Група 20-річних хлопців з Івано-Франківська переїхали до Києва та влаштували полювання, щоб довести всім, що сучасні дівчата “зіпсовані”.

Що відомо про цю ситуацію та чому не можна звинувачувати дівчат в цьому, розбираємось в нашому матеріалі.

Вечірки ґвалтівників 

За інформацією поліції, молодки влаштовували вечірки й кликали туди дівчат. Там їх накачують алкоголем, а також наркотичними речовинами. Після цього непритомних дівчат знімали на відео оголеними, також домагались та відверто знущались з них. Все це горе-організатори навмисно викладали в публічний простір: в інстаграмі та телеграмі влаштовували стріми.

Хлопці вирішили знайти популярність, але знайшли тільки проблеми, наразі цією ситуацією уже займаються правоохоронці. Приголомшливо те, що своєї провини хлопці не визнають. Вони впевнені, що дівчата самі винні й що алкоголь чи наркотики вони споживали добровільно. Втім, є й інша сторона цього, суспільство почало звинувачувати в насилля дівчат, мовляв, ті самі винні, бо “знали куди йдуть”.

«Я дякую усім, хто надав розголосу цій ситуації. Хочу ще раз наголосити – жодна людина у світі не має права вас кривдити. Постраждалі не можуть спровокувати акт насильства, у цьому завжди винен кривдник. Закликаю усіх, хто постраждав або став свідком насильства, не замовчувати та повідомляти у поліцію», – написала заступниця міністра МВС.

Чому це насильство?

Злочинець виправдовує себе. Фото: скріншот зі сторі Інстаграму

На жаль, багато людей виправдовують хлопців, мовляв, на відео не показують факт насильства й можливо його не було. Такі коментарі обурили спеціалістів, які працюють з протидією та запобіганням насильства над жінками.

Олександра Горчинська (ред. пише про гендерну рівність, ЛГБТ, домашнє насильство, інклюзію, секс) журналістка НВ прокоментувала виправдовування від людей:

«Виглядають подібні аргументи так, ніби якщо факту згвалтування не було, то без цього і складу злочину немає. Тобто накачувати дівчат до стану, коли вони не можуть себе захистити та не сприймають реальність адекватно, знімати їх оголеними на відео, принижувати на камеру і виставляти все це у соціальні мережі – це загалом ок, якщо факту згвалтування не було? Чи що? Обов’язково, щоб було якесь доведене фізичне або сексуальне насильство?».

Що таке насильство?

Галина Сліпак. Фото: особистий архів героїні

Галина Сліпак, директорка Херсонського денного центру для осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі розповіла, що саме вважається сексуальним насильством.

«На жаль, люди в нашому суспільстві вважають, що насильство, це тільки статевий акт, і це не правильно. Насильство — це торкання інтимних зон, роздягання без дозволу, підглядання, та фото зроблені без згоди. Навіть якщо дівчина сказала “так”, а потім передумала, або втратила свідомість, як сталось в такому випадку на вечірках, це теж насильство», – запевняє фахівчиня.

Навіть, якщо дівчата на цих вечірках згодились піти туди, випивали та розважались, це не дає жодного права хлопцям знущатись над дівчатами, коли вони знепритомніли. Обоє партнерів мають бути в свідомості, щоб зайнятись сексом. Це прописано законом.

«Так, дівчата пішли до них, погодились випити, але жінки не повинні постійно думати, що мене в будь-який момент накачають наркотиками та згвалтують, тому я нікуди не буду ходити. Їх поведінка, одяг, сп’яніння, нічого з цього, не дає привід для насильства й тим пане, не дає привід виправдовувати чоловіків».

Чому дівчата не винні?

Гвалтівник. Фото: фотосток

Самі хлопці вважають, що дівчата винні в тому, що погоджувались йти до них, пили алкоголь та поводилися непристойно. Погоджуючись з цими аргументами, люди в коментарях засуджують дівчат та впевнені, що якщо вони пообіцяли секс, то він мав статись. Пані Галина розповіла, чому це невірне судження:

«Ми не знаємо, як саме ці дівчата потрапляли на вечірки й що вони обіцяли хлопцям. Можливо, у них навіть були думки щодо акту з кимось з них. Але, я ще раз наголошую, що дівчата були без свідомості, або в сильному сп’янінні й не контролювали себе, й все що мали зробити ці парубки — це відчепитись від дівчат або надати допомогу».

Один з коментаторів назвав дівчат повіями, та запевнив, що навіть якщо вони непритомні, вони мали виконати свою роботу:

«Почнемо з того, що такої професії, як повія в нашій державі немає, тому розповідати, що вони мали надати свої послуги, бо це їх робота, некоректно. А взагалі, навіть повію, якщо вона без свідомості, ніхто не має право насилувати, це пряме порушення закону».

Аня Шаригіна, ЛГБТ активістка, феміністка нагадала про базові права людини: 

“Права пов`язані з людською гідністю, є базовими правами людини. Право свободи від тортур та право свободи від рабства, це основні два базових права. У випадку згвалтування я закликаю всіх пам`ятати, що гендерно зумовлене насильство, це не про секс, це про приниження”

Покарання за насильство

Дівчата в непритомному стані. Скрін зі сторінки Ярослави Кравченко

Будь-яке насильство не може бути виправдане. 

«Різні види насилля мають різні покарання, але це не означає, що якесь насилля можна виправдати. Проникнення — це покарання до 12 років, інші форми мають менше покарання, але це все одно насильство», – запевняє пані Галина.

Що не так з суспільством?

Нашому суспільству треба припинити виправдовувати насилля. Ми маємо право ходити в чому хочемо, як хочемо себе вести, та мати безпечний простір. Нажаль, люди ще не готові до того, щоб приймати людей такими якими вони є, тому звинувачують дівчат та виправдовують хлопців у цій ситуації:

«Коли в селах жінки страждали від російських військових, а люди казали, що вони самі винні, бо яскраво виглядали, фарбувались і гуляли вулицями — це жахливе звинувачення. Насправді росіяни гвалтували через агресію на жінок українок, щоб принизити нашу націю. У нас є випадок коли згвалтували 85-річну жінку, невже вона також яскраво виглядала? Думаю, що ні. Тому будь-яке виправдовування насильника є недоречним».

Слід запам’ятати важливу істину — у насильстві ніколи не винна жертва.

Що робили якщо постраждала від насилля?

Насилля над жінкою. Фото: Фейсбук

Перше — це звертатись до поліції номер 102, бо це порушення закону. Якщо поліція не повірила вам, або ви хочете пришвидшити справу, дзвоніть на гарячу лінію за телефонним номером 1547. Вони розкажуть як діяти далі залежно від вашого місця проживання. Вам обов’язково допоможуть та навіть зможуть надати притулок за необхідністю:

«Якщо є можливість краще не митись, не мити руки, не чистити зуби, тоді буде більша ймовірність, що зловмисника буде покарано. Але навіть якщо вже вимиті всі сліди, звертатись треба все одно обов’язково», – наполягає Галина Сліпак.

Контакти:

Безоплатна правова допомога — 0 800 213 103

Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації – 116 123 або 0 800 500 335

Якщо ви за кордоном зверніться у @safeabroad_bot.

Батьки й діти

Дівчинка. Фото: фотосток

Багато батьків переймаються за своїх дітей та міркують, чи повідомляють вони їм, якщо щось трапиться. Як правильно пояснити дитині, що треба розповідати батькам все?

«У батьків має бути близький зв’язок з дітьми. Ви маєте завжди казати, що щоб б не сталося, я завжди за тебе. Дитина має знати, що вона може довіряти вам у всіх питаннях. Потрібно казати, що будь обережна, не ходи темними вулицями, але не тому, що я тобі не довіряю, ти вульгарно виглядаєш чи ведеш себе занадто відкрито, а тому, що є люди, які можуть зробити тобі погано.

Фото: Нацполіція

Читайте також: Що робити жінці, якщо її домагаються в армії: інструкція

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Оренда квартири у великих містах України забирає від 26% до понад 100% середньої заробітної плати. Найбільше фінансове навантаження на орендарів фіксується у Львові та Києві, тоді як найдоступнішим містом залишається Харків. Водночас базових державних виплат не вистачає внутрішньо переміщеним особам для повного покриття вартості житла. 

Про співвідношення цін на ринку нерухомості із заробітками українців та реальний досвід пошуку квартири переселенцями — читайте у матеріалі. 

Оренда житла в Україні: досвід переселенців

Переселенка з Покровська Марина другий рік винаймає житло в Одесі. Жінка орендує двокімнатну квартиру, вартість якої залишається незмінною протягом усього часу проживання.

“Я живу зараз у місті Одеса і плачу 6 тисяч на місяць за житло. Мені хороша хазяйка трапилася і не піднімає. Ось живемо ми скільки вже, другий рік, жодного разу не підняла і навіть натяку не було“, — зазначає жінка.

Квартиру Марина шукала через групи у месенджері Telegram. Жінка погодилася на першу ж пропозицію від рієлтора, оскільки головним пріоритетом була наявність житла. Заявлені в оголошеннях ціни відповідали реальній вартості при укладанні угоди. Укомплектовані меблями варіанти на той момент коштували від 10 тисяч гривень.

Витрати на оренду квартири повністю покриваються за рахунок державних виплат для ВПО. Дохід, який жінка отримує з роботи, йде на базові життєві потреби. Під час пошуку житла переселенка не стикалася з відмовами через реєстрацію в Донецькій області, проте виникали труднощі через наявність двох котів.

Розглядати варіанти переїзду в інше місто родина не планує. В Одесі навчається син Марини, а ціни на ринку нерухомості є більш прийнятними порівняно з іншими регіонами.

“Тут найбільш адекватна ціна. Якщо навіть брати наш Донбас, у нас Добропілля було 20 кілометрів, там по 16 тисяч давали оренду. Тим більше рієлтори 50% хочуть за свої послуги, не 100%, як у Дніпрі. А на західній частині України, так я взагалі мовчу про їхні розцінки“, — констатує жінка.

За словами переселенки, в Одесі можна знайти бюджетні варіанти за 2,5-5 тисяч гривень. Вона наводить приклад знайомого, який орендує переобладнану літню кухню з водою та опаленням за 2,5 тисячі гривень. Водночас інші переселенці часто стикаються з постійним підвищенням цін на орендовані квартири.

“У мене є люди, які до мене приходять, спілкуємося, і їм піднімають житло чи не щомісяця. І на тисячу, і на півтори, і на дві, і немає межі“, — додає Марина.

Евакуація людей зі Слов’янська та Краматорська впливає на пропозицію на ринку нерухомості. Кількість вільних квартир зменшується, а ціни зростають. Знайти житло у межах 7-8 тисяч гривень стає складніше. Переїзд вимагає значних фінансових ресурсів для оплати першого та останнього місяців проживання, а також послуг рієлтора, що є суттєвим фінансовим навантаженням для людей без заощаджень.

Ситуація на ринку нерухомості в Чернівцях

Переселенка з Бахмута Людмила проживає у Чернівцях, куди переїхала з Дніпра місяць тому. Оренда квартири обходиться їй у 15 500 гривень на місяць. Ця сума становить 35 відсотків від загального доходу.

Жінка шукала житло на платформах OLX та DIM.RIA. Заявлені ціни в оголошеннях відповідали сумам власників. У Чернівцях Людмила не отримувала відмов через статус внутрішньо переміщеної особи. Проте у 2022 році під час пошуку квартири у Дніпрі орендодавці відмовляли їй саме через наявність довідки ВПО. Змінювати місто проживання наразі не планує.

Державної фінансової допомоги жінка не отримує. Розмір наявних державних виплат переселенка вважає замалим для покриття вартості оренди та зазначає, що цих коштів вистачило б лише на оплату комунальних послуг.

Вартість квартир та ставлення власників у Києві

Павло винаймає житло у столиці за 18 000 гривень на місяць. Орендна плата складає 36 відсотків від його заробітку. Чоловік моніторив різні майданчики і знайшов відповідний варіант на платформі OLX. Знайти квартиру без додаткових витрат на послуги рієлторів виявилося складно.

Під час пошуку Павло не отримував прямих відмов від власників житла, проте неодноразово бачив в описах оголошень застереження про те, що квартири не здаються переселенцям. Переїзд до іншого регіону він не розглядає, оскільки закріплений за містом та задоволений умовами.

З лютого 2024 року чоловік не отримує виплат від держави у розмірі 2 000 гривень, оскільки більше не підпадає під визначені категорії. Оренда повністю оплачується з його власного заробітку.

Статистика оренди

Станом на травень 2026 року середня заробітна плата в Україні становить 30 000 гривень. Аналіз ринку нерухомості на основі даних платформ пошуку житла LUN, OLX, DIM.RIA та сайту із працевлаштування Work.ua демонструє різне фінансове навантаження на громадян у великих містах. Для багатьох внутрішньо переміщених осіб оплата оренди залишається головною статтею витрат.

Найбільше фінансове навантаження при оренді невеликого житла фіксується у Львові. За середнього доходу у 30 500 гривень за однокімнатну квартиру вартістю 20 000 гривень орендарю доведеться віддати 65,6% заробітку. Двокімнатна квартира вартістю 24 400 гривень забирає 80% зарплати, а трикімнатна за 31 100 гривень перевищує середній дохід, складаючи 102%.

У Києві середня заробітна плата становить 35 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 18 000 гривень забирає 51,4% доходу мешканця столиці. Винаймати двокімнатну квартиру за 27 000 гривень обійдеться у 77,1% від зарплати. Вартість трикімнатної квартири сягає 43 100 гривень, що становить 123,1% від середнього заробітку.

У Дніпрі та Одесі рівень заробітних плат і ціни на оренду мають близькі показники. У Дніпрі середня зарплата становить 28 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 12 000 гривень коштуватиме 42,9% від доходу, двокімнатної за 16 000 гривень — 57,1%, а трикімнатної за 20 000 гривень — 71,4%. В Одесі за середнього доходу 27 500 гривень орендарям доводиться віддавати таку частку коштів . 43,6% за однокімнатну вартістю 12 000 гривень; . 58,2% за двокімнатну вартістю 16 000 гривень; . 80% за трикімнатну вартістю 22 000 гривень.

Найбільш доступним містом для орендарів серед досліджуваних є Харків. Середня зарплата у місті становить 26 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 7 000 гривень забирає 26,9% доходу. Двокімнатна квартира за 12 000 гривень обійдеться у 46,2% від зарплати, а трикімнатна за 15 500 гривень — у 59,6%.

Державна допомога для ВПО наразі становить 2 000 гривень на дорослого та 3 000 гривень на дитину. Цих коштів не вистачає для того, щоб сім’я з трьох осіб могла повністю оплачувати оренду житла виключно коштом державних виплат.

Читайте також:

Соціальні виплати на дітей у 2026 році: види та розміри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні роботодавці та приватні підприємці зобов’язані регулярно сплачувати єдиний соціальний внесок за себе та своїх працівників. Цей платіж формує фонд для надання соціальної допомоги громадянам у випадках безробіття, захворювань або для забезпечення пенсійних виплат.

Детальніше про те, що таке ЄСВ та скільки доведеться платити в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

ЄСВ: сутність та категорії платників

Єдиний соціальний внесок є регулярним і обов’язковим страховим платежем. Його перераховують працедавці за найманий персонал, а також підприємці, що ведуть професійну діяльність. До переліку платників належать:

• роботодавці;
• фізичні особи-підприємці на загальній або спрощеній системі оподаткування;
• особи, які отримують дохід від незалежної наукової, літературної, художньої, освітньої, викладацької, медичної чи юридичної діяльності;
• фермери, які не підлягають іншим видам страхування;
• громадяни, які добровільно беруть участь у системі державного соціального страхування;
• виконавчі служби.

Ставка та ліміти фінансування

Основна ставка внеску залишається фіксованою на рівні 22 відсотків. Для роботодавців базою нарахування є сума заробітної плати співробітників, а також різноманітні грошові винагороди. Підприємці розраховують суму платежу залежно від власного доходу.

Мінімальний та максимальний пороги внеску прив’язані до розміру мінімальної заробітної плати. У 2026 році для фізичних осіб-підприємців діють такі правила розрахунку:

• платники єдиного податку визначають базу нарахування самостійно в межах встановлених лімітів;
• мінімальний щомісячний платіж становить 1 902,34 гривні;
• максимальна база для нарахування фіксується на рівні 172 940 гривень;
• підприємці на загальній системі, члени фермерських господарств та самозайняті особи сплачують 22 відсотки від фактичного прибутку, але не менше ніж 1 902,34 гривні за місяць, у якому був отриманий дохід.

Графік розрахунків

Законодавство вимагає перераховувати страховий платіж щомісяця. Звітність та безпосередня сплата здійснюються до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Останнім днем для проведення фінансової операції вважається 19 число відповідного місяця.

Читайте також:

Виплати для ВПО: кому необхідно подати заяву до 1 червня для отримання коштів за попередні місяці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!