Розважальний центр “Перемога” на вулиці Ювілейній до повномасштабного вторгнення був найбільшим приватним культурним осередком міста. Тут проводили безплатні кінопокази патріотичного кіно, організовували творчі вечори. Чимало бахмутян – це місце асоціюють з домашнім відпочинком на вихідні. Проте, вже під час повномасштабної війни відомий центр був знищений росіянами.

Редакція Бахмут IN.UA згадує, яким був Розважальний центр “Перемога” в Бахмуті

Яким був РЦ “Перемога” у Бахмуті

РЦ “Перемога” відкрився 2006 році. В цьому центрі одразу почали організовувати дитячі дні народження, влаштовувати цікаві розважальні програми. Крім того, на території комплексу працювали кафе й нічний клуб, де полюбляли проводити вечори місцева молодь..

В “Перемозі” працював й кінотеатр, де регулярно проводили безплатні сеанси з перегляду патріотичного кіно. Там же проходили різні мистецькі зустрічі, зокрема у 2016 році відбувся виступ письменника Сергія Жадана.

“Ми там також проводили безплатно заходи наша ГО — вони завжди нас приймали ніколи не відмовляли, там перша в місті Арт резиденція пройшла, потім Маша Вишедська роботи там вішала — вони на всі свята долучалися і робили свою цікаву програму створювали неповторну атмосферу у себе через декор, музику, розважальну програму. Там навіть проводили якісь свята професійні заводи та бюджетні організації”, — пригадує Ганна Бокова, головна редакторка “Бахмут. IN. UA”.

Сам власник  РЦ “Перемога” Володимир Бабенко згадує, що як й будь-який бізнес, перед відкриттям оцінювали ризики старту такого центру. Проте, він та його команда вирішили, що місто повинно мати простір, щоб творити.

“Коли змінювався ринок, ми також йшли в ногу з часом. Якщо щось потрібно було змінювати, то ми робили це. Розвивалися постійно. Завжди щось було цікаве, ми творили те, що було потрібно місту. Це був живий організм, там працювало багато людей, які горіли своєю справою. Досі мені працівники дзвонять, пишуть, всі згадують з теплотою. Всім подобалося”, — каже пан Володимир.

За словами засновника центру, головне чому навчили бахмутян з відкриттям розважального центру — творити. До закладу приходили люди різного покоління: діти, дорослі, пенсіонери. Всі знаходили, чим зайнятися.

“Ми вчили родину — бути родиною, щоб добре було всім. Не тільки діткам, щоб усім було цікаво. Багато робили безкоштовних заходів, хоча втрачали кошти на цьому“, — пригадує бахмутянин.

Мистецький простір та свята

На території культурного центру діяв справжній мистецький простір, який регулярно проводив різноманітні активності для бахмутян. Окремої уваги заслуговує День Вишиванки, який святкували у кінотеатрі. Тоді десятки юних містян у народних костюмах збиралася в залі, щоб разом провести час разом. Свято супроводжувалося виступами, дефілюванням у вишиванках й співами.

Мурал в Бахмуті. Фото: Фейсбук

Крім того, на стінах центру реалізовувався мистецький проєкт “Мозаїка”, який дозволяв талановитим митцям створили власний стріт-арт. Картини висіли на кінотеатрі “Перемога”. Серед них роботи Маші Вишедської та художника Євгена Трачук. В 2019 році на стінах кінотеатру намалювали сучасний мурал митці з України та закордону. 

Розважальний центр “Перемога” в особі керівника Вікторії Лещінер виступив одним з меценатів проєкту в Бахмуті, годували художників та придбали необхідні матеріали для створення муралу.

Пам’ятна дошка

У кінотеатрі “Перемога” була пам’ятна дошка, присвячена кінорежисерці Ларисі Шепітько. В день її відкриття також відбувся прем’єрний показ документального фільму “Одесити на Донбасі”, що відкрив показ всеукраїнського туру патріотичного документального кіно в зоні АТО.

Читайте також:

• Паркан-вишиванка у Бахмуті: як містяни розмалювали 400 метрів до свята Незалежності
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву
• День Прапора в Бахмуті: як це було у 2016 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

3 жовтня 2020 року в Бахмуті відбувся традиційний ярмарок, де містяни могли придбати саджанці плодових, ягідних, декоративних культур, а також різноманітну сільськогосподарську продукцію для подальшого використання вдома.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким був традиційний осінній садовий ярмарок у 2020 році.

Ярмарок “День садівника”: фотоспогади

Осінній ярмарок “День садівника” — це традиційна подія, яка проводилася в Бахмуті. У 2020 році він тривав два дні — з 3 по 4 жовтня. На ярмарок з’їжджалися не лише садівники й городники з міста, а й жителі прилеглих районів. Вони продавали містянам власну продукцію — зокрема, саджанці для подальшого вирощування на власній території, а також свіжі овочі та фрукти.

Крім того, під час заходу можна було отримати консультації від фахівців Бахмутської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України щодо питань садівництва.

У фотодобірці — світлини, що зберігають атмосферу спокійного 2020 року в Бахмуті. Їх опублікувало видання 06274.com.ua.

Читайте також:

• Сорочки та дощ: яким був День вишиванки у Бахуті в 2017 році
• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Ностальгія в кожній світлині: яким був Бахмут у 2011 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У березні 2021 року Соледарі у першій соляній шахті презентували новий туристичний маршрут “Таємниці підземного соляного світу”. На маршруті довжиною близько пів кілометра, відвідувачі побачили: музей солевидобутку з цінними експонатами, оригінальні фотозони, зони зі світловими ефектами, прозорі кристали, соляні барельєфи та скульптури, церковний музей.

Перші враження для “Бахмут IN.UA” від нового історичного маршруту передали бахмутські фотографи Іван Сидоров і Аліна Калінкіна. Вони розказали і показали на що слід звернути особливу увагу під час екскурсій. Завдяки їх фотографіям можна відчути атмосферу соляного світу.

«Це дуже цікавий артоб’єкт, викликає неймовірні емоції, чи є у світі щось подібне. Вражають внутрішні об’єми та висота – вони величезні! Захоплюють також текстури солі. Якщо заходити туди з хорошою фототехнікою, з широкими кутами об’єктивів, якомога ширшими, аби все влізло, то для фотографів це буде дуже цікаво» – захоплювався Іван.

У шахті створили так звані “сльози”, вони схожі на піну, що засохла.

“Це навіть трохи лякає, вони відкладені на цьому тунелі, тобто, виходить, що ми йдемо по тунелю, за межами котрого може бути якесь джерело води”, – ділилися очевидці у 2021.

Проте екскурсоводи та працівники запевнили, що сіль дужа міцна, її раніше не добували навіть киркою, використовували інструменти міцніше.

“Поруч із «сльозами” відчувається реверберація (залишкове «післязвучання» у закритих приміщеннях) – тобто якщо зробити певний звук, то відголосся залишається секунди три-чотири.

Для Аліни це був перший спуск до соляної шахти. Фотографка відчула спокій та умиротворення. Крім цікавих об’єктів Аліна зазначала, що дуже корисно просто подихати таким повітрям.

 Матеріал підготувала Марія Лященко, фото Івана Сидирова та Аліни Калінкіної.