Андрій Шманін був військовим медиком 54-ої окремої механізованої бригади. Чоловік пішов на війну, коли вона тільки почалася на Сході. Він пройшов Горлівку та Дебальцеве. Андрій не зміг залишитися осторонь й під час повномасштабної фази. Чоловік загинув у віці 50 років захищаючи Україну, поховати його змогли тільки через рік, після обміну тіл полоненими. Редакція вшановує пам’ять загиблого Героя.

Історією військового поділилася його дружина пані Світлана Шманіна.

Андрій Шманін загинув 6 березня 2022 року у Донецькій області під час бойового виходу, українцю було 50 років.

«Він був сильний духом, завжди був за справедливість. З 2014 року  він не розумів, як так може бути. Я просила його, що можливо все досить контрактів (ред. мова йде про укладення контракту про проходження військової служби). Він казав тоді: «А хто як не я», — пригадує пані Світлана.

Побратими чоловіка згадують його, як досвідченого воїна, він завжди намагався прийти на допомогу людям, не був байдужий до чужого горя.

Андрій Шиманін. Фото: надане пані Світланою

«Всі знали, що він може підставити своє плече, він був надійним. Андрій навчив не одну людину. Багатьом допоміг, хлопці дзвонили й казали: «Дякуємо, що навчив, якби не ти,  ми б не вижили в цій ситуації», — каже дружина бойового медика.

Поховати чоловіка пані Світлана змогла тільки через рік, бо тіло знаходилося на не підконтрольній Україні території. 8 березня 2023 року дружині полеглого подзвонили з Києва зі слідчого відділу, жінку повідомили про обмін тілами.

Читайте також: Юрій Казаковшенок загинув внаслідок обстрілу — Бахмутський Меморіал

«Андрій був похований очевидно, що місцевими. На ньому був жетон, він був повністю одягнутий, мав при собі мобільний телефон. Ми опізнали Андрія по зубах й по тату, яке збереглося на лівому плечі», — розповідає жінка.

Андрія Шиманіна поховали в Дніпрі на Алеї Слави. Всі рідні люди згадують його, як добру й світлу людину, небайдужу до інших.

«Бахмут. IN.UA» пропонує поділитися історією загиблого та вшанувати пам’ять мирних й військових людей у спецпроєкті “Бахмутський меморіал”. Заповнити анкету за посиланням – https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdWyuau3hynTah926BwymJl15n8ku5B8JxIe_6-SFo0LTwC6w/viewform

Фото: особистий архів героїні

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Російські війська мають нове просування на Донеччині. За даними аналітичного проєкту DeepState, окупанти просунулися поблизу сіл Ступочки та Удачне. Також зафіксовано просування російських сил біля Безсалівки у Сумській області.

Про це повідомляє Deep State.

Донеччина: де просунулися російські війська

Аналітики проєкту DeepState оновили карту бойових дій та повідомили про зміни на фронті.За їхніми даними, російські війська просунулися поблизу кількох населених пунктів:

• біля Ступочок на Донеччині;
• біля Удачного на Донеччині;
• біля Безсалівки у Сумській області.

Що відомо про ситуацію на цих ділянках фронту

Село Ступочки розташоване поблизу Костянтинівки у Краматорському районі Донецької області. Ця ділянка фронту залишається однією з активних, де російські війська намагаються покращити свої тактичні позиції.

Також просування окупантів зафіксовано біля Удачного, яке розташоване неподалік Покровського напрямку. На цьому напрямку російські сили протягом останніх місяців намагаються просуватися у бік українських оборонних позицій.

До теми:

Основний удар — на Покровському і Костянтинівському напрямках: що відбувається на фронті Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою, а обстріли прифронтових міст не зменшуються навіть вдень. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповів розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, загальна динаміка евакуації залишається стабільною: кількість тих, хто потребує допомоги у виїзді, поки що перевищує кількість бажаючих евакуюватися самостійно. Основний потік людей іде з прифронтової зони через Краматорськ і далі на Лозову.

“Багато людей з прифронту, які виходять з Костянтинівки. Єдине, що побачили, що збільшується кількість заявок на евакуацію з Краматорська і зі Слов’янська. Особливо родин з дітьми“, — зазначає представник місії “Проліска”.

Організація забезпечує виїзд комфортними мінівенами та автобусами, а також використовує спеціалізований медичний транспорт для адресної евакуації маломобільних громадян. Для Євгена Ткачова ключовими напрямками роботи зараз є небезпечні райони Дружківської громади та Миколаївка.

Хто евакуюється та скільки людей вдається вивезти

Пріоритетом для волонтерів залишається порятунок маломобільних людей та мешканців найбільш небезпечних зон. Стосовно чоловіків мобілізаційного віку, то їхня частка серед евакуйованих залишається стабільною і складає близько 10%.

Підрахувати точну кількість врятованих складно через специфіку роботи. Наприклад, за лютий лише однією автівкою волонтера було вивезено близько 300 осіб.

“Тут складність з цифрами. Можна заїхати просто і вісім звичайних людей мінівеном вивезти. Або, як зараз, одна немобільна бабуся займає все сидіння, розраховане на трьох людей. І таких по кілька за день буває. Тому ця статистика відносна“, — пояснює співрозмовник.

Чому люди відмовляються від виїзду та скільки речей беруть із собою

За словами Євгена Ткачова, випадки відмов від евакуації трапляються рідко, адже волонтери ретельно перевіряють усі заявки. Проте іноді виникають непередбачувані ситуації. Наприклад, родина може відкласти виїзд, якщо зламалася вантажівка, якою вони планували відправити свої меблі та побутову техніку, і вони не хочуть залишати старшу родичку саму.

Щодо кількості особистих речей, волонтери проводять роз’яснювальну роботу. Оскільки місія забезпечує повний супровід з пересадками на автобуси чи потяги, людям радять брати мінімум багажу.

“Налаштовуємо на те, щоб людина брала дві, ну максимум три сумочки на одного. Пояснюю людям: ви ж потягом колись їздили? Скільки речей ви можете взяти в потяг чи в рейсовий автобус? Якщо берете більше, ну з вами ж будуть їхати такі ж люди. Тому речі прийдеться тримати чи на колінах, чи на голові“, — каже волонтер.

Нові тенденції та небезпеки евакуації

Робота евакуаційних бригад стає дедалі складнішою через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.

“Ускладнюєтся трішки евакуація, бо зникають таблички з номерами вулиць, з номерами домів. Тобто це ускладнює пошук і вивіз“, — зазначає Євген Ткачов

Крім того, прифронтові громади потерпають від ударів навіть у світлу пору доби, коли немає комендантської години. Співрозмовник згадав випадок, який стався незадовго до інтерв’ю: його екіпаж розминувся з ворожим дроном “Ланцет” лише на кілька сотень метрів — безпілотник вдарив прямо у пішохідний перехід у Дружківці.

“Тобто коли люди йдуть у своїх справах, летять і КАБи, і артилерія, і дрони“, — резюмує Євген Ткачов, наголошуючи на щоденному ризику, з яким стикаються як місцеві жителі, так і ті, хто намагається їх врятувати.

Читайте також:

Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!