Через повномасштабну війну тисячі людей залишилися без домівки. Бахмутяни й громадяни України, житло яких зруйнували окупанти можуть розраховувати на компенсацію від держави. Допомагає людям із тимчасовим притулком й будматеріалами й Норвезька рада у справах біженців.

Представниця Норвезької ради у справах біженців в Україні Марія Дирденкова у коментарі редакції «Бахмут IN.UA» пояснила, як допомагають людям, що потребують прихистку або ремонту власного житла, що було зруйновано або пошкоджено внаслідок бойових дій.

Чим займається Норвезька рада в Україні?

Організація працює в Україні з 2014 року, її головне завдання надати життєво необхідну  допомогу найбільш уразливим верствам населення, зокрема й тим, що мешкають у районах з важким  доступом або тих, що постраждали від бойових дій. 

Крім того, Команда Норвезької ради підтримує колективні центри й покращує умови проживання переміщених осіб. Мова йде про – приготування їжі, прибирання та гігієни, або особливих потреб мешканців прихистків тощо.

Читайте також: Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Наприклад, у Дніпропетровській та Харківській областях Норвезька Рада підтримує 6 центрів  колективного проживання для переселенців, покриваючи витрати на комунальні послуги та дрібний ремонт. 

У Львівській та Тернопільській областях організація допомагає понад 20 центрам  колективного проживання. 

«Ми індивідуально оцінюємо потреби кожного з прихистків  для сприяння покращенню умов проживання людей. Крім того, разом з командою притулку ми працюємо над забезпеченням гарячим харчуванням, продуктовими наборами та покращенням кухонь», — пояснює Марія Дирденкова.

Вона додає, що Норвезька рада надає тимчасове житло в Одесі на термін до 5  днів людям, які не мають де зупинитися. Звернутися за підтримкою люди можуть у 

Координаційному центрі гуманітарної допомоги.

Чи допомагає Норвезька рада з відбудовою житла?

«Ми не надаємо прямих компенсацій за зруйновані чи пошкоджені будинки, але ми допомагаємо людям у питаннях відновлення житла у тих регіонах, що постраждали від внаслідок бойових дій», — каже пані Марія.

Ваучери Епіцентру

Крім прихистку та допомоги із будматеріали організація ще видає ваучери Епіцентру, їх надають людям, які потребують допомоги, на Сходi та Півдні України. 

Ваучери видають, щоб задовольнити нагальні потреби громадян із забезпеченням речами першої потреби та будівельними матеріалами для малого та середнього ремонту. 

Важливо! Реєстрація на отримання ваучерів здійснюється індивідуально під  час польових візитів команди Норвезької ради та здійснення оцінки потреби.

Екстренний ремонт

Норвезька рада у справах біженців надає спеціальні набори, які містять стандартизовані  предмети для екстренного ремонту,  а також побутові набори та набори для  колективних центрів.

Роздача таких наборів відбувається у  співпраці з партнерами та місцевою владою. Якщо людям потрібна допомога з відповідними наборами, найкраще звернутися до місцевих органів влади або  гуманітарних координаційних центрів у регіоні, пояснюють у організації.

У 2022 році Норвезька рада допомогла з малим та середнім ремонтом понад 950 будинків у Київській та Чернігівській областях. В організації сподіваються на поширення програми на й інші території України в залежності від подальшого фінансування.

Крім цього, Норвезька Рада надає правову допомогу, відтак можна детально дізнатися про компенсацію за пошкоджене та зруйноване майно.

Звернутися за консультацією можна за телефоном: +38 0 800 302 007, електронною поштою [email protected] або Viber +38 067 829 44 35

Фото: Норвезька Рада у справах біженців

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Громадяни отримали можливість дистанційно реєструвати нову адресу проживання для себе або своєї дитини. Відповідна послуга оформлення займає кілька хвилин та доступна на вебверсії порталу “Дія”.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Зміна місця проживання через портал “Дія”

Через необхідність ведення військового обліку під час дії воєнного стану онлайн-реєстрація доступна не всім категоріям громадян. Скористатися дистанційною зміною місця проживання можуть:

• жінки;
• діти віком до 18 років;
• чоловіки непризовного віку до 18 років та після 60 років.

Зазначимо, що військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років для зміни адреси мають особисто звертатися до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або територіального центру комплектування (ТЦК) для оновлення даних.

Для успішної реєстрації через портал необхідно мати кваліфікований електронний підпис або інструмент “Дія.Підпис”. Також для підтвердження особи потрібна наявність ID-картки або закордонного паспорта у застосунку “Дія”.

У випадку реєстрації в житлі, яке не належить заявнику, необхідна згода власника нерухомості. Власник квартири чи будинку має підтвердити заявку власним електронним підписом у своєму кабінеті на порталі.

Алгоритм дій на порталі “Дія”

Процедура оформлення складається з кількох етапів:

• авторизація на вебпорталі “Дія”;
• перехід у меню “Послуги”,
• вибір розділу “Земля, будівництво, нерухомість” та опції “Зміна місця проживання”;
• вибір особи для реєстрації;
• заповнення онлайн-заяви із зазначенням нової адреси;
• внесення даних власника житла для отримання ним сповіщення на підтвердження;
• підписання заяви електронним підписом та сплата адміністративного збору.

Реєстратор опрацьовує подану заяву протягом 24 годин. Після завершення процедури статус в особистому кабінеті користувача змінюється, а нові дані автоматично оновлюються в електронному паспорті.

Під час реєстрації дитини віком до 14 років за адресою одного з батьків необхідна згода другого з батьків в електронному вигляді, якщо вони прописані за різними адресами.

Вартість послуги наразі наступна:

• протягом 30 днів від моменту зняття з попереднього місця проживання — 49,92 гривні.;
• після закінчення цього строку — 83,20 гривні.

Читайте також:

Кому виплачують лікарняні у розмірі 100% середньої зарплати: пояснення від ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!