Кабмін змінив правила перетину кордонів під час воєнного стану. Відтак, були внесені зміни, які передбачають заборону виїзду деяких категорій цивільних жінок. Мова йде про держслужбовиць та депутаток всіх рівнів.

Про це сказано у постанові Кабміну № 69 від 27 січня 2023 року.

Відтак, тепер для виїзду з України чоловіки та жінки нижче перелічених професій мають отримати на це відповідний дозвіл (мова йде про службові відрядження):

• члени Кабміну, перші заступники та заступники міністрів, держсекретар Кабміну, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств;
• керівники центральних органів виконавчої влади, їхні перші заступники та заступники;
• керівник апарату Верховної Ради, його перший заступник та заступники, народні 
• депутати, уповноважений Верховної Ради з прав людини та його представники;
• керівник Офісу президента та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених президентом, та їхні заступники;
• голова СБУ, його перший заступник та заступники;
• голова та члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення, голова та члени рахункової палати, голова та члени ЦВК, голови та члени інших державних колегіальних органів;
• секретар РНБО, його перший заступник та заступники;
• голова Нацбанку, його перший заступник та заступники;
• постійний представник президента в Криму та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їхні перші заступники та заступники;
• судді Конституційного Суду, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їхні заступники.

Крім того, заборона на виїзд за кордон стосується й депутатів місцевих рад, а також керівників структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, керівники державних підприємств та їхні заступники.

Попри те є винятки, виїзд за кордон  може бути дозволений: батькам-одинакам для відвідування дітей за кордоном, для лікування, на підставі окремого рішення голови ДПСУ, у разі смерті членів сімей за кордоном.

Раніше уряд ухвалив постанову, яка на час дії воєнного стану забороняє виїзд за кордон чиновників без поважних причин. 

“Виїхати за кордон для переговорів, для лікування, для догляду за неповнолітніми дітьми можна. Кататися на відпочинок – ні”, — прокоментував рішення Кабміну прем’єр Денис Шмигаль.

Нагадаємо, що депутатками місцевих рад наразі є 15 тис. жінок. З них понад 9 тис. – депутатки сільських рад. Виїхати поза межі країни ці жінки зможуть з метою службового відрядження.

Фото: «Дебет-Кредит» 

Читайте також: Чи надходитимуть військовозобов’язаним повістки через “Дію”?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!