Тікаючи від війни вже вдруге, донеччанка Людмила Юркова евакуювалася в село Яснозір’я, за 50 кілометрів від Черкас. Сюди її запросила давня подруга. У громаді мешкає понад три тисячі людей. Раніше в Краматорську родина з Донецька мала власну сироварню, де виготовляли авторський сир, обладнання вдалося вивезти частково. Також пані Людмила ще має швейний розряд. У родини була надія, що все швидко закінчиться й вони зможуть повернутися додому. Але на Донеччині досі надто небезпечно, тому вирішили діяти там де знаходяться зараз.

Як вдалося об’єднати громаду і допомогти переселенцям Людмила Юркова розповіла редакції «Бахмут. IN.UA».

Крок 1 — знайти спільну проблему

«Ми приїхали сюди, не знали, що робити. Так склалося, що ми почали співпрацювати із організацією Help Ukraine 22 “Операція Паляниця”, вони дуже активно допомагали Україні. У селі Яснозір’я дуже добрі люди, вони намагаються допомогати всім, але є така проблема, що переселенців селили у будинки, де давно ніхто не жив. У таких оселях часто немає води в домі, або туалет знаходиться на вулиці», — пояснює Людмила.

Тоді жінка вирішила допомогти вирішити побутові проблеми не тільки собі, але ще 300 переселенцям. Ці перші спільні дії об’єднали людей і надали віри в себе.

Крок 2 — знайти однодумців та співпрацювати із ГО й владою

Жінки опановують шиття. Фото: архів Людмили Юркової

Допомогти організувати зручний побут викликалася Help Ukraine 22, а сільська рада Яснозір’я надала приміщення для ВПО. 

«Просто прийшли в сільську раду, сказали, що нам потрібно приміщення, нам показали те, що могли надати в користування. В цьому приміщенні ми зробили ремонт, закупили пральні машинки, оснастили необхідним й почали працювати», — пояснює Людмила.

Туди закупили пральні машинки, щоб люди могли спростити побут, сім’я Юркових варила й роздавала безплатний сир, й на додачу згодом влаштували курси шиття для жінок-переселенок.

Крок 3 — якщо маєш більше досвіду у проблемі, підтримай того, хто немає

Навчання швейній справі. Фото: архів Людмили Юркової

Людмила Юркова згадує, що багато людей, які приїжджали в село з досвідом втрачання дому й всього, що було рідне стикалися вперше.

«Ми вже вміємо адаптуватися, допомагали зустрічати людей, прибирали оселі, підтримували. Це схоже на вакцину, ми вперше втратили дім в 2014 році, це було дуже важко, а вдруге в 2022 ми вже знали що це таке, були більш загартовані», — розмірковує ініціаторка соціальних проєктів в Яснозір’ї.

Подібні проєкти для громади були в новинку, згадує жінку. Однак, переселенцям такі ініціативи значно покращили життя, людей навіть не потрібно було мотивувати, щоб вони відвідували осередок.

Крок 4 — не боятися ділитися своїм досвідом

Люди вчаться варити сир. Фото: архів Людмили Юркової

Не всі можуть щиро поділитися секретами чи лайфхаками своєї справи, в хід йде конкуренція, однак Людмила впевнена, що викладаючи для людей важливо ділитися своїми досягненнями.

Ось так вчилися готувати молочні делікатеси. Фото: архів Людмили Юркової

«Ми все робили безкоштовно, коли ти пропонуєш людині просто прийти до перукаря й зробити зачіску, замість того, щоб чекати місяць в черзі. До нас можна було прийти попрати, нікого не треба було запрошувати, всі самі хотіли. Ті, хто прожили те саме, вони підтримують одне одного. Не всі люди розуміють, як це залишити свій дім, залишитися без нічого й просто поїхати», — каже Людмила Юркова.

Дегустація продукції. Фото: архів Людмили Юркової

Крок 5 — організувати цікаве й корисне навчання для людей

Жінка організувала в Черкасах три напрямки тренінгів: це вивчення перукарської справи, основи сироваріння та швейна справа. Люди могли опанувати цікаві для них напрямки й, можливо навіть знайти нове хобі, або ідею для власної справи.

Ось так вчилися робити стрижки.Фото: архів Людмили Юркової

 

Сироварінню й швейній справі навчали Людмила з чоловіком, які в цьому є фахівцями,  а от перукарству подруга героїні пані Світлана, яка евакуювалася з Лиману. Жінка професійна перукарка, але поділилася своїми знаннями із людьми безкоштовно.

Пухнастик зроблений жінками. Фото: архів Людмили Юркової

Також бахмутянка Наталя Ткаченко навчила переселенок робити власними руками унікальні в’язані іграшки. Зараз вироби створені жінками, в основному це в’язані котики, можуть придбати іноземці на сайті. Одна авторська іграшка коштує 250 доларів, за ці кошти людина купляє ексклюзивний виріб та одночасно підтримує жінок України, які покинули свої будинки через війну.

Крок 6 — зафіксувати успіх 

Після навчання у Черкасах чимало людей змогли адаптуватися, зрозуміти куди їм рухатися в житті, що робити, або знайшли нову роботу, й тепер можуть заробляти на життя. Такі речі потрібно фіксувати, в майбутньому вони допоможуть отримати грантові кошти для проєктів або зацікавити потенційних донорів. Змінити свою громаду, у якій ви тимчасово живете — можливо, це не тільки допоможе Вам, але й іншим людям, які мають схожу проблему. Потрібно не боятися комунікувати з місцевою владою, великими або маленькими ГО й звісно, що шукати однодумців, які бачать ту ж проблему, як й ви.

Фото: «Бахмут. IN.UA».

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!