Іцхак Штерн воював за Україну ще з 2014 року, але через тяжке поранення в 2017 завершив службу. Зараз, він волонтерить та іноді пише вірші, про все що спадає на думку, щоб на душі ставало легше. Так, він написав не один рядок про Бахмут.

***

Дунаєвецький кіт провести прийшов,

Дивився, ніби знав куди я йшов,

Ніби знав, що прямую на схід,

Та й промуркотів: “Сходу привіт”.

Я пообіцяв, що виконую бажання.

Не знав, що Бахмут, зазнав такого руйнування.

Що не зустріну там, друзів його,

І не передам привіт від нього.

Чоловік працює в приватному будинку для літніх людей, який раніше знаходився в Часів Ярі, але був вимушений евакуюватись на Хмельниччину разом зі старенькими. Працюючи тут, волонтер їздить в Бахмут та Часів Яр, щоб допомагати друзям та людям, які там лишились: 

«Продовжую допомагати, але тепер на своєму фронті. Їжджу, якщо є потреби. Друзів у мене ще трохи залишились там, але дуже багато загинуло в цій війні, й цивільних і військових». 

***

Часів Яр… зустріч приємна. 

Тривоги немає, погода чемна. 

Костянтинівка… на повороті зруйнована школа, 

Уламки розкидані довкола. 

Дружківка. 

Дорога наче бруківка, 

Краматорськ, Дмитрівка, Львівка… 

Знов зруйнована домівка. 

Читайте також: Не могла не написати про Бахмут: як поетеса Валентина Дуневич підтримує ЗСУ з тилу

Не впізнав Бахмут

Іцхак Штерн. Фото: особистий архів героя

Іцхак вісім місяців не був в Бахмуті, й зараз, коли приїхав і побачив місто, зовсім його не впізнав. 

«Життя там, на жаль, продовжується, бо деякі не виїжджають. Інфраструктура зруйнована повністю, немає жодного повністю цілого будинку, росіяни просто знищують місто. Там постійні обстріли, за день тиша була хвилин п’ять, а люди все одно залишаються тут жити», — розповідає волонтер. 

На думку чоловіка, багато з тих, хто залишився, чекає «руський мір», а є такі, кому все одно при якій владі жити, аби було, що їсти: 

«Є люди, які за Україну й всім серцем люблять її, але вони бояться їхати в невідоме, бо читають погані приклади, як не приймають на «західній» переселенців і тому не хочуть покидати дім. Хоча я впевнений, що ми зустрічаємо таких людей, яких хочемо. Я вже не один місяць на Хмельниччині, й спілкуються тільки з гарними українцями, хоча довкола мене є різні». 

Як почав писати вірші

Бахмут. Фото: особистий архів героя

«Коли я після поранення майже рік лежав в шпиталі — почав писати. Я віруюча людина. Я вірю в спасителя. Психологи мені сказали, що думки краще викладати на папір, щоб не тримати все в собі. Тепер все, що в моїх думках, я розповідаю в віршах», — ділиться колишній військовий. 

***

Хотів розповісти про Бахмут,

І як душа була загнана у кут.

Як, з братом, нужденних шукали,

Як тим, хто в скруті, допомагали.

Як я дивився у дитячі очі,

Потім Богу волав, пів ночі.

Як серце зазнало кипіння,

Бо не знаходив розуміння.

***

Чому, батьки цих діточок,

Гріючи їжу теплом окопних свічок,

Не їдуть з цього пекла?

За руїни тримаються запекло…

***

Але, чомусь, зникло натхнення,

А від себе писати, немає уміння.

Тому, просто скажу: Неньку руйнує кат,

І радіє, що зазнаємо ми втрат.

***

Моє серце від жаху болить,

Звісно, до Бога кричить.

Шукаю всюди розуміння.

Та де розрада, де терпіння?      

«Коли я писав про Бахмут, я хотів зрозуміти чому люди там залишаються, можливо, хтось би прочитав це, й щось також зрозумів. До того ж мені просто ставало легше на душі, коли я писав». 

Фото: особистий архів героя

Читайте також: Юні блогери з Бахмута записують патріотичні вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні розробили новий законопроєкт, який має вивести ринок оренди нерухомості з тіні та допомогти внутрішньо переміщеним особам і ветеранам розв’язати житлову проблему. Власників житла, які здаватимуть квадратні метри цим категоріям громадян, пропонують повністю звільнити від сплати податків.

Про відповідну законодавчу ініціативу повідомив Павло Фролов, народний депутат України, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Оренда житла для ВПО та ветеранів

За офіційною статистикою, яку називає Павло Фролов, наразі до 90% українського ринку оренди житла перебуває у тіні. Для розуміння масштабів проблеми: у 2024 році лише 3,4 тисячі осіб по всій країні офіційно задекларували дохід від здачі нерухомості, сплативши до державного бюджету 109 мільйонів гривень.

Через таку тотальну тінізацію страждають насамперед найбільш соціально вразливі категорії — переселенці та ветерани війни. Орендодавці масово відмовляються укладати офіційні договори, що, своєю чергою, автоматично позбавляє орендарів можливості отримати державну субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. Павло Фролов законопроєкту наголошує, що держава має не примушувати, а саме економічно стимулювати власників працювати легально.

Для розв’язання проблеми був поданий законопроєкт №15031-2. Він пропонує повністю звільнити від оподаткування тих орендодавців, які офіційно здаватимуть своє житло внутрішньо переміщеним особам та ветеранам війни.

Для власників, які здаватимуть житло будь-яким іншим категоріям громадян, законопроєкт встановлює нову диференційовану систему оподаткування. Вона напряму залежатиме від площі нерухомості, що здається:

• якщо загальна площа оренди становить до 200 квадратних метрів, власник сплачуватиме лише 5% військового збору;
• якщо площа становить від 200 до 400 квадратних метрів, ставка складатиме 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) плюс 5% військового збору;
• якщо площа перевищує 400 квадратних метрів, до орендодавця застосовуватимуться загальні умови оподаткування без пільг.

Зазначимо, що, як вказує Павло Фролов, податкові пільги діятимуть на постійній основі, а не лише на час воєнного стану та закріплюються у Податковому кодексі України.

Провал минулої програми

Нагадаємо, що з кінця січня 2025 року в Україні запрацював механізм надання державних субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб, чиї витрати на найм перевищують 20% сукупного доходу родини. Завдяки цій програмі держава мала покривати левову частку вартості квартири, компенсуючи переселенцям тисячі гривень щомісяця. Проте масова тінізація ринку нерухомості та відмова власників укладати офіційні договори фактично блокували доступ людей до цієї необхідної соціальної підтримки.

За інформацією народної депутатки Олени Шуляк, неофіційний характер орендних відносин призвів до критично низької ефективності програми: станом на вересень 2025 року Пенсійний фонд призначив лише 86 таких субсидій на всю країну. Ситуація ускладнюється ще й тим, що левова частка розрахунків здійснюється готівкою, а угоди укладаються без належного фінансового обліку. Саме тому питання виведення ринку оренди з тіні сьогодні є не просто економічним кроком, а необхідною умовою для повноцінного доступу ВПО до державних інструментів житлового захисту.

Читайте також:

П’ять областей розглядають запуск муніципального житла для ВПО: перелік громад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 16 березня до 10 квітня 2026 року триває прийом заявок на участь у програмі підтримки “Перезавантаження” від Українського Червоного Хреста. Ця ініціатива вже третій рік поспіль допомагає українцям відновлювати джерела доходу, започатковувати або розвивати вже існуючий бізнес.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, сум фінансування та критеріїв відбору.

Грантова допомога від Червоного Хреста

Програма розрахована на працездатних членів домогосподарств віком від 18 до 65 років, які належать до однієї або кількох вразливих категорій. Подати заявку можуть:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• родини, що постраждали внаслідок війни, включно з ветеранами та їхніми сім’ями;
• домогосподарства, які опікуються людьми старшого віку (старше 65 років) або особами з інвалідністю;
• сім’ї, які виховують двох і більше дітей;
• одинокі батьки або опікуни неповнолітніх дітей;
• офіційно зареєстровані та незареєстровані безробітні.

Отримати кошти можуть мешканці 10 областей та столиці, а саме з:

• Вінницької;
• Кіровоградської;
• Миколаївської;
• Тернопільської;
• Черкаської;
• Івано-Франківської;
• Хмельницької;
• Львівської;
• Полтавської;
• Одеської;
• міста Києва.

Скільки платять та як працює механізм виплат

Учасники програми мають шанс отримати до 120 000 гривень на реалізацію власної бізнес-ідеї. Важливою умовою є те, що фінансування не видається всією сумою одразу, а розподіляється на два етапи:

• спочатку переможець отримує перші 50% від затвердженої суми мікрофінансування.
• друга частина коштів (решта 50%) перераховується лише після того, як учасник успішно підтвердить реалізацію першого етапу свого бізнес-плану.

Відбір кандидатів відбувається виключно на конкурсній основі. Фахівці оцінюватимуть насамперед фінансову обґрунтованість, життєздатність та перспективність запропонованих концепцій.

Алгоритм подачі заявки

Для участі у програмі необхідно особисто звернутися до сервісного центру Українського Червоного Хреста за місцем вашого фактичного проживання. Саме там фахівці нададуть спеціальну анкету, шаблон для написання бізнес-плану та проконсультують щодо всіх вимог. Вони також супроводжують заявника на всіх етапах подачі документів.

Знайти актуальні контакти та графік роботи найближчого до вас сервісного центру можна на офіційному сайті організації або на сторінках регіональних осередків. Також працює загальнонаціональна гаряча лінія за номером: 0 800 332 656 (для з’єднання з оператором у голосовому меню потрібно обрати цифру “1”).

Читайте також:

Жителі Краматорська можуть отримати 1200 грн допомоги: старт реєстрації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!