Катерина Чернова — бахмутянка, працює в Мистецькій школі № 1 м.Бахмут, зараз жінка ще й волонтерка. Після онлайн-уроків, вона з допомогою друзів, переважно — це також колеги по роботі, виготовляє окопні свічки. Через війну, яку розпочала росія, Катерина евакуювалася до Дніпра, спочатку героїня думала, що це ненадовго, однак “ненадовго” розтягнулося на десять місяців. Бахмутянка не могла сидіти склавши руки й почала допомагати армії, спочатку імпровізувала невеликий гумштаб у себе вдома, а згодом на власній кухні розпочала виробництво окопних свічок.

Волонтерські організації без лиця

Свічки воготовлені волонтеркою. Фото: особистий архів героїні

Ця історія почалася ще давно, батько Катерини військовий, який з 2019 року захищає Україну від окупантів на Донецькому фронті. Героїня в цей час жила в Бахмуті, з початком повномасштабної фази війни жінка була змушена евакуюватися разом з сином до Дніпра, щоб зберегти життя рідних. Спочатку думали поїхати на два тижні, але згодом цей відрізок часу почав рости в геометричній прогресії. Жінка розповідає, що тривалий час займала себе роботою, щоб прогнати погані думки, а згодом вирішила присвятити себе волонтерству. Був час, коли жінка допомогу, яку надавали їй, разом з друзями віддавали на потреби військових.

Доля звела Катерину з людьми, які працювали у різних волонтерських центрах, саме вони надихнули героїню своєю працею. Стимулом стало ще й те, що в Катерину було багато знайомих, які хотіли б допомогти, але хвилювалися, щоб їхні кошти пішли в правильне русло:

«Зараз дуже багато волонтерських організацій без обличчя. Ти допомагаєш, відправляєш донат, але не розумієш кому саме. Один мій знайомий під час розмови розповів, що він б допомагав, але хотів б, щоб його гроші не потрапили в кишеню шахрая. Я тоді опублікувала пост, де написала, що було б класно, якби ми (ред. близьке оточення Катерини) зібрали якусь певну суму для допомоги».

Читайте також: «Ми привозимо хліб і люди його цілують»: як Людмила Біла допомагає ЗСУ та дітям в Бахмуті

Запит на українську тушонку та спальні мішки

Допомога, яку разом з друзями Катерина відправила на фронт. Фото: особистий архів героїні

Спочатку жінка збирала різнопланову допомогу, загадує пані Катерина й про запити від військових. Жінка розповідає, що захисники часто просили саме української тушонки, бо вона смачніша. Літом 2022 року допомогою небайдужих Катерина зібрала 10 тисяч гривень, на ці кошти закупили засоби гігієни та провізію для військових. Також передали спальні мішки, за це, пані Катерина, дуже вдячна знайомим, які безплатно віддали 20 спальників.

Однак, тоді постала інша проблема — логістика, потрібно було довезти допомогу «на нуль».

«Просто дивом з’явилися волонтери, які возили допомогу на передову. Як зараз пам’ятаю ми були в Дніпрі, друга година ночі, комендантська година якраз, в під’їзді темно — а ми виносимо з друзями коробки з квартири із зібраною допомогою для ЗСУ. Ми думали, що сусіди подумають, що ми виносимо квартиру всю… Звісно, це не дрони, але по відчуттях було таке враження, що ми наближаємо повернення додому і Перемогу», — пригадує пані Катерина з посмішкою.

Затишшя перед світлом

Пані Катерина з сином готують матеріал для свічок. Фото: особистий архів героїні

Після цього був період затишшя, каже пані Катерина. Однак, довго він не тривав, в оточенні людей, які щось роблять, важко всидіти на місці.

«Всі щось роблять, а ти нічого не робиш, значить Перемоги не буде. Ми з татом якось говорили і він мене спитав: “А у тебе є хтось знайомий, хто робить окопні свічки?”. Це був листопад місяць. Я через знайомого волонтера дізналася про свічки, він сказав, що може привезти, але запити в нього були більші зазвичай. Я знову опублікувала допис, мовляв, друзі, шукаємо свічки», — розповідає пані Катерина.

На цей пост відгукнулася давня знайома Катерини, ще з часів навчання в музучилищі. Жінка з чоловіком теж опинилися в Дніпрі, товаришка Катерина запропонувала разом робити свічки.

«Ось такі випадкові слова, які виявилися доленосними. В цей же вечір ми публікуємо допис, у якому оголошуємо про збір. Ми збирали залишки свічок, банки, картон і донати. Першу партію ми відправили згодом, 8 пачок, люди відправляли з Києва, з Сум», — пригадує бахмутянка.

Далі почали відбуватися дивовижні речі, люди допомагали, надходила допомога з різних куточків України. З Черкас, дівчата з волонтерського центру надіслали 25 кілограмів парафінових  свічок, це не прості свічки, вони ароматичні, різних кольорів, каже героїня. З особливим теплом згадує, пані Катерина, про пораненого військового, який разом з дітьми зробив свічки, юні українці також дали малюнки на фронт. Партію відправили Новою Поштою. Зараз окопні свічки Катерина відправляє на фронті із Дніпра, друга локація з виробництвом знаходитися у Харкові, де виробляє свічки тесть знайомої.

Читайте також: Шиють розпашонки для немовлят: як жінки популяризують українську культуру

Схема роботи

Свічки, які перетоплюють для окопних свічок. Фото: особистий архів героїні

На зібрані кошти жінки закупляли парафін і віск для виготовлення свічок. Ці складники далеко не бюджетні, відтак, щоб купити 50 кілограмів парафіну потрібно 6 500 гривень. Також потрібно врахувати доставку — це 120 грн/кг.

Катерина виготовляє свічки вдома. В чайнику плавить парафін та віск, допомагає їй в цьому мама та син. В новорічну ніч Катерина з родиною не мали настрою святкувати, але вирішили зробити свічки. 

Що потрібно захисникам зараз?

Потреба у свічках буде мінімум до квітня, каже Катерина, тому закликає всіх небайдужих доєднатися і спільними зусиллями допомогти захисника пройти цю зиму. Щоб допомогти Катерині, наші читачі, можуть задонатити кошти за реквізитами:

Отримувач: Катерина Чернова

Номер картки: 5375414137740311

Окрім цього, потрібні банки від тушонки, важливо, щоб баночка була чиста. Зараз захисникам також потрібен мед, також теплі шкарпетки. Якщо Ви хочете допомогти ЗСУ із цим — пишіть Катерині, щоб дізнатися деталі відправки на Нову Пошту.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: «Вишиванка пасує навіть краще, ніж маленька чорна сукня»: краматорчанка про евакуацію, колекцію вишиванок та «лапки» для ЗСУ

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У місті Кременчук відбулося прощання та поховання Сергія Сергіянського, українського військовослужбовця родом із Бахмута. Церемонію провели 13 травня 2026 року.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Поховання Сергія Сергіянського

Сергія Сергіянського поховали 13 травня на Свіштовському кладовищі у місті Кременчук. Чоловік народився в Бахмуті та брав участь у бойових діях, забезпечуючи оборону території та незалежності України.

Церемонія прощання з Сергієм Сергіянським пройшла у Свято-Миколаївському соборі Кременчука. Родина військовослужбовця висловила вдячність усім присутнім за присутність та підтримку під час проведення поховання.

Нагадаємо, що 3 травня 2026 року в селі Осикове, що неподалік Дружківки, під час виконання бойового завдання загинув Сергій Сергіянський з Бахмута. Із 19 квітня 2025 року він брав участь у бойових діях на Сумському напрямку у складі 156-ї окремої механізованої бригади, у підрозділі САБ. Із вересня 2025 року тримав оборону на Костянтинівському напрямку.

Відомо, що 4 грудня 2025 року Сергія Сергіянського нагородили “Золотим хрестом” за успішне виконання бойових завдань та героїзм, повідомив друг Сергія, Олександр Шепеленко.

Читайте також:

Загинув військовий з Бахмута Сергій Сергіянський

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Представниця України на цьогорічному пісенному конкурсі “Євробачення-2026”, співачка Leléka, виступила у другому півфіналі з композицією “Ridnym” та пройшла до фінального етапу.

Детальніше про те, як пройшли пів-фінали пісенного конкурсу “Євробачення-2026” та хто виступить у фіналі — в матеріалі Бахмут IN.UA

“Євробачення-2026”: як виступила Україна

Українська артистка Leléka вийшла на сцену другого пів-фіналу під номером 12. Результати голосування телеглядачів та професійного журі дозволили Україні отримати місце у гранд-фіналі конкурсу.

Спільний номер об’єднав вокал Вікторії Лелеки та гру бандуриста Ярослава Джуся. Сценічний костюм для виконавиці розробила дизайнерка Лілія Літковська, а над стилем працювала команда Маргарити Шекель. Режисером-постановником українського перформансу став Ілля Дуцик.

Варто зазначити, що Україна має своєрідний рекорд, адже з моменту запровадження півфінального формату на “Євробаченні” у 2004 році вона завжди проходить до фіналу. Цю тенденцію пропустили лише двічі — у 2015 та 2019 роках.

Коли відбудеться фінал “Євробачення-2026”

Гранд-фінал Євробачення-2026 відбудеться в суботу, 16 травня, о 22:00. Його відкриє представник Данії Серен Торпегор Лунд з піснею Før vi går hjem, а закриє австрієць Cosmó з композицією Tanzschein. Україна ж виступить під 7 номером.

Загальний порядок виступів у гранд-фіналі виглядає наразі наступним чином:

1. Данія: Søren Torpegaard Lund – Før vi går hjem;
2. Німеччина: Sarah Engels – Fire;
3. Ізраїль: Noam Bettan – Michelle;
4. Бельгія: Essyla – Dancing on the Ice;
5. Албанія: Alis – Nân;
6. Греція: Akylas – Ferto;
7. Україна: LELÉKA – Ridnym;
8. Австралія: Delta Goodrem – Eclipse;
9. Сербія: Lavina – Kraj mene;
10. Мальта: AIDAN – Bella;
11. Чехія: Daniel Zizka – Crossroads;
12. Болгарія: Dara – Bangaranga;
13. Хорватія: Lelek – Andromeda;
14. Велика Британія: Look Mum No Computer – Eins, Zwei, Drei;
15. Франція: Monroe – Regarde!;
16. Молдова: Satoshi – Viva, Moldova;
17. Фінляндія: Linda Lampenius x Pete Parkkonen – Liekinheitin;
18. Польща: Alicja – Pray;
19. Литва: Lion Ceccah – Sólo quiero más;
20. Швеція: Felicia – My System;
21. Кіпр: Antigoni – Jalla;
22. Італія: Sal Da Vinci – Per sempre sì;
23. Новергія: Jonas Lovv – Ya ya ya;
24. Румунія: Alexandra Căpitănescu – Choke Me;
25. Австрія: Cosmó – Tanzschein.

Читайте також:

Півфінал “Євробачення-2026”: як і коли українцям голосувати за фаворитів конкурсу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!