Група 20-річних хлопців з Івано-Франківська переїхали до Києва та влаштували полювання, щоб довести всім, що сучасні дівчата “зіпсовані”.

Що відомо про цю ситуацію та чому не можна звинувачувати дівчат в цьому, розбираємось в нашому матеріалі.

Вечірки ґвалтівників 

За інформацією поліції, молодки влаштовували вечірки й кликали туди дівчат. Там їх накачують алкоголем, а також наркотичними речовинами. Після цього непритомних дівчат знімали на відео оголеними, також домагались та відверто знущались з них. Все це горе-організатори навмисно викладали в публічний простір: в інстаграмі та телеграмі влаштовували стріми.

Хлопці вирішили знайти популярність, але знайшли тільки проблеми, наразі цією ситуацією уже займаються правоохоронці. Приголомшливо те, що своєї провини хлопці не визнають. Вони впевнені, що дівчата самі винні й що алкоголь чи наркотики вони споживали добровільно. Втім, є й інша сторона цього, суспільство почало звинувачувати в насилля дівчат, мовляв, ті самі винні, бо “знали куди йдуть”.

«Я дякую усім, хто надав розголосу цій ситуації. Хочу ще раз наголосити – жодна людина у світі не має права вас кривдити. Постраждалі не можуть спровокувати акт насильства, у цьому завжди винен кривдник. Закликаю усіх, хто постраждав або став свідком насильства, не замовчувати та повідомляти у поліцію», – написала заступниця міністра МВС.

Чому це насильство?

Злочинець виправдовує себе. Фото: скріншот зі сторі Інстаграму

На жаль, багато людей виправдовують хлопців, мовляв, на відео не показують факт насильства й можливо його не було. Такі коментарі обурили спеціалістів, які працюють з протидією та запобіганням насильства над жінками.

Олександра Горчинська (ред. пише про гендерну рівність, ЛГБТ, домашнє насильство, інклюзію, секс) журналістка НВ прокоментувала виправдовування від людей:

«Виглядають подібні аргументи так, ніби якщо факту згвалтування не було, то без цього і складу злочину немає. Тобто накачувати дівчат до стану, коли вони не можуть себе захистити та не сприймають реальність адекватно, знімати їх оголеними на відео, принижувати на камеру і виставляти все це у соціальні мережі – це загалом ок, якщо факту згвалтування не було? Чи що? Обов’язково, щоб було якесь доведене фізичне або сексуальне насильство?».

Що таке насильство?

Галина Сліпак. Фото: особистий архів героїні

Галина Сліпак, директорка Херсонського денного центру для осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі розповіла, що саме вважається сексуальним насильством.

«На жаль, люди в нашому суспільстві вважають, що насильство, це тільки статевий акт, і це не правильно. Насильство — це торкання інтимних зон, роздягання без дозволу, підглядання, та фото зроблені без згоди. Навіть якщо дівчина сказала “так”, а потім передумала, або втратила свідомість, як сталось в такому випадку на вечірках, це теж насильство», – запевняє фахівчиня.

Навіть, якщо дівчата на цих вечірках згодились піти туди, випивали та розважались, це не дає жодного права хлопцям знущатись над дівчатами, коли вони знепритомніли. Обоє партнерів мають бути в свідомості, щоб зайнятись сексом. Це прописано законом.

«Так, дівчата пішли до них, погодились випити, але жінки не повинні постійно думати, що мене в будь-який момент накачають наркотиками та згвалтують, тому я нікуди не буду ходити. Їх поведінка, одяг, сп’яніння, нічого з цього, не дає привід для насильства й тим пане, не дає привід виправдовувати чоловіків».

Чому дівчата не винні?

Гвалтівник. Фото: фотосток

Самі хлопці вважають, що дівчата винні в тому, що погоджувались йти до них, пили алкоголь та поводилися непристойно. Погоджуючись з цими аргументами, люди в коментарях засуджують дівчат та впевнені, що якщо вони пообіцяли секс, то він мав статись. Пані Галина розповіла, чому це невірне судження:

«Ми не знаємо, як саме ці дівчата потрапляли на вечірки й що вони обіцяли хлопцям. Можливо, у них навіть були думки щодо акту з кимось з них. Але, я ще раз наголошую, що дівчата були без свідомості, або в сильному сп’янінні й не контролювали себе, й все що мали зробити ці парубки — це відчепитись від дівчат або надати допомогу».

Один з коментаторів назвав дівчат повіями, та запевнив, що навіть якщо вони непритомні, вони мали виконати свою роботу:

«Почнемо з того, що такої професії, як повія в нашій державі немає, тому розповідати, що вони мали надати свої послуги, бо це їх робота, некоректно. А взагалі, навіть повію, якщо вона без свідомості, ніхто не має право насилувати, це пряме порушення закону».

Аня Шаригіна, ЛГБТ активістка, феміністка нагадала про базові права людини: 

“Права пов`язані з людською гідністю, є базовими правами людини. Право свободи від тортур та право свободи від рабства, це основні два базових права. У випадку згвалтування я закликаю всіх пам`ятати, що гендерно зумовлене насильство, це не про секс, це про приниження”

Покарання за насильство

Дівчата в непритомному стані. Скрін зі сторінки Ярослави Кравченко

Будь-яке насильство не може бути виправдане. 

«Різні види насилля мають різні покарання, але це не означає, що якесь насилля можна виправдати. Проникнення — це покарання до 12 років, інші форми мають менше покарання, але це все одно насильство», – запевняє пані Галина.

Що не так з суспільством?

Нашому суспільству треба припинити виправдовувати насилля. Ми маємо право ходити в чому хочемо, як хочемо себе вести, та мати безпечний простір. Нажаль, люди ще не готові до того, щоб приймати людей такими якими вони є, тому звинувачують дівчат та виправдовують хлопців у цій ситуації:

«Коли в селах жінки страждали від російських військових, а люди казали, що вони самі винні, бо яскраво виглядали, фарбувались і гуляли вулицями — це жахливе звинувачення. Насправді росіяни гвалтували через агресію на жінок українок, щоб принизити нашу націю. У нас є випадок коли згвалтували 85-річну жінку, невже вона також яскраво виглядала? Думаю, що ні. Тому будь-яке виправдовування насильника є недоречним».

Слід запам’ятати важливу істину — у насильстві ніколи не винна жертва.

Що робили якщо постраждала від насилля?

Насилля над жінкою. Фото: Фейсбук

Перше — це звертатись до поліції номер 102, бо це порушення закону. Якщо поліція не повірила вам, або ви хочете пришвидшити справу, дзвоніть на гарячу лінію за телефонним номером 1547. Вони розкажуть як діяти далі залежно від вашого місця проживання. Вам обов’язково допоможуть та навіть зможуть надати притулок за необхідністю:

«Якщо є можливість краще не митись, не мити руки, не чистити зуби, тоді буде більша ймовірність, що зловмисника буде покарано. Але навіть якщо вже вимиті всі сліди, звертатись треба все одно обов’язково», – наполягає Галина Сліпак.

Контакти:

Безоплатна правова допомога — 0 800 213 103

Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації – 116 123 або 0 800 500 335

Якщо ви за кордоном зверніться у @safeabroad_bot.

Батьки й діти

Дівчинка. Фото: фотосток

Багато батьків переймаються за своїх дітей та міркують, чи повідомляють вони їм, якщо щось трапиться. Як правильно пояснити дитині, що треба розповідати батькам все?

«У батьків має бути близький зв’язок з дітьми. Ви маєте завжди казати, що щоб б не сталося, я завжди за тебе. Дитина має знати, що вона може довіряти вам у всіх питаннях. Потрібно казати, що будь обережна, не ходи темними вулицями, але не тому, що я тобі не довіряю, ти вульгарно виглядаєш чи ведеш себе занадто відкрито, а тому, що є люди, які можуть зробити тобі погано.

Фото: Нацполіція

Читайте також: Що робити жінці, якщо її домагаються в армії: інструкція

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Військовослужбовці з Бахмута, призвані на службу або контрактники, можуть розраховувати на низку програм грошової підтримки від Бахмутської міської військової адміністрації (МВА), в межах яких можна отримати до 58 400 гривень. Крім того, деякі виплати можуть отримати й члени сімей військових.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіли у Бахмутській міській військовій адміністрації (МВА).

Грошова допомога військовим з Бахмута

Для військових з Бахмутської громади, діють місцеві програми соціального захисту на 2023–2026 роки. У їх межах допомогу можуть отримати:

• військовозобов’язані, мобілізовані після 1 січня 2024 року;
• особи, які підписали перший контракт із силами оборони на строк не менше трьох років.

Розмір допомоги

Виплата становить 20 прожиткових мінімумів — у 2025 році це 58 400 гривень. Фінансування здійснюється з бюджету Бахмутської громади.

Для отримання допомоги потрібно подати заяву та документи на електронну адресу Управління соціального захисту населення (УСЗН): [email protected].

Водночас представники МВА зазначають, що військові можуть отримати консультаційну допомогу з оформленням заяви та збором документів в осередках бахмутян по всій країні. Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, у будні з 9:00 до 17:00 працюють гарячі лінії за номером:

• +380 95 498 76 15;
• +380 99 713 93 80.

Чому можуть відмовити у наданні допомоги

Виплату можуть не призначити у таких випадках:

• заявник не належить до визначених категорій отримувачів;
• не подано необхідних документів;
• повторне звернення за тією ж підставою в межах одного року;
• у разі смерті заявника;
• при поданні неправдивої інформації.

Зазначається, що рішення про відмову в наданні матеріальної допомоги може бути оскаржене.

Інші програми для військових, УБД та ветеранів

Окрім грошової допомоги для військових діє ще низка програм підтримки, зокрема:

• матеріальна допомога учасникам АТО/ООС та військовим при звільнені зі служби — 10 прожиткових мінімумів (29 200 гривень у 2025 році). Надається за особистою заявою до УСЗН;
• грошова допомога військовим, які отримали поранення чи травму під час участі в бойових діях — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням;
• матеріальна допомога військовим з-поміж учасників бойових дій з нагоди Дня захисників та захисниць України — 3 прожиткових мінімуми (9 084 гривні у 2025 році). Надається на підставі клопотання військової частини А0693 (місто Бахмут) або за особистим зверненням з 1 серпня по 31 серпня;
• виплата військовим, звільненим з полону — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням.

Які програми передбачені для членів родин військових

Бахмутська МВА також надає різноманітну соціальну підтримку не тільки військовим, але й членам їх сімей, зокрема, тим, у складі яких є загиблі, зниклі безвісти чи полонені, а саме:

• щорічна виплата членам сімей загиблих — 15 000 гривень на кожного члені сім’ї. Надається на підставі особистого звернення членів сім’ї;
• матеріальна допомога дітям загиблих/зниклих/полонених — 10 000 гривень на дитину (до 18 років), яка при цьому навчається у закладах дошкільної, середньої освіти або у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти. Надається за особистим зверненням представника неповнолітньої дитини;
• одноразова виплата на поховання військових, які загинули після 24 лютого 2022 року — 40 000 гривень. Надається одноразово на підставі особистого звернення членів сім’ї загиблого військового;
• одноразова допомога на встановлення надгробка — до 50 000 гривень, але не більше фактичних витрат. Надається одноразово, за особистим зверненням членів сім’ї;

Окрім вказаних програм, у 2025 році сім’ям загиблих також видали сертифікати на 10 000 гривень у межах передачі відзнак Бахмутської МВА “Захиснику України — герою Бахмутської громади” (посмертно).

Читайте також:

Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!