Іцхак Штерн воював за Україну ще з 2014 року, але через тяжке поранення в 2017 завершив службу. Зараз, він волонтерить та іноді пише вірші, про все що спадає на думку, щоб на душі ставало легше. Так, він написав не один рядок про Бахмут.

***

Дунаєвецький кіт провести прийшов,

Дивився, ніби знав куди я йшов,

Ніби знав, що прямую на схід,

Та й промуркотів: “Сходу привіт”.

Я пообіцяв, що виконую бажання.

Не знав, що Бахмут, зазнав такого руйнування.

Що не зустріну там, друзів його,

І не передам привіт від нього.

Чоловік працює в приватному будинку для літніх людей, який раніше знаходився в Часів Ярі, але був вимушений евакуюватись на Хмельниччину разом зі старенькими. Працюючи тут, волонтер їздить в Бахмут та Часів Яр, щоб допомагати друзям та людям, які там лишились: 

«Продовжую допомагати, але тепер на своєму фронті. Їжджу, якщо є потреби. Друзів у мене ще трохи залишились там, але дуже багато загинуло в цій війні, й цивільних і військових». 

***

Часів Яр… зустріч приємна. 

Тривоги немає, погода чемна. 

Костянтинівка… на повороті зруйнована школа, 

Уламки розкидані довкола. 

Дружківка. 

Дорога наче бруківка, 

Краматорськ, Дмитрівка, Львівка… 

Знов зруйнована домівка. 

Читайте також: Не могла не написати про Бахмут: як поетеса Валентина Дуневич підтримує ЗСУ з тилу

Не впізнав Бахмут

Іцхак Штерн. Фото: особистий архів героя

Іцхак вісім місяців не був в Бахмуті, й зараз, коли приїхав і побачив місто, зовсім його не впізнав. 

«Життя там, на жаль, продовжується, бо деякі не виїжджають. Інфраструктура зруйнована повністю, немає жодного повністю цілого будинку, росіяни просто знищують місто. Там постійні обстріли, за день тиша була хвилин п’ять, а люди все одно залишаються тут жити», — розповідає волонтер. 

На думку чоловіка, багато з тих, хто залишився, чекає «руський мір», а є такі, кому все одно при якій владі жити, аби було, що їсти: 

«Є люди, які за Україну й всім серцем люблять її, але вони бояться їхати в невідоме, бо читають погані приклади, як не приймають на «західній» переселенців і тому не хочуть покидати дім. Хоча я впевнений, що ми зустрічаємо таких людей, яких хочемо. Я вже не один місяць на Хмельниччині, й спілкуються тільки з гарними українцями, хоча довкола мене є різні». 

Як почав писати вірші

Бахмут. Фото: особистий архів героя

«Коли я після поранення майже рік лежав в шпиталі — почав писати. Я віруюча людина. Я вірю в спасителя. Психологи мені сказали, що думки краще викладати на папір, щоб не тримати все в собі. Тепер все, що в моїх думках, я розповідаю в віршах», — ділиться колишній військовий. 

***

Хотів розповісти про Бахмут,

І як душа була загнана у кут.

Як, з братом, нужденних шукали,

Як тим, хто в скруті, допомагали.

Як я дивився у дитячі очі,

Потім Богу волав, пів ночі.

Як серце зазнало кипіння,

Бо не знаходив розуміння.

***

Чому, батьки цих діточок,

Гріючи їжу теплом окопних свічок,

Не їдуть з цього пекла?

За руїни тримаються запекло…

***

Але, чомусь, зникло натхнення,

А від себе писати, немає уміння.

Тому, просто скажу: Неньку руйнує кат,

І радіє, що зазнаємо ми втрат.

***

Моє серце від жаху болить,

Звісно, до Бога кричить.

Шукаю всюди розуміння.

Та де розрада, де терпіння?      

«Коли я писав про Бахмут, я хотів зрозуміти чому люди там залишаються, можливо, хтось би прочитав це, й щось також зрозумів. До того ж мені просто ставало легше на душі, коли я писав». 

Фото: особистий архів героя

Читайте також: Юні блогери з Бахмута записують патріотичні вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На Донеччині триває евакуація з небезпечних районів, зокрема з Краматорська та Слов’янська, які наразі перебувають під постійною загрозою обстрілів та атак ворожих дронів. За словами представника гуманітарної місії “Проліска” Євгена Ткачева, вся територія області стала небезпечною, а виїзд ускладнюється відсутністю комунікацій та панічними настроями людей.

Про те, як волонтери вивозять маломобільних жителів під загрозою ударів з неба та чому частина населення відмовляється залишати холодні квартири, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Евакуація під постійним прицілом дронів

За словами Євгена Ткачева, евакуація з Донеччини триває за звичним алгоритмом, проте безпекових зон у регіоні вже не залишилося.

“Броневичком людей забираємо з Краматорська та Слов’янська з небезпечних районів. Далі мікроавтобусами до Лозової. Також є спеціальна медична евакуація під наглядом медпрацівника“, — розповідає волонтер.

Маломобільних та людей старшого віку вивозять адресно.. Волонтери часто виносять їх на ношах із верхніх поверхів, після чого броньованим транспортом доставляють на безпечну відстань, де пересаджують у карети швидкої допомоги.

Водночас через постійні атаки місія змушена була частково згорнути вантажну евакуацію з речами.

“Зараз вона вже діє не на всій території області, а на умовно-безпечній. Тобто далі Олександрівки чи Черкаського ми вже не їздимо. Вантажний автомобіль — це жирна ціль“, — пояснює Ткачев.

Наразі найбільшу загрозу становлять ворожі дрони. Як зазначає представник “Проліски”, безпілотники літають всюди, зокрема над дорогами. “За сьогодні тільки п’ять вражених автівок бачили. На жаль, із загиблими також. Тому постійно, постійно вся територія небезпечна”.

Чому люди виїжджають та про що кажуть у дорозі

Головною причиною до виїзду для жителів Краматорська та Слов’янська залишається відсутність через російські атаки комунальних послуг, передусім газу.

“Без електрики люди якось можуть ліхтариками на сонячних батареях заряджати, там з олії якісь каганці робити, або свічки є. А от без газу неможливо людям навіть гарячої води попити, щоб зігрітися. Бо навіть якщо буде хоч десь якесь приблизне опалення, то вікон вже майже немає. Тому зігрітися неможливо“, — пояснює ситуацію Ткачев.

За його словами, в Краматорську наразі повністю відсутнє газопостачання, є перебої зі зв’язком, водою та електрикою.

У багатьох людей, які наважилися на виїзд, спостерігаються панічні настрої. “Половина людей зібралася дуже швидко виїжджати. Нема зв’язку, вони не можуть отримати інформацію і не розуміють, куди їдуть. Тому, поки веземо, намагаємося їх заспокоїти, пояснити, де їх приймуть, на що розраховувати”, — ділиться волонтер.

Під час евакуації місцеві мешканці найбільше нарікають на дії російської армії.

“Найбільше хаять путіна і росію, що, ну, що ж це таке з нами, якщо вони сказали, що ми, типу, свої, а бомбардування… Вирішили і голодом заморити, і заморозити. Таких розповідей від людей все більше“, — констатує представник гуманітарної місії.

Хто залишається зимувати під обстрілами

Незважаючи на холод, руйнування та постійну небезпеку, певна частина населення не планує виїжджати. За прогнозами Ткачева, у містах залишиться близько десятої частини від довоєнного населення.

Переважно це люди старшого віку, які психологічно готові до побутових труднощів.

“Це люди, котрі в таких умовах жили, наприклад, у 70-х роках минулого сторіччя. Вони звикли до перебоїв електрики, звикли носити воду, палити пічку чи буржуйку. Вони простіше до цього ставляться, звикли себе обмежувати“, — резюмує Євген Ткачев.

Він додає, що в містах досі повільно, але працюють комунальні служби (вивозиться сміття), розносять пенсії, інтернет-провайдери намагаються підтримувати зв’язок, а в дуже небезпечних районах продовжують працювати магазини, що створює для людей ілюзію можливості перезимувати вдома.

Читайте також:

“Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив про “значний прогрес” на переговорах України, США та Росії в Абу-Дабі. За його словами, результати зустрічей дають підстави сподіватися на досягнення рішення щодо завершення війни до кінця 2026 року.

Про це Арахамія повідомив 11 листопада під час брифінгу за підсумками переговорів, передає “Інтерфакс-Україна“.

Переговори в Абу-Дабі

За словами політика, переговори були одними з найскладніших. Російська делегація прибула з жорсткими вимогами, однак обговорення післявоєнного майбутнього України та Росії допомогло зробити діалог продуктивнішим. Арахамія заявив, що сторонам вдалося досягти прогресу, зокрема в питаннях, подробиці яких поки не розголошують. Він також закликав якнайшвидше визначити дату наступного раунду переговорів.

На думку голови фракції, нинішній перебіг дипломатичного процесу створює можливість знайти рішення до Нового року. Водночас конкретних домовленостей щодо завершення війни він не назвав.

Одним із результатів переговорів стала домовленість про проведення масштабного обміну військовополоненими найближчим часом. Сторони обговорювали можливість обміну у форматі “1000 на 1000” або більшої кількості людей. Остаточні параметри та дату обміну наразі не оголошено.

Також учасники зустрічей розглядали питання гарантій безпеки для України та Європи, післявоєнного відновлення України й майбутньої системи європейської безпеки. Арахамія наголосив, що надалі до переговорного процесу мають долучитися європейські держави, оскільки домовленості стосуватимуться безпеки всього континенту.

Коли відбудеться наступний раунд переговорів

Після завершення зустрічей в Абу-Дабі представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер планують 12 листопада відвідати Москву для переговорів із володимиром путіним.

Після цього американські представники мають вирушити до Дубліна, де запланована зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Арахамія закликав не зволікати з організацією наступного раунду переговорів, однак його дату поки не визначено.

Нагадаємо, переговори в Абу-Дабі відбувалися 10–11 листопада за участю представників України, США та Росії. У межах дипломатичних консультацій сторони обговорювали умови можливого завершення війни, обмін полоненими та питання гарантій безпеки.

До теми:

Переговори в Абу-Дабі: Україна та рф домовилися про обмін полоненими

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!