Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У Донецькій області триває культурно-мистецький проєкт “Донеччина вишивана”. Участь у ньому беруть 46 громад регіону, в тому числі і Бахмутська. У межах проєкту громади проводили дослідницьку роботу і вивчали візерунки, притаманні їхній місцевості, які потім перенесли на сучасну вишиванку. В основі бахмутської вишиванки — старовинна жіноча додільна сорочка, характерна для 1913 років, яка була збережена і вивезена з Бахмута.

Яка вишиванка представила Бахмутську громаду, редакції розповіла Ірина Булгакова — начальниця Управління культури Бахмутської міськради.

“Донеччина вишивана”: яку вишиванку представив Бахмут

У січні 2026 року на Донеччині оголосили початок культурно-мистецького проєкту “Донеччина вишивана”. Він має на меті об’єднання громад області для створення галереї вишитих сорочок, які притаманні кожній місцевості. Участь у проєкті взяли 46 громад, серед яких і Бахмутська.

Громади мали розробити дизайн сучасної вишиванки, який відображає автентику конкретної місцевості. При цьому потрібно було не просто створити одяг, а дослідити коріння свого краю.

Бахмутська громада долучилася до проєкту в січні. З тих пір тривала дослідницька робота. За основу бахмутської вишиванки взяли історичний екземпляр, датований 1913 роком.

“Був зібраний жіночий образ. Перед цим проводилося наукове дослідження за допомогою музейних співробітників щодо вишивки, яка притамана Бахмутському регіону, консультувалися зі Світланою Кравченко. За основу ми взяли сорочку, якій 100 років, вона датована 1913 роком і вивезена з Бахмута. Ми взяли крій цієї сорочки, а в самій вишивці брали за основу трави, що символізують саме наш Бахмутський край. Також були вимоги, що це повинна бути натуральна тканина — льон або конопляне полотно. А вже крій був на вибір громад. Ми зробили жіночу сорочку-сукню”, — розповіла Ірина Булгакова.

Під час аналізу історії вишивки Бахмутського краю встановили, що більшість зразків вишиванок були завезені з різних регіонів у зв’язку з активним промисловим розвитком міста та міграційними процесами. Власної сталої регіональної техніки вишивки не сформувалося, що дало підґрунтя для сучасного авторського переосмислення.

Виконати вишивку вирішили технікою гладді. Основним мотивом вишивки обрали польові квіти, як символ степу, природної краси та витривалості Бахмутського краю. Центральним символічним елементом орнаменту стала ковила.

Символічною є і кольорова гамма вишивки. Вона виконана у відтінках, наближених до кольорів військової форми.

“Ми взяли кольори військової форми, колір хакі, які співпадають з кольорами степових трав Бахмутського регіону. Також у нас був такий задум, що Бахмутська громада наразі не перебуває вдома, і ми хотіли передати тугу жінки за домом, за чоловіком, якого відправила на війну. Такий сенс ми вкладали в роботу”, — розповіла Ірина Булгакова.

Очільниця Управління культури підкреслює важливість подібних проєктів, бо завдяки ним вдається зберігати локальну культурну ідентичність.

“Ми завжди кажемо, що наша громада зараз живе у людях, у культурі. І саме це допомагає зберегти нашу локальну ідентичність. Якщо всього цього не буде, то наша громада взагалі перестане існувати”, — зауважила Ірина Булгакова.

Наприкінці червня у межах проєкту “Донеччина вишивана” провели фотозйомку готових вишиванок громад. Знімки стануть основою майбутнього фотоальбому. Також у Дніпрі відбулася презентація готових образів кожної громади.

Читайте також:

• Бахмутянка представила Донеччину на молодіжному форумі в Закарпатті: які результати мав захід
• “Можливо, ми одні з останніх людей, які народилися на Донбасі”. Історія поетеси з Бахмута Естер
• Як Бахмут готувався до Дня Конституції: згадуємо виступи колективів центру Мартинова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи та люди, які постраждали від бойових дій, можуть отримати фінансову допомогу на старт або відновлення власної справи. Сума гранту становить 31 900 гривень. Кошти призначені для розвитку дрібного підприємництва в умовах війни.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога ВПО для розвитку бізнесу

Учасники програми мають змогу отримати грошовий грант у розмірі 31 900 гривень. Ці кошти призначені виключно для започаткування або розвитку малого бізнесу в позафермерській сфері. Проєкт орієнтований на підтримку громадян, які зазнали наслідків бойових дій та потребують ресурсів для відновлення підприємницької діяльності або старту нового бізнесу.

Подати анкету на фінансування можуть особи, які відповідають щонайменше одному з трьох встановлених критеріїв:

• перемістилися протягом останніх шести місяців з тимчасово окупованих територій, прифронтових районів або зон активних бойових дій та мають статус ВПО або підтвердження евакуації;
• мають поранених або загиблих членів домогосподарства протягом останніх 45 днів;
• зазнали пошкодження житла, бізнесу або втратили можливість здійснювати самозайняту діяльність через обстріли протягом останніх 45 днів.

Участь у грантовій програмі є безкоштовною. Організатори звертають увагу на те, що проходження анкетування не гарантує автоматичного отримання грошової виплати.

На що дозволено витратити кошти

Отримані 31 900 гривень необхідно спрямувати на діяльність поза аграрним сектором. До основних напрямів фінансування належать:

• ремонт побутової техніки та взуття;
• надання клінінгових послуг;
• проведення будівельних і ремонтних робіт;
• дрібна роздрібна торгівля;
• виготовлення меблів та домашнє виробництво;
• онлайн-діяльність та швейна справа;
• надання послуг у сфері краси та догляду;
• перекваліфікація та старт нової діяльності.

Подавати заявки мають право і ті громадяни, чиї бізнес-ідеї або плани з відновлення власної справи не увійшли до вказаного переліку, але стосуються позафермерської сфери.

Географія реалізації програми

Грантовий проєкт охоплює конкретні громади та райони у трьох областях України. У Миколаївській області фінансування доступне для жителів міста Миколаїв, а також Миколаївського і Баштанського районів.

У Херсонській області програма діє на території міста Херсон, Херсонського та Бериславського районів. У Дніпропетровській області заявки приймають від мешканців міста Дніпро, Нікопольського, Синельниківського та Криворізького районів.

Процедура подачі заявки

Особи, які відповідають умовам участі та мають готову бізнес-ідею у позафермерській сфері, повинні заповнити електронну анкету за відповідним посиланням від організаторів проєкту. Допомога надається в межах спільної роботи благодійних фондів для підтримки громад з високим рівнем ризику.

Читайте також:

Багатодітні ВПО можуть отримати грошову допомогу від “СОС Дитячі Містечка Україна”: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!