Тікаючи від війни вже вдруге, донеччанка Людмила Юркова евакуювалася в село Яснозір’я, за 50 кілометрів від Черкас. Сюди її запросила давня подруга. У громаді мешкає понад три тисячі людей. Раніше в Краматорську родина з Донецька мала власну сироварню, де виготовляли авторський сир, обладнання вдалося вивезти частково. Також пані Людмила ще має швейний розряд. У родини була надія, що все швидко закінчиться й вони зможуть повернутися додому. Але на Донеччині досі надто небезпечно, тому вирішили діяти там де знаходяться зараз.

Як вдалося об’єднати громаду і допомогти переселенцям Людмила Юркова розповіла редакції «Бахмут. IN.UA».

Крок 1 — знайти спільну проблему

«Ми приїхали сюди, не знали, що робити. Так склалося, що ми почали співпрацювати із організацією Help Ukraine 22 “Операція Паляниця”, вони дуже активно допомагали Україні. У селі Яснозір’я дуже добрі люди, вони намагаються допомогати всім, але є така проблема, що переселенців селили у будинки, де давно ніхто не жив. У таких оселях часто немає води в домі, або туалет знаходиться на вулиці», — пояснює Людмила.

Тоді жінка вирішила допомогти вирішити побутові проблеми не тільки собі, але ще 300 переселенцям. Ці перші спільні дії об’єднали людей і надали віри в себе.

Крок 2 — знайти однодумців та співпрацювати із ГО й владою

Жінки опановують шиття. Фото: архів Людмили Юркової

Допомогти організувати зручний побут викликалася Help Ukraine 22, а сільська рада Яснозір’я надала приміщення для ВПО. 

«Просто прийшли в сільську раду, сказали, що нам потрібно приміщення, нам показали те, що могли надати в користування. В цьому приміщенні ми зробили ремонт, закупили пральні машинки, оснастили необхідним й почали працювати», — пояснює Людмила.

Туди закупили пральні машинки, щоб люди могли спростити побут, сім’я Юркових варила й роздавала безплатний сир, й на додачу згодом влаштували курси шиття для жінок-переселенок.

Крок 3 — якщо маєш більше досвіду у проблемі, підтримай того, хто немає

Навчання швейній справі. Фото: архів Людмили Юркової

Людмила Юркова згадує, що багато людей, які приїжджали в село з досвідом втрачання дому й всього, що було рідне стикалися вперше.

«Ми вже вміємо адаптуватися, допомагали зустрічати людей, прибирали оселі, підтримували. Це схоже на вакцину, ми вперше втратили дім в 2014 році, це було дуже важко, а вдруге в 2022 ми вже знали що це таке, були більш загартовані», — розмірковує ініціаторка соціальних проєктів в Яснозір’ї.

Подібні проєкти для громади були в новинку, згадує жінку. Однак, переселенцям такі ініціативи значно покращили життя, людей навіть не потрібно було мотивувати, щоб вони відвідували осередок.

Крок 4 — не боятися ділитися своїм досвідом

Люди вчаться варити сир. Фото: архів Людмили Юркової

Не всі можуть щиро поділитися секретами чи лайфхаками своєї справи, в хід йде конкуренція, однак Людмила впевнена, що викладаючи для людей важливо ділитися своїми досягненнями.

Ось так вчилися готувати молочні делікатеси. Фото: архів Людмили Юркової

«Ми все робили безкоштовно, коли ти пропонуєш людині просто прийти до перукаря й зробити зачіску, замість того, щоб чекати місяць в черзі. До нас можна було прийти попрати, нікого не треба було запрошувати, всі самі хотіли. Ті, хто прожили те саме, вони підтримують одне одного. Не всі люди розуміють, як це залишити свій дім, залишитися без нічого й просто поїхати», — каже Людмила Юркова.

Дегустація продукції. Фото: архів Людмили Юркової

Крок 5 — організувати цікаве й корисне навчання для людей

Жінка організувала в Черкасах три напрямки тренінгів: це вивчення перукарської справи, основи сироваріння та швейна справа. Люди могли опанувати цікаві для них напрямки й, можливо навіть знайти нове хобі, або ідею для власної справи.

Ось так вчилися робити стрижки.Фото: архів Людмили Юркової

 

Сироварінню й швейній справі навчали Людмила з чоловіком, які в цьому є фахівцями,  а от перукарству подруга героїні пані Світлана, яка евакуювалася з Лиману. Жінка професійна перукарка, але поділилася своїми знаннями із людьми безкоштовно.

Пухнастик зроблений жінками. Фото: архів Людмили Юркової

Також бахмутянка Наталя Ткаченко навчила переселенок робити власними руками унікальні в’язані іграшки. Зараз вироби створені жінками, в основному це в’язані котики, можуть придбати іноземці на сайті. Одна авторська іграшка коштує 250 доларів, за ці кошти людина купляє ексклюзивний виріб та одночасно підтримує жінок України, які покинули свої будинки через війну.

Крок 6 — зафіксувати успіх 

Після навчання у Черкасах чимало людей змогли адаптуватися, зрозуміти куди їм рухатися в житті, що робити, або знайшли нову роботу, й тепер можуть заробляти на життя. Такі речі потрібно фіксувати, в майбутньому вони допоможуть отримати грантові кошти для проєктів або зацікавити потенційних донорів. Змінити свою громаду, у якій ви тимчасово живете — можливо, це не тільки допоможе Вам, але й іншим людям, які мають схожу проблему. Потрібно не боятися комунікувати з місцевою владою, великими або маленькими ГО й звісно, що шукати однодумців, які бачать ту ж проблему, як й ви.

Фото: «Бахмут. IN.UA».

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

4 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується труднощами: гроші можуть надходити із запізненням або не нараховуватися взагалі.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати під час лікування після поранення

У період перебування на стаціонарному лікуванні за військовослужбовцем повністю зберігається його заробітна плата. Розмір цього грошового забезпечення відповідає тій посаді, яку захисник обіймав до моменту отримання травми.

Важливим аспектом є те, що термін лікування за межами України також вважається безперервним. Це правило діє навіть під час транспортування пацієнта та проходження подальших етапів реабілітації за кордоном. Якщо виникає необхідність продовжити виплати, чинне законодавство дозволяє проводити медичний огляд військового дистанційно.

Коли виплачують 100 тисяч гривень додаткової винагороди

Додаткова винагорода у розмірі 100 тисяч гривень щомісяця передбачена виключно для тих військових, які зазнали поранень безпосередньо внаслідок виконання бойових завдань.

Ці кошти нараховуються у таких випадках:

• під час перебування на стаціонарному лікуванні в медичних закладах (включно із закордонними шпиталями);
• у період перебування у відпустці для лікування, але виключно за умови тяжкого поранення. Якщо за висновком Військово-лікарської комісії (ВЛК) травма класифікується як легка або середньої тяжкості, додаткові виплати на час відпустки припиняються.

Ключовим документом для нарахування цих коштів є довідка про обставини поранення (форма №5). У ній обов’язково має бути зафіксовано, що травму отримано саме під час захисту України, військовослужбовець був у засобах індивідуального захисту, не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, не вчиняв кримінального правопорушення та не завдавав собі шкоди навмисно. Порушення будь-якої з цих умов є підставою для відмови у виплаті.

Одноразова грошова допомога: розміри у 2026 році

Окрім щомісячних виплат, держава передбачає одноразову грошовую допомогу (ОГД) для військових, які внаслідок поранення частково втратили працездатність або отримали інвалідність. Станом на 2026 рік законодавством встановлені такі розміри ОГД залежно від групи інвалідності:

• I група інвалідності — 1 331 200 гривень;
• II група інвалідності — 998 400 гривень;
• III група інвалідності — 832 000 гривень.

Чому можуть відмовити у виплатах: найпоширеніші причини

Бюрократичні помилки або відсутність повного пакета документів часто стають на заваді отриманню коштів. Основні причини відмови включають:

• відсутність довідки форми №5 або документів, що підтверджують факт перебування на стаціонарному лікуванні;
• розбіжності в обставинах травми;
• некоректний висновок ВЛК;
• службова недбалість командира військової частини під час оформлення наказів.

Варто пам’ятати, що ВЛК не має юридичного права встановлювати зв’язок між пораненням (навіть якщо це очевидне мінно-вибухове поранення чи контузія) та виконанням бойових обов’язків без наявності довідки форми №5 від командування.

Що робити та куди звертатися, якщо виплат немає

Якщо військова частина відмовляється нараховувати належні кошти, першим кроком має стати з’ясування конкретної причини такої відмови. Необхідно перевірити наявність усіх медичних довідок та наказів.

Далі слід написати офіційний рапорт на ім’я свого командира з вимогою переглянути рішення та включити військовослужбовця до наказу про виплату додаткової винагороди. До рапорту обов’язково додається копія довідки про поранення.

У разі ігнорування рапорту або безпідставної відмови, захисникам радять звертатися до військових юристів або на офіційні урядові лінії для захисту своїх прав:

• гаряча лінія Міністерства оборони України: 1512 або 0 800 500 442;
• гаряча лінія системи Безоплатної правничої допомоги (БПД): 0 800 213 103.

Читайте також:

Як звернутися до військового омбудсмана у 2026 році: контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!