Громадська організація «Бахмутська фортеця» зараз працює в евакуації на Дніпропетровщині, вона допомагає переселенцям, але не залишається байдужою й до прохання військових. Нещодавно до ГО звернулися бійці 3 окремого стрілецького батальйону, які воюють на Херсонському напрямку, вони потребують Старлінку для того, щоб мати стабільний зв’язок, який в умовах війни необхідний та вкрай важливий. Додамо, що частина з військових раніше захищала Донеччину та Луганщину під час АТО.

Редакція «Бахмут.IN.UA» дізналася як можна допомогти захисникам.

Сума збору 25 тисяч гривень

Захисники Херсона. Фото: надані героєм

Сума збору на Старлінк для 3 окремого стрілецького батальйону 25 тисяч гривень.
Всі звіти оборонці нададуть після купівлі:

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/5vPu5TQdyn

Навіть мінімальний донат наближає нашу Перемогу — тож, 5, 10, 20 гривень — це великий вклад. 

Захисники Херсона боронять Південь, не даючи росіянам перекидати сили на Бахмут

Херсон звільнили 11 листопада 2022 року, втім все ще є окупована частина області, де перебуває цивільне населення. Захисники Херсона вибивають ворога та виснажують його, таким чином навіть ті підрозділи, які зможуть втекти до східної частини лінії фронту, зокрема й Бахмуту, не будуть боєздатними та матимуть низький моральний дух. Тож підтримка воїнів важлива на всіх фронтах, допомагати Херсону сьогодні — це умовно зменшувати боєздатність російських військових, яких можуть перекинути на Донеччину, як це було після звільнення Херсона. 

«Військові звернулися до нас за допомогою у зборі на Старлінк. Один із воїнів —  друг нашого психолога у Вільногірському центрі, який допомагає переселенцям впоратися з емоційною напругою. Наша ГО працює в евакуації, знайшла тут гарний відгук й нових друзів. Ми допомагаємо всім хто звертається, бо одна боротьба у нас та Перемога», – каже членкиня ГО «Бахмутська фортеця» Альона Щекодіна.

Військові з 3 окремого стрілецького батальйону боронять Україну від росіян на Півдні, чимало з них захищали Донеччину та Луганщину під час АТО. Зараз, воїни постійно мають позиції «на нулі». Всі вони пішли воювати із перших днів вторгнення, як добровольці.

«Старлінк нам потрібен, щоб мати змогу передавати на штаб відео, чи зображення в будь-який час», — пояснює військовий.

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості громадян.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Зміни щодо оформлення закордонного паспорта у 2026 році

В Україні змінили правила оформлення паспорта для виїзду за кордон. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 грудня 2025 року №1709, під час подання заяви-анкети тепер обов’язково потрібно вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), відомий як ідентифікаційний код.

Нововведення поширюється на майже всіх громадян, однак передбачені винятки. Без РНОКПП оформити закордонний паспорт можуть:

• новонароджені діти;
• особи, які офіційно відмовилися від отримання ідентифікаційного коду з релігійних причин і повідомили про це податкові органи.

Уряд пояснює зміни необхідністю синхронізації державних реєстрів. Йдеться про обмін даними між Міністерством закордонних справ, Єдиним державним демографічним реєстром і “Дією”. Без ідентифікаційного коду така взаємодія неможлива, а отже оформлення паспорта не може бути завершене.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році

Державна міграційна служба України роз’яснює, що паспорт для виїзду за кордон оформлюється дітям до 16 років строком на 4 роки, громадянам старше 16 років — на 10 років.

Щоб оформити закордонний паспорт необхідно:

• звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС України або ЦНАПу (у разі проживання за кордоном — до відповідної дипломатичної установи);
• подати заяву і необхідні документи;
• пройти сканування відбитків пальців рук (проводиться з 12 років);
• перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети та засвідчити їх підписом;
• отримати паспорт у визначений строк в органі, де подавали заяву-анкету.

Читайте також:

• 3 000 грн для дітей ВПО: що змінилось і хто досі не отримає гроші
• Відпочинок у Кракові для дітей ВПО та військових: як зареєструватися
• Чому “Дія” не бачить зруйноване житло: проблема з документами до 2013 року і як її вирішити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого є загиблі та поранені. За попередніми даними, нападник раніше проживав у Бахмуті.

Що відомо про трагедію в Києві та нападника, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стрілянина в Києві, 18 квітня

У Голосіївському районі Києва сталася стрілянина про це повідомили в поліції, внаслідок якої загинули 6 людей, ще кілька отримали поранення, серед них — дитина, про це повідомив Віталій Кличко, мер Києва.

За інформацією правоохоронців, невідомий чоловік відкрив вогонь по людях на вулиці, після чого зайшов до супермаркету та забарикадувався всередині. Поліція провела спецоперацію із залученням бійців КОРД. Згодом стрілка було ліквідовано. З ним намагалися вести переговори близько 40 хвилин, але він не реагував. Мер Києва повідомив, що п’ятьох поранених госпіталізували, іншим надали допомогу на місці.

Нападник ймовірно раніше проживав у Бахмуті

За даними видання “Українська правда”, оприлюдненими у медіа, стрілком є 57-річний чоловік. Журналісти повідомляють, що він народився в росії, однак мав українське громадянство. Раніше чоловік проживав у Бахмуті, а згодом переїхав до Києва — зокрема, мешкав неподалік від місця нападу.

Також відомо, що у 2015–2017 роках він певний час перебував у росії.

Як повідомляє Телебачення Торонто, чоловік був військовим пенсіонером та мав радикальні антиукраїнські й антисемітські погляди.

У соцмережах він публікував дописи, в яких:

• заперечував державність України;
• підтримував насильницькі методи “зачистки” суспільства;
• висловлював симпатії до проросійських бойовиків;
• жалкував, що у 2014 році Бахмут не був повністю знищений.

Окрім цього, раніше він мав проблеми із законом — зокрема, фігурував у справі про нанесення тілесних ушкоджень, однак уникнув відповідальності після примирення з потерпілим. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини трагедії, а також мотиви нападника. Остаточна кількість постраждалих уточнюється.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!