Через повномасштабну війну тисячі людей залишилися без домівки. Бахмутяни й громадяни України, житло яких зруйнували окупанти можуть розраховувати на компенсацію від держави. Допомагає людям із тимчасовим притулком й будматеріалами й Норвезька рада у справах біженців.

Представниця Норвезької ради у справах біженців в Україні Марія Дирденкова у коментарі редакції «Бахмут IN.UA» пояснила, як допомагають людям, що потребують прихистку або ремонту власного житла, що було зруйновано або пошкоджено внаслідок бойових дій.

Чим займається Норвезька рада в Україні?

Організація працює в Україні з 2014 року, її головне завдання надати життєво необхідну  допомогу найбільш уразливим верствам населення, зокрема й тим, що мешкають у районах з важким  доступом або тих, що постраждали від бойових дій. 

Крім того, Команда Норвезької ради підтримує колективні центри й покращує умови проживання переміщених осіб. Мова йде про – приготування їжі, прибирання та гігієни, або особливих потреб мешканців прихистків тощо.

Читайте також: Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Наприклад, у Дніпропетровській та Харківській областях Норвезька Рада підтримує 6 центрів  колективного проживання для переселенців, покриваючи витрати на комунальні послуги та дрібний ремонт. 

У Львівській та Тернопільській областях організація допомагає понад 20 центрам  колективного проживання. 

«Ми індивідуально оцінюємо потреби кожного з прихистків  для сприяння покращенню умов проживання людей. Крім того, разом з командою притулку ми працюємо над забезпеченням гарячим харчуванням, продуктовими наборами та покращенням кухонь», — пояснює Марія Дирденкова.

Вона додає, що Норвезька рада надає тимчасове житло в Одесі на термін до 5  днів людям, які не мають де зупинитися. Звернутися за підтримкою люди можуть у 

Координаційному центрі гуманітарної допомоги.

Чи допомагає Норвезька рада з відбудовою житла?

«Ми не надаємо прямих компенсацій за зруйновані чи пошкоджені будинки, але ми допомагаємо людям у питаннях відновлення житла у тих регіонах, що постраждали від внаслідок бойових дій», — каже пані Марія.

Ваучери Епіцентру

Крім прихистку та допомоги із будматеріали організація ще видає ваучери Епіцентру, їх надають людям, які потребують допомоги, на Сходi та Півдні України. 

Ваучери видають, щоб задовольнити нагальні потреби громадян із забезпеченням речами першої потреби та будівельними матеріалами для малого та середнього ремонту. 

Важливо! Реєстрація на отримання ваучерів здійснюється індивідуально під  час польових візитів команди Норвезької ради та здійснення оцінки потреби.

Екстренний ремонт

Норвезька рада у справах біженців надає спеціальні набори, які містять стандартизовані  предмети для екстренного ремонту,  а також побутові набори та набори для  колективних центрів.

Роздача таких наборів відбувається у  співпраці з партнерами та місцевою владою. Якщо людям потрібна допомога з відповідними наборами, найкраще звернутися до місцевих органів влади або  гуманітарних координаційних центрів у регіоні, пояснюють у організації.

У 2022 році Норвезька рада допомогла з малим та середнім ремонтом понад 950 будинків у Київській та Чернігівській областях. В організації сподіваються на поширення програми на й інші території України в залежності від подальшого фінансування.

Крім цього, Норвезька Рада надає правову допомогу, відтак можна детально дізнатися про компенсацію за пошкоджене та зруйноване майно.

Звернутися за консультацією можна за телефоном: +38 0 800 302 007, електронною поштою [email protected] або Viber +38 067 829 44 35

Фото: Норвезька Рада у справах біженців

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!