Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У травні 2026 року Часовоярська МВА, міськрада та її структурні підрозділи провели 22 державних закупівель. Загалом у травні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та послуг на суму понад 364 тисячі гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Часовоярська МВА: витрати у травні 2026 року

Протягом травня 2026 року Часовоярська МВА провела дев’ять закупівель на загальну суму 154 099,66 гривень.

Основну частину коштів — 110 189,66 гривень — витратили на страхування за програмою “КАСКО” автомобілів, що передані Часовоярській МВА. За ці кошти застрахували два авто.

За 32 760 гривень придбали запчастини для ремонту автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City. Загалом провели три закупівлі:

• 20 420 гривень — чотири літні шини;
• 6 940 гривень — комплект гальмівних колодок, дискове гальмо і два гальмівних диска;
• 5 400 гривень — масляний, паливний, повітряний і салонний фільтри.

За 6 350 гривень провели технічне обслуговування та ремонт двох автомобілів. Загалом на ці потреби провели чотири закупівлі:

• 2 100 гривень — заміна колодок та дисків автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City.
• 1 850 гривень — заміна фільтрів автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City.
• 1 200 гривень — шиномонтаж автомобіля RENAULT DUSTER LAIF;
• 1 200 гривень — шиномонтаж автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City.

За 4 800 гривень придбали 8 літрів моторної оливи.

Часовоярська міськрада: закупівлі у травні 2026 року

Протягом травня 2026 року Часовоярська міськрада провела десять закупівель на 193 433,90 гривень.

68 250 гривень витратили на іміджеву продукцію: по 150 сувенірних футболок і чашок з символікою Часів Яру.

За 40 000 гривень придбали десять систем протидії БПЛА сіткомет MITLA.

31 370 гривень витратили на запчастини:

• 18 970 гривень — по два амортизатора підвіски і опори амортизатора, а також пильник і відбійник амортизатора;
• 12 400 гривень — чотири літні шини.

30 533,90 гривень пішли на страхування за програмою “КАСКО” автомобіля, переданого Часовоярській міськраді.

13 080 гривень пішли на технічне обслуговування та ремонт чотирьох автомобілів. Загалом на ці потреби провели чотири закупівлі:

• 5 520 гривень — технічне обслуговування і ремонт автомобіля MERCEDES BENZ;
• 5 160 гривень — технічне обслуговування і ремонт автомобіля RENAULT LODGY;
• 1 200 гривень — шиномонтаж автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER;
• 1 200 гривень — шиномонтаж автомобіля MITSUBISHI L200.

10 200 гривень витратили на розміщення інформації в газеті “Вперед”.

Фінансовий відділ Часовоярської міськради: закупівлі у травні 2026 року

Протягом травня 2026 року Фінансовий відділ Часовоярської міськради провело одну закупівлі на 5 600 гривень. За ці кошти оплатили ремонт і обслуговування комп’ютерної та організаційної техніки.

Відділ культури, спорту, сім’ї та молоді Часовоярської міськради: закупівлі у травні 2026 року

Протягом травня 2026 року відділ культури, спорту, сім’ї та молоді Часовоярської міськради провів одну закупівлю на 4 688 гривень. Ці кошти пішли на 58 одиниць канцтоварів.

Відділ освіти Часовоярської міськради: закупівлі у травні 2026 року

Протягом травня 2026 року відділ освіти Часовоярської міськради провів одну закупівлю на 7 000 гривень. Їх витратили на послуги інформатизації, технічну підтримку, захист інформації та хостинг веб-сайту відділу.

Загалом закупівлі Часовоярської громади за травень 2026 року склали 364 821,56 гривень.

Читайте також:

• Що купувала Бахмутська РДА у травні 2026 року: аналіз закупівель
• Торецька МВА провела 48 закупівель у травні: куди витрачали гроші
• Статуетки для нагородження, прапори і послуги “Нової пошти”: що купували для Бахмута у травні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Оренда квартири у великих містах України забирає від 26% до понад 100% середньої заробітної плати. Найбільше фінансове навантаження на орендарів фіксується у Львові та Києві, тоді як найдоступнішим містом залишається Харків. Водночас базових державних виплат не вистачає внутрішньо переміщеним особам для повного покриття вартості житла. 

Про співвідношення цін на ринку нерухомості із заробітками українців та реальний досвід пошуку квартири переселенцями — читайте у матеріалі. 

Оренда житла в Україні: досвід переселенців

Переселенка з Покровська Марина другий рік винаймає житло в Одесі. Жінка орендує двокімнатну квартиру, вартість якої залишається незмінною протягом усього часу проживання.

“Я живу зараз у місті Одеса і плачу 6 тисяч на місяць за житло. Мені хороша хазяйка трапилася і не піднімає. Ось живемо ми скільки вже, другий рік, жодного разу не підняла і навіть натяку не було“, — зазначає жінка.

Квартиру Марина шукала через групи у месенджері Telegram. Жінка погодилася на першу ж пропозицію від рієлтора, оскільки головним пріоритетом була наявність житла. Заявлені в оголошеннях ціни відповідали реальній вартості при укладанні угоди. Укомплектовані меблями варіанти на той момент коштували від 10 тисяч гривень.

Витрати на оренду квартири повністю покриваються за рахунок державних виплат для ВПО. Дохід, який жінка отримує з роботи, йде на базові життєві потреби. Під час пошуку житла переселенка не стикалася з відмовами через реєстрацію в Донецькій області, проте виникали труднощі через наявність двох котів.

Розглядати варіанти переїзду в інше місто родина не планує. В Одесі навчається син Марини, а ціни на ринку нерухомості є більш прийнятними порівняно з іншими регіонами.

“Тут найбільш адекватна ціна. Якщо навіть брати наш Донбас, у нас Добропілля було 20 кілометрів, там по 16 тисяч давали оренду. Тим більше рієлтори 50% хочуть за свої послуги, не 100%, як у Дніпрі. А на західній частині України, так я взагалі мовчу про їхні розцінки“, — констатує жінка.

За словами переселенки, в Одесі можна знайти бюджетні варіанти за 2,5-5 тисяч гривень. Вона наводить приклад знайомого, який орендує переобладнану літню кухню з водою та опаленням за 2,5 тисячі гривень. Водночас інші переселенці часто стикаються з постійним підвищенням цін на орендовані квартири.

“У мене є люди, які до мене приходять, спілкуємося, і їм піднімають житло чи не щомісяця. І на тисячу, і на півтори, і на дві, і немає межі“, — додає Марина.

Евакуація людей зі Слов’янська та Краматорська впливає на пропозицію на ринку нерухомості. Кількість вільних квартир зменшується, а ціни зростають. Знайти житло у межах 7-8 тисяч гривень стає складніше. Переїзд вимагає значних фінансових ресурсів для оплати першого та останнього місяців проживання, а також послуг рієлтора, що є суттєвим фінансовим навантаженням для людей без заощаджень.

Ситуація на ринку нерухомості в Чернівцях

Переселенка з Бахмута Людмила проживає у Чернівцях, куди переїхала з Дніпра місяць тому. Оренда квартири обходиться їй у 15 500 гривень на місяць. Ця сума становить 35 відсотків від загального доходу.

Жінка шукала житло на платформах OLX та DIM.RIA. Заявлені ціни в оголошеннях відповідали сумам власників. У Чернівцях Людмила не отримувала відмов через статус внутрішньо переміщеної особи. Проте у 2022 році під час пошуку квартири у Дніпрі орендодавці відмовляли їй саме через наявність довідки ВПО. Змінювати місто проживання наразі не планує.

Державної фінансової допомоги жінка не отримує. Розмір наявних державних виплат переселенка вважає замалим для покриття вартості оренди та зазначає, що цих коштів вистачило б лише на оплату комунальних послуг.

Вартість квартир та ставлення власників у Києві

Павло винаймає житло у столиці за 18 000 гривень на місяць. Орендна плата складає 36 відсотків від його заробітку. Чоловік моніторив різні майданчики і знайшов відповідний варіант на платформі OLX. Знайти квартиру без додаткових витрат на послуги рієлторів виявилося складно.

Під час пошуку Павло не отримував прямих відмов від власників житла, проте неодноразово бачив в описах оголошень застереження про те, що квартири не здаються переселенцям. Переїзд до іншого регіону він не розглядає, оскільки закріплений за містом та задоволений умовами.

З лютого 2024 року чоловік не отримує виплат від держави у розмірі 2 000 гривень, оскільки більше не підпадає під визначені категорії. Оренда повністю оплачується з його власного заробітку.

Статистика оренди

Станом на травень 2026 року середня заробітна плата в Україні становить 30 000 гривень. Аналіз ринку нерухомості на основі даних платформ пошуку житла LUN, OLX, DIM.RIA та сайту із працевлаштування Work.ua демонструє різне фінансове навантаження на громадян у великих містах. Для багатьох внутрішньо переміщених осіб оплата оренди залишається головною статтею витрат.

Найбільше фінансове навантаження при оренді невеликого житла фіксується у Львові. За середнього доходу у 30 500 гривень за однокімнатну квартиру вартістю 20 000 гривень орендарю доведеться віддати 65,6% заробітку. Двокімнатна квартира вартістю 24 400 гривень забирає 80% зарплати, а трикімнатна за 31 100 гривень перевищує середній дохід, складаючи 102%.

У Києві середня заробітна плата становить 35 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 18 000 гривень забирає 51,4% доходу мешканця столиці. Винаймати двокімнатну квартиру за 27 000 гривень обійдеться у 77,1% від зарплати. Вартість трикімнатної квартири сягає 43 100 гривень, що становить 123,1% від середнього заробітку.

У Дніпрі та Одесі рівень заробітних плат і ціни на оренду мають близькі показники. У Дніпрі середня зарплата становить 28 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 12 000 гривень коштуватиме 42,9% від доходу, двокімнатної за 16 000 гривень — 57,1%, а трикімнатної за 20 000 гривень — 71,4%. В Одесі за середнього доходу 27 500 гривень орендарям доводиться віддавати таку частку коштів . 43,6% за однокімнатну вартістю 12 000 гривень; . 58,2% за двокімнатну вартістю 16 000 гривень; . 80% за трикімнатну вартістю 22 000 гривень.

Найбільш доступним містом для орендарів серед досліджуваних є Харків. Середня зарплата у місті становить 26 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 7 000 гривень забирає 26,9% доходу. Двокімнатна квартира за 12 000 гривень обійдеться у 46,2% від зарплати, а трикімнатна за 15 500 гривень — у 59,6%.

Державна допомога для ВПО наразі становить 2 000 гривень на дорослого та 3 000 гривень на дитину. Цих коштів не вистачає для того, щоб сім’я з трьох осіб могла повністю оплачувати оренду житла виключно коштом державних виплат.

Читайте також:

Соціальні виплати на дітей у 2026 році: види та розміри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!