Бахмутський коледж мистецтв через війну евакуювався у Кам’янець-Подільськ, сьогодні саме тут проводять навчання майбутніх музикантів. Попри війну діти продовжують грати, більша кількість учнів має змогу навчатися офлайн, але є й вихованці, які музику опановують дистанційно.

Людмила Бойко викладає в Бахмутському коледжі мистецтв, за сумісництвом вона займається з дітьми в У Центрі культури та мистецтв ім.Є.Мартинова у вокальній студії. Зараз навчання вихованців, які були в гуртках, відбувається онлайн. Швидкість інтернету в кожного різна, тому проводити заняття по вокалу в онлайні буває важко. Водночас якщо в дітей є змога, то вони зустрічаються з викладачем і займаються очно.

“В Кам’янець-Подільськ переїхала більша частина студентів. Хоча дітей менше ніж було в Бахмуті, але робота продовжується, ми даємо концерти. Працювати дистанційно нам допоміг досвід карантину”, — наголошує Людмила Бойко.

Людмила Бойко. Фото: Фейсбук

Попри труднощі у навчання, вихованці пані Людмили брали участь в конкурсах, щоб підтримувати мотивацію вихованців педагогиня намагається давати творчі завдання.

“Звісно, що працювати офлайн краще, але головне, щоб в учня було бажання займатися музикою”, — каже вчителька.

Людмила Бойко прокоментувала й питання про повернення в Бахмут, каже що за можливості хотіла б повертатися й відновлювати місто, такої ж позиції дотримуються й учні.

Що кажуть вихованці Бахмутського коледжу мистецтв?

Олександра Церне. Фото: особистий архів героїні

Олександра Церне навчається під кураторством Людмили Бойко, дівчина займається офлайн, грає на народних інструментах разом із пані Людмилою. Оркестр, де грають бахмутянки, нещодавно зайняв перше місце у місцевому конкурсі.

“До війни я не мала досвіду життя у гуртожитку разом із студентами. В Бахмуті жила на квартирі, тому дуже лячно було їхати сюди самостійно, дуже далеко. Спершу я евакуювалася до Ужгорода оскільки в Бахмуті не було безпечно. З новим помешканням допомогла моя викладачка зі спеціальності”, — каже Олександра.

Дівчина додає, що життя в новому місті дало їй новий цікавий досвід.

Володимир Пилипенко також навчається у Бахмутському коледжі мистецтв, юнак грає на народних інструментах, як й Олександра займається в оркестрі.

Володимир Пилипенко. Фото: особистий архів героїні

“Спочатку адаптуватися було важко до нового міста та навчання. Зараз ми вже звикли, можу сказати, що тут дуже гарні люди, доброзичливі, що змогли для нас зробили. Колектив оркестру став менший, якщо в Бахмуті це було близько 50 людей, то наразі приблизно 20”, — каже юнак.

В більшості учні займаються на інструментах, які евакуювали з Бахмута, зокрема акордеони та гітари, дещо довелося докупити. 

Фото: Фейсбук, Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв ім.І.Карабиця

Читайте також: Пластуни збирають книги для українських військових у шпиталях

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Пенсійний фонд України, окрім призначення та виплати пенсій, забезпечує українців і соціальною допомогою на поховання. Отримати її можуть особи, які взяли на себе організацію похорону, залежно від статусу померлого.

Детальніше про те, як отримати допомогу у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які документи потрібні для отримання допомоги

Для звернення за допомогою на поховання зазвичай необхідно підготувати:

• заяву про виплату допомоги;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу заявника;
• довідку про смерть або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану;
• свідоцтво про смерть чи інший документ, якщо смерть настала за кордоном;
• довідку ВПО — для осіб, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях;
• реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Перелік документів та орган, до якого потрібно звертатися, залежать від того, ким був померлий — пенсіонером, застрахованою особою, безробітним або особою без статусу.

Куди звертатися за виплатою у 2026 році

Для оформлення допомоги необхідно подати документи до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Під час воєнного стану немає прив’язки до місця реєстрації — звернутися можна до зручного відділення ПФУ.

Виплата зараховується на банківський рахунок особи, яка здійснювала поховання, або може бути отримана у відділенні Ощадбанку за паспортом та ІПН.

Якщо померла застрахована особа, допомогу на поховання виплачує роботодавець коштом соціального страхування. Для цього подають заяву та свідоцтво про смерть.

У разі смерті пенсіонера звернення подається до Пенсійного фонду. ВПО та мешканці тимчасово окупованих територій також мають право звертатися до будь-якого ПФУ.

Розмір допомоги на поховання

У разі смерті пенсіонера допомога становить двомісячну пенсію, яку він отримував.

Якщо помер пенсіонер з-поміж військовослужбовців — виплата дорівнює тримісячній пенсії, але не менше п’ятикратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році це не менше 16 640 гривень.

Для застрахованої особи або члена її сім’ї, який перебував на утриманні, розмір допомоги становить 4 100 гривень.

У разі смерті безробітного допомога виплачується в розмірі прожиткового мінімуму.

Якщо померла особа не працювала, не була пенсіонером і не перебувала на обліку в центрі зайнятості, за допомогою слід звертатися до органів місцевого самоврядування — розмір виплати визначається на місцевому рівні.

Допомога не надається, якщо поховання пенсіонера було здійснене за рахунок держави.

Допомога під час воєнного стану

Якщо смерть настала на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, факт смерті необхідно встановити через суд. Для цього подається заява про встановлення факту смерті із зазначенням мети та причин неможливості отримати офіційні документи.

До заяви додають наявні докази — свідчення очевидців, фото, документи або довідки про неможливість відновлення актів цивільного стану. Судовий збір у таких справах не сплачується.

Допомога на поховання також надається у разі смерті членів сім’ї, які перебували на утриманні застрахованої особи, відповідно до законодавства України.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні від 1 січня стартувала національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, у межах якої громадяни віком від 40 років можуть отримати 2000 гривень на медичне обстеження.

Детальніше про те, як отримати кошти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати 2000 гривень на медичне обстеження

У межах програми “Скринінг здоров’я 40+” українці та українки віком понад 40 років можуть пройти медичне обстеження для раннього виявлення ризиків хронічних захворювань. Вартість скринінгу покриває держава.

Користувачі застосунку “Дія”, яким виповнилося 40 років, на 30-й день після дати народження отримують запрошення на проходження скринінгу. Після підтвердження участі кошти у розмірі 2000 гривень зараховують на “Дія.Картку”.

Переказ коштів відбувається упродовж семи днів. Після цього необхідно записатися на обстеження в одному з державних або приватних медичних закладів, які беруть участь у програмі.

Як оформити “Дія.Картка” в Приват 24

Українці можуть відкрити універсальну “Дія.Картку” в мобільному застосунку “Приват24”. Для цього потрібно:

• оновити чи встановити “Приват24”;
• оновити картку “єПідтримка” на “Дія.Картку”;
• обрати у меню “Усі рахунки”;
• натиснути “Додати”;
• активувати “Дія.Картку”.

Читайте також:

Вихід на пенсію у 2026 році: який трудовий стаж потрібен українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!