Іцхак Штерн воював за Україну ще з 2014 року, але через тяжке поранення в 2017 завершив службу. Зараз, він волонтерить та іноді пише вірші, про все що спадає на думку, щоб на душі ставало легше. Так, він написав не один рядок про Бахмут.

***

Дунаєвецький кіт провести прийшов,

Дивився, ніби знав куди я йшов,

Ніби знав, що прямую на схід,

Та й промуркотів: “Сходу привіт”.

Я пообіцяв, що виконую бажання.

Не знав, що Бахмут, зазнав такого руйнування.

Що не зустріну там, друзів його,

І не передам привіт від нього.

Чоловік працює в приватному будинку для літніх людей, який раніше знаходився в Часів Ярі, але був вимушений евакуюватись на Хмельниччину разом зі старенькими. Працюючи тут, волонтер їздить в Бахмут та Часів Яр, щоб допомагати друзям та людям, які там лишились: 

«Продовжую допомагати, але тепер на своєму фронті. Їжджу, якщо є потреби. Друзів у мене ще трохи залишились там, але дуже багато загинуло в цій війні, й цивільних і військових». 

***

Часів Яр… зустріч приємна. 

Тривоги немає, погода чемна. 

Костянтинівка… на повороті зруйнована школа, 

Уламки розкидані довкола. 

Дружківка. 

Дорога наче бруківка, 

Краматорськ, Дмитрівка, Львівка… 

Знов зруйнована домівка. 

Читайте також: Не могла не написати про Бахмут: як поетеса Валентина Дуневич підтримує ЗСУ з тилу

Не впізнав Бахмут

Іцхак Штерн. Фото: особистий архів героя

Іцхак вісім місяців не був в Бахмуті, й зараз, коли приїхав і побачив місто, зовсім його не впізнав. 

«Життя там, на жаль, продовжується, бо деякі не виїжджають. Інфраструктура зруйнована повністю, немає жодного повністю цілого будинку, росіяни просто знищують місто. Там постійні обстріли, за день тиша була хвилин п’ять, а люди все одно залишаються тут жити», — розповідає волонтер. 

На думку чоловіка, багато з тих, хто залишився, чекає «руський мір», а є такі, кому все одно при якій владі жити, аби було, що їсти: 

«Є люди, які за Україну й всім серцем люблять її, але вони бояться їхати в невідоме, бо читають погані приклади, як не приймають на «західній» переселенців і тому не хочуть покидати дім. Хоча я впевнений, що ми зустрічаємо таких людей, яких хочемо. Я вже не один місяць на Хмельниччині, й спілкуються тільки з гарними українцями, хоча довкола мене є різні». 

Як почав писати вірші

Бахмут. Фото: особистий архів героя

«Коли я після поранення майже рік лежав в шпиталі — почав писати. Я віруюча людина. Я вірю в спасителя. Психологи мені сказали, що думки краще викладати на папір, щоб не тримати все в собі. Тепер все, що в моїх думках, я розповідаю в віршах», — ділиться колишній військовий. 

***

Хотів розповісти про Бахмут,

І як душа була загнана у кут.

Як, з братом, нужденних шукали,

Як тим, хто в скруті, допомагали.

Як я дивився у дитячі очі,

Потім Богу волав, пів ночі.

Як серце зазнало кипіння,

Бо не знаходив розуміння.

***

Чому, батьки цих діточок,

Гріючи їжу теплом окопних свічок,

Не їдуть з цього пекла?

За руїни тримаються запекло…

***

Але, чомусь, зникло натхнення,

А від себе писати, немає уміння.

Тому, просто скажу: Неньку руйнує кат,

І радіє, що зазнаємо ми втрат.

***

Моє серце від жаху болить,

Звісно, до Бога кричить.

Шукаю всюди розуміння.

Та де розрада, де терпіння?      

«Коли я писав про Бахмут, я хотів зрозуміти чому люди там залишаються, можливо, хтось би прочитав це, й щось також зрозумів. До того ж мені просто ставало легше на душі, коли я писав». 

Фото: особистий архів героя

Читайте також: Юні блогери з Бахмута записують патріотичні вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

30 травня українські військові оприлюднили нові відеоматеріали, які демонструють актуальний стан тимчасово непідконтрольного Бахмута. Це перше за кілька місяців відео українських військових з міста, яке вдалося зробити за допомогою оптоволокнового дрона “Пташка”.

Українські дрони над Бахмутом

Політ українського безпілотника над тимчасово окупованим Бахмутом став не просто окремим епізодом війни. Він показав, наскільки швидко змінюються можливості українських безпілотних систем і як змінюється сама логіка бойових дій. Якщо ще два роки тому головним завданням було наситити фронт великою кількістю FPV-дронів, то сьогодні виробники говорять уже про інші виклики — збільшення дальності польоту, роботу на оптоволокні, стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та інтеграцію безпілотників у єдину систему управління військами. Це означає, що війна переходить із етапу масового використання дронів до етапу технологічного суперництва.

За словами експерта з оборонної промисловості та керівника компанії-виробника озброєння Анатолія Храпчинського, українські безпілотні технології вже виходять на новий рівень. Якщо раніше головним завданням було збільшити кількість дронів, то зараз увага виробників зосереджена на розширенні їхніх можливостей — дальності польоту, стійкості до засобів радіоелектронної боротьби та здатності працювати по цілях далеко за лінією фронту.

“Почнімо з технологічних можливостей наших дронів. Уже кілька українських компаній зробили серйозний крок уперед, збільшивши дистанцію стабільного зв’язку. Це дозволяє розширювати так звану кілзону — територію, на якій безпілотники можуть ефективно працювати. Головне завдання інженерів сьогодні, це забезпечити військових озброєнням, яке реально допомагає на тактичному рівні. Передусім це можливість впливати на логістику противника, позбавляти його постачання та ускладнювати просування військ”, — каже Анатолій Храпчинський.

За словами експерта, саме логістика сьогодні дедалі частіше стає головною ціллю. Якщо підрозділи не отримують боєприпасів, пального чи підкріплення, вони втрачають можливість вести активні бойові дії незалежно від кількості особового складу чи техніки. Храпчинський зазначає, що сучасна війна дедалі більше перетворюється на технологічне протистояння. Виграє вже не той, хто має більше озброєння, а той, хто швидше адаптується до нових умов і здатен оперативно реагувати на зміни на полі бою.

“Сьогодні ми вже бачимо, що технології починають визначати хід бойових дій. Якщо ще кілька років тому головним було виробити більше техніки, то зараз набагато важливіше, наскільки швидко можна вдосконалити вже наявні рішення. Противник постійно змінює свої засоби протидії, відповідно й українські виробники мають швидко адаптуватися. Саме ця швидкість розвитку сьогодні стає нашою конкурентною перевагою”, — говорить експерт.

За його словами, це стосується не лише самих безпілотників. Змінюється вся система ведення війни: від роботи операторів до взаємодії між різними підрозділами, які використовують дрони для розвідки, коригування вогню та ураження цілей.

“Не можна розглядати безпілотники як окремий інструмент. Вони вже стали частиною єдиної системи ведення бойових дій. Дрон знаходить ціль, передає інформацію, допомагає ухвалити рішення, а далі забезпечує її ураження. Саме інтеграція різних технологій визначатиме перевагу на полі бою найближчими роками”, — пояснює Анатолій Храпчинський.

Водночас експерт наголошує, що розвиток українських технологій уже виходить далеко за межі фронту. За його словами, збільшення дальності польоту безпілотників дає змогу працювати по об’єктах, які раніше вважалися недосяжними. Це змушує противника змінювати маршрути постачання, переносити склади та витрачати додаткові ресурси на захист тилу.

“Коли збільшується дальність роботи безпілотників, змінюється вся система забезпечення противника. Він уже не може почуватися безпечно навіть далеко від лінії фронту. Це змушує переносити логістичні центри, перебудовувати маршрути та витрачати більше ресурсів на захист. У підсумку це безпосередньо впливає на можливості російської армії вести бойові дії”.

До теми:

Українські дрони змінюють хід війни: чому навіть окупований Бахмут уже не можна вважати російським тилом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи, зареєстровані у визначених громадах Сумської області, можуть отримати юридичні консультації та допомогу з підготовкою документів. За потреби благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” також може оплатити окремі адміністративні, нотаріальні, технічні та судові витрати.

Як отримати допомогу на Сумщині, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Яку допомогу можуть отримати ВПО

Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” відкрив реєстрацію на програму юридичної підтримки та цільової благодійної допомоги у Сумській області.

У межах програми ВПО та місцеві жителі визначених громад можуть отримати:

• індивідуальні юридичні консультації;
• допомогу з підготовкою заяв, запитів, звернень, скарг та інших юридичних документів;
• за потреби — підготовку окремих процесуальних документів без подальшого представництва у суді.

Окремо програма передбачає оплату витрат на певні послуги, необхідні для реалізації або захисту прав людини.

Зокрема, фонд може оплатити:

• оформлення або обмін паспорта громадянина України (ID-картки);
• оформлення або обмін закордонного паспорта;
• оформлення свідоцтва про право на спадщину;
• виготовлення технічної документації на житло;
• судовий збір у справах про встановлення юридичних фактів та інших справах, пов’язаних із реалізацією або захистом прав.

Допомогу не виплачують готівкою або безпосередньо на особистий рахунок отримувача. Якщо заявку схвалять, фонд самостійно оплачує відповідні послуги за рахунками, квитанціями або реквізитами їхніх надавачів. Рішення про оплату послуг ухвалюють після перевірки відповідності заявника критеріям програми та з урахуванням наявного фінансування.

Хто може отримати допомогу

Подати заявку можуть ВПО, які зареєстровані у визначених громадах Сумської області, а також місцеві жителі громад, які належать до територій активних або можливих бойових дій. Перевагу надаватимуть представникам вразливих категорій населення, зокрема:

• людям з інвалідністю;
• людям віком від 60 років;
• одиноким батькам, які самостійно виховують дітей;
• багатодітним сім’ям;
• вагітним жінкам та матерям, які годують грудьми;
• людям, чиє житло пошкоджене або зруйноване;
• людям, які отримали поранення внаслідок бойових дій;
• евакуйованим протягом останніх шести місяців;
• сім’ям, де середньомісячний дохід на одну людину не перевищує розміру мінімальної заробітної плати.

У яких громадах діє програма

Програма реалізується у громадах Роменського, Охтирського, Конотопського та Шосткинського районів.

Зокрема, допомогу можна отримати у Роменській, Недригайлівській, Липоводолинській, Комишанській, Коровинській, Охтирській, Грунській, Тростянецькій, Чернеччинській, Чупахівській, Боромлянській, Конотопській, Бочечківській, Дубов’язівській та Глухівській громадах.

Через безпекову ситуацію юридичну допомогу онлайн надаватимуть жителям Сумської, Буринської, Середино-Будської, Зноб-Новгородської, Есманьської, Дружбівської та Свеської громад.

Для участі у програмі необхідно заповнити анкету до 30 жовтня 2026 року. Зверніть увагу: конкретне рішення про оплату послуг ухвалюється індивідуально після перевірки відповідності критеріям програми. Наявність допомоги також залежить від доступного фінансування.

До теми:

Як бахмутянка Катерина Арісой допомагає евакуйованим із Сумщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!