У середині квітня відбулась презентація та перший онлайн-воркшоп у рамках проєкту «Salty — талісман Соледара». Цим займається команда проєкту Благодійного фонду «Соляна фортеця», яка прагне об’єднати краєзнавців, істориків та жителів Соледарської громади. Активісти планують спільними зусиллями створити листівки із зображеннями визначних місць рідного краю.

Реалізація проєкту

Зазначимо, що ініціатива «Salty — талісман Соледара» втілюється БФ «Соляна Фортеця» в рамках другої хвилі програми «ZMINA 2.0: Субгранти для культурних проєктів» фонду «Ізоляція» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Директор із розвитку фонду «Ізоляція» Михайло Глубокий повідомив редакції «Бахмут IN.UA», що в 2022 році планувалася реконструкція будинку культури в Соледарі, а також проведення там культурних, мистецьких та освітніх програм. Війна змінила плани, але нові культурні проєкти впроваджуються.

«На жаль, через збройну агресію російської федерації втілити оригінальний задум не вдалося, але ми домовились з представництвом Європейського Союзу, що перенаправимо все фінансування на підтримку населення, яке постраждало через війну. Власне, більшу частину коштів ми направили на допомогу громадам, але частку бюджету перенаправили також на створення нових культурних проєктів», — директор із розвитку фонду «Ізоляція».

Директор із розвитку фонду «Ізоляція» Михайло Глубокий. Фото: Facebook

Він додав, що ініціатива, яка спрямована на об’єднання людей та збереження історичної пам’яті ідеально підходить для програми фонду.

«Пріоритет — підтримка культурних ініціатив, які працюють з переселенцями та людьми, що постраждали через агресію росії. Також для нас важливо, щоб проєкти втілювались на території маленьких децентралізованих громад. Тому проєкт, націлений на роботу з людьми з Соледарської громади, що ставить собі за мету об’єднання людей, які були вимушені виїхати, а також збереження історичної пам’яті, ідеально підходить для пріоритетів нашої програми», — Михайло Глубокий.

За його словами, фонд «Ізоляція» виступає в ролі донора, а ідея та втілення проєкту «Salty — талісман Соледара» покладається на БФ «Соляна Фортеця».

«Представники команди БФ «Соляна Фортеця» подали заявку на підтримку, після чого вона пройшла через конкурс та оцінку від незалежних експертів. Після цього проєкт було відібрано для фінансування», — резюмував Михайло Глубокий.

Хто ж такий «Salty» і хто його створив?

«Salty» (Солті) — це казковий герой, який став талісманом Соледара. Цей образ вигадала художниця з Харкова Анастасія Оленченкова. Солті уособлює сіль, яку видобувають у Соледарі. За словами митця, ці малюнки вона створила не на замовлення, а просто від душі, бо черпає натхнення у простих речах.

Ось так виглядає казковий герой «Salty». Фото: Facebook anastasiia.ole

Анастасія Оленченкова — професійний дитячий ілюстратор, що з дитинства обожнювала мультики Дісней та Піксар. Наразі її основний напрямок в ілюстрації, пов’язаний із створенням цікавих персонажів та їх світів.

«Кожного року у жовтні для ілюстраторів всього світу починається місячний челендж, коли кожен день ми малюємо ілюстрації на певну тему. 17 жовтня була тема, яка звучала як salty — солоний. Я одразу вирішила, що намалюю «персонажа для нашої солі». Якраз перед тим за декілька місяців почалися бої за Соледар. Я хотіла це якось пов’язати, створити того, хто охороняє це місто та його сольові родовища. 

 

Я прагнула створити героя, який би втілив дух міста та був би стійким захисником своєї домівки і людей. Розглядаючи упаковку кам’яної солі «Артемсіль», я задумалась над тим, як би міг виглядати «Salty» та які властивості він може мати», — пояснила Анастасія Оленченкова.

Дитячий ілюстратор Анастасія Оленченкова. Фото: Facebook

Художниця розповіла редакції «Бахмут IN.UA», що цей персонаж створювався для себе. Вона і подумати не могла, що «Salty» може хтось помітити. За її словами, чим більше про нього питають, тим більша в нього з’являється своя історія.

«Salty» — магічний герой, який живе у соляних шахтах Соледару. Персонаж дуже світлий, добрий, любить вишневі льодяники та розважати дітей за допомогою магії. Він має чарівний посох, що яскраво світиться біля великих покладів солі, і підказує шахтарям де слід працювати. Але коли «Salty» та всьому, що він любить загрожує небезпека, він здатен на неймовірні речі. У ньому більше сили, ніж здається на перший погляд», — додала Анастасія Оленченкова. 

Чарівний посох «Salty». Фото: Facebook anastasiia.ole

Дівчина поділилася, що з радістю погодилася долучитися до проєкту «Salty — талісман Соледара».

«Коли я опублікувала малюнок в соціальних мережах, мене помітили активісти Соледара та запропонували взяти участь у проєкті. Не вагаючись, я прийняла пропозицію. Я в захваті від можливості втілити свою дитячу мрію — побачити, як мої творіння втілюються в життя і стають відомими. Поки ми на стадії планування, та незабаром я почну працювати над серією ілюстрацій. Я впевнена, що зрештою «Salty» підкорить серця багатьох!» — переконана Анастасія Оленченкова.

Разом із «Salty» на листівках зобразять 13 пам’яток Соледара

В межах ініціативи планується серія ескізів, серед яких будуть зображення різних історичних періодів, зокрема наслідків воєнних дій на території міста. Також митці створять світлину, яка символізуватиме перемогу та відбудову Соледара.

Менеджер Міжнародного благодійного фонду «Ізоляція» Наталя Тищук повідомила нам, що до створення листівок долучаться всі учасники проєкту. Організатори планують використовувати їх для презентації міста. На кожній листівці зобразять «Salty», який уособлює місто.

«Фактично вийде, що всі учасники будуть залучені до створення листівок, які надрукують. Наклад яких (ред. листівок) буде розповсюджений партнерським організаціям та ГО Соледарської громади. Також активні учасники матимуть змогу їх отримати. В мережі, на сторінці фонду «Соляна фортеця», будуть оприлюднені результати по завершенню. Також планується на основі зображень створення стікерів для використання в мережах. Організатори планують в подальшому ці листівки використовувати як промо міста, так і для виставок, присвячених Сходу», — повідомила Наталя Тищук.

Наталя Тищук в офісі. Фото: «Ізоляція»

Наразі вже відомі локації, які зобразять на листівках. Так, шляхом голосування активісти, історики визначили 13 улюблених місць соледарців. До слова, спочатку запропонованих локацій було більше 30. 

Громада обрала наступні місця:

1. Шахта.
2. Шахта: підземний світ.    
3. Школа №13. Відновлення будівництва після війни.      
4. Спортивний комплекс із фонтаном, трояндами.   
5. Пагорби «Юрчина гора».    
6. Міський парк.
7. Вулиця міста. 
8. Храм.
9. Стадіон.
10. Провалля — солоні озера.
11. Станція «Сіль».
12. Зупинка, розмальована дітьми.
13. Зруйнований дитячий садок.

Зазначимо, серед локацій будуть і зображення місць, які закарбувались в пам’яті та ті, які торкнулися найболючішого. Наприклад, знівечений дитячий садок. 

Читайте також: Соледар — місто каштанів й абрикосів: волонтерка Тетяна Кваша розповіла про життя спочатку

Діти в проєкті

До слова, малеча також долучиться до проєкту. Діти Соледарської громади придумають вислови до кожної з локацій міста.

«Завданням для дітей буде дібрати влучний опис, вислів до локації від імені героя. У такий спосіб «Salty» розповідатиме про ці місця. Вийде набір листівок, як своєрідний комікс з розповідей «Salty». Малюватиме листівки художниця Оленченкова Анастасія, яка й створила «Salty», — додала Наталя Тищук.

Наразі дітей Соледарської громади, віком від 6 до 15 років, запрошують взяти участь у онлайн-зустрічі в межах проєкту «Salty — талісман Соледара». Захід відбудеться 7 травня. Деталі за посиланням: https://www.facebook.com/events/243315661517640/

Оцінювання дитячих робіт

Судді оберуть вдалі роботи дітей до кожної локації окремо. До складу журі конкурсу запрошені активісти та письменники, серед яких: 

• Галина Малик, 
• Ольга Деркачова, 
• Оксана Радушинська,
• Сашко Дерманський.

Олександр повідомив про загибель свого брата Олега Дерманського, який боронив Соледар, тому для нього це особлива місія.

Олег Дерманський, який захищав Соледар. Фото: надали організатори проєкту

«Попри важку втрату, ми цінуємо його рішення стосовно участі у складі журі. Завдячуємо кожному, хто віддає життя за збереження цілісності України, схиляємо голови над загиблими в цій війні», — зазначили організатори проєкту.

«Salty» підкорить серця мешканців Соледарської громади

Засновниця Благодійного фонду «Соляна фортеця» і керівниця проєкту «Salty — талісман Соледара» Тетяна Кваша повідомила редакції «Бахмут IN.UA», що мешканці громади одразу полюбили казкового героя «Salty».

«Ми разом із соледарськими активістами від початку повномасштабного вторгнення не втрачаємо звʼязок. Це постійні зустрічі, обговорення співпраці, генерація нових ідей та реалізація спільних проєктів. Тому одразу після появи в інтернеті інформації, що художниця намалювала казкового героя Солті, зʼявилось бачення, що саме цей герой має «жити» в Соледарі попри все. Ми одразу почали думати, як і де ми можемо його застосувати. Ми зрозуміли, що Солті може бути і на наших листівках, задля збереження нашої історії та відчуттів, які ми переживаємо саме зараз, настольгуючи за містом», — поділилася Тетяна Кваша.

Керівник проєкту «Salty — талісман Соледара» Тетяна Кваша. Фото: Facebook 

Вона розповіла, що активісти мають намір задіяти персонажа «Salty» у розмінуванні територій. 

«На одній з 13 листівок буде зображений зруйнований дитячий садок, відбиток цієї війни. Планується, що Солті буде задіяний в розмінуванні, і якщо в нас вийде, то він це зробить разом із Псом Патроном. Наразі ми звернулися до головного управління ДСНС України, щоб офіційно налагодити співпрацю щодо цієї ідеї», — додала Тетяна Кваша.

Організатори проєкту переконані, що соледарці згуртуються задля збереження історичної пам’яті, а «Salty» стане талісманом громади. Він подарує надію, збереже відчуття дому, тепла, історію міста та його жителів.

Фото: надала команда проєкту

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

• документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
• відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

• вид, тривалість і дати відпустки;
• дата і місце повернення;
• місце відпустки;
• підпис і печатка;
• особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• відпускний квиток встановленого зразка;
• витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

• у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
• у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

• написання власних назв;
• уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

• на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на YouTube-каналі Українського Радіо;
• у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!