З 31 січня по 3 лютого у Львові проходив Чемпіонат України з боротьби самбо серед юніорів, юніорок, юнаків та дівчат старшого віку. Які місця зайняли бахмутяни та як зараз працює спортивна школа — нашій редакції розповів тренер Костянтин Стативкин.
Костянтин Стативкин тренер з самбо поділився на своїй сторінці в Фейсбук новиною про Чемпіонат України з боротьби самбо у Львові:
«Дуже дякую всім хто допомагає нашим переселенцям, а це і безкоштовні тренування, і гроші на змагання та турніри, екіпірування, моральна підтримка, та ще багато іншого», – пише тренер.
Самбо в Бахмуті до 24 лютого
Спортсмени демонструють свою майстерність. Фото: Костянтин Стативкин
Комунальний позашкільний навчальний заклад спортивного профілю «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №1» Бахмутської міської ради приймала в своїх стінах велику кількість маленьких бахмутських спортсменів. Відділення боротьби самбо тут було відкрите в 2018 році:
«До початку повномасштабного вторгнення тренування проходили на базі НВК 11. Секцію відвідували більше 50 дітей, найтитулованіша з яких учениця 11 школи Софія Рудковська», – згадує тренер.
Як проходять тренування
Костянтин Стативкин поділився з нами, що наразі проводити тренування не має можливості, бо всі діти евакуйовані по різним містам нашої країни, а хтось вимушено виїхав за кордон:
«Тренери нашої спортивної школи підтримують зв’язок зі своїми учнями, хтось працює, та проводить тренування дистанційно, інша частина тренерів на простої, отримують 2/3 зарплати. Деякі спортсмени продовжують тренування вже за місцем тимчасового проживання під керівництвом наших колег. Саме такі діти з відділення самбо брали участь у Чемпіонаті України, який проходив у Львові».
Чемпіонат у Львові
Вихованці тренера. Фото: Костянтин Стативкин
У Львові проходив відбірковий Чемпіонат України з боротьби самбо. За результатами цих змагань буде формуватися збірна України для участі у Чемпіонаті Європи та світу. Змагання проходили у трьох вікових категоріях, а саме: до 18 років, до 20 років та серед дорослих.
Вихованці КДЮСШП№1 Бахмута у складі збірної команди Донецької області вкотре виборюють низку медалей, попри труднощі і відсутність звичної підготовки:
«Усього участь у змаганнях серед юнаків та дівчат, юніорів та юніорок прийняло 456 спортсменів, а серед дорослих – 270 учасників змагань, з них 28 спортсменів з Донецької області, троє з яких бахмутяни, мої вихованці. Це вищезгадана Рудковська Софія, Коробков В’ячеслав та Казначеєв Владислав».
Бахмутські призери:
Коробков В’ячеслав змагався лише у віковій групі до 18 років у спортивному та бойовому розділі боротьби самбо. У бойовому розділі він виборов бронзову медаль чемпіонату України.
Казначеєв Владислав змагався у віковій групі до 20 років та серед дорослих у розділах спортивного та бойового самбо. Серед юніорів (до 20 років) він посів третє місце, а серед дорослих в упорній боротьбі програв в бронзовому поєдинку та посів п’яте місце.
Софія Рудковська змагалася у всіх трьох вікових категоріях. Серед дівчат до 18 років вона виборола срібну медаль, зупинившись за крок від минулорічного титулу чемпіонки. Серед юніорок до 20 років та серед дорослих вона посіла 3 місце і таким чином принесла до скарбнички Донецької області три медалі – одну срібну та дві бронзові.
«Загалом, цей виступ виявився вдалим не лише для бахмутських самбістів, а й для всієї Донецької області. Наша збірна посіла друге місце в медальному заліку серед усіх областей нашої країни. Тож попри всі складнощі, наші діти, наші спортсмени все ж подовжують тренуватися, змагатися та перемагати, прославляючи своїми перемогами нашу область», – запевняє Костянтин.
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне
Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ).У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.
Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.
Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації.
Тривожна статистика: Україна втрачає молодь
Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.
“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.
Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.
“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.
Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?
Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.
Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).
За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.
“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.
Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ
Валентина Потапова / фото “Альменда”
Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.
Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.
Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.
Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?
Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).
За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:
безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).
Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.
“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.
Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.
Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот
Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.
Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.
Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.
Університети-переселенці
На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.
Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.
“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.
Підсумок Омбудсмана
Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.
“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.
Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:
“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.
Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.
11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.
Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:
+380 (98) 850 0561;
+380 (99) 667 9206;
+380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).
В установі мешканці Бахмутської громади можуть:
актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
отримати витяг із реєстру територіальної громади;
подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
оформити відстрочку від мобілізації;
отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
“Скринінг здоров’я 40+”.
Як отримати консультацію
Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.
Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів […]
11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]
В Україні активно розгортається нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”. Жителі Дніпра, а також вимушені переселенці, яким виповнилося 40 років, мають можливість пройти комплексне обстеження […]
З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер […]
Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується […]
