Що декларує Олексій Рева, який незмінно перебуває на посаді мера Бахмута вже 35 років. Зараз посадовець обіймає посаду начальника Бахмутської МВА. Аналізуємо статки та нерухомість посадовця у єдиному державному реєстрі декларацій за 2024 рік.

Примітка. Матеріал було оновлено о 23:16, 3 квітня 2025 року. Редакція припустилася помилки при підрахунку декларацій, вказавши неправильну суму задекларованої зарплати дружини, а саме 1,8 млн, замість 180 тисяч гривень. Редакція оновлює матеріал згідно з Редакційною Політикою.

10 мільйонів на родину: грошові активи родини Реви

Олексій Рева у декларації за 2024 рік подає понад мільйон грошових активів, це кошти, що розміщені на банківських рахунках, а також готівка. Олена Рева, дружина голови Бахмутської МВА також вказується у декларації, її грошові активи становлять понад 9 мільйонів гривень. 

Заробітна плата й пенсія 

Олексій Рева, начальник Бахмутської МВА за минулий рік задекларував понад 1,4 мільйона гривень заробітної плати, в середньому це близько 120 тисяч гривень на місяць.

Також посадовець вказує у декларації заробітну плату дружини Олени Реви у ТОВ “Деми”, це — 180 тисяч гривень. Засновником і кінцевим бенефіціаром товариства “Деми” є син Олексія Реви — Дмитро.

Також Олексій Рева задекларував пенсію за 2024 рік — понад 204 тисячі гривень, на місяць це понад 17 тисяч гривень, також у декларації посадовця пенсія дружини — 251 тисяча гривень за рік, місячна пенсія Олени Реви складає майже 21 тисячу гривень.

Нерухомість й авто

Всією нерухомістю, вказаною у декларації володіє дружина посадовця — Олена Рева. Це: 

• будинок у Бахмуті, площею 353 квадратних метрів;
• гараж у Бахмуті 52,9, площею квадратних метрів;
• земельна ділянка у Бахмуті на 52 квадратних метри;
• земельна ділянка у Бахмуті площею 1000 квадратних метрів; 
• ще одна земельна ділянка на 1000 квадратних метрів у Бахмуті; 

Також дружина посадовця орендує житловий будинок площею 49 квадратних метрів та земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у селі Обухівка Дніпропетровської області. 

У декларації посадовець також вказує автівку Mercedes Benz s500 2010 року випуску. 

Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.

Читайте також:

• Володимир Замотаєв: що відомо про звільненого голову Покровської РДА 
• Покровський “Миротворець”: чим відомий Руслан Требушкін
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупантів функціонує медичний університет. З 2017 року посаду ректора цього навчального закладу обіймає Григорій Ігнатенко — доктор медичних наук, професор та колишній викладач українського вишу.

Що відомо про Григорія Ігнатенка та його роль в освіті на тимчасово окупованих територіях? Редакція Бахмут IN.UA зібрала досьє.

Григорій Ігнатенко: біографія до 2014 року

Григорій Анатолійович Ігнатенко народився 17 травня 1959 року в селі Городня Ічнянського району Чернігівської області.

У 1984 році з відзнакою закінчив лікувальний факультет Донецького державного медичного інституту ім. М. Горького за спеціальністю “Лікувальна справа”. Згодом працював клінічним ординатором, старшим лаборантом, асистентом та доцентом кафедри внутрішніх хвороб.

У 1992 році захистив кандидатську дисертацію з кардіології. Протягом 1993–1996 років завідував відділом клінічної ординатури та магістратури.

У 1999 році захистив докторську дисертацію. З 2002 року став завідувачем кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з лабораторією адаптаційної медицини Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. З 2003 року завідував відділенням кардіології в “Університетській клініці”.

У 2007 році здобув звання члена-кореспондента Національної академії медичних наук України. У 2011 році став Заслуженим діячем науки і техніки України, а у 2014 році отримав Державну премію України в галузі науки і техніки.

Кар’єра Григорія Ігнатенка після приходу окупантів

Після окупації Донецька Григорій Ігнатенко залишився працювати у захопленому медичному університеті, поступово інтегруючись в освітню систему самопроголошеної “днр” та російської федерації.

З 2015 по 2023 рік він був головою Вищої атестаційної комісії міністерства освіти і науки “днр”. У 2017 році його призначили ректором Донецького національного медичного університету ім. М. Горького в окупованому Донецьку. Того ж року Ігнатенко здобув диплом магістра з “Менеджменту в охороні здоров’я” в “Донецькій академії управління” та став членом Асоціації “Рада ректорів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів” російської федерації.

З 2023 року Ігнатенко є членом Вищої атестаційної комісії при міністерстві науки і вищої освіти російської федерації. Також він входить до складу бюро Координаційної Ради Південної Асоціації наукових організацій при президії РАН та президії Загальноросійської громадської організації “Товариство лікарів росії”.

Ігнатенко отримав низку російських нагород та відзнак самопроголошеної “днрР”, серед яких:

• звання “герой праці днр” (2019 рік);
• звання “заслужений лікар днр”;
• медаль міністерства науки і вищої освіти рф “За бездоганну працю та відзнаку” (2022 рік);
• подяки від міністра охорони здоров’я РФ, голови держдуми рф та голови “днр” Дениса Пушиліна.

Діяльність Ігнатенка

У вересні 2021 року Григорій Ігнатенко увійшов до складу делегації самопроголошеної “днр”, яка вирушила до Сирії для участі у міжнародній торговій виставці “Re-build Syria Exhibition 2021”. Разом із представниками окупаційної адміністрації Геннадієм Лебедем, Володимиром Рущаком, Сергієм Пересадою та Сергієм Власовим він перебував у Сирії з 27 вересня по 2 жовтня. У межах поїздки делегація провела зустріч із одним із керівників Арабської соціалістичної партії “Баас” доктором Махді Дахлаллахом, перемовини із заступником голови Ради міністрів РФ Георгієм Мурадовим, а також низку зустрічей із сирійськими бізнес-організаціями щодо інвестиційних проектів та співпраці.

Григорій Ігнатенко бере систематичну участь у заходах, спрямованих на інтеграцію захопленого навчального закладу до російського простору. У травні 2021 року він очолив делегацію вишу на XV Всеросійському національному конгресі променевих діагностів і терапевтів “Радіологія – 2021”, який проходив у місті Красногорськ Московської області в межах програми “Русского центра”.

Крім цього, ректор долучається до публічних пропагандистських акцій в окупованому Донецьку. Зокрема, під час заходів до 9 травня Ігнатенко разом із окупаційним “міністром охорони здоров’я” Дмитром Гарцевим, викладачами та студентами брав участь у покладанні квітів до монумента викладачам і студентам Донецького медичного інституту, загиблим у роки Другої світової війни.

Під керівництвом Григорія Ігнатенка окупаційна адміністрація університету намагається відновлювати міжнародні зв’язки. У лютому 2024 року навчальний заклад підписав чотири партнерські угоди з представниками Республіки Камерун. Документи передбачають приїзд абітурієнтів із Камеруну на навчання до Донецька, що має на меті легітимізацію російської влади на окупованих територіях. У межах цієї співпраці африканська сторона також запросила Григорія Ігнатенка відвідати Камерун для обговорення питань медичного туризму та вивчення специфіки регіональних захворювань для їх подальшого внесення до освітніх програм вишу.

Підозра у державній зраді

Згідно з даними бази “Миротворець”, Григорій Ігнатенко фігурує як пособник російсько-фашистських загарбників та свідомий порушник державного кордону України. Його дії кваліфікуються як замах на суверенітет та територіальну цілісність країни, а також легалізація окупації.

Генеральна прокуратура України підозрює Ігнатенка у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). У січні 2024 року була опублікована повістка про його виклик до суду.

Нагадаємо, що Донецький медичний університет ім. М. Горького, як і багато інших українських навчальних закладів, опинився під контролем окупаційних сил. Згодом навчальний заклад був релокований на підконтрольну Україні територію, проте частина викладацького складу залишилася у Донецьку. Керівництво захопленими закладами взяло курс на впровадження російських освітніх стандартів та пропаганду, активно співпрацюючи з міністерствами рф. Російська влада систематично заохочує таких керівників державними нагородами за їхню участь в інтеграції освітнього процесу до системи рф. Водночас українські правоохоронні органи відкривають кримінальні провадження проти посадовців за підозрою у державній зраді та колабораційній діяльності.

Читайте також:

Як ректорка захопленого ДонНУ працює на російську систему освіти: досьє на Світлану Беспалову

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В європейських магазинах можна знайти сіль, на пачках якої видно впізнавану айдентику “Артемсолі” — синю шестикутну квітку. Та й сама біла упаковка з довгими вертикальними лініями нагадує українську “Артемсіль”. Продають сіль під назвою HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”). Сіль з такою назвою є в роздрібних магазинах та на європейських маркетплейсах, постачають продукцію в різні країни Європи. Насправді ж сіль “Хозяюшка” немає нічого спільного з “Артемсіллю”, а просто копіює її фірмовий дизайн.

Хто і де у Європі продає сіль, яка копіює фірмовий стиль “Артемсолі”? Розбиралася редакція Бахмут IN.UA.

Сіль, яку продають у Європі

12 серпня користувачка Threads під ніком galyaretka_ опублікувала допис з двома фото солі. Її продають в одному з польських магазинів, як зазначила користувачка. Дизайн пачки дуже нагадує фірмовий стиль бренду “Артемсіль”. На білій упаковці з довгими вертикальними лініями видно впізнавану айдентику “Артемсолі” — синю шестикутну квітку. Та сама сіль продається під назвою HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”).

На пачці, яку сфотографувала українка, вказано, що сіль виготовлена в Узбекистані. Дистриб’ютором товару вказана міжнародна група підприємтсв Monolith.

Примітка. Міжнародна група компаній Monolith є провідним гравцем на ринку східноєвропейських продуктів харчування та товарів для дому, які типово використовуються у країнах Східної Європи. Продукція Monolith спочатку призначалася для задоволення потреб росіян у Німеччині та емігрантів зі східноєвропейських країн. Сьогодні компанія є лідером у Європі з виробництва східноєвропейських продуктів харчування. Найвідомішою точкою продажу є німецька мережа супермаркетів Mix Markt.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила дізнатися, хто постачає і продає цю сіль.

Де продають сіль, яка копіює дизайн “Артемсолі”

Фірмовий дизайн “Артемсолі” копіює бренд HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”). Ця сіль є у продажу в роздрібних магазинах. Також її можна знайти на європейських маркетплейсах.

У британському магазині “МАК”, який позиціонує себе як магазин автентичних продуктів харчування та товарів першої необхідності зі Східної Європи, сіль “Хозяюшка” можна придбати за 2,49 фунтів стерінгів (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 150 гривень). В описі товару вказано, що сіль виготовлена за європейськими стандартами (з приміткою DE на початку, що означає Німеччину). Походження товару вказане, як Євросоюз, але точна країна не уточнюється.

У німецькому магазині Terra Markt International цю сіль продають за 1,39 євро (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 72 гривні). Походження продукту не вказане.

А в європейському інтернет-магазині Posylka.de сіль “Хозяюшка” продають за 2,19 євро (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 113 гривень). В описі продукту вказано, що дистриб’ютором є група Monolith, а в походженні вказана Україна.

На фото, які представлені у маркетплейсах, можна знайти зображення бокової етикетки солі “Хозяюшка”. І на всіх цих фото можна прочитати, що за походженням сіль із Соледара. Ймовірно, раніше сіль дійсно експортувалася з “Артемсолі”, але після знищення підприємства у Соледарі і зміни країн-постачальників дизайн так і не замінили. Його досі використовують для продажу продукції.

Такий дизайн може вводити покупців в оману. Адже для емігрантів з України чи інших пострадянських країн пачка з характерною геометричною квіткою-кристалом асоціюється виключно із “Артемсіллю”. Щоб юридично мати право продавати такий продукт, виробник розмістив назву своєї торгової марки угорі, але повністю скопіював упізнавану айдентику “Артемсолі”.

Що відомо про бренд “Хозяюшка”

Офіційним власником міжнародної торгової марки HOSYAUSHKA (“Хозяюшка”) у Європейському Союзі є Петер Шую. Інформацію про це знаходимо на платформі Trademark Elite. Петер Шую також є одним із засновників групи Monolith, про що йдеться на її офіційному сайті.

Бренд “Хозяюшка” орієнтований на дистрибуцію східноєвропейських харчових продуктів через німецькі та інші європейські мережі магазинів. Продукція бренду широка: бакалія, консерви, молочна продукція, риба, м’ясо і напівфабрикати.

Примітно, що офіційний логотип бренду, окрім самої назви HOSYAUSHKA містить ще й зображення жінки-господині. Всі продукти за фільтром бренду HOSYAUSHKA на сайті Posylka.de містять це зображення. Немає його лише на солі.

Та навіть попри відсутність графічного зображення, сіль належить бренду HOSYAUSHKA. Символ ® біля назви на пачці юридично підтверджує, що бренд пройшов повну реєстрацію саме в європейському правовому полі. Та і саме ця сіль є серед наявних продуктів в асортименті бренду.

Раніше редакція розповідала, що на окупованій Луганщині продають сіль в упаковках з етикеткою “Артемсолі”. Її можна зустріти в магазинах Сіверськодонецька та Лисичанська. Про походження цієї солі продавці не знають, і часто кажуть, що це “контрабанда”.

Читайте також:

• Підприємства на окупованій Донеччині шукають вихід на міжнародний ринок: з ким співпрацюють
• Продають копії українських цукерок: як окупанти заробляють на захоплених кондитерських фабриках у Донецьку та Луганську
• Чи можуть окупанти відновити підприємство Артемсіль?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!