Нещодавно російський пропагандистський телеграм-канал «Карнаухов», розповсюдив інформацію про начебто теракти в рф, які може зробити вихідець з України. Раніше «Карнаухов» розповідав про «нацистів» в Україні та «іноземних найманців». Наративи про нібито існування в Україні нацизму та про залученість іноземних найманців до війни на українському боці росія поширює і в європейському медіапросторі.

Чому росіяни виставляють українців терористами, а ЗСУ називають «бойовиками київського режиму» пояснюють аналітики VoxCheck.

Теракти родом з ДНР

Оригінальний допис з телеграм-каналу пропагандиста. Фото: скріншот

Допис іншого пропагандиста на основі думок росблогера. Фото: скріншот

Російський блогер й за сумісництвом автор каналу «Карнаухов» відверто маніпулює своєю аудиторією. Він каже про людину, яку направили у рф для теракту і водночас додає, що людина народилася в Україні. Тобто у такий спосіб натякає, що терорист може бути саме з України, пояснюють аналітики VoxCheck.

Фахівці відзначають, що напередодні повномасштабного вторгнення російська пропаганда активно шукала «український слід» у надзвичайних ситуаціях та звітувала про затримання нібито пов’язаних з Україною «екстремістів». 

Це створювалось задля провокування у росіян негативних асоціацій з Україною, яка є ніби небезпечною країною: що це вони, а не рф, втручаються у внутрішні справи незалежної країни. Крім того, росіяни називають також терористами представників етносів Північного Кавказу, які боролися за свободу своїх республік ще з 1990-х років, а зараз подібне звинувачення звільняє силовиків від відповідальності за страту будь-якого громадянина у цьому регіоні та є приводом для його затримання та подальшого катування. 

Чому росія називає українців терористами?

СБУ затримала російського «крота», який шпигував за бойовою авіацією ЗСУ. Фото: СБУ

російська федерація має декілька причин, з яких вона намагається виставити українців терористами. У VoxCheck проаналізували причини цього й мету:

• Російська пропаганда таким чином пояснює своїй аудиторії, чому потрібно йти в Україну воювати: ніби щоб зупинити «український тероризм» та щоб виправдати своє вторгнення: ніби росія не напала, а захищається;
• Так росіянам пояснюють, чому в їхніх містах відбуваються вибухи: мовляв, це роблять «українські терористи», а не наслідки війни (насичення зброєю країни) та розбірки між російськими угрупованнями;
• Пропагандисти спеціально називають українську армію «бойовиками» та «терористами», щоб сформувати враження у російського населення та проросійського населення України, що це ніби Україна,  а не росія, порушує правила ведення війни, бо терористи — ті, хто нападають на цивільних та не дотримуються жодних правил;
• Називаючи українців терористами росіянам легше виправдати свої провали та отримати нові кошти на протидію тероризму ймовірно планує й російське силове коло, тому посилення «української загрози» є бажаним для них;
• Дискредитування ЗСУ допомагає окупантам виправдати доцільність обстрілів цивільної інфраструктури. Наприклад, росія каже, що обстріли енергетичної інфраструктури України були «у відповідь на теракти».

Зверніть увагу, що здебільшого пропагандисти поширюють дезінформацію, нібито ЗСУ вдаються до терористичних тактик, а саме використовують цивільне населення як «живий щит». Цей наратив росіяни активно просувають і в Європі, аби демонізувати образ України на міжнародній арені та зменшити довіру до неї.

Загалом, рф акцентує увагу, що Україна — нібито терористична держава, як привід для відмови від мирних переговорів: мовляв, із «терористичною» державою неможливо вести перемовини. Нагадаємо, що саме росія знищила місто Бахмут, зруйнувавши його на 90%.

Також росія зазвичай звинувачує Україну у тому, що робить сама. Можна пригадати випадки із російськими диверсантами в Україні. Один з останніх випадків — СБУ затримала російського шпигуна, який влаштувався до ЗСУ та збирав інформацію про переміщення українських військ. 

Рф організовувала терористичні акти на території України ще до початку повномасштабної війни: так у квітні 2016 року смт Новоолексіївка Генічеського району вибухнув автомобіль, від чого загинула 1 людина та постраждали 4. Було доведено, що це зробила терористична група, підконтрольна спецслужбам рф: виконавець отримав вирок. У той час співробітники СБУ запобігли ще одному вибуху у Генічеську. 

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!