Група 20-річних хлопців з Івано-Франківська переїхали до Києва та влаштували полювання, щоб довести всім, що сучасні дівчата “зіпсовані”.
Що відомо про цю ситуацію та чому не можна звинувачувати дівчат в цьому, розбираємось в нашому матеріалі.
Вечірки ґвалтівників
За інформацією поліції, молодки влаштовували вечірки й кликали туди дівчат. Там їх накачують алкоголем, а також наркотичними речовинами. Після цього непритомних дівчат знімали на відео оголеними, також домагались та відверто знущались з них. Все це горе-організатори навмисно викладали в публічний простір: в інстаграмі та телеграмі влаштовували стріми.
Хлопці вирішили знайти популярність, але знайшли тільки проблеми, наразі цією ситуацією уже займаються правоохоронці. Приголомшливо те, що своєї провини хлопці не визнають. Вони впевнені, що дівчата самі винні й що алкоголь чи наркотики вони споживали добровільно. Втім, є й інша сторона цього, суспільство почало звинувачувати в насилля дівчат, мовляв, ті самі винні, бо “знали куди йдуть”.
«Я дякую усім, хто надав розголосу цій ситуації. Хочу ще раз наголосити – жодна людина у світі не має права вас кривдити. Постраждалі не можуть спровокувати акт насильства, у цьому завжди винен кривдник. Закликаю усіх, хто постраждав або став свідком насильства, не замовчувати та повідомляти у поліцію», – написала заступниця міністра МВС.
Чому це насильство?
Злочинець виправдовує себе. Фото: скріншот зі сторі Інстаграму
На жаль, багато людей виправдовують хлопців, мовляв, на відео не показують факт насильства й можливо його не було. Такі коментарі обурили спеціалістів, які працюють з протидією та запобіганням насильства над жінками.
Олександра Горчинська (ред. пише про гендерну рівність, ЛГБТ, домашнє насильство, інклюзію, секс) журналістка НВ прокоментувала виправдовування від людей:
«Виглядають подібні аргументи так, ніби якщо факту згвалтування не було, то без цього і складу злочину немає. Тобто накачувати дівчат до стану, коли вони не можуть себе захистити та не сприймають реальність адекватно, знімати їх оголеними на відео, принижувати на камеру і виставляти все це у соціальні мережі – це загалом ок, якщо факту згвалтування не було? Чи що? Обов’язково, щоб було якесь доведене фізичне або сексуальне насильство?».
Що таке насильство?
Галина Сліпак. Фото: особистий архів героїні
Галина Сліпак, директорка Херсонського денного центру для осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі розповіла, що саме вважається сексуальним насильством.
«На жаль, люди в нашому суспільстві вважають, що насильство, це тільки статевий акт, і це не правильно. Насильство — це торкання інтимних зон, роздягання без дозволу, підглядання, та фото зроблені без згоди. Навіть якщо дівчина сказала “так”, а потім передумала, або втратила свідомість, як сталось в такому випадку на вечірках, це теж насильство», – запевняє фахівчиня.
Навіть, якщо дівчата на цих вечірках згодились піти туди, випивали та розважались, це не дає жодного права хлопцям знущатись над дівчатами, коли вони знепритомніли. Обоє партнерів мають бути в свідомості, щоб зайнятись сексом. Це прописано законом.
«Так, дівчата пішли до них, погодились випити, але жінки не повинні постійно думати, що мене в будь-який момент накачають наркотиками та згвалтують, тому я нікуди не буду ходити. Їх поведінка, одяг, сп’яніння, нічого з цього, не дає привід для насильства й тим пане, не дає привід виправдовувати чоловіків».
Чому дівчата не винні?
Гвалтівник. Фото: фотосток
Самі хлопці вважають, що дівчата винні в тому, що погоджувались йти до них, пили алкоголь та поводилися непристойно. Погоджуючись з цими аргументами, люди в коментарях засуджують дівчат та впевнені, що якщо вони пообіцяли секс, то він мав статись. Пані Галина розповіла, чому це невірне судження:
«Ми не знаємо, як саме ці дівчата потрапляли на вечірки й що вони обіцяли хлопцям. Можливо, у них навіть були думки щодо акту з кимось з них. Але, я ще раз наголошую, що дівчата були без свідомості, або в сильному сп’янінні й не контролювали себе, й все що мали зробити ці парубки — це відчепитись від дівчат або надати допомогу».
Один з коментаторів назвав дівчат повіями, та запевнив, що навіть якщо вони непритомні, вони мали виконати свою роботу:
«Почнемо з того, що такої професії, як повія в нашій державі немає, тому розповідати, що вони мали надати свої послуги, бо це їх робота, некоректно. А взагалі, навіть повію, якщо вона без свідомості, ніхто не має право насилувати, це пряме порушення закону».
“Права пов`язані з людською гідністю, є базовими правами людини. Право свободи від тортур та право свободи від рабства, це основні два базових права. У випадку згвалтування я закликаю всіх пам`ятати, що гендерно зумовлене насильство, це не про секс, це про приниження”
Покарання за насильство
Дівчата в непритомному стані. Скрін зі сторінки Ярослави Кравченко
Будь-яке насильство не може бути виправдане.
«Різні види насилля мають різні покарання, але це не означає, що якесь насилля можна виправдати. Проникнення — це покарання до 12 років, інші форми мають менше покарання, але це все одно насильство», – запевняє пані Галина.
Що не так з суспільством?
Нашому суспільству треба припинити виправдовувати насилля. Ми маємо право ходити в чому хочемо, як хочемо себе вести, та мати безпечний простір. Нажаль, люди ще не готові до того, щоб приймати людей такими якими вони є, тому звинувачують дівчат та виправдовують хлопців у цій ситуації:
«Коли в селах жінки страждали від російських військових, а люди казали, що вони самі винні, бо яскраво виглядали, фарбувались і гуляли вулицями — це жахливе звинувачення. Насправді росіяни гвалтували через агресію на жінок українок, щоб принизити нашу націю. У нас є випадок коли згвалтували 85-річну жінку, невже вона також яскраво виглядала? Думаю, що ні. Тому будь-яке виправдовування насильника є недоречним».
Слід запам’ятати важливу істину — у насильстві ніколи не винна жертва.
Що робили якщо постраждала від насилля?
Насилля над жінкою. Фото: Фейсбук
Перше — це звертатись до поліції номер 102, бо це порушення закону. Якщо поліція не повірила вам, або ви хочете пришвидшити справу, дзвоніть на гарячу лінію за телефонним номером 1547. Вони розкажуть як діяти далі залежно від вашого місця проживання. Вам обов’язково допоможуть та навіть зможуть надати притулок за необхідністю:
«Якщо є можливість краще не митись, не мити руки, не чистити зуби, тоді буде більша ймовірність, що зловмисника буде покарано. Але навіть якщо вже вимиті всі сліди, звертатись треба все одно обов’язково», – наполягає Галина Сліпак.
Контакти:
Безоплатна правова допомога — 0 800 213 103
Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації – 116 123 або 0 800 500 335
Багато батьків переймаються за своїх дітей та міркують, чи повідомляють вони їм, якщо щось трапиться. Як правильно пояснити дитині, що треба розповідати батькам все?
«У батьків має бути близький зв’язок з дітьми. Ви маєте завжди казати, що щоб б не сталося, я завжди за тебе. Дитина має знати, що вона може довіряти вам у всіх питаннях. Потрібно казати, що будь обережна, не ходи темними вулицями, але не тому, що я тобі не довіряю, ти вульгарно виглядаєш чи ведеш себе занадто відкрито, а тому, що є люди, які можуть зробити тобі погано.
У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні активних бойових дій, а місцеві адміністрації працюють в екзилі.
Бахмут IN.UA з’ясував, навіщо громадам призначати відповідальних за безбар’єрність, які завдання перед ними стоять та як мешканці можуть до них звертатися.
Хто відповідає за безбар’єрність у трьох громадах
29 травня Олександр Марченко, виконувач обов’язків начальника Бахмутської МВА підписав розпорядження про призначення уповноваженого з питань безбар’єрності, ним призначили Сергія Родіна.
Новина про призначення Сергія Родіна / Facebook Бахмут IN.UAКоментарі під новиною про призначення Сергія Родіна / Facebook Бахмут IN.UA
Ця новина викликала суперечливі коментарі, люди не зрозуміли, навіщо призначили таку посаду в окупованій громаді.
Згідно з визначеними для цієї посади завданнями, Сергій Родін має координувати реалізацію державної політики у сфері створення безбар’єрного простору, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні. Також до його функцій належить моніторинг доступності об’єктів та послуг у різних сферах та координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів і послуг.
Але не лише в Бахмуті, призначили цю посаду. У Часовоярській міській територіальній громаді уповноваженим з питань безбар’єрності також визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Відповідне розпорядження начальник Часовоярської МВА підписав 4 червня 2026 року. У Торецькій міській військовій адміністрації уповноваженим з питань безбар’єрності 14 травня 2026 року призначили заступника начальника МВА Руслана Біленка. У Торецькій громаді робота за напрямком безбар’єрності була визначена ще раніше. Як повідомили у МВА, Руслан Біленко координував цей напрямок та керував виконанням завдань відповідальними особами згідно з розпорядженням начальника адміністрації від 23 жовтня 2025 року.
Призначення таких уповноважених відбувається в межах реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору. Але для громад, які не контролюють частину або всю територію, така робота має свою специфіку. Адже фізично облаштувати доступний простір на окупованій території або там, де тривають бойові дії, зараз неможливо. Водночас мешканці цих громад продовжують взаємодіяти з місцевою владою, отримувати інформацію та послуги, звертатися щодо документів і соціальних питань — часто вже перебуваючи в інших містах України або за кордоном. Саме тому виникає питання, що конкретно означає безбар’єрність для громади, яка працює в умовах окупації та евакуації, і що уповноважений може робити вже зараз. Про це Бахмут IN.UA поговорив із Мариною Сташиною-Неймет, експерткою з доступності ГО “Громадський холдинг” “ГРУПА ВПЛИВУ”, який входить до коаліції організацій, що з 2014 року опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.
Навіщо безбар’єрність громадам, які не контролюють свої території
На перший погляд може здаватися, що питання безбар’єрності для окупованих громад не є першочерговим. Адже якщо громада не контролює свою територію, місцева влада не може зараз облаштовувати там пандуси, змінювати громадський транспорт чи реконструювати будівлі. Проте, за словами Марини Сташиної-Неймет, робота уповноваженого з питань безбар’єрності не обмежується фізичним простором. Експертка наголошує, що громади мають думати про безбар’єрність уже зараз, оскільки ситуація може змінитися, а майбутню відбудову необхідно планувати заздалегідь. На її думку, важливо, щоб відновлення враховувало потреби різних груп мешканців, а не відбувалося за принципом відтворення того, що існувало до повномасштабної війни.
“Так, зараз території окуповані, через певний час ситуація може суттєво змінитися. І враховуючи це, для нас дуже важливо, щоб вже зараз громади розуміли, що відбудова, це не лише про якісь такі речі, які відбуватимуться в майбутньому, а це те, що потрібно робити вже зараз, пропрацьовувати навіть механізми, як буде відбуватися відбудова, яка буде враховувати потреби різних жителів громад”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.
За її словами, безбар’єрність — це не лише про те, наскільки людина може фізично потрапити до певної будівлі. Йдеться також про те, чи може мешканець отримати необхідну інформацію, скористатися послугою, звернутися до влади та взяти участь у житті своєї громади незалежно від своїх потреб, стану здоров’я тощо або місця перебування.
Для громад, які працюють в евакуації, це означає, що значна частина роботи може відбуватися незалежно від того, де фізично перебуває людина. Наприклад, мешканець Бахмутської, Часовоярської чи Торецької громади може зараз жити в іншому регіоні України, але при цьому залишатися членом своєї громади та потребувати доступу до інформації, послуг і комунікації з місцевою владою.
Саме тому, пояснює Марина Сташина-Неймет, уповноважений із безбар’єрності потрібен і тим громадам, які сьогодні не можуть працювати зі своїм фізичним простором.
“Для того, щоб ця комунікація була безбар’єрна, для того, щоб вона враховувала потреби та інтереси різних людей, так само потрібні уповноважені з безбар’єрності. Тому, якщо підсумовувати відповідь на це запитання, то це, в першу чергу, про доступність послуг, про доступність інформації і про можливості незалежно від місця перебування людини”, — зазначає вона.
Експертка додає, що така робота може впливати і на майбутнє громади. Якщо люди, які виїхали через війну, продовжують отримувати доступну інформацію, можуть користуватися послугами та підтримувати зв’язок із місцевою владою, це допомагає зберігати зв’язок між громадою та її мешканцями. Водночас безбар’єрність важлива не лише для тих, хто вже має інвалідність. Потреба у доступному середовищі може виникнути у людини через поранення, хворобу або вік. Крім того, доступність потрібна батькам із маленькими дітьми, вагітним жінкам, людям старшого віку та іншим групам населення.
“Ми не можемо знати, коли людина може отримати інвалідність. Це може бути внаслідок поранення, внаслідок хвороби. Це може бути людина, яка зараз є абсолютно здоровою, але через певний час може стати людиною з інвалідністю. Тому це важливо враховувати при плануванні, при відбудові, при розвитку громади”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.
На її думку, саме тому уповноважений має бути не формальною посадою, а людиною, яка постійно збирає інформацію про потреби мешканців та допомагає враховувати їх у роботі громади.
“Уповноважений — це та людина, яка збирає всю необхідну інформацію, згуртовує навколо себе людей для того, щоб цей процес безбар’єрної відбудови справді враховував інтереси та потреби різних жителів громади”, — говорить експертка.
Таким чином, для громад, які нині працюють в евакуації, уповноважений із безбар’єрності може бути своєрідною ланкою між мешканцями, місцевою владою та майбутнім процесом відновлення. Його завдання — не чекати деокупації, а вже зараз збирати інформацію про потреби людей, працювати над доступністю послуг та комунікації, а також допомагати громаді готуватися до відбудови.
Що мають робити уповноважені з питань безбар’єрності вже зараз
Для громад, які працюють в евакуації або частина територій яких окупована, безбар’єрність не зводиться до облаштування пандусів чи доступності будівель. За словами Марини Сташиної-Неймет, громади все одно продовжують реалізовувати державну політику та можуть працювати над доступністю послуг, інформації й цифрових ресурсів.
“Безбар’єрність — це не лише про пандуси і ліфти, умовно кажучи. Безбар’єрність, це і про доступний цифровий простір, безбар’єрність — це і про доступний інформаційний простір, про освіту, про працевлаштування та ведення бізнесу, і це про участь у суспільному та політичному житті громади та країни в цілому. І для органів місцевого самоврядування координація питань безбар’єрності є виконанням державної політики незалежно від того, чи перебуває громада на підконтрольній Україні території, чи працює в евакуації”, — пояснює експертка.
Одним із напрямків, над яким громади можуть працювати вже зараз, є цифрова доступність. Наприклад, сайт громади може бути адаптований так, щоб ним могли самостійно користуватися люди з порушеннями зору, слуху, рухових функцій або когнітивними порушеннями.
Примітка. Звертаємо увагу, що ми н проводили оцінку відповідності Настановам з вебдоступності (WCAG), однак помітили, що деякі сайти мають додаткові налаштування для зручності користування
Сайт Бахмутської міської ради, наразі кнопки про можливість переглянути його людям, з наприклад, порушенням зору — немає, натомість збоку на панелі бачимо електронну скориньку, сторінку в соцмережах та банер з адресами хабів для бахмутян / скриншот за 22 липня, 2026 рокуСайт Торецької міської ради, тут вже є кнопка “Людям із вадами зору”, також збоку розміщені соцмережі і електронна скринька, / скриншот за 22 липня, 2026 року
Примітка. Звертаємо увагу, що коректно буде вказати “Людям з порушеннями зору”
Сайт Часовоярської міської ради, тут є кнопка “Режим високої контрасності”, яка допомагає переглядати інформацію людям з порушенням зору / скриншот за 22 липня, 2026 рік
“Якщо, наприклад, сайт є безбар’єрним, якщо послугу, яку надає саме громада, з якої людина евакуювалася, можна отримати онлайн, це вже один з прикладів того, що громади можуть зробити вже зараз, і дехто це успішно виконує”, — говорить Марина Сташина-Неймет.
Ще один напрямок — комунікація з мешканцями. Йдеться про те, щоб пояснювати законодавство, постанови та порядок дій зрозумілою мовою, а також враховувати різні потреби людей під час створення інформаційних матеріалів. Експертка наводить як приклад відеоматеріали із субтитрами або можливістю перекладу українською жестовою мовою. Такі рішення, за її словами, дають змогу враховувати потреби різних мешканців громади.
Окремо уповноважені можуть працювати зі збором інформації про потреби мешканців, які були змушені залишити свої домівки. Ці дані, за словами Марини Сташиної-Неймет, потрібні для подальшого планування та адвокації інтересів громади перед державою і донорами.
“Збір інформації про потреби жителів громади, які змушені були залишити свої домівки, це теж та частина роботи, яку потрібно робити вже зараз. Тому що це і про планування подальших кроків, це і про розуміння, які питання потрібно адвокатувати перед державною владою і перед донорами”, — зазначає вона.
За словами експертки, ще одним напрямком може бути взаємодія з громадським сектором. Громадські організації, які працюють із ВПО, людьми з інвалідністю чи молоддю, можуть допомагати громадам краще розуміти потреби мешканців.
Водночас, за її словами, для людей, які були змушені виїхати, важливо створювати умови, за яких вони зможуть залишатися у своїй громаді навіть після евакуації, а не будуть змушені переїжджати ще раз через те, що їхні потреби не закриваються.
“Це також про ті моменти, що потрібно робити вже зараз для того, щоб ці жителі громади, які евакуювалися, не змушені були ще далі кудись переїздити, тому що вони не можуть себе забезпечити, мають якісь потреби, які не закриває ані сама громада, ані приймаюча громада”, — сказала експертка.
Що передбачили для уповноважених у трьох громадах
Як ми зазначали раніше, у Бахмутській громаді уповноваженим з питань безбар’єрності призначили заступника міського голови Сергія Родіна. Серед його завдань — координація реалізації державної політики у сфері безбар’єрності, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії, моніторинг доступності об’єктів і послуг у фізичній, інформаційній та цифровій сферах, а також координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів та послуг.
У Часовоярській громаді уповноваженим визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Його завдання включають координацію державної політики у сфері безбар’єрності, міжвідомчу взаємодію, інтеграцію принципів безбар’єрності у місцеві програми розвитку, моніторинг доступності об’єктів і послуг, забезпечення доступності інформації та комунікації, сприяння цифровій доступності, залучення громадськості та вразливих груп, а також збір даних про стан безбар’єрності та потреби громади.
У Торецькій громаді напрямок безбар’єрності координує заступник начальника МВА Руслан Біленко. В адміністрації повідомили, що робота за цим напрямком була активізована, а сам Біленко координує роботу та керує виконанням завдань відповідальними особами відповідно до розпорядження начальника МВА від 23 жовтня 2025 року.
Водночас у Часовоярській громаді повідомили, що після визначення відповідальної особи основні зусилля адміністрації були зосереджені на першочергових завданнях, пов’язаних із функціонуванням громади в умовах воєнного стану. Через активні бойові дії, тимчасову окупацію та руйнування значної частини соціальної та житлової інфраструктури реалізація заходів у сфері безбар’єрності наразі ускладнена.
Як мешканці можуть звернутися
У Часовоярській громаді звернення з питань, що належать до компетенції відповідальної особи, можна подавати у порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян”, — письмово на адресу Часовоярської міської військової адміністрації або в електронній формі. Електронна адреса, зазначена в офіційній відповіді адміністрації: [email protected].
У Торецькій громаді пропозиції, заяви, клопотання та скарги можна подавати на гарячу лінію відділу організаційної роботи, діловодства, контролю та з питань звернень громадян за номером 066-952-63-60 з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00. Також звернення приймають на електронні адреси [email protected] та [email protected].
Бахмутська громада. Мешканці можуть звертатися до уповноваженого з питань безбар’єрності Сергія Родіна з питаннями, що стосуються забезпечення безбар’єрності — фізичної, інформаційної, цифрової та економічної. Звернення можна подати в електронній формі на офіційну електронну пошту Бахмутської міської військової адміністрації: [email protected]
Водночас Марина Сташина-Неймет окремо говорить про важливість різних каналів комунікації, та використання різних форматів подачі інформації (текст, інфографіки, відео з субтитрами та перекладом на українську жестову мову, аудіоопис того, що відбувається на відео, тощо) — електронної пошти, соціальних мереж та інших способів зв’язку, які дозволяють мешканцям отримувати відповіді й передавати документи дистанційно.
Безбар’єрність має бути частиною майбутньої відбудови
Окремо експертка говорить про роль уповноважених у майбутньому відновленні окупованих громад. За її словами, якщо громада вже починає планувати відновлення, уповноважені з питань безбар’єрності мають бути залучені до цього процесу на різних етапах — від визначення першочергових завдань до розробки планів їх реалізації та пошуку фінансування.
“Якщо громада вже планує певні кроки для відновлення, перші кроки, більш глобальні, стратегічні, уповноважені з питань безбар’єрності, якраз мають бути включені в цей процес планування. На всіх етапах, від того, що думають над тими питаннями, які є першочерговими, до того, що вже розробляють план, як їх впроваджувати в життя” — сказала Марина Сташина-Неймет.
Серед майбутніх завдань вона називає також контроль за дотриманням вимог доступності під час реконструкції та проведення аудитів доступності в місцях, де зараз проживають евакуйовані мешканці. Окремо експертка наголошує на необхідності моніторити потреби людей з інвалідністю та їхніх родин. Таким чином, для Бахмутської, Часовоярської та Торецької громад робота уповноважених з питань безбар’єрності може відбуватися вже зараз — через доступність інформації та цифрових послуг, комунікацію з мешканцями, збір даних про їхні потреби та взаємодію з громадським сектором. Водночас у перспективі цей напрямок має стати частиною планування відновлення, щоб майбутня реконструкція враховувала потреби різних мешканців громад. І наостанок важливо додати, що уповноважені можуть працювати з фізичною доступністю не лише після деокупації, адже це спрогнозувати важко, а вже під час проєктів будівництва житла для ВПО зі своїх громад в інших містах та громадах. Саме ці люди мають опікуватися доступністю.
Медичні довідки в школу у 2026 році: що потрібно знати
Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є дві медичні форми: № 086/о та № 063/о.
Детальніше про те, як працюють медичні довідки в школу та що про них треба знати батькам — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Довідка форми № 086/о: що це
Довідка форми № 086/о — це документ, який фіксує висновок лікаря про стан здоров’я дитини та її придатність до навчання. Базовий огляд передбачає вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, перевірку зору, слуху, а також оцінку роботи серцево-судинної системи за допомогою проби Руф’є. У разі виявлення відхилень лікар направляє пацієнта на додаткові обстеження до вузькопрофільних спеціалістів.
У довідці обов’язково зазначаються:
прізвище, ім’я, стать та дата народження дитини;
адреса проживання та контактні дані батьків;
назва навчального закладу та клас;
дати попереднього, поточного та запланованого профоглядів;
висновок щодо стану здоров’я;
група для занять фізичною культурою;
медичні рекомендації;
наявність захворювань (інформація вноситься виключно за згодою одного з батьків).
Довідка форми № 063/о: що це
Довідка форми № 063/о — це документ містить дані про всі проведені вакцинації, ревакцинації та туберкулінові проби дитини. Якщо імунізація проводилася згідно з державним календарем щеплень, у період з 7 до 14 років нові вакцинації зазвичай не призначаються.
У таких випадках щорічно оновлювати форму № 063/о та приносити її до школи не потрібно. Документ вимагають лише у двох випадках:
переведення дитини до іншого навчального закладу;
проведення нових планових або надолужувальних щеплень.
Усі медичні послуги під час профілактичного огляду у лікаря, з яким підписано декларацію, є безоплатними для пацієнта. Їхню вартість покриває Національна служба здоров’я України.
Скасовані документи
Медична карта дитини (форма № 026/о) офіційно скасована Міністерством охорони здоров’я у березні 2018 року. Навчальні заклади не мають права вимагати цей документ. Відповідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, інформація про діагнози, лікування та звернення за допомогою є медичною таємницею. Ці дані не зберігаються у школі, а знаходяться виключно в медичному закладі в історії розвитку дитини (форма № 112/о).
У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні […]
Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є […]
У 2026 році відбудеться додаткова сесія Національного мультипредметного тесту для вступників, які не змогли пройти тестування під час основного етапу. Процедура має чіткі часові межі, […]
Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час […]
За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну […]
Група 20-річних хлопців з Івано-Франківська переїхали до Києва та влаштували полювання, щоб довести всім, що сучасні дівчата “зіпсовані”.
