Іцхак Штерн воював за Україну ще з 2014 року, але через тяжке поранення в 2017 завершив службу. Зараз, він волонтерить та іноді пише вірші, про все що спадає на думку, щоб на душі ставало легше. Так, він написав не один рядок про Бахмут.

***

Дунаєвецький кіт провести прийшов,

Дивився, ніби знав куди я йшов,

Ніби знав, що прямую на схід,

Та й промуркотів: “Сходу привіт”.

Я пообіцяв, що виконую бажання.

Не знав, що Бахмут, зазнав такого руйнування.

Що не зустріну там, друзів його,

І не передам привіт від нього.

Чоловік працює в приватному будинку для літніх людей, який раніше знаходився в Часів Ярі, але був вимушений евакуюватись на Хмельниччину разом зі старенькими. Працюючи тут, волонтер їздить в Бахмут та Часів Яр, щоб допомагати друзям та людям, які там лишились: 

«Продовжую допомагати, але тепер на своєму фронті. Їжджу, якщо є потреби. Друзів у мене ще трохи залишились там, але дуже багато загинуло в цій війні, й цивільних і військових». 

***

Часів Яр… зустріч приємна. 

Тривоги немає, погода чемна. 

Костянтинівка… на повороті зруйнована школа, 

Уламки розкидані довкола. 

Дружківка. 

Дорога наче бруківка, 

Краматорськ, Дмитрівка, Львівка… 

Знов зруйнована домівка. 

Читайте також: Не могла не написати про Бахмут: як поетеса Валентина Дуневич підтримує ЗСУ з тилу

Не впізнав Бахмут

Іцхак Штерн. Фото: особистий архів героя

Іцхак вісім місяців не був в Бахмуті, й зараз, коли приїхав і побачив місто, зовсім його не впізнав. 

«Життя там, на жаль, продовжується, бо деякі не виїжджають. Інфраструктура зруйнована повністю, немає жодного повністю цілого будинку, росіяни просто знищують місто. Там постійні обстріли, за день тиша була хвилин п’ять, а люди все одно залишаються тут жити», — розповідає волонтер. 

На думку чоловіка, багато з тих, хто залишився, чекає «руський мір», а є такі, кому все одно при якій владі жити, аби було, що їсти: 

«Є люди, які за Україну й всім серцем люблять її, але вони бояться їхати в невідоме, бо читають погані приклади, як не приймають на «західній» переселенців і тому не хочуть покидати дім. Хоча я впевнений, що ми зустрічаємо таких людей, яких хочемо. Я вже не один місяць на Хмельниччині, й спілкуються тільки з гарними українцями, хоча довкола мене є різні». 

Як почав писати вірші

Бахмут. Фото: особистий архів героя

«Коли я після поранення майже рік лежав в шпиталі — почав писати. Я віруюча людина. Я вірю в спасителя. Психологи мені сказали, що думки краще викладати на папір, щоб не тримати все в собі. Тепер все, що в моїх думках, я розповідаю в віршах», — ділиться колишній військовий. 

***

Хотів розповісти про Бахмут,

І як душа була загнана у кут.

Як, з братом, нужденних шукали,

Як тим, хто в скруті, допомагали.

Як я дивився у дитячі очі,

Потім Богу волав, пів ночі.

Як серце зазнало кипіння,

Бо не знаходив розуміння.

***

Чому, батьки цих діточок,

Гріючи їжу теплом окопних свічок,

Не їдуть з цього пекла?

За руїни тримаються запекло…

***

Але, чомусь, зникло натхнення,

А від себе писати, немає уміння.

Тому, просто скажу: Неньку руйнує кат,

І радіє, що зазнаємо ми втрат.

***

Моє серце від жаху болить,

Звісно, до Бога кричить.

Шукаю всюди розуміння.

Та де розрада, де терпіння?      

«Коли я писав про Бахмут, я хотів зрозуміти чому люди там залишаються, можливо, хтось би прочитав це, й щось також зрозумів. До того ж мені просто ставало легше на душі, коли я писав». 

Фото: особистий архів героя

Читайте також: Юні блогери з Бахмута записують патріотичні вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Донецькій області триває евакуація людей з населених пунктів, наближених до лінії фронту. На підконтрольній території регіону досі залишаються 135 тисяч осіб, серед яких понад сім тисяч — діти.

Деталі щодо ситуації на Донеччині під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

На підконтрольній території Донецької області перебуває 7678 дітей. У п’яти населених пунктах трьох територіальних громад, де оголошена примусова евакуація, залишаються 393 дитини із 330 сімей. Розподіл по громадах має такий вигляд:

• у місті Миколаївка залишаються три дитини з двох сімей;
• у Краматорській територіальній громаді перебувають 140 дітей зі 131 сім’ї;
• в окремих районах Слов’янської територіальної громади проживають 250 дітей зі 197 сімей.

Миколаївка належить до зони активних бойових дій. Встановити місцезнаходження двох родин із трьома дітьми за відомими адресами наразі не вдається. Випадки евакуації дітей без супроводу батьків або законних представників в області відсутні.

“Будинки повернуться, міста відбудуються, але головне багатство нашої країни — це її люди, діти. Дозвольте собі бути в безпеці“, — наголосила керівниця служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Загалом протягом червня з небезпечних територій евакуювали 286 дітей зі 179 сімей. Географія вивезення має такий вигляд:

• з Краматорської громади евакуювали 155 дітей;
• з окремих районів Слов’янська вивезли 125 дітей;
• з Дружківської громади забрали п’ятьох дітей;
• із села Сергіївка вивезли одну дитину.

Лише за останній тиждень до безпечних регіонів вивезли 85 дітей із 71 сім’ї. З них 42 дитини евакуювали з Костянтинівської громади, а ще 43 — зі Слов’янська.

Загальна статистика евакуації та розселення населення

За даними Дмитра Петліна, проводити евакуацію з населених пунктів поблизу лінії фронту з боку Костянтинівки, Лиману та Миколаївки стає дедалі важче. З початку бойових дій загальна кількість евакуйованих становить понад 1 мільйон 394 тисячі осіб. Серед них 210 тисяч дітей та 47,5 тисячі людей з інвалідністю.

Протягом червня за межі області виїхали понад 9,5 тисячі осіб, з яких 780 — діти. На підконтрольній території залишаються 135 тисяч жителів. У 20 громадах, які віднесені до зони активних бойових дій, перебувають 14 800 осіб.

Читайте також:

Чому евакуація з Донеччини стає складнішою: у “Пролісці” назвали дві причини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

На Донеччині триває евакуація населення. Через атаки рф вивезення людей з деяких населених пунктів неможливе. Зокрема, в Лимані і Костянтинівці можливості для евакуації транспортом немає, люди можуть виходити тільки пішки.

Про це під час брифінгу розповів Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Евакуація з Донеччини: звідки вивозити людей неможливо

Станом на 23 червня на підконтрольній Україні території Донеччини залишаються 135 тисяч людей. Щодня в області тривають заходи з евакуації. Протягом минулого тижня найбільше людей виїхали з Краматорської громади — 5 400 осіб. Зі Слов’янської громади евакуювали 2 200 людей, а з Дружківської — понад 700 людей.

Є на Донеччині і міста, які хоч і перебувають під контролем України, але евакуація звідти неможлива. Це Костянтинівка і Лиман. Ускладнена евакуація у Дружківці і Миколаївці.

“Костянтинівка, Лиман, і вже майже така ж ситуація в Миколаївці з Дружківкою. Це я назвав місця, з яких найважче (ред. евакуюватися). Костянтинівка — пішки, за рідкими випадками там військові підвозять. У Дружківці ще більш-менш, там десь заїжджають “Білі янголи”, “Фенікс”, це на броні. І поодинокі також з Миколаївки. У Лимані ситуація така ж, як і в Костянтинівці”, — повідомив Дмитро Петлін.

У Дружківку ще може заїжджати евакуаційний транспорт. Говорити про налагоджений регулярний трафік вже неможливо, але за потреби евакуаційні екіпажі заїжджають у місто.

Загалом щодня на території Донеччини працюють до 12 евакуаційних екіпажів.

Читайте також:

• Російські авіабомби вдарили по Дружківці: які наслідки удару
• Бої за Костянтинівку: яку тактику використовують військові рф в місті
• Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!