У Бахмуті Олена заснувала фітнес-центр Women Fit. Спортсменка каже: свою роботу любить й вирішила не припиняти тренування з учнями, а продовжити їх у новому місті. Саме зараз вона радить знаходити час на спорт, щоб мати сили підтримувати своїх дітей та свою країну.

Олена Ковригіна виїхала з Бахмуту в кінці травня, після того, як на її вулицю прилетіла російська ракета та зруйнувала її будинок. Жінка разом з родиною переїхала до міста Лебедин у Сумській області.

«Місяць я погорювала, тому що втратила бізнес, втратила будинок. А потім взяла себе в руки й почала шукати місце для свого центру Women Fit. Зрозуміла, що треба рухатися далі, треба допомагати людям, працювати на свою країну. Допомагати армії. Й оскільки я людина спортивна, без спорту не можу жити. Тому так почалося моє друге життя: життя моє і мого центру», ‒ розповідає засновниця жіночого фітнес-центру Women Fit Олена Ковригіна.

                                                                                     Олена Ковригіна

У Лебедині Олена знайшла приміщення для свого фітнес-центру й продовжила тренування, які вела в Бахмуті. У центрі працює сама. Нині на її заняття приходять як місцеві, так і переселенці з Донецької області. Олена Ковригіна каже: під час війни потрібно піклуватися про здоров’я свого тіла.

«Не обов’язково йти в зал, тому що зараз таке скрутне становище. Можна вдома займатися. Можна онлайн займатися. Можна зайти на мою сторінку, дивитися, які там вправи й теж вдома робити це все. Спорт він допомагає нам бути сильнішими, зібраними. Сильнішими не тільки фізично, а й духом. І це нам допомагає вистояти в цей нелегкий час. Тому що зараз наша задача, українців всіх, вижити. Вижити, щоб не сталося. Тому спорт звичайно повинен бути в житті кожної людини», ‒ говорить тренерка.

                                                                                    Олена Ковригіна

Олена Ковригіна каже: після виїзду з Бахмуту, її вулицю знову обстріляли росіяни.

«Я стежу за подіями звичайно. І душа болить. Серце болить. Хочеться додому, тому що там можна сказати, все життя. Там  я прожила 13 років. Там друзі, там починалася моя спортивна кар’єра. Там дуже багато гарних подій в моєму житті траплялося. Звичайно я хочу повернутися додому. Але якщо там буде безпечно», ‒ каже спортсменка.

Людям, які втратили домівки через війну Росії проти України, Олена Ковригіна радить не втрачати віру в життя.

«Бути сильними заради себе, заради своїх дітей, щоб вони бачили, що їхні батьки сильні та теж не хвилювалися. Все ми переживемо. Все буде добре. І всі повернуться додому. Головне ‒ триматися разом. Любити свою Україну і вірити в її перемогу. Себе треба налаштовувати, щоб не думати про погане. Я впевнена – ми всі повернемось додому і Україна переможе!» ‒ говорить засновниця Women Fit Олена Ковригіна.

 Фото Олена Ковригіна

Читайте також: Поліцейські Бахмута допомагають літнім людям з продуктами та евакуацією:номер телефону

Додавайтесь до нашого Телеграм-каналу Бахмут живе тут та підписуйтесь на Інстаграм, щоб отримати новини про Бахмут та його жителів.

 

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги — вони знаходили простір для спілкування, нових ідей та живого зв’язку з українською літературою.

Детальніше про те, як саме з’явилася єдина книгарня в Бахмуті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Книгарня “Еней”: історія

У 2015 році колишній боєць батальйону “Донбас” Володимир Дериведмідь, після звільнення Бахмута від сепаратистів, вирішив, що боротьба за Україну триває не лише на полі бою. На його думку, окупація відбувалася не лише територіально — важливою була й інформаційно-культурна складова. Саме тому Володимир продовжив свою боротьбу вже на культурному фронті, створивши книгарю в Бахмуті.

Назву для книгарні вигадувати не довелося. Ідея поширення української книги була натхненна одним із його побратимів — Антоном Цедиком з псевдонімом “Еней”. Чоловік був родом із Полтави, захоплювався історією, сповідував рідновір’я. Він загинув під час виходу з Іловайського котла. За словами Володимира, в останній бій добровольцям наказали брати лише зброю, але Антон узяв із собою ще й книжку — бо вважав її не менш потужною зброєю, ніж автомат.

Після відкриття книгарні, яку Володимир присвятив пам’яті Антона “Енея” Цедика, на фасаді з’явилося гасло: “Книги важливіші за танки”.

Особливості книгарні

Щоб привернути увагу до книгарні, на фасаді Володимир розмістив українські прапори. Згодом на фасаді з’явилися й портрети загиблих побратимів — як пам’ять про тих, хто не повернувся, і як нагадування, що війна ще не закінчилася.

У книгарні робився акцент на дитячій та історичній літературі — аби привчати дітей до читання українською мовою та спонукати дорослих краще пізнати власну історію. Також у магазині мали попит вишиванки, які охоче купували містяни.

Сервіс надавався виключно державною мовою. Її, на жаль, спочатку сприймали неоднозначно, проте, часом і містяни, і переселенці з тимчасово окупованих територій таки переходили з власником на українську.

Паралельно з реалізацією книг та вишиванок Володимир Дериведмідь влаштовував для дітей читання українських віршів напам’ять, натомість діти отримували подарунки. 

Закриття книгарні

Перший власник Володимир Дериведмідь вимушений був поїхати з міста у 2020 році, хоча закривати книгарню він не хотів. Саме тому він вирішив знайти людину, яка б могла продовжити його справу. Приблизно у той же час розпочався карантин, який сильно позначився на фінансовому становищі, адже виник через низький попит на книги. Вже у листопаді 2021 року єдина книгарня Бахмута зачинилася, а більшість книг з неї передали різним сільським бібліотекам.

Примітка. Матеріал створено з архівних спогадів журналістки Марії Лященко.

Читайте також:

• Паркан-вишиванка у Бахмуті: як містяни розмалювали 400 метрів до свята Незалежності
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву
• День Прапора в Бахмуті: як це було у 2016 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!