У середині квітня відбулась презентація та перший онлайн-воркшоп у рамках проєкту «Salty — талісман Соледара». Цим займається команда проєкту Благодійного фонду «Соляна фортеця», яка прагне об’єднати краєзнавців, істориків та жителів Соледарської громади. Активісти планують спільними зусиллями створити листівки із зображеннями визначних місць рідного краю.

Реалізація проєкту

Зазначимо, що ініціатива «Salty — талісман Соледара» втілюється БФ «Соляна Фортеця» в рамках другої хвилі програми «ZMINA 2.0: Субгранти для культурних проєктів» фонду «Ізоляція» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Директор із розвитку фонду «Ізоляція» Михайло Глубокий повідомив редакції «Бахмут IN.UA», що в 2022 році планувалася реконструкція будинку культури в Соледарі, а також проведення там культурних, мистецьких та освітніх програм. Війна змінила плани, але нові культурні проєкти впроваджуються.

«На жаль, через збройну агресію російської федерації втілити оригінальний задум не вдалося, але ми домовились з представництвом Європейського Союзу, що перенаправимо все фінансування на підтримку населення, яке постраждало через війну. Власне, більшу частину коштів ми направили на допомогу громадам, але частку бюджету перенаправили також на створення нових культурних проєктів», — директор із розвитку фонду «Ізоляція».

Директор із розвитку фонду «Ізоляція» Михайло Глубокий. Фото: Facebook

Він додав, що ініціатива, яка спрямована на об’єднання людей та збереження історичної пам’яті ідеально підходить для програми фонду.

«Пріоритет — підтримка культурних ініціатив, які працюють з переселенцями та людьми, що постраждали через агресію росії. Також для нас важливо, щоб проєкти втілювались на території маленьких децентралізованих громад. Тому проєкт, націлений на роботу з людьми з Соледарської громади, що ставить собі за мету об’єднання людей, які були вимушені виїхати, а також збереження історичної пам’яті, ідеально підходить для пріоритетів нашої програми», — Михайло Глубокий.

За його словами, фонд «Ізоляція» виступає в ролі донора, а ідея та втілення проєкту «Salty — талісман Соледара» покладається на БФ «Соляна Фортеця».

«Представники команди БФ «Соляна Фортеця» подали заявку на підтримку, після чого вона пройшла через конкурс та оцінку від незалежних експертів. Після цього проєкт було відібрано для фінансування», — резюмував Михайло Глубокий.

Хто ж такий «Salty» і хто його створив?

«Salty» (Солті) — це казковий герой, який став талісманом Соледара. Цей образ вигадала художниця з Харкова Анастасія Оленченкова. Солті уособлює сіль, яку видобувають у Соледарі. За словами митця, ці малюнки вона створила не на замовлення, а просто від душі, бо черпає натхнення у простих речах.

Ось так виглядає казковий герой «Salty». Фото: Facebook anastasiia.ole

Анастасія Оленченкова — професійний дитячий ілюстратор, що з дитинства обожнювала мультики Дісней та Піксар. Наразі її основний напрямок в ілюстрації, пов’язаний із створенням цікавих персонажів та їх світів.

«Кожного року у жовтні для ілюстраторів всього світу починається місячний челендж, коли кожен день ми малюємо ілюстрації на певну тему. 17 жовтня була тема, яка звучала як salty — солоний. Я одразу вирішила, що намалюю «персонажа для нашої солі». Якраз перед тим за декілька місяців почалися бої за Соледар. Я хотіла це якось пов’язати, створити того, хто охороняє це місто та його сольові родовища. 

 

Я прагнула створити героя, який би втілив дух міста та був би стійким захисником своєї домівки і людей. Розглядаючи упаковку кам’яної солі «Артемсіль», я задумалась над тим, як би міг виглядати «Salty» та які властивості він може мати», — пояснила Анастасія Оленченкова.

Дитячий ілюстратор Анастасія Оленченкова. Фото: Facebook

Художниця розповіла редакції «Бахмут IN.UA», що цей персонаж створювався для себе. Вона і подумати не могла, що «Salty» може хтось помітити. За її словами, чим більше про нього питають, тим більша в нього з’являється своя історія.

«Salty» — магічний герой, який живе у соляних шахтах Соледару. Персонаж дуже світлий, добрий, любить вишневі льодяники та розважати дітей за допомогою магії. Він має чарівний посох, що яскраво світиться біля великих покладів солі, і підказує шахтарям де слід працювати. Але коли «Salty» та всьому, що він любить загрожує небезпека, він здатен на неймовірні речі. У ньому більше сили, ніж здається на перший погляд», — додала Анастасія Оленченкова. 

Чарівний посох «Salty». Фото: Facebook anastasiia.ole

Дівчина поділилася, що з радістю погодилася долучитися до проєкту «Salty — талісман Соледара».

«Коли я опублікувала малюнок в соціальних мережах, мене помітили активісти Соледара та запропонували взяти участь у проєкті. Не вагаючись, я прийняла пропозицію. Я в захваті від можливості втілити свою дитячу мрію — побачити, як мої творіння втілюються в життя і стають відомими. Поки ми на стадії планування, та незабаром я почну працювати над серією ілюстрацій. Я впевнена, що зрештою «Salty» підкорить серця багатьох!» — переконана Анастасія Оленченкова.

Разом із «Salty» на листівках зобразять 13 пам’яток Соледара

В межах ініціативи планується серія ескізів, серед яких будуть зображення різних історичних періодів, зокрема наслідків воєнних дій на території міста. Також митці створять світлину, яка символізуватиме перемогу та відбудову Соледара.

Менеджер Міжнародного благодійного фонду «Ізоляція» Наталя Тищук повідомила нам, що до створення листівок долучаться всі учасники проєкту. Організатори планують використовувати їх для презентації міста. На кожній листівці зобразять «Salty», який уособлює місто.

«Фактично вийде, що всі учасники будуть залучені до створення листівок, які надрукують. Наклад яких (ред. листівок) буде розповсюджений партнерським організаціям та ГО Соледарської громади. Також активні учасники матимуть змогу їх отримати. В мережі, на сторінці фонду «Соляна фортеця», будуть оприлюднені результати по завершенню. Також планується на основі зображень створення стікерів для використання в мережах. Організатори планують в подальшому ці листівки використовувати як промо міста, так і для виставок, присвячених Сходу», — повідомила Наталя Тищук.

Наталя Тищук в офісі. Фото: «Ізоляція»

Наразі вже відомі локації, які зобразять на листівках. Так, шляхом голосування активісти, історики визначили 13 улюблених місць соледарців. До слова, спочатку запропонованих локацій було більше 30. 

Громада обрала наступні місця:

1. Шахта.
2. Шахта: підземний світ.    
3. Школа №13. Відновлення будівництва після війни.      
4. Спортивний комплекс із фонтаном, трояндами.   
5. Пагорби «Юрчина гора».    
6. Міський парк.
7. Вулиця міста. 
8. Храм.
9. Стадіон.
10. Провалля — солоні озера.
11. Станція «Сіль».
12. Зупинка, розмальована дітьми.
13. Зруйнований дитячий садок.

Зазначимо, серед локацій будуть і зображення місць, які закарбувались в пам’яті та ті, які торкнулися найболючішого. Наприклад, знівечений дитячий садок. 

Читайте також: Соледар — місто каштанів й абрикосів: волонтерка Тетяна Кваша розповіла про життя спочатку

Діти в проєкті

До слова, малеча також долучиться до проєкту. Діти Соледарської громади придумають вислови до кожної з локацій міста.

«Завданням для дітей буде дібрати влучний опис, вислів до локації від імені героя. У такий спосіб «Salty» розповідатиме про ці місця. Вийде набір листівок, як своєрідний комікс з розповідей «Salty». Малюватиме листівки художниця Оленченкова Анастасія, яка й створила «Salty», — додала Наталя Тищук.

Наразі дітей Соледарської громади, віком від 6 до 15 років, запрошують взяти участь у онлайн-зустрічі в межах проєкту «Salty — талісман Соледара». Захід відбудеться 7 травня. Деталі за посиланням: https://www.facebook.com/events/243315661517640/

Оцінювання дитячих робіт

Судді оберуть вдалі роботи дітей до кожної локації окремо. До складу журі конкурсу запрошені активісти та письменники, серед яких: 

• Галина Малик, 
• Ольга Деркачова, 
• Оксана Радушинська,
• Сашко Дерманський.

Олександр повідомив про загибель свого брата Олега Дерманського, який боронив Соледар, тому для нього це особлива місія.

Олег Дерманський, який захищав Соледар. Фото: надали організатори проєкту

«Попри важку втрату, ми цінуємо його рішення стосовно участі у складі журі. Завдячуємо кожному, хто віддає життя за збереження цілісності України, схиляємо голови над загиблими в цій війні», — зазначили організатори проєкту.

«Salty» підкорить серця мешканців Соледарської громади

Засновниця Благодійного фонду «Соляна фортеця» і керівниця проєкту «Salty — талісман Соледара» Тетяна Кваша повідомила редакції «Бахмут IN.UA», що мешканці громади одразу полюбили казкового героя «Salty».

«Ми разом із соледарськими активістами від початку повномасштабного вторгнення не втрачаємо звʼязок. Це постійні зустрічі, обговорення співпраці, генерація нових ідей та реалізація спільних проєктів. Тому одразу після появи в інтернеті інформації, що художниця намалювала казкового героя Солті, зʼявилось бачення, що саме цей герой має «жити» в Соледарі попри все. Ми одразу почали думати, як і де ми можемо його застосувати. Ми зрозуміли, що Солті може бути і на наших листівках, задля збереження нашої історії та відчуттів, які ми переживаємо саме зараз, настольгуючи за містом», — поділилася Тетяна Кваша.

Керівник проєкту «Salty — талісман Соледара» Тетяна Кваша. Фото: Facebook 

Вона розповіла, що активісти мають намір задіяти персонажа «Salty» у розмінуванні територій. 

«На одній з 13 листівок буде зображений зруйнований дитячий садок, відбиток цієї війни. Планується, що Солті буде задіяний в розмінуванні, і якщо в нас вийде, то він це зробить разом із Псом Патроном. Наразі ми звернулися до головного управління ДСНС України, щоб офіційно налагодити співпрацю щодо цієї ідеї», — додала Тетяна Кваша.

Організатори проєкту переконані, що соледарці згуртуються задля збереження історичної пам’яті, а «Salty» стане талісманом громади. Він подарує надію, збереже відчуття дому, тепла, історію міста та його жителів.

Фото: надала команда проєкту

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!