хворим людям. Мабуть, найбільш медійними адвокатами легалізації були Яніна Соколова, українська журналістка, яка поборола рак та Ульяна Супрун, українська громадська та державна діячка. Вони неодноразово наголошували на важливості цієї теми. На жаль, раніше до їх слів не дослухалися. Важкохворі люди весь цей час мали вибір: або терпіти жахливі болі, або ризикувати опинитися під слідством за купівлю канабісу. 

«Медичний канабіс допомагає полегшити страждання пацієнтів та нормалізувати самопочуття при низці тяжких захворювань і станів. Тому використовувати його у медицині, звісно з певними застереженнями, нормальна світова практика» – розповідала Ульяна Супрун.

Легалізація медичного канабісу не означає, що його вільно можна буде купити на вулицях людям будь-якого віку. Навпаки, це регуляція з боку держави цього бізнесу. У світовій практиці препарати такого типу можна придбати тільки за умови наявності рецепта від лікаря та тільки у ліцензованих продавців. Крім того, людям не будуть давати канабіс примусово. Пацієнт з різних причин може відмовитися від подібної схеми лікування. Важкохворим та людям з серйозними пораненнями потрібен вибір, а зараз вони його не мають. Тож, задача держави виправити це питання. 

Легалізація медичного канабісу передбачає регулювання ринку та видачу таких ліків виключно за рецептом. Джерело: відкриті джерела

Фото: фотосток

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!