Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький державний університет. Навчальний заклад розташований у захопленій будівлі Донецького національного університету імені Василя Стуса, який релокувався до Вінниці. З березня 2015 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Беспалова, яка до окупації Донецька працювала першою проректоркою цього університету.

Що відомо про Світлану Беспалову і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Беспалова, біографія до 2014 року

Світлана Беспалова народилася 19 серпня 1955 року у місті Махачкала Дагестанської АРСР (нині Республіка Дагестан у складі рф). Її батько був військовослужбовцем.

У 1972-1977 роках Світлана Беспалова навчалася у Тбіліському державному університеті, де отримала диплом із відзнакою за спеціальністю “Фізика”. У 1977-1980 роках була аспіранткою в Донецькому фізико-технічному інституті імені Олександра Галкіна. З 1980 по 1995 рік була інженеркою, молодшою, старшою та провідною науковою співробітницею в цьому ж закладі. Займалася дослідженнями в галузі теоретичної біофізики.

З 1986 року працювала в Донецькому державному університеті (нині — Донецький національний університет імені Василя Стуса). До 1995 року була доценткою кафедри фізіології людини та тварин. З 1995 року — завідувачка кафедри біофізики, деканка, проректорка, перша проректорка ДонНУ.

Кар’єра Світлани Беспалової після приходу окупантів

У вересні 2014 року через війну на сході України Донецький національний університет переїхав до Вінниці. 3 листопада 2014 року університет розпочав навчальний рік на новому місці. Тодішній ректор ДонНУ в коментарі KyivPost заявив, що близько 30% студентів та викладачів залишилися в окупованому Донецьку. Серед них була і Світлана Беспалова.

Бойовики захопили будівлю Донецького національного університету. 1 жовтня 2014 року заклад відновив навчання, але вже за новою програмою. Університет взяв курс на поступовий перехід на російські освітні стандарти.

У березні 2015 року Світлана Беспалова стала виконувачкою обов’язків ректорки Донецького державного університету (таку назву має навчальний заклад у “днр”). З 1 липня 2016 року її призначили повноправною ректоркою.

11 квітня 2018 року Світлана Беспалова очолила Раду ректорів освітніх організацій вищої професійної освіти “днр”.

У жовтні 2018 року була однією з організаторок форуму “Русский мир и Донбасс”, присвячений інтеграції освіти, науки та культури Донеччини в російську систему.

Світлана Беспалова як ректорка захопленого ДонНУ

Отримавши посаду ректорки, Світлана Беспалова зосередила зусилля на впровадженні ідеології кремля. Заклад взяв курс інтеграції в російську систему освіти та патріотичне виховання молоді.

“Пройдено державну акредитацію в Федеральній службі з нагляду у сфері освіти та науки рф. Акредитовано всі магістерські програми та програми спеціалітету. Відпрацьовано механізм мережевої магістратури з вузами рф. Інтеграція в російську освітню систему диктує необхідність вдосконалення професійної підготовки: відкривати нові напрями, змінювати зміст дисциплін, запроваджувати нові курси, особливо соціально-гуманітарних спеціальностей. З 2015 року в університеті реалізується концепція виховної роботи. Особлива увага приділяється цивільно-патріотичному вихованню студентської молоді, пошуку та реалізації механізмів виявлення лідерів та їхнього активного залучення до суспільно-політичного життя”, — йдеться на сайті університету.

У 2017 році Світлана Беспалова оголосила, що в Донецькому державному університеті почала діяти “гуманітарна програма з возз’єднання народу Донбасу”. Вона передбачала можливість навчання в окупованому вузі дітей з Донеччини, які перебували на підконтрольній Україні території. Ці діти могли навчатися онлайн за російськими програмами.

Паралельно з цим Донецький державний університет розвиває співробітництво з російськими навчальними закладами. Так у березні 2018 року ректорка Беспалова підписала угоду про співпрацю з Рязанським державним університетом імені Сергія Єсеніна. У межах угоди в Донецькому державному університеті відкрили науково-просвітницький центр імені Сергія Єсеніна (скорочена назва – Єсенинський центр). Серед напрямків роботи центру: популяризація творчості російського поета Сергія Єсеніна, патріотичне виховання студентів і просування “ідеалів руского міра”.

У травні 2022 року Світлана Беспалова підписала угоду про співпрацю з Московським державним університетом. У межах цієї угоди запланували спільні освітні програми, обмін студентами та викладачами. Для студентів уже організовують туристичні тури по Москві.

У межах співпраці з московським ВНЗ на базі Донецького державного університету відкрили “Центр етнополітичної реабілітації населення, яке перебувало під впливом української неонацистської ідеології”. Про це Світлана Беспалова заявила у квітні 2023 року. Таким чином університет став майданчиком для пропагандистських заходів. Щомісяця тут проводять научно-практичні семінари, присвячені боротьби з неонацизмом. На такі зустрічі запрошують представників історичного факультету, ректорів московських ВНЗ, а також керівників окупованих навчальних закладів Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Разом вони розробляють програми щодо “зміцнювання зв’язків з національними традиціями та духовно-моральними орієнтирами” серед молоді.

Світлана Беспалова відкрито підтримує збройну агресію рф. 24 лютого 2022 року в Youtube-каналі Донецького державного університету випустили відео, на якому фігурує ректорка. Воно має назву “Ректор ДонНУ Світлана Беспалова про заклик викладачів та студентів”. Ймовірно, відео знято напередодні, бо вона говорить про День захисника вітчизни, який відзначають у рф 23 лютого. Світлана Беспалова каже, що студенти і викладачі йдуть на фронт. Це вона пов’язує з тяглістю поколінь, пов’язуючи сьогоднішню війну в Україні з Другою світовою. За словами ректорки, юнаки йдуть на фронт, “бо мають честь”. Фактично жінка закликає студентів і своїх підлеглих воювати на боці рф.

Про те, що студентів долучають до війська, редакції Бахмут IN.UA раніше розповідав Дмитро Крук, який навчався в окупованому Донецьку. Хлопець розповідав, що багато його одногрупників мобілізували з першого курсу. Це була примусова мобілізація. Він припускає, що з військовими співпрацював деканат, оскільки юнакам приходили повідомлення про повістки саме звідти.

Також за ініціативи Донецького державного університету російські військові отримували допомогу. В Youtube-каналі університету є відео, датоване березнем 2018 року, де військовий бригади “Пятнашка” дякує студентам і викладачам за допомогу з теплим одягом, солодощами і продуктами.

За свою роботу Світлана Беспалова отримує нагороди від рф. Зокрема, у 2025 році вона отримала звання “Ректор року” від російського професорського зібрання за підтримки міносвіти рф. Церемонія нагородження проходила у Москві.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Беспалової для допиту в якості підозрюваної, датовану 2023 роком. У грудні 2024 року прокуратура повідомила про заочне оголошення Світлані Беспаловій підозри в колабораційній діяльності. Зараз вона перебуває у розшуку.

Читайте також:

• Хто такий Костянтин Федоренко: досьє на директора табору “Артеку” в окупації
• Працювала вчителькою, а тепер відповідає за молодіжну політику окупантів: хто така Марія Дубова
• СБУ врахує в роботі матеріали Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває підготовка до опалювального періоду 2026–2027 років. Наразі роботи ведуться у шести територіальних громадах області. Водночас через бойові дії та пошкодження критичної інфраструктури опалювальний сезон неможливо забезпечити щонайменше у 12 громадах.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства Донецької ОДА.

Де на Донеччині готуються до опалювального сезону

Наразі підготовчі роботи до опалювального сезону у 2026-2027 році ведуться у шести громадах.

Йдеться про:

• Андріївську;
• Краматорську;
• Новодонецьку;
• Олександрівську;
• Слов’янську;
• Черкаську.

Водночас остаточні рішення про початок опалювального періоду ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням погодних умов та вимог відповідних нормативних документів. Таким чином, на момент відповіді Донецької ОДА немає затвердженого повного переліку населених пунктів, де гарантовано розпочнеться опалювальний сезон. Обласна адміністрація повідомила саме про громади, де наразі триває підготовка.

Де на Донеччині опалювальний сезон не зможуть провести

Через активні бойові дії, численні пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу опалювальний сезон уже не перший рік неможливо забезпечити у таких громадах:

• Білозерській;
• Добропільській;
• Іллінівській;
• Костянтинівській;
• Лиманській;
• Мирноградській;
• Покровській;
• Святогірській;
• Торецькій;
• Часовоярській.

За інформацією департаменту, цього року аналогічна ситуація складається також у Дружківській та Миколаївській громадах. У відповіді ОДА зазначається, що серед причин неможливості проведення опалювального сезону — пошкодження об’єктів інфраструктури, а також відсутність водо-, газо- та електропостачання.

Отже, наразі йдеться про 12 громад, де опалювальний сезон 2026–2027 років не планують проводити через безпекову ситуацію та стан критичної інфраструктури.

До теми:

На Донеччині за 22 млн грн встановлять дві модульні котельні: де саме вони з’являться

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!