11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Українки попри війну здобувають наукові ступені та будують кар’єру, щоб представляти країну на міжнародному рівні. Редакція поговорила з бахмутянкою Софією Бамбулею. Розповідаємо що думає Софія про гендерні стереотипи та яку закономірність дівчина побачила у німецької молоді.

Бахмутянка Софія Бамбуля навчається на вчителя іноземних мов та зарубіжної літератури в Горлівському інституті. Українка є головою студентського наукового товариства в Інституті. Простими словами, Софія є своєрідним ментором для юних умів, вона допомагає студентам писати наукові роботи та підтримує їх. 

Зараз дівчина живе в Німеччині, але хоче повернутися до України, щоб будувати тут свою кар’єру правозахисниці. Софія хоче здобути й третю освіту, замислюється над вступом в закордонний ВНЗ, щоб отримати досвід, який допоможе їй працювати в Україні в міжнародних інституціях.

Кар’єрний шлях молоді

На думку Софії, в українському просторі не відчувається гендерна нерівність у сфері гуманітарних наук. Якщо говорити за наукові роботи, часто ними займаються саме дівчата та жінки, наголошує Софія.

В майбутньому дівчина мріє про магістратуру та аспірантуру, а потім на меті й докторантура. Зараз дівчина окрім освіти вчителя іноземних мов, паралельно здобуває фах юриста й свій майбутній шлях хоче пов’язати з цією сферою. Порівнюючи освіту в Україні та Німеччині — Софія, каже, що викладачі в Україні є сильнішими, вони більше часу приділяють для саморозвитку студентів. Натомість в Німеччині, навіть підручники складені таким чином, що студенту буде важко навчатися самостійно.

Німецький менталітет та українська освіта

Софія вже декілька місяців живе в Німеччині, за цей час дівчина помітила чимало цікавих рис, які притаманні німецькому суспільству. Зокрема, мова йде й про більш пізнє навчання. Відтак, німці в 30 років можуть піти вчитися, а от в Україні таке ще в новинку.

“Німці набагато легше до всього відносяться. Для німців притаманне довге навчання, для них нормально вступати тільки в 30 років в Інститути, натомість у нас в 30 має бути вже аспірантура. Крім того, освіта в Німеччині — це привілей, у них мало людей із вищою освітою. Тут наука — це престижно, у нас її знецінюють, особливо молодь. У нас така доволі радянська історія, коли науковці виглядають, як старенькі дідусі із сивиною, які сидять в кабінетах”, — розповідає студентка.

Наукові роботи

Софія Бамбуля. Фото: особистий архів героїні

Серед підопічних Софії зараз більше дівчат, адже її спрямування це гуманітарні науки. Попри те, каже Софія зачасту масштабні дослідження роблять саме чоловіки, а жінки своєю чергою намагаються структурувати те, що є. 

“Не можна сказати позитивно чи негативно це впливає, просто це різні підходи та наукове підґрунтя”, — розмірковує бахмутянка.

Вона додає, що займатися наукою можуть всі незалежно від віку чи гендеру. Софія пригадує, що чимало молоді зараз змінили спрямування й теми своїх наукових робіт, роблячи їх актуальними зараз, зокрема й про війну. 

Сама Софія теж пішла цим шляхом, до повномасштабної війни дівчина почала писати наукову роботу на тему “Смерть та сприйняття смерті в сучасній літературі”, але переключилась на інші теми.

Досвід Німеччини

Для багатьох німців абсолютно нормальним явищем є пізній вступ до університетів. На думку Софії в такому підході до життя є й свої переваги:

“Наші студенти дуже серйозно ставляться до вищої освіти. Втім, в Україні не заборонено змінювати спеціальність під час навчання, не обмежує саморозвитку. Нам ніхто не забороняє взяти академвідпустку та змінити фах.  Вступ в університет в ранньому віці, як в Україні дозволяє легше розв’язують складні питання, це життєвий досвід. Нам не потрібно сприймати все дуже серйозно, безумовно наука — це важливо, але ми вкладаємо в освіту страхи, не склавши ЗНО діти вважають це трагедією”, — ділиться міркуваннями Софія.

В Німеччині молодь більш спокійна у цьому плані, переконана героїня. За її словами, німці не надають негативного підтексту, у випадку, якщо їхня дитина не вступила в університет, адже вона може зробити це наступного року, а у вільний час від навчання спробувати працювати у цікавій для себе сфері, вважає Софія.

“Мені подобається цей підхід, бо ти розумієш чого ти хочеш. Якщо ти хочеш заробляти тут й зараз — йдеш працювати, якщо хочеш заробляти більше, йдеш навчатися. Вища освіта, як і наукова діяльність — це вклад в себе в першу чергу. Навіщо науковці займаються науковою роботою? Насамперед це задоволення власних потреб, мова йде про здоровий егоїзм, коли ти вивчаєш й досліджуєш цікаву для себе тему, а разом з тим робиш й вклад в науку”, — каже Софія.

Водночас дівчині до душі українській підхід до навчання, адже до 30 років жінки в України вже можуть отримати декілька вищих освіт чи закінчити аспірантуру. 

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Хліб від інклюзивної пекарні Києва: як столичні волонтери допомагають бахмутянам?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Під час дії воєнного стану для українських військовослужбовців діє спеціальний порядок оподаткування грошового забезпечення. Зокрема, законодавство передбачає право на звільнення захисників від сплати 1,5% військового збору за певних умов.

Детальніше про те, хто звільняється від військового збору серед військових, розповіли в Міноборони.

У яких випадках військовий збір не утримується

Відповідно до Податкового кодексу України, військовий збір не стягується з грошового забезпечення тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, а також відсічі та стримування збройної агресії рф.

Застосування цієї податкової пільги працює за такими правилами:

• якщо захисник брав безпосередню участь у бойових діях чи відповідних заходах лише частину звітного місяця, пільгова ставка 0% застосовується виключно до доходу за ці дні;
• за дні звітного місяця, коли військовослужбовець не залучався до таких заходів, військовий збір вираховується із зарплати за стандартною ставкою — 1,5%.

Остаточний розрахунок виплат та право на звільнення від сплати збору залежать від фактичних обставин проходження служби. Ці обставини обов’язково мають підтверджуватися відповідними наказами та документами командирів.

Які ще податки нараховують на зарплату військових

Військовий збір — це єдиний податок, який безпосередньо утримується з виплат військовослужбовця «на руки» у разі відсутності підстав для застосування пільги. Щодо інших відрахувань діють такі правила:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) нараховується за ставкою 18%, проте для військових працює спеціальний компенсаторний механізм. Усі утримані суми ПДФО повністю спрямовуються на виплату рівноцінної компенсації втрат доходів захисника;
• єдиний соціальний внесок (ЄСВ) нараховується окремо за ставкою 22%. Цей внесок сплачують самі військові частини, тому він жодним чином не вираховується із суми грошового забезпечення, яку захисник отримує до виплати.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці та ветерани в Україні мають право на безоплатну реабілітацію після поранень, травм або захворювань. Отримати допомогу можна як у спеціалізованих закладах Міністерства оборони України, так і в цивільних лікарнях, які уклали договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Міністерство оборони України надало детальні роз’яснення щодо етапів відновлення, необхідного пакета документів та порядку звернення.

Хто має право та що входить у безоплатні послуги

Безоплатна реабілітація доступна всім військовослужбовцям та ветеранам. У закладах Міноборони вона фінансується за рахунок держави, а в цивільних закладах — через Програму медичних гарантій НСЗУ. За послуги, обстеження, ліки та матеріали, передбачені відповідним пакетом, платити не потрібно.

У межах стаціонарного реабілітаційного пакета пацієнти безоплатно отримують:

• первинне та підсумкове обстеження мультидисциплінарною командою фахівців на чолі з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини;
• індивідуальний реабілітаційний план з чітко визначеними цілями;
• заняття з фізичної терапії, ерготерапії, терапії мови й мовлення, а також психологічну підтримку;
• необхідні лабораторні та інструментальні дослідження;
• лікарські засоби й витратні матеріали з Національного переліку;
• цілодобовий медичний догляд та харчування;
• підбір, налаштування та навчання користуванню допоміжними засобами реабілітації (кріслами колісними, протезами тощо).

Протези та інші допоміжні засоби забезпечуються за окремими державними програмами, причому постраждалим унаслідок війни чекати на встановлення інвалідності для отримання протеза не потрібно.

Етапи та місця проходження реабілітації

Процес відновлення проводиться поетапно:

• Гострий етап (одразу після поранення/травми): розпочинається в госпіталі чи лікарні одразу після стабілізації стану пацієнта для запобігання пролежням, контрактурам суглобів та тромбозам;
• Інтенсивне відновлення: здійснюється у військовому або цивільному реабілітаційному закладі після усунення загрози для життя;
• Підтримуюча реабілітація: повторні курси для покращення досягнутих результатів або під час складного протезування.

Пройти реабілітацію можна у військових госпіталях, реабілітаційних центрах Міноборони, понад 400 стаціонарних та 530 амбулаторних цивільних закладах з договором НСЗУ (зокрема в 20 центрах мережі RECOVERY). Для пацієнтів із травмами спинного мозку діють спеціалізовані заклади (наприклад, у смт Клевань на Рівненщині), а для осіб із ампутаціями МОЗ затвердило окремий перелік підпорядкованих закладів.

Знайти цивільний заклад можна на сайті НСЗУ (розділ “НСЗУ цифрова” → “Аналітичні панелі” → пакет № 53 для стаціонару або № 54 для амбулаторії) або за номером контакт-центру 16-77.

Як потрапити на реабілітацію діючим військовослужбовцям

Для військових, які продовжують службу, порядок переведення включає такі кроки:

• розпочати реабілітаційні заходи у відділенні госпіталю чи лікарні одразу після стабілізації стану;
• отримати висновок лікаря про можливість переведення (коли загоєно рани, стабілізовано переломи та відсутня потреба в цілодобовому нагляді хірурга чи травматолога);
• пройти Військово-лікарську комісію (ВЛК), яка ухвалює постанову про потребу в реабілітації із зазначенням конкретного закладу та терміну (якщо лікування триває понад 120 днів, ВЛК приймає рішення про потребу в тривалому лікуванні);
• отримати направлення від командира військової частини або ТЦК та СП;
• прибути до обраного реабілітаційного закладу.

Для переведення діючому військовослужбовцю потрібні такі документи:

• направлення командира військової частини або ТЦК та СП;
• постанова ВЛК із зазначенням назви закладу та строку реабілітації;
• рішення лікаря про переведення;
• медична книжка;
• документ, що посвідчує особу;
• атестат на продовольство;
• довідка про обставини травми (видається начальником медслужби військової частини протягом 5 днів).

Порядок оформлення для ветеранів

Для ветеранів, які вже звільнилися зі служби, порядок є спрощеним: постанова ВЛК та направлення командира не потрібні.

Алгоритм дій для ветеранів:

• отримати електронне направлення від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста (на амбулаторну реабілітацію) чи від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (на стаціонарну);
• підготувати документ, що посвідчує особу, та наявні медичні виписки (результати МРТ, КТ, рентгенівські знімки);
• обрати заклад через сайт НСЗУ або за номером 16-77 та звернутися туди для складання індивідуального плану.

Коли інтенсивну реабілітацію можуть тимчасово відкласти

Інтенсивну стаціонарну реабілітацію тимчасово не проводять за наявності таких станів:

• гострі інфекційні захворювання або активна форма туберкульозу;
• гнійні чи інфекційні ураження шкіри (зокрема короста, грибкові захворювання);
• декомпенсовані хронічні хвороби (цукровий діабет, важка серцева, дихальна, печінкова чи ниркова недостатність);
• часті кровотечі або тяжка анемія (рівень гемоглобіну менше 80 г/л);
• підвищена температура тіла невідомого походження;
• гострий тромбоз вен або тромбоемболія легеневої артерії;
• психічний стан, що потребує спеціалізованого нагляду.

У разі виникнення цих ускладнень спочатку проводиться відповідне лікування, після чого пацієнт повертається до виконання реабілітаційної програми.

Читайте також:

Виплати, житло та реабілітація: як Донеччина підтримує ветеранів та їхні родини у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!