Притулок «Лада» від початку повномасштабного вторгнення допомагає чотирилапим тваринам в евакуації, зараз притулок знаходиться на Дніпропетровщині, тут проживає понад стню собак, а днями додалися ще 12 вихованців із зони бойових дій. Щоб притулок міг нормально функціонувати потрібні кошти, тож розраховують на допомогу благодійників. Навіть 5 чи 10 гривень будуть важливі.

Про те, як зараз живе притулок та скільки коштів на тиждень потребує редакції «Бахмут IN.UA» розповіла голова Бахмутського товариства захисту тварин «Лада» Марина Шажко.

Для роботи притулку на тиждень потрібно 10 тисяч гривень

На опікунстві у притулку зараз близько 195 собак, кожна з яких потребує їжі та догляду. Віднедавна у «Ладі» за тваринами почали доглядати працівники, які також потребують зарплати. Орієнтовно на тиждень для великого сімейства тварин потрібно 10 тисяч гривень, в цей бюджет входить й оплата найманим працівникам. Сьогодні в притулку працюють позмінно дві жінки, які допомагають доглядати за тваринами.

«Нових тваринок до нас привезли із зони бойових дій: це Курахове, Красногорівка, Часів Яр, Торецьк, Костянтинівка. До нас собаки приїхали минулого четверга, вони стомлені й перелякані», — пояснює Марина Шажко.

Собака Руся. Фото: скріншот з відео

Вона додає, що завдяки благодійникам притулок отримує корм. Але є багато інших витрат, зокрема це ліки, зарплата робочим, продукти для тварин та господарські потреби. Також гроші збирали нещодавно на закриття боргу для собачки Русі, яка тиждень лікувалася у ветеринара. Тоді борг був 6900 гривень, кошти вдалося назбирати завдяки небайдужим.

Як допомогти? 

Притулок приймає донати:

• карта Приватбанку 4731 2196 5029 6076
• карта ПУМБ 5355280210133995
• карта Моно 4441114426950984
• PAYPAL [email protected]
• Отримувач: Шажко М.В.

Тварин із затопленого Херсона також планують приймати 

Голова Бахмутського товариства захисту тварин «Лада» Марина Шажко каже, що незабаром до притулку можуть доєднатися й тваринки з Херсону.

«Трохи пізніше приїдуть до нас з Херсона, тому що зараз багато тварин із тамтешніх постраждалих зон знаходяться неподалік Херсона, багатьох шукають господарі, й звідти їм легше їх забрати додому. Тварини на перетримці в Миколаєві, Одесі — містах, які ближчі. Ці тваринки відрізняються від інших, вони дуже неспокійні, бояться голосних звуків», — каже Марина Шажко.

Фото: Лада

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!