Надихає однокласників вчити історію: як маленький українець популяризує Бахмут

Семаковська Тетяна 17:19, 4 Січня 2023

Screenshot 316 3f72b12-річний Мирослав — учень Бахмутської школи, зараз хлопчик, як і багато дітей навчається онлайн. Від початку повномасштабного вторгнення юнак зацікавився історією свого міста і тепер долучає до цього заняття однокласників. Ми дізналися у юного історика, як він працює над темами, за що любить Бахмут, а також поговорили з мамою хлопчика про його вподобання — про все це читайте в матеріалі.

Замість комп’ютерних ігор — історія

Screenshot 315 ff282

Мирослав. Фото: Особистий архів героїні

Пані Юля, мама Мирослава, розповіла нам про те, як син почав захоплюватися історією. За її словами, син цікавиться історією старовинного Бахмута, інформацію хлопчик шукає в мережі, робить пізнавальні короткі відео, які презентує своїм однокласникам. Окрім цього, Мирослав також інколи малює старовинні будівлі, щоб відтворити історичні портрети міста.

Мама Мирослава розповідає, що чималу роль в захопленні сина зіграла пані Марина, це класна керівниця хлопчика. Педагогиня заохочує дітей до творчості та самовираження. Нагадаємо, що ми розповідали історію пані Марини

«Наша вчителька  заохочує пізнавати, любити і цінувати  свою країну,  свій край, дізнаватись якомога більше про своє коріння. В сучасних реаліях це важливо, як ніколи, бо наші діти – це майбутнє нації», — каже пані Юля.

Мама Мирослава зазначає, що син сам шукає тему, потім інформацію та готує відео.

«Я вважаю, що це чудово, бо це таке заняття, можна сказати доросле. Це такі речі, які розвивають любов до України. Для мене це гордість, що дитина цікавиться такими матеріалами, історією міста. Ми звідкись походимо, маємо коріння. Це місто в якому ми живемо, воно має культуру, походження. Ось це бажання — знати як було раніше, і як це переплітається дуже важливо. Це класна ідея, я рада, що моя дитина не просто так просиджує час за комп’ютерними іграми, а займається таким хобі», — розповідає пані Юля.

Як створюється історичний контент?

Screenshot 317 89c32

Скріншот із відео Мирослава. 

Ми запитали і в самого Мирослава про його захоплення. Хлопчик розповів, що до вивчення історії рідного міста його спонукала війна. Цікавитися історією Мирослав почав в травні, коли евакуювався з міста.

«Тоді почалося руйнування міста і я подумав, чому б мене не дізнатися інформацію про те, як в Бахмуті було раніше. Хотів дізнатися про старовинні будівлі. Хоч ми й були в складі російської імперії, ця історія вона проявляється в архітектурі. Ще до російської імперії на території Бахмута жили й половці, і скіфи…», — каже Мирослав.

За словами хлопчика, він шукає інформацію у відкритих джерелах. Також бере інформацію від краєзнавців Бахмутського краєзнавчого музею і тих фахівців, які працюють в галузі історії.

«Я беру світлину, яка є в загальному доступі, всі її бачили чи знають. Однак, буває, що я знаходжу таку інформацію про світлину, якої ще не знають. Наведу приклад: була у нас така Торгова Площа, там багато будівель та вивісок. Я намагаюся це прочитати, вичитати, бо якість фото погана. Таким чином я розумію, що там продавали, хто там жив, клаптик за клаптиком збираю інформацію, а потім роблю відео», — ділиться тонкощами процесу Мирослав.

Онлайн-навчання, ділиться міркуваннями Мирослав легше, але звісно що, діти сумують за школою та живим спілкування.

Плани на майбутнє

Screenshot 318 ee0ff

Пані Марина, класна керівниця Мирослава. Фото: особистий архів героїні

За словами юнака, кожний матеріал забирає різний час, буває, що можна швидко впоратися, а буває, що часу на один матеріал йде багато. В середньому відео хлопчика тривають 2-4 хвилини, інколи 5 хвилин. 

Однокласникам, таке захоплення Мирослава, також до вподоби. Пані Марина, каже Мирослав, влаштовувала для класу конференцію на якій юнак розповідав про старовинні будівлі Бахмута. Педагогиня заохочує учня продовжувати займатися історією, як каже сам Мирослав, вона рекламує його. 

«Мені найбільше запам’яталася Торгова Площа в Бахмуті. Сама Площа свідчить, що це європейське місто, тому що ми були центром Бахмутського повіту. Це була столиця Донбасу до 1939 року, це було єдине місто де розвивалася торгівля», — відповідає Мирослав на питання про те, яка тема йому найбільше закарбувалася. 

Мирослав наголошує, що в майбутньому планує створити свій Ютуб-канал, де розміщуватиме пізнавальні історичні ролики, щоб самі бахмутяни та всі охочі могли більше дізнатися про історію міста Бахмута.

Головне фото: Українська правда

Читайте також: Бахмутська зірочка: як 8-річна Катерина підкорює головні музичні сцени України

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Семаковська Тетяна 12:00, 15 Квітня 2024
Допомога ВПО / фото з особистого архіву героїні

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її евакуюватися в більш безпечну локацію. Зараз вона проживає у місті Миргород, що на Полтавщині, де веде активну волонтерську діяльність.

Про труднощі, які спіткають вимушених переселенців, життя в новій громаді та депресію українців після евакуації — героїня розповіла редакції Бахмут IN. UA.

Як живуть ВПО

340771267 546263467632283 5442093309031617148 n 2d30d
Тимчасово-вимушені переселенці на Полтавщині / фото з Facebook

Тетяна Красько — членкиня ГО “Студія громадських жіночих ініціатив”, яка підтримує жінок в евакуації. Після приїзду на Полтавщину, близько місяця жінка не могла нічого робити, адже виникла сильна апатія. Проте, героїня вирішила, що жити далі так не можна й почала шукати де є осередки переселенців, щоб допомагати їм. Таким місцем став гуртожиток в селі Хомутець.

Вперше ми туди поїхали у травні, або на початку червня 2022 року. Коли ми приїхали, допомоги туди не привозили, а на той момент там було 80 людей, зараз вже менше. Багато людей виїхали в січні, було дуже холодно, проблеми з опаленням. Ні дров, ні вугілля не було. Ми завезли їх за допомогою Восток-SOS,

Тетяна Красько // волонтерка

До березня 2023 року працівники коледжу, які надали гуртожиток, самотужки забезпечували переселенців дровами, щоб зберігти хоча б мінімальне тепло.

За словами волонтерки, гуртожиток для переселенців потребує ремонту. Активісти за допомогою грантової програми завозили посуд, речі для сну, холодильники та пральні машини. Осінню 2022 року до ініціативи приєдналися міжнародні організації, хоча ще літом з допомогою було тяжко. Річ у тому, що Хомутець — це невелике село, яке віддалене від самого Миргорода. Через цей факт волонтери не знали перший час, що в громаді є постійно перебуваючі переселенці.

Як облаштований побут у людей

340763125 487532343478157 1908253981847919005 n ddb91
Спільне місце в гуртожитку, де люди можуть випити чай чи зіграти в настільні ігри / фото з Facebook

Кожна родина, каже Тетяна Красько, живе в окремій кімнаті на 20 квадратних метрах. В них вміщаються чотири людини. Переселенців не селять порізно, тож це вагомий плюс. Деякі мешканці гуртожитку вже почали робити ремонт у кімнаті, щоб покращити умови життя.

Також коледж надав людям невелику ділянку для городини, тож ті, хто має сили почали вирощувати овочі чи зелень. Час від часу до гуртожитку приїздять перукарі, щоб люди могли привести зачіску в порядок.

331671869 1231409601140988 2747771722835221521 n 99921
Тетяна Красько / фото з Facebook

Щоб інтегрувати переселенців у нову громаду започаткували проєкт за підтримки ООН — “ВПО, як ресурс для розвитку громади”. Також провели соціологічне дослідження, виявилося, що переселенці до місцевих ставляться краще, ніж ті до них.

Здавалося, що люди повинні входити положення тих, хто залишився без нічого. Ми проводили заходи для місцевих й переселенців, щоб їх познайомити. Ті, хто брав участь у проєкті через місцевих людей, вони об’єдналися, підняли дух й готові далі співпрацювати. В гуртожитку для ВПО ми створили спільний простір, закупили матеріали для ремонту, а працівники коледжу зробили цей ремонт. Закупили настільні ігри, меблі, щоб люди в гуртожитку могли зібратися разом навіть попити чай, поговорити й подивитися телевізор. Відтворили такі домашні умови,

Тетяна Красько // волонтерка

Роботу в маленькому селі знайти важко, допоміг коледж, який запропонував пару вакансій. Втім здебільшого коли люди приїздять потрібно немало часу, щоб усвідомити все, що відбувається. 

Емоційні переживання у переселенців

332027612 604232741523164 8042329871328089218 n 59108
В гуртожитку люди можуть помалювати разом з дітками / фото з Facebook

В шелтері на Полтавщині мешкають переважно люди похилого віку з Донецької та Луганської областей, є тільки три молоді родини. Після приїзду багатьом важко впоратися із депресією, каже Тетяна Красько. Є люди, які вже все втратили, є ті, в кого ще є майно, але воно може бути знищене.

Людей старшого віку важко зібрати разом, пояснити для чого їм це, хоча й часу у них вдосталь. Потім вони вже звикли, самі приходили, грали в настільні ігри, сміялися…Переживають люди багато, є родина, в яких батьки в Часів Ярі залишилися,

Тетяна Красько // волонтерка

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни відкрили перше незалежне медіа у Вільногірську: відеорепортаж

Микола Ситник 14:30, 13 Квітня 2024
Перше незалежне ЗМІ у Вільногірську
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Громадська організація “Бахмутська фортеця” працює з 2015 року. Одна із засновниць організації бахмутянка Альона Щекодіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну евакуювалась у Вільногірськ. У цій громаді не працювало жодне медіа, тож команда, яка мала досвід створення та розвитку громадського медіапорталу Бахмут IN.UA, вирішила відкрити медіа рішень й тут, аби надати місцевим доступ до перевіреної та якісної інформації, комунікувати про проблеми, шукати рішення і змінювати громаду на краще. 

Наша команда побувала на відкритті сайту Вільногірськ IN.UA. Більше про цю знакову для громади подію дивіться у сюжеті Романа Потапенка для Бахмут IN.UA.

Вільногірськ IN.UA — перше незалежне ЗМІ громади

Примітка. Вільногірськ IN.UA — перше незалежне медіа розвитку Вільногірської громади. Це майданчик, де висвітлюються події, заходи, підіймаються проблеми та шукаються варіанти їх вирішення. Його журналісти пишуть новини про місто, район та Дніпропетровську область, а також про жителів міста та переселенців, для яких Вільногірськ став другим домом.

“Я релокувалася з Бахмуту саме у Вільногірську громаду, і з нашої організації була сама тут. Познайомилася з місцевими мешканцями, з переселенцями. Зрозуміла під час спілкування, що тут не вистачає професійного, офіційного медіаресурсу. Так, тут працює офіційний канал міської ради і в Telegram, і в Facebook. Але людям важко отримувати офіційну й об’єктивну інформацію. Тому ми з командою вирішили, що тут треба відкрити офіційний медіаресурс”, — розповіла керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA Альона Щекодіна.

Команда видання спонукає мешканців брати участь у житті громади заради позитивних змін. Медіапортал у 2024 році створила ГО “Бахмутська Фортеця”, започаткувавши мережу сайтів платформи Бахмут IN.UA.

Загалом наша мета глобальна — допомагати впроваджувати демократію в нашому суспільстві. Поступово, маленькими кроками кожного дня ми це робимо,

наголосила Ганна Бокова // головна редакторка Бахмут IN.UA та Вільногірськ IN.UA

Перше ЗМІ Вільногірська має на меті надати місцевим мешканцям доступ до перевіреної та якісної інформації, комунікувати про проблеми, шукати рішення, змінюючи громаду на краще.

“Ми б хотіли зробити свій внесок у розвиток громади. Ми б хотіли, щоб жителі розуміли, що до нас можна звернутися з будь-яких питань, з будь-якими проблемами, і ми можемо хоч якось наблизитися до вирішення цих проблем”, — додала випускова редакторка Вільногірськ IN.UA Олександра Зоз.

Більше про перше незалежне медіа у Вільногірську дивіться у нашому новому відеосюжеті:

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

340776388 529221312622206 3781291859027257854 n a57bc

Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її […]

Перше незалежне ЗМІ у Вільногірську

Бахмутяни відкрили перше незалежне медіа у Вільногірську: відеорепортаж

Громадська організація “Бахмутська фортеця” працює з 2015 року. Одна із засновниць організації бахмутянка Альона Щекодіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну евакуювалась у Вільногірськ. У […]

14:30, 13.04.2024 Микола Ситник
IMG 3146 f21ac

Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку

26-річний Артем Скороходько — один із засновників фотопроєкту Behind Blue Eyes (За блакитними очима). У межах цієї ініціативи діти із деокупованих сіл на плівку фотографують […]

Яна Баришева – двічі переселенка

Двічі переселенка та вчителька з Бахмута: розповідаємо історію Яни Баришевої

Яна Баришева — двічі переселенка. Жінка родом із Дебальцевого, після початку війни у 2014 році вона евакуювалась у Бахмут. Тут донеччанка розпочала власну справу та […]

14:00, 06.04.2024 Микола Ситник
Ситуація на ринку праці

Втрата роботи серед переселенців/переселенок: чи є пріоритет на посади для чоловіків або жінок

Через російське вторгнення мільйони людей залишилися без роботи. Серед них — і мешканці та мешканки Бахмутської громади. Скільки людей вже знайшло роботу та чи є […]

13:05, 30.03.2024 Микола Ситник