Бахмутський центр професійно-технічної освіти евакуювався до Рівненської області. Наразі колектив разом з обладнанням розмістився у приміщенні діючої поліклініки селища міського типу Гоща. З наступного навчального року тут відкриються навчальні класи і гуртожиток. На сьогодні в закладі навчаються в змішаній формі більше 400 дітей зі всієї України. Вони здобувають різні робітничі професії: швачки, слюсаря, механіка, кухаря тощо.

Директор Державного навчального закладу «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» Ігор Гаєвий розповів редакції «Бахмут IN.UA» про підготовку училища до нового навчального року.

Ремонт у приміщеннях

«Наш науково-практичний центр переїхав сюди у жовтні минулого року, оскільки підійшли запропоновані умови на Рівненщині. Ми одразу встановили обладнання. Тут працюють наші швачки. Також з минулого року у нас працюють класи автослюсарів. Незабаром поліклініка завершить переїзд у будівлю потужної Гощанської лікарні. Там для медиків вже готують нові кабінети. А ми тим часом продовжуємо ремонт і облаштовуємо приміщення для своїх потреб, — розповів Ігор Гаєвий.

Він повідомив, що на другому поверсі відкриється гуртожиток для переселенців, на першому поверсі — класи для теоретичного і практичного навчання, комп’ютерний кабінет, кімната позакласної роботи та відпочинку. Підвал буде і укриттям і навчальним простором.

Так виглядає станом на сьогодні підвальне приміщення, де буде лабораторія кухарів. Фото надав Ігор Гаєвий

Так виглядає станом на сьогодні підвальне приміщення, де буде лабораторія кухарів. Фото надав Ігор Гаєвий

«Без укриття ніхто дозвіл на відкриття закладу не дасть. Також у приміщенні, де зараз йде ремонт, буде учбове кафе, майстерня, лабораторія кухарів. З цим нам допомагають місцеві підприємці. В учбовому кафе будемо об’єднувати теоретичну підготовку і виробниче навчання. Одразу з практикою для швачок і кухарів», — розповів Ігор Гаєвий.

Ремонтні роботи у гуртожитку. Фото надав Ігор Гаєвий

Ремонтні роботи у гуртожитку. Фото надав Ігор Гаєвий

За словами директора, з фінансуванням допомагає місцева громада та Донецька облдержадміністрація.

«Всі ці приміщення поліклініки належать Гощанській громаді Рівненської області. Ми їх використовуємо згідно договорів оренди. Комунальні послуги сплачує Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації. Ремонт приміщень відбувається за кошти як Гощанської громади, яка нам допомагає, так і за кошти департамента освіти і науки», — повідомив очільник закладу.

Голова Гощанської громади Микола Панчук та директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти Ігор Гаєвий. Фото надав Ігор Гаєвий

Навчально-виробнича практика

Під час навчання та виробничої практики майбутні швачки підтримують українських захисників, співпрацюючи з релокованим із Харківщини підприємством.

«Наші швачки використовують приміщення, які орендують підприємці з Харкова. У цьому приміщенні залишилось ще доробити трошки клас теоретичної підготовки. Тобто ми використовуємо приміщення, не тільки для свого навчання, а для того, щоб наші здобувачі освіти, майстри брали участь у виконанні замовлення для Збройних сил України», — додав Ігор Гаєвий.

Цех швачок. Фото надав Ігор Гаєвий

Цех швачок. Фото надав Ігор Гаєвий

Продукція швачок для ЗСУ. Фото надав Ігор Гаєвий

Місцеві фермери і підприємці також допомагають з практичною підготовкою. Вони згодні брати учнів закладу на практику. За словами директора, вже підписуються договори з аграрними підприємствами на проведення весняних, літніх практик для автослюсарів і зварників.

Клас для слюсарів. Фото надав Ігор Гаєвий

Клас для зварників. Фото надав Ігор Гаєвий

Плани на новий навчальний рік

Пан Ігор нагадав, що здобувачі освіти в Бахмутському центрі професійно-технічної освіти набираються після 9-го або 11-го класу. Наразі пріоритет надається вимушеним переселенцям, але місцеві діти теж зможуть навчатися в центрі.

«Можливо, цього року ми наберемо більше переселенців. Підтримуємо зв’язки з нашим представництвом у різних містах України. Є в нас і в Рівному представники Бахмутської громади, і в Києві. Будемо першочергово звертати увагу на наших дітей. До того, ж у Бахмуті у нас були інклюзивні групи. Тут такі класи сформуємо з представників Донецької області. Місцеві діти також будуть вступати в залежності від кількості замовлення. Скільки зможемо, стільки і будемо набирати», — пояснив директор.

За його словами, минулого року вдалося набрати близько 200 студентів з Донецької області. Тоді набір на всі спеціальності виконали повністю.

«Зараз ми не знаємо, яким буде держзамовлення чи регіональне замовлення. Ми подаємо проект замовлення на всі наші напрямки. Далі цим питанням займається держава», — констатував Ігор Гаєвий.

У класі автослюсарів встановили мультимедійне обладнання. Фото надав Ігор Гаєвий

Влітку планується набір дорослих слухачів та співпраця з Бахмутським центром зайнятості.

«Зараз налагоджуємо зв’язок. Будемо набирати групу дорослих слухачів. Можливо, це буде реалізовано не тільки за кошти облдержадміністрації, а й за кошти центру зайнятості. Зараз складно щось прогнозувати, можуть бути зміни. Однак, заклад точно буде працювати», — підкреслив Ігор Гаєвий.

Працівники Бахмутського центру професійно-технічної освіти сподіваються, що в майбутньому повернуться у рідне місто.

«Зараз стараємось не тільки відновитися. Хочемо зберегти увесь наш потенціал до моменту повернення додому. Є надія, що ми повернемося і будемо відновлювати наш учбовий заклад вже в Бахмуті», — резюмував Ігор Гаєвий.

Фото: Ігор Гаєвий

Читайте також: Плануємо набрати 100 учнів: як працює Бахмутський педколедж в Жовтих Водах

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.

Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році

Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.

Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.

Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки

Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.

Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:

• для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
• для виплат 2024 року — 1,036;
• для пенсій 2023 року — 1,048;
• для пенсій 2021-2022 років — 1,061.

Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.

Суть механізму осучаснення пенсій

Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.

Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.

Якими є мінімальні пенсійні стандарти

У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.

Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!