З 1 липня в Україні розпочався ключовий етап вступної кампанії — реєстрація електронних кабінетів для більшості вступників. Міністерство освіти і науки з державним підприємством «Інфоресурс» розробили алгоритм онлайн-вступу до закладів вищої освіти (ЗВО).

Про це повідомляє Міносвіти.

Цьогорічним абітурієнтам необхідно зробити наступні кроки.

Зареєструвати кабінет

Особистий кабінет можна зареєструвати з 1 липня у будь-який зручний час, зокрема після початку прийому заяв.

На сайті треба зазначити:

• логін (пошту, до якої маєте доступ);
• пароль;
• серію та номер документа про освіту;
• номер, РІN-код та рік отримання сертифіката ЗНО/НМТ або тип та номер документа, що посвідчує особу, або реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП, ІПН);
• контактні номери;
• завантажити фото (не селфі);
• додати інші документи про освіту (за потреби).

Пройти творчі конкурси і співбесіди

Із 3 до 10 липня (до 25 липня тільки на контракт) обов’язково треба зареєструватися на випробування в електронному кабінеті.

Для цього є спеціальний модуль: «Реєстрація на вступне випробування (співбесіда, творчий конкурс, фахове випробування)». Такі заяви дають можливість взяти участь у співбесідах та творчих конкурсах (триватимуть з 7 до 18 липня). Уже з 19 липня, у разі успішного складання іспитів, абітурієнти можуть подавати заяви на вступ. До слова, творчі конкурси та співбесіди на контракту форму навчання проводитимуть до 31 липня.

«Заяви на вступні випробування не є заявами на вступ. Це різні типи заяв. Якщо ви вступаєте за співбесідою або творчим конкурсом, вам треба подати обидва типи заяв в електронному кабінеті», — наголосили в Міносвіти.

Вступити лише за результатами НМТ/ЗНО

З 19 до 31 липня абітурієнтам потрібно подати заяви на вступ до обраного закладу.

Для цього треба обрати в електронному кабінеті:

• ступінь, який хочете здобути (молодший бакалавр, бакалавр, магістр);
• основу вступу (освіту);
• спеціальність;
• конкурсну пропозицію;
• форму здобуття освіти;
• джерело фінансування;
• зазначити пріоритетність (для заяв на бюджет);
• завантажити мотиваційний лист.

Відстежувати статус заяви

До 5 серпня майбутні студенти отримають рекомендації до зарахування. 

Після цього потрібно: 

• підтвердити вибір місця навчання; 
• виконати вимоги до зарахування; 
• укласти договір на надання освітніх послуг.

Як зареєструвати електронний кабінет?

Нагадаємо, вступники можуть зареєструвати електронні кабінети на сайті https://vstup.edbo.gov.ua/.

Реєстрація відбувається за кількома напрямками:

• до закладів фахової передвищої освіти (початок подання заяв — 10 липня);
• до закладів вищої освіти (початок подання заяв — 19 липня);
• до закладів професійної (професійно-технічної) освіти (початок подання заяв — 1 липня).

Детальні інструкції щодо роботи в електронних кабінетах доступні за посиланням. 

Хто має зареєструвати електронні кабінети?

Усі вступники до закладів фахової передвищої та вищої освіти мають реєструвати електронні кабінети та подавати електронні заяви (окрім невеликого винятку, визначеного Порядками приймання). 

Вступники до закладів професійно-технічної освіти цьогоріч уперше зможуть подати заяви на вступ онлайн. Або ж за власним бажанням — у паперовому вигляді.

Коли це потрібно зробити?

Електронні кабінети працюватимуть до 30 листопада. Тобто зареєструвати кабінет можна як в окремо передбачений для цього період — до початку подання заяв, так і впродовж часу приймання заяв, визначеного за відповідними напрямами вступу.

Читайте також: Як бахмутянам ознайомитися з результатами НМТ?

Нагадаємо, для цьогорічних абітурієнтів в Україні запрацювала «гаряча лінія» для запитань про вступну кампанію. Для мешканців тимчасово окупованих територій працюватиме урядова «гаряча лінія» 15-45 та 0 800 504 425.

Раніше, на початку червня, для вступників запрацював чат-бот «ОсвітаВсім». Сервіс містить у собі актуальну інформацію щодо особливостей та основних дат цьогорічної вступної кампанії.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!