На початку повномасштабної війни українці могли виїхати за кордон за спрощеною процедурою. Коли ризик гуманітарної кризи по всій території країни минув, звичні правила виїзду почали повертатися. Зараз у більшості випадків необхідно мати закордонний паспорт, щоб перетнути кордон країни. Проте, мешканці Донецької області не мають змогу оформили цей документ у себе в містах, навіть якщо вони живуть у відносно далеких населених пунктах від лінії фронту. Державна міграційна служба Донецької області наразі працює тільки у режимі дистанційних консультацій у телефонному та онлайн режимах.

Про те, як оформити документи для виїзду за кордон мешканцям Донеччини читайте у нашому матеріалі. 

Повномасштабне вторгнення росії в Україну вплинуло на багато аспектів життя українців, особливо в тих регіонах, в яких досі проходять запеклі бої. Багато державних та приватних послуг тепер неможливо отримати в областях, де зберігається високий рівень небезпеки. Це стосується зокрема Донецької області. Через небезпеку окупації та обстрілів Державна міграційна служба перестала працювати в офлайн режимі. Мешканці вимушені їздити в сусідню Дніпропетровську область, щоб отримати послуги з оформлення закордонного паспорта. Редакція Бахмут.IN.UA дізналася, як це можна зробити найбільш зручним способом. 

Кому потрібен закордонний паспорт

Закордонний паспорт дає можливість безперешкодно пересуватися багатьма країнами світу. Наразі люди, які мають особливі обставини та рятуються від війни можуть виїхати за кордон за внутрішнім паспортом (якщо ви не належите до військовозобов’язаних осіб). Вас можуть не пропустити за цим документом, якщо ви виїхали за кордон, повернулися в Україну і потім знову намагаєтеся виїхати з внутрішнім паспортом.

Крім того, це може створити для вас неприємності під час пересування країнами Європи. Адже, не всі прикордонні служби приймають такий спосіб перетину кордону. Тому, наявність закордонного паспорта суттєво спростить ваше пересування між країнами й допоможе уникнути додаткових запитань та затримок на кордонах. 

Де можна оформити закордонний паспорт

Найближчі місця для оформлення закордонного паспорта для мешканців Донеччини у Дніпропетровській області. Джерело: Укрінформ

Мешканці Донецької області можуть звернутися до  будь-якого територіального органу/підрозділу ДМС України, ЦНАПу або центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» в Україні незалежно від місця їхнього проживання. Проте, якщо їхати для цього з міст Донеччини, то найближчим варіантом є Павлоград або Дніпро Дніпропетровської області.  Хоча у місцевих медіа Павлограда є інформація про те, що можна зробити попередній запис до ЦНАПу через Viber або Telegram, працівники Центру повідомили, що це не обов’язково. Оскільки у ЦНАПі немає великих черг, люди можуть швидко розв’язати свої питання без попереднього запису. У підрозділи ДМС у Дніпропетровській області можна записатися через окремий сервіс Електронна черга. 

Другий варіант це Дніпро, всього у 1,5 години їзди від Павлограда. В цьому місці мешканці мають три варіанти закладів, де можна оформити закордонний паспорт:

Вам буде цікаво

• Уряд спростив процедуру оформлення паспортів: що змінилося?
• Що робити українцям, які втратили паспорт за кордоном?

• територіальний орган/підрозділ ДМС України
• ЦНАП 
• центр обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ»

Кожна з цих інституцій має повноваження приймати документи та видавати закордонні паспорти. Тому, людина може самостійно обрати, куди звертатися. Крім того, у Дніпрі ви можете зробити попередній запис до спеціалістів не тільки через сервіс ДМС, але й на сайті ЦНАПу, якщо ви вирішили йти туди. 

Важливо розуміти, що фіксована вартість оформлення закордонного паспорта у ЦНАП та у підрозділі ДМС вартує 856 грн (готовність через 20 днів) або 1496 грн (готовність через 7 днів). Проте, центр обслуговування «Паспортний сервіс», який надає послуги за ліцензією ДМС попросить доплатити ще 540 грн до цієї суми за сервісні послуги свого підприємства.

Оформлення закордонного паспорта буде коштувати від 856 грн до 2036 грн. Джерело: знімок екрана з сайту Центру обслуговування «Паспортний сервіс» у Дніпрі.

Що треба підготувати для оформлення паспорта

Щоб отримати закордонний паспорт, треба буде двічі запланувати поїздку. Джерело: Укрінформ

На сайті Державної міграційної служби ви можете знайти всі оновлення та перелік документів, необхідних для оформлення закордонного паспорта. Базовий перелік документів складається з:

• заяви-анкети (друкується працівником, який приймає документи);
• паспорт громадянина України (для осіб, що досягли 14-річного віку);
• свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення паспорта вперше із застосуванням засобів Реєстру);
• документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати;
• у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування.

Важливо розуміти, що  для оформлення закордонного паспорта доведеться спланувати дві поїздки. Перший раз подати документи, а потім приїхати та забрати їх. 

Хоча на території Донецької області ДМС тимчасово не надає свої послуги населенню, люди можуть звернутися за консультацією з приводу оформлення документів за телефоном  +380 95 538 5703 або електронною адресою [email protected]. Досвід звернень редакції до гарячої лінії продемонстрував, що на телефонні звернення відповідають достатньо швидко.

«Люди можуть звертатися телефоном, електронною поштою або через соціальні мережі. Ми надамо всі відповіді на питання, які цікавлять мешканців Донецької області» – повідомили на гарячій лінії Державній міграційній службі Донецької області. 

ДМС Донецької області консультує мешканців телефоном, електронною. Поштою та через Facebook. Джерело: знімок екрана з сайту Державної міграційної служби

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!