Ця зима стала черговим випробуванням для України. Росіяни намагалися забрати світло й тепло, атакуючи інфраструктуру, але не змогли забрати людяність. Українці продовжують дивувати світ своєю стійкістю, турботою про ближніх та здатністю знаходити світло навіть у найтемніші часи.
Редакція зібрала 10 історій про добрі вчинки та моменти цієї зими.
Теплі светри для тварин Харкова
У Харкові працівники муніципального центру догляду за тваринами об’єдналися зі швачками-волонтерками заради порятунку чотирилапих. Разом вони пошили 100 теплих светрів для короткошерстих собак, які мешкають у міському притулку. Матеріалом слугував одяг, який небайдужі містяни приносили для утеплення вольєрів. Старі речі отримали друге життя, зігріваючи тих, хто не може попросити про допомогу. Наразі у притулку перебуває близько 500 тварин.
Гімн у дитячому бомбосховищі
“Дитяче бомбосховище” — словосполучення, якого не має існувати в цивілізованому світі. Але в українських реаліях воно має місце бути. Цієї зими мережу зворушили кадри, де малеча, ховаючись від російських ракет, співає гімн України.
День народження всупереч війні
Російські атаки на енергосистему намагаються вкрасти в українських дітей дитинство, замінюючи радість страхом. Проте українці чинять опір. Батьки влаштовують святкування днів народження навіть при свічках та ліхтариках. Посмішка дитини, яка задуває свічки на торті у темній кімнаті, стає символом перемоги життя над темрявою.
Танець мрії на Київщині
Інструкторка з фігурного катання Катерина перетворила замерзле водосховище на Київщині на сцену для здійснення мрії. Її танець на льоду на тлі зимового заходу сонця став справжнім перформансом. Це нагадування про те, що навіть у найскладніші часи є місце для краси та мистецтва.
Луцьк ділиться світлом з Одесою
Коли Одеса на декілька днів поринула у повну темряву через масовані обстріли, діти з Луцька вирішили підтримати містян. Вони організували збір та передачу “світла” — ліхтариків та необхідних речей — для одеситів.
Ковзани на вулицях міст
Ворог розраховував, що відсутність комунальних послуг та заледенілі вулиці деморалізують населення. Натомість українці перетворили ожеледицю на розвагу. У центрах міст люди ставали на ковзани, а там, де вчора була дорога, каталися на лижах.
Громади, що об’єднуються у темряві
Після тривалих відключень світла та тепла українці продемонстрували здатність до самоорганізації. Зокрема, цілі будинки у Києві виходять у двори, готують їжу на відкритому вогні та підтримують одне одного. І це стало масовим явищем.
Любов, що долає перешкоди
Зворушливий приклад незламності продемонстрував український ветеран. Попри втрату кінцівки та протезування, він не відмовив доньці у зимових розвагах. Батько грав із дитиною у снігу, доводячи, що для батьківської любові не існує обмежень, а підтримка сім’ї допомагає жити далі після поранень.
Чай для комунальників
Цієї зими комунальні служби працювали в інтенсивному режимі, ліквідовуючи наслідки снігопадів та обстрілів. Вдячні містяни та власники кафе відповіли турботою на працю: вони пригощали працівників гарячим чаєм та їжею просто на вулиці. Цей ланцюг вдячності підтримує тих, хто забезпечує життєдіяльність міст.
Новий рік у 15 км від фронту
Краматорськ, що знаходиться всього за 15 кілометрів від лінії зіткнення, залишається містом життя. Місцеві жителі, попри постійну небезпеку, знайшли сили відзначити Новий рік.
Читайте також:
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
