Про розвиток громадянського суспільства Бахмута ми питали також і у представників органів місцевого самоврядування. Для розвитку громадянського суспільства важливо налагодити співпрацю з ОМС, важливо, щоб процедури взаємодії були максимально зрозумілими та зручними, давали можливість впливати, а не лише рекомендувати. Як побудувати довіру і налагодити взаємодію ми говорили зі Світланою Кудрявих, яка очолює відділ організаційної роботи та інформаційної політики Бахмутської районної ради.
Світлана Кудрявих спочатку представляла громаду, як депутат Часовоярської міської ради, потім була секретарем місцевої ради, пізніше очолила відділ внутрішньої політики Бахмутської міської ради, зараз працює в Бахмутській районній раді. Під час її роботи в Бахмуті, а пізніше Бахмутській ОТГ були запроваджені різні позитивні зміни – затверджена програма розвитку громадянського суспільства, запроваджені різні інструменти участі, одна з головних – поступове знаходження порозуміння між самоврядуванням та мешканцями громади. Саме у неї ми і питали її враження про розвиток громадянського суспільства та ті зміни, які відчутні зараз.
Які громадські ініціативи в Бахмутській ОТГ були засновані після 2014 року, які напрями розвитку суспільства вони торкаються – матеріальні, культурні, інформаційні чи щось інше?
За той час, що ми аналізуємо, їх було десь 30-40 і потрапляли вони до місцевого самоврядування саме у вигляді петицій, бо – це один з найзручніший спосіб подачі пропозицій для покращення життя у громаді. Але, лише 8-10 з них набрали потрібну кількість голосів (250 голосів необхідно для того, щоб петицію розглянули на сесії міської ради і прийняли офіційне рішення – прим.редакції). Незважаючи на це, на кожну з них був зворотній зв’язок від органів місцевого самоврядування.
“Я (сердечко) Бахмут”, Пам’ятник козаку солевару, засновнику міста (збірний образ) – петиції, направлені на покращення благоустрою міста – втілені у життя.
Петиція, що ініціювала проведення ремонту на автовокзалі – ремонт зроблений.
Петиція, направлена на встановлення обмежувача швидкості на перехресті вулиць Широка та Ковальська, після того, як під колесами авто, що їхала на великій швидкості, загинув першокласник – задоволена.
Створення офіційної сторінки Бахмутської міської ради у соціальних мережах – зробили.
Були звісно і такі, на які реагували, але довести до кінця не змогли. Так, петиція про будівництво притулку для безпритульних тварин: зробили перші кроки – виділили землю, знайшли ресурси для будівництва, але для його подальшого утримання потрібні великі кошти, тому, на жаль, справа далі поки не рухається.
Треба відмітити, що громадські ініціативи дають позитивні результати, причому охоплюють різні напрямки – деякі з них покращують якість послуг, матеріальний добробут, якісь розширюють інформаційний простір, наприклад, встановлення інформаційних банерів. І головне, це можливість підняти на поверхню проблеми громади, які влада, можливо не завжди вчасно бачить, і таке, собі, постійне нагадування та підштовхування їх вирішувати.
Наскільки, на вашу думку, громадські ініціативи мають вплив (позитивний чи негативний) на рішення прийняті місцевим управлінням?
Тут, я повторюся і скажу, що ініціативи від громади дійсно впливають на місцеву владу. Дивиться, десь відсотків 20 петицій набрали підтримку, і вони беззаперечно потрапили на сесію. Але багато ініціатив не набрало законної підтримки, все одно влада взяла їх у роботу і більша кількість була реалізована.
Про негативний вплив, я навіть зараз і не згадаю. Не було такого, щоб ми втілили якусь пропозицію від громади, за результатами якої погіршилась якість життя.
Чи знаєте Ви, як громадські ініціативи здійснюють моніторинг прийнятих рішень місцевої влади?
Що перше спадає на думку – це «Громадська експертиза», інструмент, який був запроваджений на рівні міста. Наприклад, влада приймає якесь рішення, що стосується витрачання фінансів громади і жителі хочуть перевірити раціональність прийнятого управлінського рішення. Жодна організація ніколи поки не користувалася тією можливістю. І на ваше питання: “Чому?”, відповідь моя однозначна – дуже складно! «Громадська експертиза» була розроблена згідно вимог законодавства України, ми ж самі нічого не можемо змінювати. Щоб простежити рішення місцевої влади за допомогою того інструмента – членам організації треба бути фахівцями високого рівня, підтвердити це, заповнити багато спеціальних форм та інше. Тобто, незручно і дуже складно, тому ніхто і не користується такою можливістю.
Так, але це все ж таки більше інструмент, за допомогою якого можна моніторити владу. А якщо говорити про громадську ініціативу, що сама по собі виступила б таким мониторингом роботи влади, така була? Я зараз згадую нашу пропозицію від ГО “Бахмутська Фортеця” щодо сповіщення проблем та подальшого їхнього моніторингу вирішення в сфері ЖКГ. Ми тоді пропонували зробити простий механізм на сайті “Бахмут IN.UA” чи на офіційному сайті Бахмутської міської ради.
Так, була така пропозиція. Переформатувати службу “005”. Спочатку був проєкт від ГО “ДІЯ” – картографування, потім придбали 22 відеокамери, великий монітор, на якому відображаються окремі мікрорайони міста. Але люди продовжують дзвонити на службу. Знайти причину ситуативної проблеми у сфері ЖКГ на офіційному сайті поки складно.
Я чула, що місцева влада – пропоную замінити на “Бахмутська міська рада планує зробити єдиний автоматичний ресурс, на якому буде збиратися вся інформація про роботу у комунальній сфері громади, і людина зможе відразу знати її на офіційному сайті Бахмута. Це зручно і дуже корисно.
Які перешкоди існують для налагодження конструктивної співпраці між органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями?
Громадянське суспільство інколи не розуміє різницю між власними та делегованими повноваженнями місцевого самоврядування (власні повноваження – такі, що належать до компетенції місцевих органів; делеговані – такі, якими держава “поділилася” з ОМС – прим.редакції). І ось коли вони стикаються з проблемою, то громадяни вважають, що місцева влада повинна це вирішити. Але, буває так, що для цього немає ані ресурсів, ані повноважень.
Аналізуючи попередні 5-8 років, коли почала будуватись тісна співпраця громади та влади, можна зробити висновок, що місцеве самоврядування сьогодні стало більш відкритим і прозорим. В роботі використовуються багато нормативних актів, місцевих Програм, які спрямовані на співробітництво органу місцевого самоврядування та громадськості.
З роками влада та громадськість стають ближче один до одного. Люди стають більш обізнаними у законодавстві, вмотивованими, а конструктивне спілкування дозволяє знаходити спільні рішення, навіть у дуже складних ситуаціях. Саме суспільство стає відкритим, є можливість обмінюватися досвідом з громадськістю, у т.ч. з інших країн. Інструменти демократії, які закріплені на законодавчому рівні, надають рівні можливості, як представникам влади, так і звичайним виборцям.
Які знання в першу чергу треба надати громадськості та органам місцевого самоврядування для забезпечення конструктивної співпраці?
Я би виділила два напрями – фінансові та комунікаційні. Коли громадянин має цікаву ідею, то її ще потрібно викласти на папері, оформити юридичні, технічні, організаційні питання, а потім її потрібно реалізувати та закріпити. І в цьому ланцюжку місцеве самоврядування повинно стати на допомогу громадськості. Треба проводити семінари, навчання для громадськості, щоб реалізація проектів не лякала, а навпаки заряджала новими цікавими ініціативами. А потім, успішний досвід будь-якої організації стане прикладом для інших.
Чи маєте Ви будь-які поради для громадських ініціатив?
Нещодавно, ми проводили онлайн-нараду для територіальних громад району, на якій обговорювали новації та вдосконалення параметрів Громадського бюджету. Протягом чотирьох років проведення Бюджету участі у Бахмуті зміни в параметрах до цього інструменту не відбулися. Але, відтепер, коли Бахмутська рада надає цей ресурс всій громаді, я вважаю, що до критеріїв участі у Громадському бюджеті треба підходити виважено. Не можна ставити на одну позицію можливості маленької сільської громади і громади великого міста. Я б запропонувала зробити поділ проєктів на маленькі до 20 тисяч гривень, і великі до 100 тисяч гривень. У всіх різні можливості: хтось може залучити меценатів, бізнес і дійсно зробити великий проєкт, тому і коштів з місцевого бюджету треба виділяти більше.
Якщо говорити про фінансову підтримку громадських організацій, то в цій Програмі на всіх етапах ГО потрібна 100% допомога органу місцевого самоврядування. Найчастіше виходить так, що організації не проєктом займаються, а лише заповнюють необхідні фінансові папери, реєструються в Прозорро, працюють у казначейських програмах, звітують і таке інше. Це дуже складно, а для новоутворених ГО майже неможливо.
Підтверджую це на досвіді нашої організації ГО “Бахмутська Фортеця.” Минулого року ми втілювали проєкт “Книга замість смартфону”. Дійсно дуже багато часу витрачається на фінансові дії, а коли члени організації не мають певної освіти, то це стає тягарем і потім вони вже не хочуть, саме через такі проблеми, брати участь у громадських проєктах.
Чи є приклади співпраці нашої громади з іншими державами? Який вплив вони мають на життєдіяльність в громаді?
Я знаю, що Бахмутська громада працює з представниками місцевого самоврядування Салдуського краю Латвійської Республіки. Уклали меморандум про співпрацю, мета якого це обмін досвідом з обох сторін. У травні минулого року повинні були на запрошення латвійської сторони здійснити поїздку, але пандемія змінила плани. Тривало онлайн спілкування. Бахмутська ТГ поділилася напрацюваннями в освітній, культурній, спортивній сферах, латиші, в свою чергу, обіцяли поділитися своїм досвідом. На мою думку, у такій співпраці повинна бути системність, навіть в таких умовах. Треба постійно спілкуватися, обмінюватися досвідом та використовувати його у поточній роботі.
Тоді у нас є великий шанс налагодити співпрацю з Нідерландами, ми якраз працюємо у проєкті “Together we stand strong”, ви як місцеве самоврядування нас підтримуєте, ми в свою чергу, як громадська організація, залучаємо до співпраці якомога більше зацікавлених сторін і з громадськості, і з бізнесу.
Публікація підготована в рамках проекту «Разом сильніше», що реалізується ГО «Бахмутська Фортеця» за фінансової підтримки Фонду прав людини Посольства Королівства Нідерландів