Тікаючи від війни вже вдруге, донеччанка Людмила Юркова евакуювалася в село Яснозір’я, за 50 кілометрів від Черкас. Сюди її запросила давня подруга. У громаді мешкає понад три тисячі людей. Раніше в Краматорську родина з Донецька мала власну сироварню, де виготовляли авторський сир, обладнання вдалося вивезти частково. Також пані Людмила ще має швейний розряд. У родини була надія, що все швидко закінчиться й вони зможуть повернутися додому. Але на Донеччині досі надто небезпечно, тому вирішили діяти там де знаходяться зараз.

Як вдалося об’єднати громаду і допомогти переселенцям Людмила Юркова розповіла редакції «Бахмут. IN.UA».

Крок 1 — знайти спільну проблему

«Ми приїхали сюди, не знали, що робити. Так склалося, що ми почали співпрацювати із організацією Help Ukraine 22 “Операція Паляниця”, вони дуже активно допомагали Україні. У селі Яснозір’я дуже добрі люди, вони намагаються допомогати всім, але є така проблема, що переселенців селили у будинки, де давно ніхто не жив. У таких оселях часто немає води в домі, або туалет знаходиться на вулиці», — пояснює Людмила.

Тоді жінка вирішила допомогти вирішити побутові проблеми не тільки собі, але ще 300 переселенцям. Ці перші спільні дії об’єднали людей і надали віри в себе.

Крок 2 — знайти однодумців та співпрацювати із ГО й владою

Жінки опановують шиття. Фото: архів Людмили Юркової

Допомогти організувати зручний побут викликалася Help Ukraine 22, а сільська рада Яснозір’я надала приміщення для ВПО. 

«Просто прийшли в сільську раду, сказали, що нам потрібно приміщення, нам показали те, що могли надати в користування. В цьому приміщенні ми зробили ремонт, закупили пральні машинки, оснастили необхідним й почали працювати», — пояснює Людмила.

Туди закупили пральні машинки, щоб люди могли спростити побут, сім’я Юркових варила й роздавала безплатний сир, й на додачу згодом влаштували курси шиття для жінок-переселенок.

Крок 3 — якщо маєш більше досвіду у проблемі, підтримай того, хто немає

Навчання швейній справі. Фото: архів Людмили Юркової

Людмила Юркова згадує, що багато людей, які приїжджали в село з досвідом втрачання дому й всього, що було рідне стикалися вперше.

«Ми вже вміємо адаптуватися, допомагали зустрічати людей, прибирали оселі, підтримували. Це схоже на вакцину, ми вперше втратили дім в 2014 році, це було дуже важко, а вдруге в 2022 ми вже знали що це таке, були більш загартовані», — розмірковує ініціаторка соціальних проєктів в Яснозір’ї.

Подібні проєкти для громади були в новинку, згадує жінку. Однак, переселенцям такі ініціативи значно покращили життя, людей навіть не потрібно було мотивувати, щоб вони відвідували осередок.

Крок 4 — не боятися ділитися своїм досвідом

Люди вчаться варити сир. Фото: архів Людмили Юркової

Не всі можуть щиро поділитися секретами чи лайфхаками своєї справи, в хід йде конкуренція, однак Людмила впевнена, що викладаючи для людей важливо ділитися своїми досягненнями.

Ось так вчилися готувати молочні делікатеси. Фото: архів Людмили Юркової

«Ми все робили безкоштовно, коли ти пропонуєш людині просто прийти до перукаря й зробити зачіску, замість того, щоб чекати місяць в черзі. До нас можна було прийти попрати, нікого не треба було запрошувати, всі самі хотіли. Ті, хто прожили те саме, вони підтримують одне одного. Не всі люди розуміють, як це залишити свій дім, залишитися без нічого й просто поїхати», — каже Людмила Юркова.

Дегустація продукції. Фото: архів Людмили Юркової

Крок 5 — організувати цікаве й корисне навчання для людей

Жінка організувала в Черкасах три напрямки тренінгів: це вивчення перукарської справи, основи сироваріння та швейна справа. Люди могли опанувати цікаві для них напрямки й, можливо навіть знайти нове хобі, або ідею для власної справи.

Ось так вчилися робити стрижки.Фото: архів Людмили Юркової

 

Сироварінню й швейній справі навчали Людмила з чоловіком, які в цьому є фахівцями,  а от перукарству подруга героїні пані Світлана, яка евакуювалася з Лиману. Жінка професійна перукарка, але поділилася своїми знаннями із людьми безкоштовно.

Пухнастик зроблений жінками. Фото: архів Людмили Юркової

Також бахмутянка Наталя Ткаченко навчила переселенок робити власними руками унікальні в’язані іграшки. Зараз вироби створені жінками, в основному це в’язані котики, можуть придбати іноземці на сайті. Одна авторська іграшка коштує 250 доларів, за ці кошти людина купляє ексклюзивний виріб та одночасно підтримує жінок України, які покинули свої будинки через війну.

Крок 6 — зафіксувати успіх 

Після навчання у Черкасах чимало людей змогли адаптуватися, зрозуміти куди їм рухатися в житті, що робити, або знайшли нову роботу, й тепер можуть заробляти на життя. Такі речі потрібно фіксувати, в майбутньому вони допоможуть отримати грантові кошти для проєктів або зацікавити потенційних донорів. Змінити свою громаду, у якій ви тимчасово живете — можливо, це не тільки допоможе Вам, але й іншим людям, які мають схожу проблему. Потрібно не боятися комунікувати з місцевою владою, великими або маленькими ГО й звісно, що шукати однодумців, які бачать ту ж проблему, як й ви.

Фото: «Бахмут. IN.UA».

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!