Тікаючи від війни вже вдруге, донеччанка Людмила Юркова евакуювалася в село Яснозір’я, за 50 кілометрів від Черкас. Сюди її запросила давня подруга. У громаді мешкає понад три тисячі людей. Раніше в Краматорську родина з Донецька мала власну сироварню, де виготовляли авторський сир, обладнання вдалося вивезти частково. Також пані Людмила ще має швейний розряд. У родини була надія, що все швидко закінчиться й вони зможуть повернутися додому. Але на Донеччині досі надто небезпечно, тому вирішили діяти там де знаходяться зараз.

Як вдалося об’єднати громаду і допомогти переселенцям Людмила Юркова розповіла редакції «Бахмут. IN.UA».

Крок 1 — знайти спільну проблему

«Ми приїхали сюди, не знали, що робити. Так склалося, що ми почали співпрацювати із організацією Help Ukraine 22 “Операція Паляниця”, вони дуже активно допомагали Україні. У селі Яснозір’я дуже добрі люди, вони намагаються допомогати всім, але є така проблема, що переселенців селили у будинки, де давно ніхто не жив. У таких оселях часто немає води в домі, або туалет знаходиться на вулиці», — пояснює Людмила.

Тоді жінка вирішила допомогти вирішити побутові проблеми не тільки собі, але ще 300 переселенцям. Ці перші спільні дії об’єднали людей і надали віри в себе.

Крок 2 — знайти однодумців та співпрацювати із ГО й владою

Жінки опановують шиття. Фото: архів Людмили Юркової

Допомогти організувати зручний побут викликалася Help Ukraine 22, а сільська рада Яснозір’я надала приміщення для ВПО. 

«Просто прийшли в сільську раду, сказали, що нам потрібно приміщення, нам показали те, що могли надати в користування. В цьому приміщенні ми зробили ремонт, закупили пральні машинки, оснастили необхідним й почали працювати», — пояснює Людмила.

Туди закупили пральні машинки, щоб люди могли спростити побут, сім’я Юркових варила й роздавала безплатний сир, й на додачу згодом влаштували курси шиття для жінок-переселенок.

Крок 3 — якщо маєш більше досвіду у проблемі, підтримай того, хто немає

Навчання швейній справі. Фото: архів Людмили Юркової

Людмила Юркова згадує, що багато людей, які приїжджали в село з досвідом втрачання дому й всього, що було рідне стикалися вперше.

«Ми вже вміємо адаптуватися, допомагали зустрічати людей, прибирали оселі, підтримували. Це схоже на вакцину, ми вперше втратили дім в 2014 році, це було дуже важко, а вдруге в 2022 ми вже знали що це таке, були більш загартовані», — розмірковує ініціаторка соціальних проєктів в Яснозір’ї.

Подібні проєкти для громади були в новинку, згадує жінку. Однак, переселенцям такі ініціативи значно покращили життя, людей навіть не потрібно було мотивувати, щоб вони відвідували осередок.

Крок 4 — не боятися ділитися своїм досвідом

Люди вчаться варити сир. Фото: архів Людмили Юркової

Не всі можуть щиро поділитися секретами чи лайфхаками своєї справи, в хід йде конкуренція, однак Людмила впевнена, що викладаючи для людей важливо ділитися своїми досягненнями.

Ось так вчилися готувати молочні делікатеси. Фото: архів Людмили Юркової

«Ми все робили безкоштовно, коли ти пропонуєш людині просто прийти до перукаря й зробити зачіску, замість того, щоб чекати місяць в черзі. До нас можна було прийти попрати, нікого не треба було запрошувати, всі самі хотіли. Ті, хто прожили те саме, вони підтримують одне одного. Не всі люди розуміють, як це залишити свій дім, залишитися без нічого й просто поїхати», — каже Людмила Юркова.

Дегустація продукції. Фото: архів Людмили Юркової

Крок 5 — організувати цікаве й корисне навчання для людей

Жінка організувала в Черкасах три напрямки тренінгів: це вивчення перукарської справи, основи сироваріння та швейна справа. Люди могли опанувати цікаві для них напрямки й, можливо навіть знайти нове хобі, або ідею для власної справи.

Ось так вчилися робити стрижки.Фото: архів Людмили Юркової

 

Сироварінню й швейній справі навчали Людмила з чоловіком, які в цьому є фахівцями,  а от перукарству подруга героїні пані Світлана, яка евакуювалася з Лиману. Жінка професійна перукарка, але поділилася своїми знаннями із людьми безкоштовно.

Пухнастик зроблений жінками. Фото: архів Людмили Юркової

Також бахмутянка Наталя Ткаченко навчила переселенок робити власними руками унікальні в’язані іграшки. Зараз вироби створені жінками, в основному це в’язані котики, можуть придбати іноземці на сайті. Одна авторська іграшка коштує 250 доларів, за ці кошти людина купляє ексклюзивний виріб та одночасно підтримує жінок України, які покинули свої будинки через війну.

Крок 6 — зафіксувати успіх 

Після навчання у Черкасах чимало людей змогли адаптуватися, зрозуміти куди їм рухатися в житті, що робити, або знайшли нову роботу, й тепер можуть заробляти на життя. Такі речі потрібно фіксувати, в майбутньому вони допоможуть отримати грантові кошти для проєктів або зацікавити потенційних донорів. Змінити свою громаду, у якій ви тимчасово живете — можливо, це не тільки допоможе Вам, але й іншим людям, які мають схожу проблему. Потрібно не боятися комунікувати з місцевою владою, великими або маленькими ГО й звісно, що шукати однодумців, які бачать ту ж проблему, як й ви.

Фото: «Бахмут. IN.UA».

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Право на вихід на пенсію у 2026 році залежить від віку та кількості страхового стажу. В Україні діють різні вимоги до стажу для виходу на пенсію у 60, 63 або 65 років.

Детальніше про те, як вийти на пенсію та який трудовий стаж потрібен у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Вихід на пенсію у 2026 році: умови та страховий стаж

Коли людина може вийти на пенсію, визначається кількістю років, протягом яких вона офіційно працювала та сплачувала страхові внески. Цей період називається страховим стажем.

Згідно з чинним законодавством, у 2026 році право на пенсію мають українці, які досягли 65-річного віку та мають необхідний страховий стаж. Для цієї категорії громадян розмір пенсії не може бути меншим за визначений мінімум, який щорічно переглядається та залежить від мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 2018 року мінімальна пенсія для осіб віком 65 років встановлена на рівні 40% від мінімальної заробітної плати, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За умови мінімальної зарплати 8 647 гривні мінімальна пенсія для непрацюючого пенсіонера зі стажем 30–35 років становить не менше 3 458,80 гривні.

Вийти на пенсію у 2026 році можна і раніше, ніж у 65 років, за наявності більшого страхового стажу. Для виходу на пенсію у 60 років необхідно мати щонайменше 33 роки стажу. У 63 роки достатньо не менше 23 років страхового стажу. У 65 років право на пенсію мають особи, які накопичили щонайменше 15 років стажу.

Якщо особа досягла пенсійного віку у 2025 році, але оформлює пенсію у 2026-му, для призначення виплат знадобиться на один рік менше страхового стажу. При цьому враховуються вимоги, чинні на момент звернення за пенсією.

Страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами. Окремі категорії громадян, які працювали на шкідливих або важких виробництвах чи мають значний стаж у певних галузях, можуть скористатися правом пільгового виходу на пенсію.

Читайте також:

Податкова знижка на освіту в Україні: як повернути кошти за навчання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Подружжя, яке під час реєстрації шлюбу вирішило зберегти дошлюбні прізвища, має право змінити своє рішення навіть через роки спільного життя. Законодавство України передбачає чітку процедуру такої зміни.

Про це повідомили в Міністерстві юстиції України.

Чи можна змінити дошлюбне прізвище після реєстрації шлюбу

Відповідно до статті 35 Сімейного кодексу України, під час реєстрації шлюбу наречені самостійно визначають, яке прізвище матимуть у шлюбі. Вони можуть обрати спільне прізвище одного з подружжя, залишити кожному своє дошлюбне або приєднати прізвище чоловіка чи дружини до власного. Закон також дозволяє подвійне прізвище, але складення більше ніж двох прізвищ не допускається, за винятком окремих національних звичаїв.

Збереження дошлюбних прізвищ під час укладення шлюбу не обмежує право подружжя змінити своє рішення пізніше. Згідно зі статтею 53 Сімейного кодексу, чоловік або дружина можуть у будь-який час подати заяву про обрання спільного прізвища чи про приєднання прізвища другого з подружжя.

Куди подавати заяву

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису про шлюб. Також звернутися можна до центру надання адміністративних послуг або до дипломатичних і консульських установ України. В умовах воєнного стану дозволено звернення до будь-якого відділу ДРАЦС на підконтрольній Україні території.

Після внесення змін орган державної реєстрації актів цивільного стану видає нове свідоцтво про шлюб.

Які документи потрібні

Для того, щоб змінити дошлюбне прізвище через роки шлюбу, потрібно надати:

• заяву встановленої форми. Вона повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання. Якщо заявник не володіє державною мовою, заява може бути складена іншою особою в присутності перекладача та підписана заявником, про що на ній робиться відповідний запис;
• паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника. У разі подання заяви громадянином України, який постійно проживає за кордоном, пред’являється паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• свідоцтво про шлюб.
• інші документи, необхідні для розгляду заяви та розв’язання питання по суті.

Строк розгляду

Питання про зміну прізвища розглядається у строк до трьох місяців з дня подання заяви. За наявності поважних причин цей термін може бути продовжений, але не більше ніж ще на три місяці.

Читайте також:

В Україні збільшилася вартість оформлення паспортних документів: як саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!