Нещодавно російський пропагандистський телеграм-канал «Карнаухов», розповсюдив інформацію про начебто теракти в рф, які може зробити вихідець з України. Раніше «Карнаухов» розповідав про «нацистів» в Україні та «іноземних найманців». Наративи про нібито існування в Україні нацизму та про залученість іноземних найманців до війни на українському боці росія поширює і в європейському медіапросторі.

Чому росіяни виставляють українців терористами, а ЗСУ називають «бойовиками київського режиму» пояснюють аналітики VoxCheck.

Теракти родом з ДНР

Оригінальний допис з телеграм-каналу пропагандиста. Фото: скріншот

Допис іншого пропагандиста на основі думок росблогера. Фото: скріншот

Російський блогер й за сумісництвом автор каналу «Карнаухов» відверто маніпулює своєю аудиторією. Він каже про людину, яку направили у рф для теракту і водночас додає, що людина народилася в Україні. Тобто у такий спосіб натякає, що терорист може бути саме з України, пояснюють аналітики VoxCheck.

Фахівці відзначають, що напередодні повномасштабного вторгнення російська пропаганда активно шукала «український слід» у надзвичайних ситуаціях та звітувала про затримання нібито пов’язаних з Україною «екстремістів». 

Це створювалось задля провокування у росіян негативних асоціацій з Україною, яка є ніби небезпечною країною: що це вони, а не рф, втручаються у внутрішні справи незалежної країни. Крім того, росіяни називають також терористами представників етносів Північного Кавказу, які боролися за свободу своїх республік ще з 1990-х років, а зараз подібне звинувачення звільняє силовиків від відповідальності за страту будь-якого громадянина у цьому регіоні та є приводом для його затримання та подальшого катування. 

Чому росія називає українців терористами?

СБУ затримала російського «крота», який шпигував за бойовою авіацією ЗСУ. Фото: СБУ

російська федерація має декілька причин, з яких вона намагається виставити українців терористами. У VoxCheck проаналізували причини цього й мету:

• Російська пропаганда таким чином пояснює своїй аудиторії, чому потрібно йти в Україну воювати: ніби щоб зупинити «український тероризм» та щоб виправдати своє вторгнення: ніби росія не напала, а захищається;
• Так росіянам пояснюють, чому в їхніх містах відбуваються вибухи: мовляв, це роблять «українські терористи», а не наслідки війни (насичення зброєю країни) та розбірки між російськими угрупованнями;
• Пропагандисти спеціально називають українську армію «бойовиками» та «терористами», щоб сформувати враження у російського населення та проросійського населення України, що це ніби Україна,  а не росія, порушує правила ведення війни, бо терористи — ті, хто нападають на цивільних та не дотримуються жодних правил;
• Називаючи українців терористами росіянам легше виправдати свої провали та отримати нові кошти на протидію тероризму ймовірно планує й російське силове коло, тому посилення «української загрози» є бажаним для них;
• Дискредитування ЗСУ допомагає окупантам виправдати доцільність обстрілів цивільної інфраструктури. Наприклад, росія каже, що обстріли енергетичної інфраструктури України були «у відповідь на теракти».

Зверніть увагу, що здебільшого пропагандисти поширюють дезінформацію, нібито ЗСУ вдаються до терористичних тактик, а саме використовують цивільне населення як «живий щит». Цей наратив росіяни активно просувають і в Європі, аби демонізувати образ України на міжнародній арені та зменшити довіру до неї.

Загалом, рф акцентує увагу, що Україна — нібито терористична держава, як привід для відмови від мирних переговорів: мовляв, із «терористичною» державою неможливо вести перемовини. Нагадаємо, що саме росія знищила місто Бахмут, зруйнувавши його на 90%.

Також росія зазвичай звинувачує Україну у тому, що робить сама. Можна пригадати випадки із російськими диверсантами в Україні. Один з останніх випадків — СБУ затримала російського шпигуна, який влаштувався до ЗСУ та збирав інформацію про переміщення українських військ. 

Рф організовувала терористичні акти на території України ще до початку повномасштабної війни: так у квітні 2016 року смт Новоолексіївка Генічеського району вибухнув автомобіль, від чого загинула 1 людина та постраждали 4. Було доведено, що це зробила терористична група, підконтрольна спецслужбам рф: виконавець отримав вирок. У той час співробітники СБУ запобігли ще одному вибуху у Генічеську. 

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українське законодавство дозволяє військовослужбовцям здобувати вищу освіту у цивільних закладах без відриву від служби. Проте сам факт зарахування до університету не звільняє від виконання військових обов’язків і не дає автоматичного права залишати частину на час складання іспитів.

Детальніше про умови поєднання служби та навчання, а також про правила оформлення відпусток на сесію розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на роз’яснення Міністерства оборони.

Хто з військових може навчатися у цивільному виші

Право на освіту гарантує Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Навчатися без відриву від служби (виключно на заочній або дистанційній формі, оскільки денна передбачає постійну присутність в аудиторіях) можуть такі категорії військових:

• військовослужбовці віком від 18 до 25 років, які служать за контрактом або за призовом під час мобілізації та ще не мають вищої освіти;
• офіцери-контрактники — після того, як вони відслужили строк, що дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попереднього ступеня вищої освіти;
• рядова, сержантська та старшинська ланка на контракті, які продовжили службу за новим контрактом — насамперед у військових вишах, а в цивільних лише тоді, коли у військових навчальних закладах немає потрібної спеціальності.

Ключова умова для початку навчання — офіційний дозвіл командира (від командира з’єднання і вище). Для цього військовий має подати рапорт, на підставі якого видається відповідний наказ по частині. При цьому навчання не повинно заважати виконанню службових обов’язків.

Водночас навчатися у цивільних вишах за цими правилами не можуть курсанти військових навчальних закладів, військові на базовій військовій службі та офіцери, призвані за призовом. Якщо людину призвали під час навчання, після звільнення зі служби її поновлюють у виші.

Чи можна залишити частину на час сесії

Під час воєнного стану надання додаткових оплачуваних відпусток у зв’язку з навчанням для більшості військовослужбовців призупинено. Зокрема, контрактники та офіцери, старші за 25 років, не мають права на таку відпустку — питання поїздки на сесію вони можуть вирішувати лише через щорічну основну відпустку або за індивідуальним дозволом командування.

Виняток діє лише для військовослужбовців віком від 18 до 25 років, які не мають вищої освіти. Відповідно до Закону України “Про відпустки”, під час воєнного стану їм можуть надавати навчальні відпустки такої тривалості:

• 15 календарних днів (без збереження грошового забезпечення та без урахування часу на дорогу) — для вступників, допущених до вступних іспитів;
• до 30 днів — для настановних занять і сесій на I та II курсах;
• до 40 днів — на III та наступних курсах;
• до 30 днів — для складання державної атестації;
• до 4 місяців — для підготовки та захисту дипломного проєкту чи роботи.

Як оформити відпустку та чи може командир відмовити

Щоб скористатися правом на навчальну відпустку, військовому віком 18–25 років необхідно заздалегідь подати рапорт на ім’я командира частини із зазначенням дат початку, тривалості та підстави відпустки. До рапорту обов’язково додаються:

• довідка-виклик із вишу, де вказано курс, форму навчання, назву факультету та точні дати проведення сесії чи захисту диплома;
• підтвердження успішного навчання, оскільки наявність академічної заборгованості є підставою для відмови.

У Міноборони наголошують, що навіть за наявності всіх документів командир може не відпустити військовослужбовця на сесію. Питання вирішується індивідуально з урахуванням службової необхідності, бойової обстановки в підрозділі та можливості тимчасово замінити бійця. Самовільно залишати частину для складання іспитів без належно оформленого наказу про відпустку суворо заборонено.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!